Главное меню
Мы солидарны с Украиной. Узнайте здесь, как можно поддержать Украину.

Кличний відмінок

Автор RawonaM, марта 7, 2004, 01:30

0 Пользователи и 3 гостей просматривают эту тему.

RawonaM

Цитата: andrewsiakРавонаме, не образишся, якщо я виправлю? ...
Звичайно, ні! Якщо ти не виправив би, Дигама зробив би, це його обов'язок :)
Дякую, Андрусяке (Сподіваюся правильно зробив кличний :) ).

andrewsiak

Після "к" не може бути "е". У кличному відмінку буде "Андрусяку". :lol:
той ще ся не вродив, щоб усім догодив.

RawonaM

Цитата: andrewsiakПісля "к" не може бути "е". У кличному відмінку буде "Андрусяку". :lol:
](*,) Хай йому грець, цьому кличному!  :mrgreen:

Digamma

Щодо кличного відмінку іменників...

Скорочення:
К.В. = кличний відмінок
Н.В. = називний відмінок

Цитата: AndrewsiakПісля "к" не може бути "е". У кличному відмінку буде "Андрусяку".

Це вірно лише якщо йдеться власне про К.В. Проте, якщо йдется про Н.В., то може бути й - у випадку коли чергується, тобто основа у К.В. вже не на , а на : робітник-робітниче, прусак-прусаче (проте, слід зазначити, що навіть у тому самому слові може й не чергуватися: робітнику - також цілком нормальна форма).

Цитата: RawonamХай йому грець, цьому кличному!

Нормальний відмінок. Для native speakers :D. Отже, "Кличний відмінок. User's Guide" ;):

Насамперед зауважу, що для множин усіх родів, та однини середнього роду форма К.В. збігається з формою Н.В.
Щодо однини чол., жін., та спільного родів маємо трошки складнішу ситуацію:

1) Для усіх родів з основою не на шиплячий та закінченням у Н.В., маємо у К.В.

2) Для жін. та спільного родів у всіх інших випадках маємо / у К.В.:
2.1) у випадку, коли закінчення Н.В. є йотованим;
2.2) в інших випадках.

Проте для чоловічого роду й цього замало:

3) Для іменників чол. роду з основою на маємо у К.В. /:
3.1) у випадках, коли основа закінчується на суфікс -ар/-ир та наголос на корені, або коли при відмінюванні наголос переходить на закінчення;
3.2) в інших випадках.

4) Для решти іменників чол. роду в залежності від закінчення основи:

4.1) якщо основа на шиплячий, то у К.В. маємо /:
4.1.1) у власних назвах з основою на ///-дж;
4.1.2) в інших випадках у К.В. вживаємо .

4.2) якщо основа на м'який, то у К.В. маємо ;

4.3) якщо основа на твердий, то у К.В. маємо /:
4.3.1) у випадку безсуфіксних іменників;
4.3.2) в інших випадках.

Сподіваюся, що це зробило К.В. якщо не легшим, то принаймні зрозумілішим.
"Я родился на корабле, но куда он плыл и откуда никто не помнит..."

andrewsiak

Цитата: Digamma
Сподіваюся, що це зробило К.В. якщо не легшим, то принаймні зрозумілішим.

:_3_21:
той ще ся не вродив, щоб усім догодив.

Hopeful

Щодо кличного відмінку всіляких там "величностей", "світлостей" :D і т.д.: чи потрібно ці "регалії" ставити у кличному (Ваша величносте, Олександре...) чи лишати у називному (Ваша величність, Олександре...)?
Питаю, бо у художній літературі бачу "Ваша величність (у називному), ... (а тут уже вся решта у кличному)", а, як на мене, то гармонійшніше звучало б саме "Ваша величносте".

Які будуть думки з цього приводу? :)
Сонце є, навіть якщо небо й затягнуте.

andrewsiak

Напевне то залежить від того, чи Ви додаЕте до слів "Ваша величнсть" iм'я чи не додаЕте. Цебто, "Ваша величносте, ..." але "Ваша величність Олександре, ...". Хоча я не певен у цьому. :dunno:
той ще ся не вродив, щоб усім догодив.

