Українські фільми

[Pawlo]

Коли в нас нарешті підуть на потік україномовні стрічки? або хоча б такі де укр і росмовних героїв буде порівну

«Порівну» теж годиться тільки для внутрішнього ринку, але для глядача, що шукає якісний україномовний фільм, це вже трохи не те задоволення.

Я згоден. Краще чисто україномовний. Але  двомовні фільми теж могли б зайняти свою нішу. Головне щоб не було дискримінації за стилістикою(щоб україномовні не подавались як старі, сільські, дурніші і т п) щоб не було відвторення цих жахливих українофобських стереотипів

Я за реалізьм. Наприклад проти того, щоб в фільмі про Харків говорили українською, а гуцули легко і невимушено переходили на ісконно русскій, як дівчина з "Останнього москаля". Такого не буває.

Фільми про Харків маюь бути двомовними з українсько-, російсько і суржикомовними героями. І це буде цілком реалістично

[DarkMax2]

Любомир Левицький представив великий план на наступні роки своєї режисерської та продюсерської роботи. Викладаємо Вам лист від режисера усім фанатам його творчості:

Поки триває девелопмент англомовного, голлівудського фільму «EGREGOR» в стилі фільму «Код Да Вінчі», який я планую зняти в Україні наступного року з парочкою світових зірок, я вирішив не губити час і восени відзняти щось модне україномовне. Ініціатором такої ідеї став мій друг, молодий продюсер Сергій Лавренюк SOLAR MEDIA, а за виробництво проекту візьметься, на разі не наша з Andrex Selivanov.

Компанія Suspense films, так як Андрекс зараз працює над розвитком двох інших великих проектів «Smash» та «Houndred Dollars».

Виробництво « #SelfieParty» на себе візьме Production House «VITAMIN » на чолі з його амбітним та креативним продюсером Віталієм Соболевським. Продюсуванням з голівудської сторони займеться мій друг та партнер JD Zacharias. Дистрибуцію в кінотеатрах на себе візьме наша улюблена компанія B&H на чолі з крутим Богданом Батрухом!

Отже «#SelfieParty» це буде запаморочливо - смішна, агресивна і модна комедія, де кожен побачить сам себе.
Скоро в кінотеатрах з'являться картонні постери фільму. Кожен хто зробить селфі на фоні них буде гарантовано запрошений на кастинг. Для цього потрібно буде відправити селфі на сторінку в Facebook чи Instagram зі своїм контактом (e-mail чи мобільний).

Чесно зізнаюся, більш безбаштового, ризикового, ідіотського і забавного кіно я ще не робив. А всі зірки, які знімуться в картині в ролі камео зроблять це для тої мільйонної аудиторії української молоді, котра ходить в кінотеатри.

Думаю що сюрприз чекає не тільки бажаючих знятись, але і тих хто хоче попрацювати.

Спеціально для студентів кінематографістів буде створено юніорські групи спеціалістів. Кожна з груп буде працювати на проекті рівно тиждень. В результаті з всіх груп будуть відібрані найкращі спеціалісти і створено юніор групу котра буде повноцінно працювати на англомовному голлівудському проекті «ЕГРЕГОР».

Окрім мого бажання робити популярне кіно,мені хочеться допомагати таким самим як я отримувати реальний досвід, а не теорію,як це роблять всі нам відомі вузи…

З Б-гом.

[Pawlo]

Господи, поможи пану режисеру!

