Я сам з Молдови, чи може хтось визначити діалект яким розмовляють мої родичі?

[bart]

Спробую пригадати риси якими відрізняється їх розмова від літературної норми:

Вимова:
- звук Ч завжди м'який
- замість звука "и" завжди вимовляють "е", скрізь: "чєсто", "ходете, "дем", "сокєра" , "коле" тощо, але в ненаголошенних позиціях звук перетворюється у щось середнє між "и" та "е".
- в деяких словах звук "Е" дуже відкритий, похожий на той який у європейських мовах визначається як "ае": "чЄрўо" (живіт),
- звук Л вимовляється як L, тобто є невелика різніця з стандартним Л в сторону м'якості.
- Роблю вимовляється як "роб'ю"
- слово М'ясо вимовляється як "мнясо", "м'який" як "мнякєй"
- слова Вовна або Вовк вимовляються як "ўоўна", "ўоўк"
- слово Чотири вимовляється як "штере"
- звук Ц: Ця="ца", Холодець="холодец", "урацате" але "цяточкЄ" (пухирці)
- іноді такі слова як Тісто вимовляються як "кісто".
- звуки К, Х, Г завжди м'які перед И або Е (тобто вимовляється "кі, кє","хі, хє", "гі, гє"
- "р" на кінці є м'яким: "цвентерь", "вакарь"

Граматика:

Дієслово
- відмінування дієслова у формах "ўоне нося", "ўоне ходя"; "ўоне мают", "ўоне знают".
- є форми "ходела була", "пренесли були"
- майбутній час: "маю преходете", "маю зробете" тощо, але і "зроб'ю", "прійду"
- кажуть і "зачіпеўса", і "са зачіпеў" (зачепився), "сказеўса" і "са сказеў".

Іменник
- чув іноді від старих людей форми "рукома", "ўочєма" але частіше "рукаме", "ўочаме"
приклад, відміна слова Рука

Прикметник
-Кращий - "май добрий", Більший - "май велекій", Красивіший - "май файний" тощо. Тобто форм на "-щий" взагалі немає
-

Лексика
- разом зі словами "тутО", "тамО" є слова "тутеўО" (ось тут), "гЕзде" (тут), "гездеўО" (ось тут), "гЕнде" (там), "гендеўО" (ось там)
- є вигуки "агі!" (означае щось назразок "тю!"); "вайльО!" (від румунського Văleu!, означає щось назразок "Боже мій!")
"угорете" (говорити)
"тогіт" (тоді)
"кірнеца" (криниця),
"катьолка" (ведро),
"чєрўо" (живіт),
"їмЕте" (піймати),
"заре, зарескі" (зараз),

"летка" (стегно),
"урацате" (блювати),
"кваснЕй" (кислий),
"клевец" (молоток),
"леґате" (ковтати)
"кУрято" (курча),
"насЕлу" (ледве)
"ссате" (смоктати)

Поки все, потім допишу коли матиму часу.

[orklyn]

Схоже, що базовою є степова говірка:
- слово М'ясо вимовляється як "мнясо", "м'який" як "мнякєй"
- "р" на кінці є м'яким: "цвентерь", "вакарь"

Водночас відчувається вплив покутсько-буковинських та подільських говірок:
- звуки К, Х, Г завжди м'які перед И або Е (тобто вимовляється "кі, кє","хі, хє", "гі, гє"
- кажуть і "зачіпеўса", і "са зачіпеў" (зачепився), "сказеўса" і "са сказеў".

Як на мене, Ви вельми пристойно зілюстрували.
Заавансований діалектолог має що докладніше ідентифіковувати.

[SIVERION]

На Черкащині И майже Е, м'яке Ч буває на моїй Сумщині але далеко не у всіх, ў теж є, але тільки після голосних, вовк-воўк, знав-знаў, слова туто і тамо,насилу,литка,квасний мені дуже знайомі, моя мати говорить завжди насилу, на Сумщині "ледве" мало хто говорить, говорять "ледь" або "насилу"

[Python]

На Черкащині И майже Е

Не скрізь. У своєму селі такого не помічав, хоча, наприклад, відомо, що назва села Кирилівка (нині Шевченкове) вимовлялась як Керелівка.

[SIVERION]

На Черкащині И майже Е

Не скрізь. У своєму селі такого не помічав, хоча, наприклад, відомо, що назва села Кирилівка (нині Шевченкове) вимовлялась як Керелівка.

так зрозумiло що областя утворювали далеко не за етнографiчним та лiнгвiстичним принципом, нема мабуть жодної області де вимова була б монолітною на 100% на теренах всієї області 

[LUTS]

Схоже, що базовою є степова говірка:
- слово М'ясо вимовляється як "мнясо", "м'який" як "мнякєй"
- "р" на кінці є м'яким: "цвентерь", "вакарь"

Водночас відчувається вплив покутсько-буковинських та подільських говірок:
- звуки К, Х, Г завжди м'які перед И або Е (тобто вимовляється "кі, кє","хі, хє", "гі, гє"
- кажуть і "зачіпеўса", і "са зачіпеў" (зачепився), "сказеўса" і "са сказеў".

Як на мене, Ви вельми пристойно зілюстрували.
Заавансований діалектолог має що докладніше ідентифіковувати.

По-моєму це просто трохи русифікована (м'яке ч і рь) покутсько-буковинська.

[LUTS]

Схоже, що базовою є степова говірка:
- слово М'ясо вимовляється як "мнясо", "м'який" як "мнякєй"

Це степова?

[engelseziekte]

Схоже, що базовою є степова говірка

Ці риси не вказують конкретно на степовий говір.
м'ясо, пам'ять (червоним) vs. мнясо, памнять (зеленим)
-рь у кінці слова (червона ізоглоса, я виділив додатково)

ОП, то, шо ви описуєте — типова для півночі Молдови говірка. Хочете локалізувати точніше — завантажте другий том Атласу української мови і порівнюйте. Лінгвістичні атласи обмежуються певною сіткою населених пунктів, тому там будуть не всі, але ви точно знайдете шось дуже схоже.

[orklyn]

По-моєму це просто трохи русифікована (м'яке ч і рь) покутсько-буковинська.

Сто раз снилася русифікація )))))
В грамотах XIV-XV cт. ь козакує собі після р та шиплячих.
У Буджаку й Північній Басарабщині радше йдеться за українізацію липованських говірок.

[bart]

Дякую за інтерес до мого питання! А зараз по пунктам:

Схоже, що базовою є степова говірка:

Не думаю що це може бути степовий говір, бо основна маса переселенців у цьому селі були із Заставнівського району Чернівецькій области. Вони приїхали приблизьно у 1895-1905 році.

[bart]

По-моєму це просто трохи русифікована (м'яке ч і рь) покутсько-буковинська.

Це скоріш неймовірна версія  Наскільки мені відомо, до 1940-1944 року мовних контактів з носіями російської мови там практично не було.

[bart]

На Черкащині И майже Е, м'яке Ч буває на моїй Сумщині але далеко не у всіх, ў теж є, але тільки після голосних, вовк-воўк, знав-знаў, слова туто і тамо,насилу,литка,квасний мені дуже знайомі, моя мати говорить завжди насилу, на Сумщині "ледве" мало хто говорить, говорять "ледь" або "насилу"

Це дуже цікаво! А ось таких слів як "гезде" я ніде більш не чув крім жителів того села, ані в Україні ані в Молдові.

[Sandar]

Гоздо, оздо, гозьдо, озьдо, гондо, ондо — Вінницька область.

[LUTS]

По-моєму це просто трохи русифікована (м'яке ч і рь) покутсько-буковинська.

Сто раз снилася русифікація )))))
В грамотах XIV-XV cт. ь козакує собі після р та шиплячих.
У Буджаку й Північній Басарабщині радше йдеться за українізацію липованських говірок.

Може вплив був взаємним?

[LUTS]

По-моєму це просто трохи русифікована (м'яке ч і рь) покутсько-буковинська.

Це скоріш неймовірна версія  Наскільки мені відомо, до 1940-1944 року мовних контактів з носіями російської мови там практично не було.

Ну а ті ж липовани?

[orklyn]

По-моєму це просто трохи русифікована (м'яке ч і рь) покутсько-буковинська.

Сто раз снилася русифікація )))))
В грамотах XIV-XV cт. ь козакує собі після р та шиплячих.
У Буджаку й Північній Басарабщині радше йдеться за українізацію липованських говірок.

Може вплив був взаємним?

Вплив не може бути інший ніж взаємний.
Коротші (звучніші) лексеми та фразеологізми витісняють довші.
А хто справжній хазяїн у домі, бачиться (чується) з фонетики.

[DarkMax2]

По-моєму це просто трохи русифікована (м'яке ч і рь) покутсько-буковинська.

Сто раз снилася русифікація )))))
В грамотах XIV-XV cт. ь козакує собі після р та шиплячих.
У Буджаку й Північній Басарабщині радше йдеться за українізацію липованських говірок.

Може вплив був взаємним?

