Пiснi

[Andrew]

А как правильней - "розпрягайте, хлопці, коней" чи "розпрягайте, хлопці, конi"?
В разных исполнениях встречаются оба варианта.

[Zavada]

А как правильней - "розпрягайте, хлопці, коней" чи "розпрягайте, хлопці, конi"?

Коней.

Іменники — назви тварин — паралельно із звичайною формою родового відмінка мають в знахідному множини і форму називного відмінка: пасти корів і корови; розпрягати коней і коні; годувати свиней і свині.

Така форма знахідного відмінка рідко вживається в літературній мові. Вона властива обласним діалектам і поступово витискується з літературної мови формою родового відмінка.

http://booksshare.net/index.php?id1=4&category=lunguistics&author=jovtobruh-ma&book=1965&page=105

[Python]

Така форма знахідного відмінка рідко вживається в літературній мові. Вона властива обласним діалектам і поступово витискується з літературної мови формою родового відмінка.

Якщо пісня народна, то в ній буде скоріш діалект, ніж літературна мова. Якщо питання «як правильно в сучасній українській літературній мові», то «Розпрягайте, хлопці, коней». Якщо «як правильно співати цю пісню», то залежить від того, на якому діалекті вона була створена початково (чи її традиційно виконують) — може бути і «Розпрягайте, хлопці, коні».

Найвідоміший приклад з літератури, де використовується ця форма — «Мені тринадцятий минало // Я пас ягнята за селом» (Т. Г.  Шевченко). З точки зору сучасної літературної мови, правильно «Я пас ягнят за селом» — однак, при читанні цього вірша це вже буде відхиленням від нього, а тому помилкою.

Сама по собі ця форма досі жива в розмовній мові — скажімо, кілька років тому в себе на Черкащині бачив оголошення «продаю свині» (в значенні «продаю свиней»). Хоча в сучасній літературній мові практично не вживається (крім, можливо, випадків, коли автор передає розмовну мову або надає їй істоичного колориту).

[DarkMax2]

Про худобу, як про неживе, - цілком собі частина варіативної норми.

[Python]

Про худобу, як про неживе, - цілком собі частина варіативної норми.

Інколи й про людей (дітей):

https://uk.wikisource.org/wiki/Приблуда_(Васильченко)
     На городі качата -
     Роди, боже, дівчата.
     А хлопців не роди,
     Бо то самі іроди...
. . .
     На городі стовпчики, -
     Роди, боже, хлопчики,
     А дівчат не роди,
     Бо то - самі іроди...

[Sandar]

Про худобу, як про неживе, - цілком собі частина варіативної норми.

В різних регіонах зустрічав, наприклад, «шоб було багато ді́ти». Але діти а традиційній мові різних народів це як худоба.

[Sandar]

Дівчата, хлопці і жінки — теж

[Суматранский тигр]

Писал об этом в теме про рифмы на -ив-, но никто не ответил, поэтому повторю здесь.

Посоветуйте, пожалуйста, какие-нибудь песни на украинском языке (желательно несколько), в которых исконно украинские слова на -ів/-ив (хотів, кораблів, злив, повторив и прочие) рифмуются со словами типа "мотив", "колектив", "архів", "детектив" и им подобными. Буду премного благодарен. =)))

Чи ці рими заборонені Маршацькою організацією навіть в українській мові???

[Zavada]

Посоветуйте, пожалуйста, какие-нибудь песни на украинском языке (желательно несколько), в которых исконно украинские слова на -ів/-ив (хотів, кораблів, злив, повторив и прочие) рифмуются со словами типа "мотив", "колектив", "архів", "детектив" и им подобными. Буду премного благодарен. =)))

Даруйте, знайшов одненьку.

Тільки, що це, мов селезні,
Мов забутий мотив:
Два сліди знов на березі,
Це нас хтось повторив.

https://www.pisni.org.ua/songs/4141030.html

Нижче пишу з деяким запізненням.

какова этих союзов и особенность употребления этих союзов?

(Google) "сполучник

по українські....

Не по українські и даже не по українськИ а українською.

На лівобережній не чув таке.

А про Міська Барбару з рок-гурту «Мертвий Півень» чули?
Звісно, він зі Львова.

(wiki/uk) Місько_Барбара

[Суматранский тигр]

Тільки, що це, мов селезні,
Мов забутий мотив:
Два сліди знов на березі,
Це нас хтось повторив.

https://www.pisni.org.ua/songs/4141030.html

Це посилання в мене відкривається тільки через VPN. Та й інших згадок цієї пісні я не знайшов.

-------

Тут ось виявив одну дивину по темі.

Я слухав пісню нині покійного Скрябіна "Місця щасливих людей". Раніше я цього не помічав, але вчора виявив там риму "Мальдівах - обгорілий".

Ні, ну це взагалі щось. Чому не можна було зримувати "Мальдівах", наприклад, з "гривах" або "нивах", а ще краще - з "щасливих", раз це слово є в назві пісні???

Це такий самий прикол, як в російськомовних піснях рими "Россия - красиво", "пути - мотив", "диво - крокодила", "коллективе - обделили" та їм подібні.

Так що нема сумнівів, що Маршацька організація забороняє прямі рими споконвічних та іномовних слів з поєднанням -ив- не тільки в російській мові, але й в українській, і напевно також у всіх мовах народів колишнього СРСР. Навіть в абхазькій, адигейській, кримськотатарській та естонській. =)))

[Zavada]

Це посилання в мене відкривається тільки через VPN. Та й інших згадок цієї пісні я не знайшов.

Ще одненьке — http://www.uaestrada.org/pisni/d/dva-slidy/.

Я слухав пісню нині покійного Скрябіна "Місця щасливих людей". Раніше я цього не помічав, але вчора виявив там риму "Мальдівах - обгорілий".

Там є ще багато дивних рим.

https://itllyrics.com/skrjab-n/mscja-shhaslivikh-ljudej/

[Суматранский тигр]

Буквально вчера совершенно случайно наткнулся на стих Лины Костенко:

Настане час - і піде все в архів.
Уламки долі винесе на сушу.
Життя - спокута не своїх гріхів.
Життя - це оббирання з реп'яхів,
що пазурами уп'ялися в душу.

Извиняюсь, если это оффтоп. =)))