Нарід

[DarkMax2]

я фекаю на лвівський

Не ріже?

Опечатка?

[DarkMax2]

все частіше чую на тв "віншувати" вибачте але більшість східних украінців не дуже розуміє що це таке, зараз модно засмічувати мову словами незрозумілими для більшості українців?

Чим "вітати" погане?

[DarkMax2]

навіть чув на українському тв Пенкний,вибачте ми поляки? ну тоді даваймо будемо говорити колейний, тераз, кобіта

кревний ще чую часто - полонізм явний (пол. крев).  Чим кровний погане? Ох же ж, журналюги!

[DarkMax2]

"кобіта" якраз доволі вживане, навіть у Києві від негаличан усе частіше чую.

Від негаличан — навряд. Хіба що в рамках віри в міф, що справжня українська мова — тільки у Львові.

[DarkMax2]

Типова російська провокація.

не факт. це цілком можуть бути свої ж східняки, які недолюблюють западенців за їх нинішню духовну експансію в мові, історії, культурі, вірі і звичаях, підсвідомо розглядаючи їх як "чужий елемент",  "агентів заходу". 

[DarkMax2]

"Гугнявка"...

гунявка краще

[DarkMax2]

Ну напр. коли люди годинами з піною у рта сперечаються як правильно - Европа чи Європа, етер чи ефір, замість того щоб напр. просто визнати ці слова синонімами.

Що в «Европі» чи «етері» українського? Я бачу лише закос під західноєвропейські мовні штампи. Проекція «європейської мрії» на українську мову, а зовсім не прагнення щось там законсервувати для нащадків.

Латино-польська традиція це ж так по-європейськи!

[svidomit132]

Щодо полонізмів та русизмів в сучасній укр.мові, то відношення до них базується на особистій ідентифікації реціпієнта.
В польскій мові є чудове слово для означення самовпевненої неосвіченої людини -ігнорант, та от огульна критика вживання запозичених слів на підставі- бо в нас так не говорять, відгонить саме ігноранцією.

П.С. Це мені нагадало недавню хвилю "нєгодованія" яку підняли русофони на одному форумі з приводу скорочення "зарах." яке напевно вперше у житті почули з телеекрану

[DarkMax2]

Проблема не у полонізмах чи русизмах, а у незасвоєних/неадаптованих/необґрунтованих запозиченнях.
Так кровний (від. укр. кров) замінюємо на польське кревний, бо бач співпало з російською.

[svidomit132]

Проблема не у полонізмах чи русизмах, а у незасвоєних/неадаптованих/необґрунтованих запозиченнях.
Так кровний (від. укр. кров) замінюємо на польське кревний, бо бач співпало з російською.

Хто має визначати обгрунтованість на вашу думку?
Чи академічного словника недостатньо?
http://sum.in.ua/s/krevnyj
Можна ще і Грінчека попитати
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/24618-krevnyj.html

[DarkMax2]

Проблема не у полонізмах чи русизмах, а у незасвоєних/неадаптованих/необґрунтованих запозиченнях.
Так кровний (від. укр. кров) замінюємо на польське кревний, бо бач співпало з російською.

Хто має визначати обгрунтованість на вашу думку?
Чи академічного словника недостатньо?
http://sum.in.ua/s/krevnyj

логіка

[svidomit132]

Логіка русофонів кардинально не  відрізняється від жіночої

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/24617-krevavyj.html#show_point

Ви ще оце проаналізуйте про всяк випадок, а тоді робіть висновки про полонізми

Кревавийи пр.   = крівавий и пр. кревне и кревно,, нар. До кроваваго пота, усердно; очень сильно. Ми трудимося кревно, а ви знай лежма лежите. Харьк. Роби кревно і ходи певно. Ном. № 9965. Почав гірко і кревно ридати. Мир. Пов. І. 162.   

[DarkMax2]

Логіка русофонів кардинально не  відрізняється від жіночої

і де ж помилки?

[svidomit132]

Ось вам поле для діяльності:приведіть до милого вашому вуху стану ці прислів"я/

Ми трудимося кревно, а ви знай лежма лежите. 
Роби кревно і ходи певно.

