Сучасне українське фентезі

[DADA11C7]

Схоже, це пародія на анотацію, а не короткий переказ сюжету реальної книги. Втім, будь-яка пародія має під собою якийсь ґрунт…

Ні, це стьобна аннотація на справжню книгу. Я раніше бачив цю аннотацію на фофудді, але вона була зі справжньою обкладинкою. А тепер хостинг малюнків в дауні, тому здається, що це лише стьоб. Осьо посилання на флібусту

Га? Зi сторiнки автора:

Родился и вырос в СССР, повзрослел в Израиле, живу в США.

I дочого тут сучасна Росiя?

Кошкін це лише троль, а справжній автор Анісімов.

Петербургский автор Сергей Анисимов родился в 1973 году. В 1991 году окончил 8-е Ленинградское Медицинское Училище, в 1997 году — Санкт-Петербургский Государственный Медицинский Университет им. акад. И.П.Павлова. В 2002 году защитил кандидатскую диссертацию по специальности «геронтология и гериатрия». В настоящее время докторант НИИ БГ СЗО РАМН (геронтология и гериатрия, нервные болезни).

[Lodur]

Осьо посилання на флібусту

Достатньо почитати обговорювання там, щоб зрозумiти, що змiст у цiєї книги зовсiм iнший, нiж в "анотацiї" Кошкiна. Хоч теж маразм повний.

[Pawlo]

Є такий цікавий сучасний автор.
(wiki/uk) Авраменко_Олег_Євгенович
Його твори
http://fan.lib.ru/a/awramenko_o_e/

[olis]

ОРШУЛЯ ФАРИНЯК
"АЙХО, АБО ПОДОРОЖ ДО ПОЧАТКУ"

[DarkMax2]

На думку шановного панства є щось варте уваги серед україномовних авторів фентезі?

Під ворожим прапором фентезі

[Pawlo]

На думку шановного панства є щось варте уваги серед україномовних авторів фентезі?

На жаль їх(тобто україномовних авторів взагалі незалежно від якості) дуже мало через недолугу політику наших видавництв

[DarkMax2]

Мені здавалося, що ринок має бути завалений характерниками та відьмаками.

[Jeremy]

Мені здавалося, що ринок має бути завалений характерниками та відьмаками.

Ая, пане, всі торгаші - відьмаки. Як іду в базарь, то дулю в кишені держу.

[Python]

Мені здавалося, що ринок має бути завалений характерниками та відьмаками.

Український ринок проблематично заповнити відьмаками й характерниками українського виробництва.
1) Автор обирає для свого твору національні колорити (мавки, характерники та інша шароварщина, мова твору — українська). Незалежно від якості, він отримує схвальні відгуки невеликого прошарку вишиватників, решта публіки ігнорує твір взагалі.
2) Автор обирає максимально нейтральну атрибутику (ельфи, дракони, мова твору — російська, щоб охопити ширшу публіку). Твір губиться серед аналогічних іноземних видань.
3) Автор обирає українську атрибутику, але орієнтується на східну/міжнародну публіку, тому обирає російську мову твору. Вишиватники кажуть «фе», бо російською. Невишиватники кажуть «фе», бо шароварщина.
4) Автор обирає нейтральну атрибутику, але орієнтується на україномовну публіку. Так не буває.

[Sandar]

4) Автор обирає нейтральну атрибутику, але орієнтується на україномовну публіку. Так не буває.

[DarkMax2]

4) Автор обирає нейтральну атрибутику, але орієнтується на україномовну публіку. Так не буває.

Це я. Вже кілька років сюжет в голові один є. Усе думаю, чи варто його оформлювати на папері - час усе таки мені дорогий.

Напевно, я таки мушу втрутитись, як би я невпевнений не був у своїх талантах.
ДАО... ГОПАК!  Таку назву має "книжка 2012 року".  А інша книга? Російськомовний варіант одразу паралельно! Це ж виявляється не переклад, а паралельна форма, так би мовити. Логічно припустити, що україномовна версія обмежена була в художніх засобах при створенні через це.

