Кличний відмінок

[RawonaM]

Равонаме, не образишся, якщо я виправлю? ...

Звичайно, ні! Якщо ти не виправив би, Дигама зробив би, це його обов'язок
Дякую, Андрусяке (Сподіваюся правильно зробив кличний ).

[andrewsiak]

Після "к" не може бути "е". У кличному відмінку буде "Андрусяку".

[RawonaM]

Після "к" не може бути "е". У кличному відмінку буде "Андрусяку".

Хай йому грець, цьому кличному!  

[Digamma]

Щодо кличного відмінку іменників...

Скорочення:
К.В. = кличний відмінок
Н.В. = називний відмінок

Після "к" не може бути "е". У кличному відмінку буде "Андрусяку".

Це вірно лише якщо йдеться власне про К.В. Проте, якщо йдется про Н.В., то може бути й -е - у випадку коли -к чергується, тобто основа у К.В. вже не на -к, а на -ч: робітник-робітниче, прусак-прусаче (проте, слід зазначити, що навіть у тому самому слові -к може й не чергуватися: робітнику - також цілком нормальна форма).

Хай йому грець, цьому кличному!

Нормальний відмінок. Для native speakers . Отже, "Кличний відмінок. User's Guide" :

Насамперед зауважу, що для множин усіх родів, та однини середнього роду форма К.В. збігається з формою Н.В.
Щодо однини чол., жін., та спільного родів маємо трошки складнішу ситуацію:

1) Для усіх родів з основою не на шиплячий та закінченням -а у Н.В., маємо -о у К.В.

2) Для жін. та спільного родів у всіх інших випадках маємо -е/-є у К.В.:
2.1) -є у випадку, коли закінчення Н.В. є йотованим;
2.2) -е в інших випадках.

Проте для чоловічого роду й цього замало:

3) Для іменників чол. роду з основою на -р маємо у К.В. -е/-ю:
3.1) -ю у випадках, коли основа закінчується на суфікс -ар/-ир та наголос на корені, або коли при відмінюванні наголос переходить на закінчення;
3.2) -е в інших випадках.

4) Для решти іменників чол. роду в залежності від закінчення основи:

4.1) якщо основа на шиплячий, то у К.В. маємо -у/-е:
4.1.1) -е у власних назвах з основою на -ш/-ж/-ч/-дж;
4.1.2) в інших випадках у К.В. вживаємо -у.

4.2) якщо основа на м'який, то у К.В. маємо -ю;

4.3) якщо основа на твердий, то у К.В. маємо -у/-е:
4.3.1) -е у випадку безсуфіксних іменників;
4.3.2) -у в інших випадках.

Сподіваюся, що це зробило К.В. якщо не легшим, то принаймні зрозумілішим.

[andrewsiak]

Сподіваюся, що це зробило К.В. якщо не легшим, то принаймні зрозумілішим.

:_3_21:

[Hopeful]

Щодо кличного відмінку всіляких там "величностей", "світлостей" і т.д.: чи потрібно ці "регалії" ставити у кличному (Ваша величносте, Олександре...) чи лишати у називному (Ваша величність, Олександре...)?
Питаю, бо у художній літературі бачу "Ваша величність (у називному), ... (а тут уже вся решта у кличному)", а, як на мене, то гармонійшніше звучало б саме "Ваша величносте".

Які будуть думки з цього приводу?

[andrewsiak]

Напевне то залежить від того, чи Ви додаЕте до слів "Ваша величнсть" iм'я чи не додаЕте. Цебто, "Ваша величносте, ..." але "Ваша величність Олександре, ...". Хоча я не певен у цьому.

[Digamma]

Якщо я не помиляюся, то всі слова. Скажімо, "пане Андрію". Трошки пізніше гляну, чи я правий та допишу сюди ж.

[Hopeful]

Напевне то залежить від того, чи Ви додаЕте до слів "Ваша величнсть" iм'я чи не додаЕте. Цебто, "Ваша величносте, ..." але "Ваша величність Олександре, ...". Хоча я не певен у цьому.

