Author Topic: Роль та місце Івана Білодіда у розвитку української мо  (Read 3442 times)

0 Members and 1 Guest are viewing this topic.

Offline Pawlo

  • Posts: 27681
Українська вікі пише про цього товариша
(wiki/uk) Білодід_Іван_Костянтинович#Білодід_і_офіційна_мовна_політика_в_УРСР
Quote
Іван Білодід, бувши міністром освіти УРСР, став упроваджувачем закону про народну освіту 1959 року, де було зафіксоване положення про факультативність вивчення української мови в школах УРСР.[1]

Іван Білодід у своїх працях розкривав тему так званої «гармонійної» національно-російської двомовності,[2] що стала однією з головних наукових тем мовознавчих інституцій та закладів Академій наук республік СРСР. За участи І.Білодіда посилено розробіток наукової програми «Роль російської мови як засобу міжнаціонального спілкування», в Києві виходять його праці: «Ленинская теория национально-языкового строительства» (К., 1972), «Мова і ідеологічна боротьба» (К.: Наукова думка, 1974, 84 с.), «Всяк сущий в ней язык…» (К., 1981), «Русский язык — язык межнационального общения народов СССР» (К., 1976), «Русский язык — источник обогащения языков народов СССР» (К., 1978), «Функционирование русского языка в близкородственном окружении» (К., 1981), «Культура русской речи в национальных республиках» (К., 1984) тощо.

Білодід критикував вживання літери Ґ та спроби відкинути дієприкметники активного стану на -чий, виступав проти «архаїзації, вульгаризації, примітивізації» української мови, а також проявів національного у ній. З цього погляду критикував потяг сучасних українських перекладачів (зокрема, журналу «Дніпро») до питомої української лексики, такої як «бганка», «горішній», «дзиґарі», «запосідати», «недоріка», «пойнятий», «пообіддя», «цебро», «чапіти», «чудуватися», «здобуватися на слово», «йти у тропі».[2]

І. К. Білодід доводив, що російська мова може й повинна мати домінуюче становище в СРСР.[3] Вважав, що «двомовність на Україні — це той вид білінгвізму, при якому обидві мови, що знаходяться на високому рівні розвитку всіх своїх функціональних стилів, з однаковою широтою і рівною мірою використовуються народом».[4]

Білодід отримав славу одного з головних русифікаторів української мови в радянський період.[Джерело?] У відповідному розділі курсу «Сучасна українська літературна мова (Лексика і фразеологія)» за редакцією І. Білодіда (К., 1973) наголошувалося, що «найголовнішим джерелом збагачення словникового складу української літературної мови в соціалістичну епоху, як і всіх інших мов нашої країни, стала мова великого російського народу — одна з найрозвиненіших і найбагатших мов світу», що «процес лексичного збагачення української літературної мови за допомогою російської відбувається і шляхом прямого засвоєння російських слів і словосполучень, чому сприяє близька спорідненість обох мов, і способом калькування», що «спосіб калькування, як своєрідний вид запозичень, практично не має меж у процесі збагачення словника української літературної мови».

Класики української літератури критично ставилися до поглядів І. Білодіда. Це відбилося, зокрема, в епіграмі Володимира Сосюри «Іванові Білодіду» та ремінісценції Андрія Малишка «Говорила баба діду…».
То й синок його вже у часи незалежнності "прославився" тим що
(wiki/uk) Білодід_Олександр_Іванович
Quote
У книзі Олеся Бузини «Вурдалак Тарас Шевченко» був автором післямови,

Лучше смерть, как избавление,
Чем быть первой средь рабынь.
Знай же ты моё решение-
Мой ответ: «Навеки сгинь!»

Offline Lodur

  • Posts: 28824
  • Gender: Male
Pawlo, повбирайте s в https:, а то сторiнка розповзається.
If the doors of perception were cleansed, everything would appear to man as it is: infinite.

Offline Pawlo

  • Posts: 27681
Pawlo, повбирайте s в https:, а то сторiнка розповзається.
я тутака не модер тож звертаємось до пана Пютона
Лучше смерть, как избавление,
Чем быть первой средь рабынь.
Знай же ты моё решение-
Мой ответ: «Навеки сгинь!»

