At the center of the ringed hills lay a bare tor, as bald as the pate of a Kul Tiras merchant lord. Indeed the very way the hillock rose steeply, than gentled to a near-level slope at its apex, was similar in shape to a human skull. Many had noted it over the years, though only a few had been sufficiently brave, or powerful, or tactless to mention it to the property’s owner. | Серед круглявих пагорбів лежала гола скелина, лиса, як маківка культираського торговельного магната. І справді, пагорок круто здіймається, а потім згладжений до майже пологого схилу в його верхівці, таки́м чином, що стає за формою подібним до людського черепа. Багато хто помічав це впродовж років, проте лише деякі з них були достатньо сміливі, могутні чи безтактні, аби згадати про те перед власником цієї маєтності. | В центре долины из россыпи холмов выдвигалась голая скала, лысая, как макушка купеческого старейшины в Кал Тирасе. И действительно, ее склоны вздымались круто вверх, а затем полого тянулись до самой вершины. Так что скала напоминала по форме человеческий череп. Многие замечали это сходство, но лишь немногие были достаточно смелы, или могущественны, или бестактны, чтобы упомянуть об этом в присутствии хозяина этого места. |