Digamma

Якщо я не помиляюся, то всі слова. Скажімо, "пане Андрію". Трошки пізніше гляну, чи я правий та допишу сюди ж.
"Я родился на корабле, но куда он плыл и откуда никто не помнит..."

Hopeful

Цитата: andrewsiakНапевне то залежить від того, чи Ви додаЕте до слів "Ваша величнсть" iм'я чи не додаЕте. Цебто, "Ваша величносте, ..." але "Ваша величність Олександре, ...". Хоча я не певен у цьому. :dunno:

У тому й справа. "Ваша величність" - це окреме звертання, після нього йде кома, а потім уже інші слова та, власне, ім'я (уся ця решта - в кличному). :roll:
Сонце є, навіть якщо небо й затягнуте.

Digamma

Цитата: HopefulУ тому й справа. "Ваша величність" - це окреме звертання, після нього йде кома, а потім уже інші слова та, власне, ім'я (уся ця решта - в кличному). :roll:
Вибачай, але то дещо не так.

Можливі три випадки:
1) Його Високість Олександр
2) Його Високість, Олександр
3) Його Високість, Великий Князь Олександр

У першому випадку маємо просто титул з ім'ям як єдине ціле. У другому маємо звернення "Олександр". У третьому - титул, що має кілька частин, які є синонімами. Тож, перший та третій випадки подібні, а другий - дещо окремий.

Щодо другого одразу скажу, що звернення до монаршої особи з використанням імені є моветоном. Тому мало б бути "Ваша Високосте, ...".

Щодо першого та третього, то
Цитата: Український Правопис, §53У звертаннях, що складаються з двох загальних назв, форму кличного відмінка має як перше слово, так і друге...
У звертаннях, що складаються з загальної назви та імені, форму кличного відмінка набуває як загальна назва, так і власне ім'я...
У звертаннях, що складаються з загальної назви та прізвища, форму кличного відмінка має тільки загальна назва...
У звертаннях, що складаються з двох власних назв ... обидва слова мають закінцення кличного відмінка...

Отже, якщо я не помиляюся, то, як нема прізвища, маємо все ставити у кличний відмінок.
"Я родился на корабле, но куда он плыл и откуда никто не помнит..."

Hopeful

Цитата: Digamma
Цитата: HopefulУ тому й справа. "Ваша величність" - це окреме звертання, після нього йде кома, а потім уже інші слова та, власне, ім'я (уся ця решта - в кличному). :roll:
Вибачай, але то дещо не так.

Наголошую, що це - не моя точка зору.
Вище я писала:
Цитата: HopefulПитаю, бо у художній літературі бачу "Ваша величність (у називному), ... (а тут уже вся решта у кличному)", а, як на мене, то гармонійшніше звучало б саме "Ваша величносте".

Тобто відкриваю книгу П. Загребельного "Роксолана" і читаю:
"Ваша величність, я задихаюся в клітці...",
"Ваш розум, ваша величність, облягає землю...",
"Ваша величність, мій всемогутній повелителю..."
та ін.

Виходить, "ваша величність" у Загребельного всюди стоїть у називному, а далі - що б не було: ім'я чи загальна назва, - якщо йде звертання, то у кличному. Власне, про це і питаю. Бо мені здалося, що так не мало б бути.


Цитата: DigammaЩодо першого та третього, то
Цитата: Український Правопис, §53
У звертаннях, що складаються з загальної назви та прізвища, форму кличного відмінка має тільки загальна назва...

Наприклад?
Якщо прізвище, скажімо, Іванов чи Хіль, то буде "Пане Іванов/пані Іванова" та "Пане Хіль/пані Хіль"?
А якщо звертання буде без слова "пан/і", то для чоловіка буде як? Можу ще поміркувати, що буде "Хілю", а як щодо Іванова - так і лишиться чи ні?

Цитата: DigammaОтже, якщо я не помиляюся, то, як нема прізвища, маємо все ставити у кличний відмінок.