Offline DarkMax2

  • Posts: 45940
  • Gender: Male
  • UeArtemis
Білодід критикував вживання літери Ґ та спроби відкинути дієприкметники активного стану на -чий, виступав проти «архаїзації, вульгаризації, примітивізації» української мови, а також проявів національного у ній. З цього погляду критикував потяг сучасних українських перекладачів (зокрема, журналу «Дніпро») до питомої української лексики, такої як «бганка», «горішній», «дзиґарі», «запосідати», «недоріка», «пойнятий», «пообіддя», «цебро», «чапіти», «чудуватися», «здобуватися на слово», «йти у тропі».
Наша людина!  ;up:
Tej wojny nikt za nas nie wygra! © Wiedźmin III

З моїх снів ти утичеш над ранок,
Терпка як аґрус, солодка як біз.
Хочу снить чорні локи сплута́ні,
Фіалкові очі мокрі від сліз.

Offline oveka

  • Posts: 1181
  • Gender: Male
Вбгати б в цебро і най би чипів си там.

Offline Yitzik

  • Posts: 3976
  • Gender: Male
  • косинусоидальный депресняк
Може, він і був падлюка з точки зору нац. свідомості, але літературну норму впорядкував добре. Всі вищезагадані слова є безумовно вузькодіалектними.
Paran Quenya ar quetin Esperanto!

Offline oveka

  • Posts: 1181
  • Gender: Male
«бганка», «горішній», «запосідати», «недоріка», «пойнятий», «пообіддя», «цебро», «чапіти», «ЗАчудуватися» - «йти у тропі, назирцем» - аж бігом! Та ті старші вже одійшли, їх немає. А меншим що скаже ЧАПІТИ чи ЧИПІТИ - нічого.
А на очах бринить сльоза - немає нічого замість бринить, нічого ...

Offline Yitzik

  • Posts: 3976
  • Gender: Male
  • косинусоидальный депресняк
А на очах бринить сльоза
Бринить — гарне слово.
Paran Quenya ar quetin Esperanto!

Offline Pawlo

  • Posts: 27681
Білодід критикував вживання літери Ґ та спроби відкинути дієприкметники активного стану на -чий, виступав проти «архаїзації, вульгаризації, примітивізації» української мови, а також проявів національного у ній. З цього погляду критикував потяг сучасних українських перекладачів (зокрема, журналу «Дніпро») до питомої української лексики, такої як «бганка», «горішній», «дзиґарі», «запосідати», «недоріка», «пойнятий», «пообіддя», «цебро», «чапіти», «чудуватися», «здобуватися на слово», «йти у тропі».
Наша людина!  ;up:
те що ви процитували це дійсно неоднознанчо або навіть позитивно(як на мою думку) але почитайте всю статтю там явно є і однозначно негативні моменти
Лучше смерть, как избавление,
Чем быть первой средь рабынь.
Знай же ты моё решение-
Мой ответ: «Навеки сгинь!»

Offline mrshch

  • Posts: 371
Білодід критикував вживання літери Ґ та спроби відкинути дієприкметники активного стану на -чий, виступав проти «архаїзації, вульгаризації, примітивізації» української мови, а також проявів національного у ній. З цього погляду критикував потяг сучасних українських перекладачів (зокрема, журналу «Дніпро») до питомої української лексики, такої як «бганка», «горішній», «дзиґарі», «запосідати», «недоріка», «пойнятий», «пообіддя», «цебро», «чапіти», «чудуватися», «здобуватися на слово», «йти у тропі».
Тут хорошего разве что "критикував спроби відкинути дієприкметники активного стану на -чий" (их тупо нечем заменить, а что в народном языке их якобы нет, так там много чего нет, на то он и народный)
Остальное всё просто кастрация языка, большинство корневых кустов сведено к 2-3 "функциональным" формам  Есть "щезнути", но нет "чезнути", есть "зiбгати", но нет ни "бганка", ни "бгати".
А чем не угодили "недорiка" или там "цебро" - вообще загадка. По факту результатом имеем фактическую бедность и малопригодность (поэтическую,научную,переводческую и т.д.) украинского языка по сравнению с русским, что и требовалось от тов. Билодида.

 

With Quick-Reply you can write a post when viewing a topic without loading a new page. You can still use bulletin board code and smileys as you would in a normal post.

Note: this post will not display until it's been approved by a moderator.
Name: Email:
Verification:
Type the letters shown in the picture
Listen to the letters / Request another image
Type the letters shown in the picture:
√49 Напишите ответ строчными буквами:
«Сто одёжек, все без застёжек» — что это?: