Такі слова, як гóрод, верем'я, много, одвіт, вийшли з ужитку в більшості стилів. У розмовній мові місцеві діалектизми (та й суржик) — норма, і якщо ці слова в даній місцевості збереглися, то вживаються. В звичайній письмовій мові подібні відхилення сприймаються як помилка від незнання, бо вже не розбереш, чи слово «гóрод» конкретний носій отримав від пращурів-козаків, чи з «городського» суржику.
А мені нинішня письмова мова — якийсь сферичний кінь у вакуумі: ніхто не може сказати, що правильно, а що ні: усі посилаються на словники та нормативи, якщо вони «правильно» пишуть про явище, але їх же відкидають, якщо вони пишуть не зовсім те, що хочеться. На цьому форумі що бесіда про українську, то сперечання на політичні теми: у кого правильніша Hochmowe, а в кого зросійщений поганий суржик.
Logged
«Вот интересно, каких лингвистических жемчуг можно найти в море отодвинутых книг», Ян Гавлиш.
«Впредь прошу помнить, что придумал игру не для любых ассоциаций, а для семантически оправданных. Например, чтó это такое: „рулетке“ — „выпечке“?? Тем более, что сей ляпсус я сам совершил…», Марбол
«Ветхий Завет написан на иврите и частично на армейском», Vesle Anne
«МЛ(ять)КО … ПЛ(ять)NЪ», Тася
«Вот откроет этот спойлер, например, Марго, ничего не подозревая, а потом будут по всему форуму блюющие смайлики…», Авал
«Томан приличный мужчина. Правда по патриархальным меркам слегка голодранец», Vesle Anne
«Возможен ли фонетический переход "ж" в "п с придыханием"», forest
Topic: История украинского языка. Без политики. (Read 130581 times)