У тому й справа. "Ваша величність" - це окреме звертання, після нього йде кома, а потім уже інші слова та, власне, ім'я (уся ця решта - в кличному).

[Digamma]

У тому й справа. "Ваша величність" - це окреме звертання, після нього йде кома, а потім уже інші слова та, власне, ім'я (уся ця решта - в кличному).

Вибачай, але то дещо не так.

Можливі три випадки:
1) Його Високість Олександр
2) Його Високість, Олександр
3) Його Високість, Великий Князь Олександр

У першому випадку маємо просто титул з ім'ям як єдине ціле. У другому маємо звернення "Олександр". У третьому - титул, що має кілька частин, які є синонімами. Тож, перший та третій випадки подібні, а другий - дещо окремий.

Щодо другого одразу скажу, що звернення до монаршої особи з використанням імені є моветоном. Тому мало б бути "Ваша Високосте, ...".

Щодо першого та третього, то

У звертаннях, що складаються з двох загальних назв, форму кличного відмінка має як перше слово, так і друге...
У звертаннях, що складаються з загальної назви та імені, форму кличного відмінка набуває як загальна назва, так і власне ім'я...
У звертаннях, що складаються з загальної назви та прізвища, форму кличного відмінка має тільки загальна назва...
У звертаннях, що складаються з двох власних назв ... обидва слова мають закінцення кличного відмінка...

Отже, якщо я не помиляюся, то, як нема прізвища, маємо все ставити у кличний відмінок.

[Hopeful]

У тому й справа. "Ваша величність" - це окреме звертання, після нього йде кома, а потім уже інші слова та, власне, ім'я (уся ця решта - в кличному).

Вибачай, але то дещо не так.

Наголошую, що це - не моя точка зору.
Вище я писала:

Питаю, бо у художній літературі бачу "Ваша величність (у називному), ... (а тут уже вся решта у кличному)", а, як на мене, то гармонійшніше звучало б саме "Ваша величносте".

Тобто відкриваю книгу П. Загребельного "Роксолана" і читаю:
"Ваша величність, я задихаюся в клітці...",
"Ваш розум, ваша величність, облягає землю...",
"Ваша величність, мій всемогутній повелителю..."
та ін.

Виходить, "ваша величність" у Загребельного всюди стоїть у називному, а далі - що б не було: ім'я чи загальна назва, - якщо йде звертання, то у кличному. Власне, про це і питаю. Бо мені здалося, що так не мало б бути.

Щодо першого та третього, то

У звертаннях, що складаються з загальної назви та прізвища, форму кличного відмінка має тільки загальна назва...

Наприклад?
Якщо прізвище, скажімо, Іванов чи Хіль, то буде "Пане Іванов/пані Іванова" та "Пане Хіль/пані Хіль"?
А якщо звертання буде без слова "пан/і", то для чоловіка буде як? Можу ще поміркувати, що буде "Хілю", а як щодо Іванова - так і лишиться чи ні?

Отже, якщо я не помиляюся, то, як нема прізвища, маємо все ставити у кличний відмінок.

Тут згода.

[Digamma]

Виходить, "ваша величність" у Загребельного всюди стоїть у називному, а далі - що б не було: ім'я чи загальна назва, - якщо йде звертання, то у кличному.

Цікаво, треба поміркувати...

Наприклад?
Якщо прізвище, скажімо, Іванов чи Хіль, то буде "Пане Іванов/пані Іванова" та "Пане Хіль/пані Хіль"?

Саме так.

А якщо звертання буде без слова "пан/і", то для чоловіка буде як?

Так само, як і для жінки: у кличному відмінку.

[Hopeful]

А якщо звертання буде без слова "пан/і", то для чоловіка буде як?

Так само, як і для жінки: у кличному відмінку.

