Українська мариністика

[DarkMax2]

Українська мариністика

Описи рибальської праці на морі – одні з найколоритніших сторінок повісті Нечуя-Левицького, вони рясніють автентичними термінами з мови рибалок, до якої ще не просочилася «петровська німетчина», і якщо цю повість традиційно не зараховують до мариністики, то лише тому, що сучасні діти читають її скороченою в хрестоматіях, до яких суходільні укладачі зазвичай воліють включати зовсім інші розділи. Ну справді:

Важкий  човен  помаленьку  й  мляво  сунувся  по  водi.  Бабайки   тихо ворушились в кочетах. Рибалки мовчки курили люльки. На березi блищав огонь в люльках  у  рибалок,  неначе  жар  у  печi;  на  морi  ясно  палахкотiла решту кружала кодоли i з усiєї сили швиргонув її з човна на берег.  Кодола свиснула i розкрутилась мов чорна гадина. Кiнець упав на пiсок i зачепився залiзною кiшкою. Вся кодола голосно ляснула по водi й потонула.

Що за «бабайки»? Що за «Волосожар»? Що за «кодоли», «кодільничі» й «кішки»?

[Zavada]

Слова бабайка, кочет (у цьому значенні) та кодільничий мені були невідомі.

БАБА́ЙКА, и, жін. Велике весло, прикріплене до човна. Рибалки вдарили по воді плиском бабайками, і здоровий човен полинув по лимані, неначе птиця по небу (Нечуй-Левицький, II, 1956, 225); Кожен поспішив стати на своє місце: хто біля якорів, хто біля довгих бабайок (Яків Баш, Вибр., 1948, 3).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 75.

КО́ЧЕТ, а, чол. Пристосування на човні для прикріплення весла; гніздо для весла. Важкий човен помаленьку й мляво сунувся по воді. Бабайки тихо ворушились в кочетах (Нечуй-Левицький, II, 1956, 227); Весла без діла лежали в кочетах, бо посудину несло водою і без того надто хутко (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 307).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 315.

КОДО́ЛА, и, жін. Дуже грубий і міцний мотузок; линва, канат. Нанизу, од гатки, ходить по Росі важкий порон на товстій кодолі (Нечуй-Левицький, I, 1956, 51); Повагом почав іти вглиб вагончик, прив'язаний до кодоли, що потроху розмотувалася з барабана (Борис Грінченко, Без хліба, 1958, 166); Із човна виплигнув чоловік, побіг на пісок, тягнучи за собою довгу кодолу (Олекса Десняк, Десну.., 1949, 454).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 207.

Кодільничий, -чого, м. Тянущій канатъ при вытягиваніи невода.

Словник Грінченка

КІ́ШКА, и, жін.
2. техн. Невелика кітва. — Сідай, Миколо, в човен та тікай на море; закинь там кішку та й стій (Нечуй-Левицький, II, 1956, 233);
//  Пристрій у вигляді невеликої кітви з 3—4 лапами для піднімання підводних кабелів та затонулих предметів.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 172.

КІ́ТВА́, кітви, жін., мор. Металевий стрижень з лапами, що зачіплюється за ґрунт і утримує на місці судно, пливучий маяк і т. ін.; якір. Сірий велетень стоїть на двох кітвах і чотирьох стальних тросах (Олесь Донченко, II, 1956, 83).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 171.

Волосожар, -ру, м. Созвѣздіе Плеядъ. Уже Волосожар піднявсь, віз на небі вниз повертавсь. Котл. Ен. VI. 20.   

Словник Грінченка

[DarkMax2]

Кітва - якір-кішка.

Українська морська й судноплавна термінологія