Тролейбус без рогів

[DarkMax2]

ПРО́ВІД, воду, чол.

1. Те саме, що супровід. Петрусь під проводом баби Василихи одного гарного осіннього дня вирушив здобувати світ (Іван Франко, IV, 1950, 31); Двері вагона відчинилися, і під проводом вартового двоє цивільних внесли велике цебро (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 168);
//  рідко. Те саме, що акомпанемент 1. Я берусь положити їх [вірші] на голос із проводом двох балабайок (Володимир Самійленко, II, 1958, 307);
//  За релігійним звичаєм — похоронна процесія за труною з попом, корогвами і т. ін. Багатий.. закликав попа відслужити провід і бабу поховати (Казки Буковини. Казки Верховини, 1968, 75); — Як ти хочеш поховати жінку? — .. сичить отець Миколай.. — Звісно, по-божому, з проводом (Михайло Стельмах, I, 1962, 415).

2. Спрямовуюча, організаторська діяльність кого-, чого-небудь; авангардна роль когось, чогось. Згідно з думкою гімназійних учителів, які взяли провід у нашій літературі, він [В. Масляк] є найздібнішим українським поетом у Галичині (Іван Франко, XVI, 1955, 107); Будем домолочувать, ворога докінчувать, за проводом партії всі гвинти загвинчувать (Павло Тичина, I, 1957, 186); Хто хоче рятувати завоювання революції, мусить іти в організовані червоні лави під більшовицький провід самого товариша Леніна! (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 48); Величезна 600-тисячна армія Наполеона була повністю знищена Вітчизняною війною російського народу під проводом великого російського полководця, полум'яного патріота Кутузова (Нова історія. Підручник для 8 кл., 1956, 95);
//  Те саме, що керівництво 3. Залишені без проводу улани розімкнулися купками (Яків Качура, Вибр., 1947, 104); На більшості заводів відбувались нині страйки, і меншовицький провід Ради робітничих депутатів вирішив страйкарів на самодіяльну маніфестацію не виводити (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 218); Зростали нові комсомольські кадри з активістів, зміцнився партійний провід колгоспу (Іван Ле, Опов. та нариси, 1950, 183);
//  Контроль за чиїми-небудь діями, вчинками. Нас не могли добудитися до вечері, а вже говорити вечірні молитви під проводом матері не було сили нас примусити (Василь Стефаник, II, 1953, 9); — Потребує [панночка] ще сама проводу й опіки (Лесь Мартович, Тв., 1954, 447).

3. Металевий провідник, дріт, признач. для передавання електричного струму. Усю гору перетинають ажурні металеві опори, по яких біжать проводи високої напруги (Олександр Корнійчук, Чому посміх. зорі, 1958, 5); Проводи для ліній електропередачі бувають однодротові і багатодротові (Довідник сільського будівельника, 1956, 215);
//  Шнур, кабель телефонного або телеграфного зв'язку. По городах зв'язківці, перегукуючись, поквапливо тягнуть кудись у бік Сиваша проводи (Олесь Гончар, II, 1959, 394); Бойчак помітив на стіні телефонний провід і пішов за ним у бічну нішу, де сидів телефоніст (Василь Кучер, Голод, 1961, 116).
♦ На проводі [бути]; На провід [викликати, викликати] — про усне (перев. офіційне) спілкування по телефону і письмове — по телеграфу. Гукнув [полковник] телефоністам: — З'єднайте з командуючим! За хвилину на проводі уже був командуючий (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 345); — Генерал Костецький на проводі, — сказав Петриченко і подав у вікно трубку Савичеву (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 112); Черниша викликали на провід. Говорив начальник артилерії (Олесь Гончар, III, 1959, 415); Прямий провід див. прямий.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 132.

ПРОВІ́Д, воду, чол., розм., рідко. Те саме, що проведення. Саме вбирання коло дзеркала було для сестер такою втіхою, таким проводом безробітного святкового часу, що панни безперестанку реготались з своєї вигадки, з своїх театральних суконь (Нечуй-Левицький, I, 1956, 196).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 133.