Ну то я ж питаю на конкретному прикладі Іванова.
Якщо ми кличемо людину просто за її прізвищем (без "пан/пані"), тоді як буде "Іванов/а" у цьому випадку?

[Digamma]

Ну то я ж питаю на конкретному прикладі Іванова.
Якщо ми кличемо людину просто за її прізвищем (без "пан/пані"), тоді як буде "Іванов/а" у цьому випадку?

Як на мене, то чоловіче прізвище Хіль має відмінюватись як іменник м'якої гр. II в.: Хіль (Н.) - Хілю (К.). Жіноче Хіль не має відмінюватись взагалі: Хіль (Н.) - Хіль (К.).
Щодо Іванова, то така сама II в., але тверда гр., тобто Іванов (Н.) - Іванов/Іванове (К.). А от щодо пані Іванової, то, хоч формально воно і з твердої гр. I в., я би вжив у кличному відмінку так само Іванова.

[Hopeful]

Як на мене, то чоловіче прізвище Хіль має відмінюватись як іменник м'якої гр. II в.: Хіль (Н.) - Хілю (К.). Жіноче Хіль не має відмінюватись взагалі: Хіль (Н.) - Хіль (К.).

Із Хілем мені якраз усе зрозуміло. Але дякую.

А от щодо пані Іванової, то, хоч формально воно і з твердої гр. I в., я би вжив у кличному відмінку так само Іванова.

А формально мало б бути Іваново, так?

[Digamma]

А формально мало б бути Іваново, так?

Цікаве запитання... Скажімо, як на мене, звернення "Іванове" (тобто за самим лише прізвищем) - моветон. Втім, хто зна...

Якщо вже формально, то мало б бути так. Проте, Іванова, Брильська я би у кличному не змінював. Але, я запросто можу й помилятися.

[ria]

Панове, а як бути з кличним відмінком зменшувальних чоловічих імен Юрко, Сашко?

[Python]

Очевидно, тут слід використовувати закінчення -у (Юрку, Сашку). Закінчення -е тут неприпустиме.
Втім, форма називного відмінку в ролі кличної форми для цих слів чомусь здається мені звичнішою.

[Python]

До речі, як виглядають у називному відмінку імена, що мають кличну форму Юрцю, Ромцю та ін.?

[Python]

А формально мало б бути Іваново, так?

Прізвища на -ов (Іванов, Петров, Сидоров та ін.) зберігають ознаки прикметника. Прикметники в кличному відмінку здебільшого зберігають форму називного (втім, у художній літературі чи народних піснях зрідка трапляється й форма з закінченням -о для кличного відмінка жіночого роду: рідно земле, дівко красно та ін.)

[andrewsiak]

До речі, як виглядають у називному відмінку імена, що мають кличну форму Юрцю, Ромцю та ін.?

У називному вони - Юрцьо, Ромцьо. Це західна форма.

[Cepriu]

А як бути з поширеними (на жаль) останнім часом в Україні Наташами і Сашами? У кличному зустрічав "Наташо", "Сашо", тоді як за правописом має бути "НаташЕ", "СашЕ". Чи це якийсь виняток із правил?

[Python]

Правила утворення кличної форми м'якої групи І відміни відрізняються у випадку зменшувально-пестливих форм. Порівняте: земля — земле, Лідія — Лідіє, але Юля — Юлю, Леся — Лесю. Думаю, подібне явище присутнє і в іменниках мішаної групи І відміни. Принаймні,  форми «Саше» й «Наташе» звучать неприродньо. У зменшувально-пестливих іменників ІІ відміни закінчення -е/-є у кличному відмінку також не вживається (Петрику, Іванку і т.п.)

[andrewsiak]

А як бути з поширеними (на жаль) останнім часом в Україні Наташами і Сашами? У кличному зустрічав "Наташо", "Сашо", тоді як за правописом має бути "НаташЕ", "СашЕ". Чи це якийсь виняток із правил?

Сашку, Наталко.

[iopq]

Після ш, ч, ж в українськой пишеться о