Рь не русифікація, а архаїзм.

[Lodur]

Схоже, що базовою є степова говірка:
- "р" на кінці є м'яким: "цвентерь", "вакарь"

Там, звідки я, степова ж, начебто?
Ніколи не чув "цвентерь" або "цвинтарь". Тільки "цвинтар". Деякі слова, може, й мають м'яку "р" на кінці (як "звірь" у прикладі на вашій мапі), але не "цвинтар".

[Sandar]

- слова Вовна або Вовк вимовляються як "ўоўна", "ўоўк"

В літературній же так само, хіба ні?

[orklyn]

- слова Вовна або Вовк вимовляються як "ўоўна", "ўоўк"

В літературній же так само, хіба ні?

Маєте рацію. Фонетика степової говірки практично збігається з нормативною.
Чого не скажеш за Київ, де безоглядно панувала й панує "сюсюкаюча" середньонаддніпрянська фонетика - дещо пом'якшені шиплячі та р....

[Lodur]

- слова Вовна або Вовк вимовляються як "ўоўна", "ўоўк"

В літературній же так само, хіба ні?

Маєте рацію. Фонетика степової говірки практично збігається з нормативною.

Знову за рибу гроші... До чого тут степова говірка?

[orklyn]

- слова Вовна або Вовк вимовляються як "ўоўна", "ўоўк"

В літературній же так само, хіба ні?

Маєте рацію. Фонетика степової говірки практично збігається з нормативною.

Знову за рибу гроші... До чого тут степова говірка?

Через те, що Вам ведмідь наступив на вухо )))))
воўна", воўк, воўкодаў...

[Lodur]

Через те, що Вам ведмідь наступив на вухо )))))
воўна", воўк, воўкодаў...

Та хай хоч весь ліс по вухах потоптався.
Як я розумію, ви отим "ў" передаєте звук, який в МФА позначається [w]. Я на цьому форумі десь із три роки. І перші два роки сперечався з усіма, що такого звука в українській мові взагалі нема. Або [v], або . (На відміну, наприклад, від білоруської, де його легко почути). Але десь з рік тому почув запис, де те [w] й насправді було присутнє (й не один раз, а послідовно). З тих пір вже не сперечаюся. Але то був запис якоїсь західної говірки. Якщо поміркувати, чому я був таким впевненим? Тому, що за 19 років життя в україномовному середовищі, та й пізніше, не чув ніде того [w]. Ну, може, дуже-дуже рідко, перед паузою у деяких носіїв щось схоже було. Але всеж не справжня [w], як в англійській або білоруській. Тож не розповідайте мені про [w] хоча б в степовій говірці, гаразд? Нема в нас ніяких «воўна", воўк, воўкодаў», є вовна, вовк, вовкодав. Де "в" = [v], трохи другої якості, ніж в російській, але дуже на нього схоже.

[Python]

Фонетика степової говірки практично збігається з нормативною.
Чого не скажеш за Київ, де безоглядно панувала й панує "сюсюкаюча" середньонаддніпрянська фонетика - дещо пом'якшені шиплячі та р...

Київські пом'якшені шиплячі = середньонаддніпрянська фонетика???

[DarkMax2]

Через те, що Вам ведмідь наступив на вухо )))))
воўна", воўк, воўкодаў...

Та хай хоч весь ліс по вухах потоптався.
Як я розумію, ви отим "ў" передаєте звук, який в МФА позначається [w]. Я на цьому форумі десь із три роки. І перші два роки сперечався з усіма, що такого звука в українській мові взагалі нема. Або [v], або . (На відміну, наприклад, від білоруської, де його легко почути). Але десь з рік тому почув запис, де те [w] й насправді було присутнє (й не один раз, а послідовно). З тих пір вже не сперечаюся. Але то був запис якоїсь західної говірки. Якщо поміркувати, чому я був таким впевненим? Тому, що за 19 років життя в україномовному середовищі, та й пізніше, не чув ніде того [w]. Ну, може, дуже-дуже рідко, перед паузою у деяких носіїв щось схоже було. Але всеж не справжня [w], як в англійській або білоруській. Тож не розповідайте мені про [w] хоча б в степовій говірці, гаразд? Нема в нас ніяких «воўна", воўк, воўкодаў», є вовна, вовк, вовкодав. Де "в" = [v], трохи другої якості, ніж в російській, але дуже на нього схоже.

Звук-то є - фонеми нема.
[w ~ β̞ ~ ʋ] тощо. Реалізацій В дофіга і більше. Я їх, наприклад, не розрізняю.