Однопроволочный? Многопроволочный? Нет, тут многожильный. Дріт є широким поняттям.

ДРІТ, дроту, чол. Металевий виріб у вигляді гнучкої нитки або тонкого прута. Одні дівчата витискають гострою машинкою листя та пелюсточки, другі вправляють дроти в те листя, треті фарбують (Леся Українка, III, 1952, 491); Одноманітно гули під вітром телефонні дроти (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 188);  * У порівняннях. [Морж:] У мене вуса, як дріт, колючі! (Олександр Корнійчук, Чому посміх. зорі, 1958, 8);
//  Дротяна загорожа. От уже невгамовна людська натура, — навкруги колючий дріт, півсотні бошів з вівчарками, кулемети, домашній крематорій, а вони [ув'язнені] споряться [сперечаються] між собою й ділять шкуру невбитого ведмедя (Юрій Яновський, I, 1958, 401).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 419.

Телефонные проволоки?  Опять нет. 

[Wolliger Mensch]

Ви визнаєте, що використання слова дріт не є помилкою, як і слова провід?

Це ж ви начали:

Коли в проводах

Кого проводжаємо? 

Добре, що ви самі собі все роз'яснили.

[DarkMax2]

Ой, забрехалися Ви

Я спорю не про адекватність «проволки» або «провода» при позначанні ліній контактної мережі, а про незрозумілість тлумачень у словниках.

Усе подобається, крім того, що в контактній мережі таки проводи, а не дроти

Так неадекватність чи розпливчастість?

Добре, що ви самі собі все роз'яснили.

А хіба не Вам?

Дріт в розмовній мові це і шнур, і провід, і проволока. Я взагалі не визнаю тієї схоластики, яка ввела у мову провід.

Вас же така відповідь не заспокоїла, ось і довелося далі пояснювати.

[DarkMax2]

Дріт в розмовній мові це і шнур, і провід, і проволова. Я взагалі не визнаю тієї схоластики, яка ввела у мову провід.

У розмовній де?

Давайте краще вкажу Вам середовище, де Ви це на власні очі побачите: введіть у гугль "дроти тролейбус". Можна навіть вірші знайти (друковані у книгах), але здебільшого новини про поламаних тролей. Журналісти не еталон мовлення, проте за розмовну зійдуть.

[DarkMax2]

ЗБРУЧ

Сталевий кінь. Контактний дріт.
Смичок вагонів позад мене
і перегук коліс шалений
по річці Збруч... Колючий дріт
колись тут був. Страшний кордон,
як шрам по серцю України,
і не один в ріці загинув,
надпивши воду із долонь.
О скільки крові, горя, сліз
цей сивий Збруч в собі ховає.
Він в синє море мрію ніс
і синьо-жовту барву краю.
Та після бур, після хуги
свої очистив врешті води,
і обнялися береги
одного, вічного народу.
Сталевий кінь... Контактний дріт...
І голубінь небес подільських.
На землю нашу українську
вже роси скапують із віт.

Ярослав САЧКО.

Не про тролейбус, проте контактний дріт присутній.

[Wolliger Mensch]

Ой, забрехалися Ви

Дідусь Фрейд усміхається з того світу.

Я спорю не про адекватність «проволки» або «провода» при позначанні ліній контактної мережі, а про незрозумілість тлумачень у словниках.

Усе подобається, крім того, що в контактній мережі таки проводи, а не дроти

Так неадекватність чи розпливчастість?

Как противоречат друг другу замечания, что в украинских словарях даны неясные толкования, и что в отношении треллейбусной контактной сети употребляется не дріт, а провід?

Я розумію, що ви самі хочете відбрехатися від своєго жарту про проводи. Але клепати на мене не слід.