[svidomit132]

Ліричний відступ:
Вчора з своїми 3 класниками виконував домашнє завдання з читання
В Читайлику треба було визначити значення фразеологізмів зі словом ніс.
Водити за носа, Задирати носа, Залишити з носом, Крутити носом, Втерти носа

І в мене виникло питання наскільки обгрунтоване введення в обіг русофонських конструкцій "Задирати носа" та "Залишити з носом"

[Python]

Чи академічного словника недостатньо?
http://sum.in.ua/s/krevnyj

З приміткою «розмовне», однак (а в деяких значеннях — і застаріле). Звісно, з розмовним характером слова можна посперечатися (особисто мені воно здається скоріш книжним/архаїчним, ніж розмовним), але це вже привід поставити під сумнів стилістичну правильність мови журналістів, що його вживають.

[DarkMax2]

Ось вам поле для діяльності:приведіть до милого вашому вуху стану ці прислів"я/

Ми трудимося кревно, а ви знай лежма лежите. 
Роби кревно і ходи певно.

Пісні, прислів'я та вірші чхають на мовні норми прози.

[DarkMax2]

Водити за носа, Задирати носа, Залишити з носом, Крутити носом, Втерти носа

Кого/що... 

[svidomit132]

КРОВ
кровина, жм. крівця, юха, юшка, руда, мазка, пасока, калинка, б. з. крів; (із сл. моя) нащадок, покоління; (гаряча) вдача, темперамент, норов, характер; П. кроволиття, кровопролиття.

Як можна бачити слово кревний утворене від слова "крів", а не від польського "krew" як дехто тут вважає.

[DarkMax2]

Чи академічного словника недостатньо?
http://sum.in.ua/s/krevnyj

З приміткою «розмовне», однак (а в деяких значеннях — і застаріле). Звісно, з розмовним характером слова можна посперечатися (особисто мені воно здається скоріш книжним/архаїчним, ніж розмовним), але це вже привід поставити під сумнів стилістичну правильність мови журналістів, що його вживають.

Підтримую.

[Python]

навіть чув на українському тв Пенкний,вибачте ми поляки? ну тоді даваймо будемо говорити колейний, тераз, кобіта

кревний ще чую часто - полонізм явний (пол. крев).  Чим кровний погане? Ох же ж, журналюги!

А от цікаво: чи можлива в рамках української мови форма «крівний»? Принаймні в двох споріднених словах аналогічний перехід голосної відбувся: «крівця», «крів'яний»...

[DarkMax2]

КРОВ
кровина, жм. крівця, юха, юшка, руда, мазка, пасока, калинка, б. з. крів; (із сл. моя) нащадок, покоління; (гаряча) вдача, темперамент, норов, характер; П. кроволиття, кровопролиття.

Як можна бачити слово кревний утворене від слова "крів", а не від польського "krew" як дехто тут вважає.

Шо скаже пан Пифон з приводу чергування і/е на місці о? 

[Python]

Як можна бачити слово кревний утворене від слова "крів", а не від польського "krew" як дехто тут вважає.

З чим тоді пов'язане повернення до «е» в закритому складі?

[DarkMax2]

навіть чув на українському тв Пенкний,вибачте ми поляки? ну тоді даваймо будемо говорити колейний, тераз, кобіта

кревний ще чую часто - полонізм явний (пол. крев).  Чим кровний погане? Ох же ж, журналюги!

А от цікаво: чи можлива в рамках української мови форма «крівний»? Принаймні в двох споріднених словах аналогічний перехід голосної відбувся: «крівця», «крів'яний»...

Думаю ні, бо
по-перше: чергування зумовлене не просто закритим складом, а закритим кластером складом,
по-друге: тут опирається етимологія (кровь), а ь таки голосна. Дивно, але етимологія таки впливає на чергування.

Що далі? Любівні/любевні втіхи?

[Python]

Ось вам поле для діяльності:приведіть до милого вашому вуху стану ці прислів"я/

Ми трудимося кревно, а ви знай лежма лежите. 
Роби кревно і ходи певно.

Пісні, прислів'я та вірші чхають на мовні норми прози.

Переважно в питаннях наголосів. Лексика, так чи інакше, береться з реальної мови — навряд чи народні автори прислів'їв спеціально для них винаходили неологізми.