Щодо кличного відмінку іменників...
Скорочення:
К.В. = кличний відмінок
Н.В. = називний відмінок
Після "к" не може бути "е". У кличному відмінку буде "Андрусяку".
Це вірно лише якщо йдеться власне про К.В. Проте, якщо йдется про Н.В., то може бути й
-е - у випадку коли
-к чергується, тобто основа у К.В. вже не на
-к, а на
-ч:
робітник-
робітниче,
прусак-
прусаче (проте, слід зазначити, що навіть у тому самому слові
-к може й не чергуватися:
робітнику - також цілком нормальна форма).
Хай йому грець, цьому кличному!
Нормальний відмінок. Для native speakers
. Отже, "Кличний відмінок. User's Guide"
:
Насамперед зауважу, що для множин усіх родів, та однини середнього роду форма К.В. збігається з формою Н.В.
Щодо однини чол., жін., та спільного родів маємо трошки складнішу ситуацію:
1) Для усіх родів з основою не на шиплячий та закінченням
-а у Н.В., маємо
-о у К.В.
2) Для жін. та спільного родів у всіх інших випадках маємо
-е/
-є у К.В.:
2.1)
-є у випадку, коли закінчення Н.В. є йотованим;
2.2)
-е в інших випадках.
Проте для чоловічого роду й цього замало:
3) Для іменників чол. роду з основою на
-р маємо у К.В.
-е/
-ю:
3.1)
-ю у випадках, коли основа закінчується на суфікс
-ар/
-ир та наголос на корені, або коли при відмінюванні наголос переходить на закінчення;
3.2)
-е в інших випадках.
4) Для решти іменників чол. роду в залежності від закінчення основи:
4.1) якщо основа на шиплячий, то у К.В. маємо
-у/
-е:
4.1.1)
-е у власних назвах з основою на
-ш/
-ж/
-ч/
-дж;
4.1.2) в інших випадках у К.В. вживаємо
-у.
4.2) якщо основа на м'який, то у К.В. маємо
-ю;
4.3) якщо основа на твердий, то у К.В. маємо
-у/
-е:
4.3.1)
-е у випадку безсуфіксних іменників;
4.3.2)
-у в інших випадках.
Сподіваюся, що це зробило К.В. якщо не легшим, то принаймні зрозумілішим.
Topic: Кличний відмінок (Read 125440 times)