[DarkMax2]

в отношении треллейбусной контактной сети употребляется не дріт, а провід?

Брехня ж!
Ви праві лише у рамках технічного джмелярства, де є необхідність у розмежуванні близьких понять та явищ. Я ж Вам кажу не про суто технічну термінологію, а про українську мову взагалі.

[DarkMax2]

Вгорі зашуміли електричні дроти - наближався тролейбус. Невеликий натовп на зупинці пожвавішав.

Гугль-книги

[Wolliger Mensch]

Не про тролейбус, проте контактний дріт присутній.

Добре. Через відсутність у мене інших українських енциклопедій, прошу вас навести на щось авторитетне на цю тему.

[DarkMax2]

Не про тролейбус, проте контактний дріт присутній.

Добре. Через відсутність у мене інших українських енциклопедій, прошу вас навести на щось авторитетне на цю тему.

Ну, під рукою наявні лише цитати з художньої друкованої літератури Шукав через гугль-книги Також інтернет повний новин про обірвані тролейбусні дроти, але це не авторитетно.

[Wolliger Mensch]

Худлитература не годится совсем — там и автор может банально не вникать в тонкости технической терминологии, да и учитывая сложное двух- и трёхъязыковое состояние на Украине — там и всевозможные желания сторониться сходных слов и под. Нужны терминологические словари.

[DarkMax2]

А я не згоден, бо технічні терміни здебільшого є кальками та запозиченнями з російської (я не кажу, що це погано). Я ж як раз про мовну практику пересічного українця. Я не кажу, що він буде казати лише дріт - я кажу, що він буде навивати дротом і колючий дріт і проводи зі струмом.
З професійної літератури можу навести наукові праці з усіляких ВУЗів та професійні журнали транспортників.

[Wolliger Mensch]

А я не згоден, бо технічні терміни здебільшого є кальками та запозиченнями з російської (я не кажу, що це погано). Я ж як раз про мовну практику пересічного українця. Я не кажу, що він буде казати лише дріт - я кажу, що він буде навивати дротом і колючий дріт і проводи зі струмом.
З професійної літератури можу навести наукові праці з усіляких ВУЗів та професійні журнали транспортників.

Вище я дав приклад, що ї в польській те ж саме слово (тільки з регулярною заміною *pro- na *per-).

[DarkMax2]

А я не згоден, бо технічні терміни здебільшого є кальками та запозиченнями з російської (я не кажу, що це погано). Я ж як раз про мовну практику пересічного українця. Я не кажу, що він буде казати лише дріт - я кажу, що він буде навивати дротом і колючий дріт і проводи зі струмом.
З професійної літератури можу навести наукові праці з усіляких ВУЗів та професійні журнали транспортників.

Вище я дав приклад, що ї в польській те ж саме слово (тільки з регулярною заміною *pro- na *per-).

І шо? Російське обов'язково протилежне польському?

[Wolliger Mensch]

І шо? Російське обов'язково протилежне польському?

Просто, тут не влияние русского, а скорее влияние польского с его парой drut/przewód в значении «электрический провод».

[DarkMax2]

І шо? Російське обов'язково протилежне польському?

Просто, тут не влияние русского, а скорее влияние польского с его парой drut/przewód в значении «электрический провод».

У них дріт широке поняття чи вузьке?

[Wolliger Mensch]

У них дріт широке поняття чи вузьке?

Судя по тому, что написано в википедии, przewód у них — примерно то же, что у нас. А drut — «провод» и «проволока» в более «мелком» масштабе. То есть, как я понимаю, «большую проволоку» (типа троллейбусной) они называют przewodem, а не drutem. То есть, употребление примерно совпадает с тем, что в русском языке, где мощные токолинии, даже те, которые по сути проволоки, называют проводами.

[Sandar]

Що Вам не подобається?