Чекаємо

[DarkMax2]

<a href="https://www.youtube.com/watch?v=k2Q0wnwJEf0" target="_blank">https://www.youtube.com/watch?v=k2Q0wnwJEf0</a>

Мене звати Володимир Власенко і я режисер. Разом із моїми друзями ми створюємо наш новий анімаційний проект.
Це історія про космонавта Мішкіна, що опинився на безлюдній планеті. Його корабель повністю знищено і тепер йому залишаеться лише чекати на порятунок, будуючи новий дім з уламків капсули. Одного дня він помічає рятівний корабель у небі, але той сідає за багато кілометрів від нового дому нашого героя. Тож Мішкіну і його товаришу роботу-собаці доведеться почати свою довгу та небезпечну подорож через ліси і пустелі, скелі та болота, щоб дістатися рятівників і повернутися нарешті на Землю.
Я задумав цей проект ще два роки назад, коли прочитав книгу відомого письменника-фантаста Роберта Шеклі «Варіанти вибору» (оригінальна назва «Options»). Мене дуже вразила його історія про космонавта і робота, що блукають по дивній планеті у пошуках деталі для космічного корабля. Тож я вирішив, використати ці образи у своєму, схожому сюжеті. Той, хто читав цей роман, зрозуміє, що просто екранізувати його – неможливо. Тож тепер, через два роки, я остаточно переробив сценарій і досяг певного технічного рівня, щоб стати спроможним створити цей мультфільм.
На разі я переслідую дві мети – маленьку і велику. Маленька – це зробити наш проект так, як я його собі уявляю, пишатися цим продуктом. Велика мета – це відродження української анімації. Скажіть, як багато мультфільмів вітчизняного виробництва ви подивилися за останній рік? Підозрюю, що дуже небагато. І навіть серед цієї маленької кількості катастрофічно мало тих, що мають сучасний вигляд. Якість зображення, стилістика, робота над персонажами та навколишнім середовищем мультфільму найчастіше не пророблені на достатньому рівні. Ми хочемо, щоб наш продукт виглядав якісно і будемо намагатися створити дійсно гарний мультфільм, використовуючи новітні технології, до яких маємо доступ.
Наша команда зараз дуже невелика – це я та два аніматори. Час від часу нам допомагають різні спеціалісти у сфері 3д, але більшість часу ми робимо проект самотужки. Гроші потрібні нам для оплати своєї праці, праці запрошених спеціалістів та оренди рендер-ферми. Для прикладу - сцена з космонавтом і квіткою опрацьовувалася на моєму комп’ютері – 64 години. На рендер-фермі це зайняло б від 3 до 6 годин, але коштувало б близько 40 долларів США.
Зараз весь свій час я присвячую цьому мультфільму і тут ви можете побачити наші доробки. Ми хочемо відправити його на різноманітні фестивалі, щоб показати усьому світу можливості української анімації. За останні роки ми зробили декілька проектів, які здобули нагороди на різних міжнародних фестивалях. Так, наша остання робота «Історія робота R32” зайняла 2-ге місце на фестивалі соціальних роликів Молодія (Київ, 2014), 1-ше місце на фестивалі Independed Days: Future Shapes (Карлсруе, Німеччина, 2015). Ми будемо дуже вдячні за підтримку і будьте певні – разом ми зробимо українську анімацію відомою на весь світ!

https://www.ideax-nescafe.com.ua/1291245

Украинский мультфильм "Никита Кожемяка" заинтересовал американцев

Трошки мовної нетерпимості від діаспорян:
Одеський міжнародний кінофестиваль: парад російського гламуру.

[Python]

Трошки мовної нетерпимості від діаспорян

Закономірно. Доки україномовний глядач позбавлений свого культурного простору, доти він плюватиметься, в першу чергу, на те, що йому намагаються впарити під маркою «вітчизняне», якщо воно не відповідає його вимогам до вітчизняного продукту. Ну або толерантно промовчить, сподіваючись, що все якось саме по собі збудується з часом.

Фільми про Харків маюь бути двомовними з українсько-, російсько і суржикомовними героями. І це буде цілком реалістично

Реалізм завжди допускає відхилення від буквального відтворення реальності. Щось перебільшується, щось применшується, щось вуалюється, щось коректується, додається декілька статистично неможливих збігів — і маємо не примітивну хроніку в стилі «прокинувся, поїв, пішов на роботу», а художній твір, наповнений змістом, який вклав у нього автор, і здатний зацікавити широке коло читачів або глядачів. Якщо говорити про мовне наповнення реалістичного фільму про Харків, це більше залежить від того, що хотів сказати автор: можна зробити, щоб українською там говорили лише якісь селюки, телевізор і зла бюрократка в податковій (і це буде реалістично), а можна розмістити в центрі подій компанію україномовних інтелектуалів, які намагаються комусь щось довести (і це також буде реалістично).