«Часоді́ї» (рос. Часоде́и) — серія з я шести фантастичних романів, гексалогія («шестикнижжя») російськомовної письменниці, родом з Білорусії Наталії Щерби. В книгах розповідається про пригоди юної Василини, яка раптово дізнається про існування паралельної планети Ефлари, де усе підкоряється часовій магії.Події серії в основному розгортаються на паралельній планеті Ефлара, хоча в окремих епізодах циклу, та, зокрема, другій книзі, локацією виступає наша планета Земля, названа в книзі Остала. Головними героями є підлітки, що мають за допомогою часової магії врятувати Ефлару та здійснити пророцтво щодо Розколотого За́мку.

А, то це просто переклад.

[Pawlo]

Мені здавалося, що ринок має бути завалений характерниками та відьмаками.

Має. Оосбливо зараз.
Але на жаль через недолугу політику наших видавництв більшість наших співвітчизників що пишуть фнетезі друкуються в РФ як "русскіє фантасти" 

[DarkMax2]

Павло, Ви ж, ніби, фанат жанру. Що читали з "наших"? Оцінку дати можете?

[Pawlo]

Павло, Ви ж, ніби, фанат жанру. Що читали з "наших"? Оцінку дати можете?

Дяченків читав. В них дуже різнопанового плану(пардон за тавтологію) можна знайти твори. В принципі є що почитати. Що правда як я розумію українські версії їх книжок це атворизовані переклади а оригінал в них російськомовний.

Ще цього дядька рекомендую (wiki/uk) Авраменко_Олег_Євгенович
Один з прикладів того як я вже писав як український атвор вимушений видаватись в РФ. в нього українські і російські версії книжок, це як я зрозумів не переклади а паралельні мовні версії. До речі це якраз прклад пункту номер 4 з Пютонової класифікації

А загалом я ж кажу через погану політику видавництв дуже млао відомо наших атворів в цій галузі. Можливо багато про кого  я читав я і не знаю що вони українські.

[DarkMax2]

Тобто читав російською? Інакше б знав.

[Pawlo]

Тобто читав російською? Інакше б знав.

Тобто так.

Взагалі те що дитячі  роки прийшлися на часи т з "книжкового голодомору" призвело до того що по первах багато сучансої літератури українською, коли вона зявилась, була незвичною. От що зщначить закріплена в дитинстві звичка. слава Богу що хоч фільми і серіали в 90сті вже дублювали і пісні крутили

[DarkMax2]

До речі, давайте поговоримо трошки "взагалі". З чого зазвичай починається книга? З яких рядків? А які початки траплялися вам? Який з них найбільш незвичайний?
Я особисто ніколи не запам'ятовую, як почалася перша сторінка.

Фентезі українською.

[Lodur]

А інша книга? Російськомовний варіант одразу паралельно! Це ж виявляється не переклад, а паралельна форма, так би мовити. Логічно припустити, що україномовна версія обмежена була в художніх засобах при створенні через це.

Чому ви так вважаєте?

[DarkMax2]

А інша книга? Російськомовний варіант одразу паралельно! Це ж виявляється не переклад, а паралельна форма, так би мовити. Логічно припустити, що україномовна версія обмежена була в художніх засобах при створенні через це.

Чому ви так вважаєте?

Ну, вплив російського "дзеркала". Наприклад, автор не зможе використовувати каламбури.

[Lodur]

До речі, давайте поговоримо трошки "взагалі". З чого зазвичай починається книга? З яких рядків? А які початки траплялися вам? Який з них найбільш незвичайний?
Я особисто ніколи не запам'ятовую, як почалася перша сторінка.

Може починатися з чого завгодно - діалога, портрета головного героя, опису міста подій, філософського, історичного або ліричного відступу, прямого звертанная до читача, і так далі. Залежить від задумки та майстерства автора. Я теж дуже рідко запам'ятовую початок книжки. На пострадянському просторі найбільш відомий початок твору, напевне, з «Анны Карениной» Льва Толстого. («Всё смешалось в доме Облонских»). Його знають навіть ті, хто не читав і ніколи не прочитає цей роман. (А от як починаються «Война и мир» або «Воскресение» мало хто навіть з читавших спам'ятають).

Ну, вплив російського "дзеркала". Наприклад, автор не зможе використовувати каламбури.

Наприклад, набоковська «Лоліта» була б краще, якщо б не писалася з російським авторським дзеркалом? Як на мене, все залежить від майстерності автора, та міри володіння обома мовами.