Усе подобається, крім того, що в контактній мережі таки проводи, а не дроти:

Контактна мережа тролейбуса — складне технічне спорудження інфраструктури тролейбусу, що служить для передачі електроенергії з тягових підстанцій на електрорухомий склад. Напруга між контактними проводами становить 600 В.

Мені стає дуже погано, коли знову і знову звертаю свою увагу, як українці байдужі до відмінків. Тролейбуса чи тролейбусу??? Ясно, що тролейбуса. В родовому відмінку. Якого біса той чоловік написав тáк?

Вибачте за емоції

[From_Odessa]

Мені стає дуже погано, коли знову і знову звертаю свою увагу, як українці байдужі до відмінків. Тролейбуса чи тролейбусу??? Ясно, що тролейбуса. В родовому відмінку. Якого біса той чоловік написав тáк?

Російськомовній людині іноді важко відчути, яке закінчення потрібне у родовому відмінку.

[Sandar]

Мені стає дуже погано, коли знову і знову звертаю свою увагу, як українці байдужі до відмінків. Тролейбуса чи тролейбусу??? Ясно, що тролейбуса. В родовому відмінку. Якого біса той чоловік написав тáк?

Російськомовній людині іноді важко відчути, яке закінчення потрібне у родовому відмінку.

А те, що зацитував Wolliger Mensch, написала російскомовна людина?

[Sandar]

Поділ на рос мовних і укр мовних дуже умовний. Незнанє родового відмінка видно і в укр мовців і в рос мовців.
Пічяль.

[From_Odessa]

А те, що зацитував Wolliger Mensch, написала російскомовна людина?

Ой. Не знаю. Я думав, що то написав ДаркМакс.

Поділ на рос мовних і укр мовних дуже умовний

Я маю на увазі тих людей, які майже завжди розмовляють російською, думають нею та, переходячі на українську, відчувають це, прикладають якісь зусилля (навіть якщо вони дуже маленькі), а не роблять це автоматично, як повні білінгви. Теж саме щодо україномовних. Тут поділ реальний, що має своє відображення й у мовній практиці.

Незнанє родового відмінка видно і в укр мовців і в рос мовців.

Можливо, я не знаю. Можливо, я помиляюсь. В даному випадку я судив по собі. Оскількі в російській саме цього чергування -а- та -у- у родовому відмінку, мені буває важко, я не відчуваю цей момент. Я думав, що для носіїв українською він є абсолютно автоматичним, як усе відмінювання. Але, можливо, я помиляюсь, й це саме той нечастий момент, коли присутня граматична проблема навіть для носіїв.

[Sandar]

Я маю на увазі тих людей, які майже завжди розмовляють російською, думають нею та, переходячі на українську, відчувають це, прикладають якісь зусилля (навіть якщо вони дуже маленькі), а не роблять це автоматично, як повні білінгви. Теж саме щодо україномовних. Тут поділ реальний, що має своє відображення й у мовній практиці.

Я називаю той поділ умовним, тому що, як я спостерігаю, основна літературна мова в Україні це російска. Укарїнский літературний стандарт для тих, кого називают україномовними, такий же рідний як і російска мова. Для тих україномовних їхнім нейтів лектом є діалекти чи жаргони, а не літ стандарт. А прикре нерозумінє родового відмінка можна бачити саме тоді, коли особа намагається вживати літ стандарт.
І тут неважливо, вона рос мовна чи укр мовна. Таке враженє, що у людей є страх перед русизмом і вони запобігают русизму так, щоб сказане напевне не було ним. Якщо це так, то тут і сміх, і гріх.

[Sandar]

Я тепер роздумую, чи варто мені, щоб запобігти тому недолугому уканню у своїй мові, відмовитись від закінченя "у" в род. відмінку в будь яких словах.

[Sandar]

А те, що зацитував Wolliger Mensch, написала російскомовна людина?

Ой. Не знаю. Я думав, що то написав ДаркМакс.

Нє, очевидно, Wolliger Mensch посилався на якогось спеціаліста. А ДаркМакс російскомовний?