[Сергий]

Трошки мовної нетерпимості від діаспорян

Закономірно. Доки україномовний глядач позбавлений свого культурного простору, доти він плюватиметься, в першу чергу, на те, що йому намагаються впарити під маркою «вітчизняне», якщо воно не відповідає його вимогам до вітчизняного продукту. Ну або толерантно промовчить, сподіваючись, що все якось саме по собі збудується з часом.

Все частіш задумуюсь, що мабуть нас спасе федералізація - так само як вона спасла Німеччину. Сукупність-федерація історичних земель-держав-областей. Хочу, щоб на дідівських Київщині, Полтавщині, Черкащині, Чернігівщині і Житомирщині ні льв'яни ні донеччани ні канадці своїх порядків не влаштовували. Не все з їхнього продукту сприймається мною як вітчизняне. Особливо всякі політичні і мовні вигадки.

[LUTS]

Хочу, щоб на дідівських Київщині, Полтавщині, Черкащині, Чернігівщині і Житомирщині ні льв'яни ні донеччани ні канадці своїх порядків не влаштовували.

А мо' на Житомирщині киян не хочуть з їх порядками, а хочуть мирно нелегально добувати бурштин і збирати чорниці?

[alant]

А може на Уманщини не хочуть черкащан?

[LUTS]

А може на Уманщини не хочуть черкащан?

Може. Я он хмельничан не хочу.

[Python]

Ще можна між Києвом і Київщиною зробити кордон з вівчарками провсяк випадок — але мова не про це. Існує, наприклад, кінофестиваль, покликаний бути подією всеукраїнського масштабу й творити образ України за її межами. Якщо цей образ виходить надто «південно-східним», то центр-захід, стежачи за подією, почувається зайвим на цьому святі життя. Звичайно, наші в подібній ситуації здебільшого політкоректно мовчать (зрештою, кого той фестиваль цікавить?), а от для діаспори, яка живе в умовах відірваності від українських реалій і більше уваги звертає на зовнішній образ України, це вже більш критично.

З іншого боку, а що показати україномовному глядачеві? Юрій Шевчук цілком має рацію в тому, що відсутність «гламуру» в українській культурі — ознака не її вищості/інтелектуальності, а просто обмеженості в розвитку. Звичайно, він схильний винуватити в усьому радянське минуле — але ж вибачте, ми вже більше двадцяти років незалежні, до цього часу молодь кінця СРСР/початку Незалежності вже досягла зрілого віку й відтіснила залишки партноменклатури з керівних посад та решти впливових соціальних ролей, тож більше претензій має бути до цього пострадянського покоління. Але, якщо говорити про українське кіно, то чому, якщо українська мова, то обов'язково всі у вишиванках і шароварах? Чому сучасний україномовний фільм не може бути тим, чим є сучасний російськомовний фільм (з усією різноманітністю жанрів), а не лише чимось історично-викопним? Загалом, патріотизм — це добре, але якщо лишається тільки патріотика/історія/фольклористика — це вже деградація.

[alant]

Але, якщо говорити про українське кіно, то чому, якщо українська мова, то обов'язково всі у вишиванках і шароварах? Чому сучасний україномовний фільм не може бути тим, чим є сучасний російськомовний фільм (з усією різноманітністю жанрів), а не лише чимось історично-викопним? Загалом, патріотизм — це добре, але якщо лишається тільки патріотика/історія/фольклористика — це вже деградація.

Питання без відповіді.
Але чому українське кіно у різних жанрах має бути україномовним?  До цього спонукає лише патріотизм?

[Волод]

Відомі видавці брати Капранови якось розповідали про те, як вони стали бандерлогами.
Звинувачували у цьому російських видавців. Конкуренція з боку російських видань змусила їх друкувати лише те, що у Москві друкувати не будуть.
В кіно мабуть теж саме.

[Python]

Але чому українське кіно у різних жанрах має бути україномовним?  До цього спонукає лише патріотизм?

До цього має спонукати вже хоча б кількість тих, для кого ця мова рідна. На практиці ж часто виходить, що для того, щоб зняти україномовний фільм, треба бути не просто носієм мови, а трохи зацикленим на націонал-патріотичній тематиці — тому й результат відповідний.

[LUTS]

Але чому українське кіно у різних жанрах має бути україномовним?  До цього спонукає лише патріотизм?

Україномовне кіно взагалі має бути. Хоч якесь. Російськомовного виробляють вдосталь в сусідній державі.

[alant]

Але чому українське кіно у різних жанрах має бути україномовним?  До цього спонукає лише патріотизм?

До цього має спонукати вже хоча б кількість тих, для кого ця мова рідна. На практиці ж часто виходить, що для того, щоб зняти україномовний фільм, треба бути не просто носієм мови, а трохи зацикленим на націонал-патріотичній тематиці — тому й результат відповідний.

Спонукати має не абстрактна кількість, а конкретні носії мови.
Мабуть пагано спонукають.

Але чому українське кіно у різних жанрах має бути україномовним?  До цього спонукає лише патріотизм?

Україномовне кіно взагалі має бути. Хоч якесь.

Може допоможе перенесення Кіностудії Довженко у Львів?

[LUTS]

Але чому українське кіно у різних жанрах має бути україномовним?  До цього спонукає лише патріотизм?

Україномовне кіно взагалі має бути. Хоч якесь.

Може допоможе перенесення Кіностудії Довженко у Львів?

Як не дивно в радянські часи знімали і в Києві. Яка була якість цих фільмів - питання інше. Але все ж знімали.

[alant]

Але чому українське кіно у різних жанрах має бути україномовним?  До цього спонукає лише патріотизм?

Україномовне кіно взагалі має бути. Хоч якесь.

Може допоможе перенесення Кіностудії Довженко у Львів?

Як не дивно в радянські часи знімали і в Києві. Яка була якість цих фільмів - питання інше. Але все ж знімали.

Нащо вам україномовні фільми, яких ви все одно не дивитимитися?

[Сергий]

Але чому українське кіно у різних жанрах має бути україномовним?  До цього спонукає лише патріотизм?

Україномовне кіно взагалі має бути. Хоч якесь. Російськомовного виробляють вдосталь в сусідній державі.

Українське і україномовне (точніше написане українською літературною мовою) - не одне і те ж. Ви не забувайте, що слов'янська, а потім російська літературна мови вже не одне століття присутні на землях Київської Русі-України, їх історія у нас сувимірна з історією української літературної мови. Фактично російська літературна мова - це одна з українських літературних мов, на яких варто знімати і перекладати фільми і на Київській Русі, а не лише на Московській. Та і на англійській теж варто знімати і на арабській і на китайській і на будь-якій іншій - все одно це буде українське кіно.

[LUTS]

Українське і україномовне (точніше написане українською літературною мовою) - не одне і те ж. Ви не забувайте, що слов'янська, а потім російська літературна мови вже не одне століття присутні на землях Київської Русі-України, їх історія у нас сувимірна з історією української літературної мови. Фактично російська літературна мова - це одна з українських літературних мов, на яких варто знімати і перекладати фільми і на Київській Русі, а не лише на Московській. Та і на англійській теж варто знімати і на арабській і на китайській і на будь-якій іншій - все одно це буде українське кіно.

І хто його буде сприймати як українське?

Нащо вам україномовні фільми, яких ви все одно не дивитимитися?

Чому?

[alant]

Нащо вам україномовні фільми, яких ви все одно не дивитимитися?

Чому?

Якщо воно буде не цікаве.