Тут згода. :)
Сонце є, навіть якщо небо й затягнуте.

Digamma

Цитата: HopefulВиходить, "ваша величність" у Загребельного всюди стоїть у називному, а далі - що б не було: ім'я чи загальна назва, - якщо йде звертання, то у кличному.
Цікаво, треба поміркувати...

Цитата: HopefulНаприклад?
Якщо прізвище, скажімо, Іванов чи Хіль, то буде "Пане Іванов/пані Іванова" та "Пане Хіль/пані Хіль"?
Саме так.

Цитата: HopefulА якщо звертання буде без слова "пан/і", то для чоловіка буде як?
Так само, як і для жінки: у кличному відмінку. :)
"Я родился на корабле, но куда он плыл и откуда никто не помнит..."

Hopeful

Цитата: Digamma
Цитата: HopefulА якщо звертання буде без слова "пан/і", то для чоловіка буде як?
Так само, як і для жінки: у кличному відмінку. :)

Ну то я ж питаю на конкретному прикладі Іванова. :)
Якщо ми кличемо людину просто за її прізвищем (без "пан/пані"), тоді як буде "Іванов/а" у цьому випадку?
Сонце є, навіть якщо небо й затягнуте.

Digamma

Цитата: HopefulНу то я ж питаю на конкретному прикладі Іванова. :)
Якщо ми кличемо людину просто за її прізвищем (без "пан/пані"), тоді як буде "Іванов/а" у цьому випадку?
Як на мене, то чоловіче прізвище Хіль має відмінюватись як іменник м'якої гр. II в.: Хіль (Н.) - Хілю (К.). Жіноче Хіль не має відмінюватись взагалі: Хіль (Н.) - Хіль (К.).
Щодо Іванова, то така сама II в., але тверда гр., тобто Іванов (Н.) - Іванов/Іванове (К.). А от щодо пані Іванової, то, хоч формально воно і з твердої гр. I в., я би вжив у кличному відмінку так само Іванова.
"Я родился на корабле, но куда он плыл и откуда никто не помнит..."

Hopeful

Цитата: DigammaЯк на мене, то чоловіче прізвище Хіль має відмінюватись як іменник м'якої гр. II в.: Хіль (Н.) - Хілю (К.). Жіноче Хіль не має відмінюватись взагалі: Хіль (Н.) - Хіль (К.).

Із Хілем мені якраз усе зрозуміло. Але дякую. :)

Цитата: DigammaА от щодо пані Іванової, то, хоч формально воно і з твердої гр. I в., я би вжив у кличному відмінку так само Іванова.

А формально мало б бути Іваново, так?
Сонце є, навіть якщо небо й затягнуте.

Digamma

Цитата: HopefulА формально мало б бути Іваново, так?
Цікаве запитання... Скажімо, як на мене, звернення "Іванове" (тобто за самим лише прізвищем) - моветон. Втім, хто зна...

Якщо вже формально, то мало б бути так. Проте, Іванова, Брильська я би у кличному не змінював. Але, я запросто можу й помилятися.
"Я родился на корабле, но куда он плыл и откуда никто не помнит..."

ria

Панове, а як бути з кличним відмінком зменшувальних чоловічих імен Юрко, Сашко?

Python

Очевидно, тут слід використовувати закінчення -у (Юрку, Сашку). Закінчення -е тут неприпустиме.
Втім, форма називного відмінку в ролі кличної форми для цих слів чомусь здається мені звичнішою.
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

Python

До речі, як виглядають у називному відмінку імена, що мають кличну форму Юрцю, Ромцю та ін.?
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

Python

ЦитироватьА формально мало б бути Іваново, так?
Прізвища на -ов (Іванов, Петров, Сидоров та ін.) зберігають ознаки прикметника. Прикметники в кличному відмінку здебільшого зберігають форму називного (втім, у художній літературі чи народних піснях зрідка трапляється й форма з закінченням -о для кличного відмінка жіночого роду: рідно земле, дівко красно та ін.)
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

andrewsiak

Цитата: Python от октября 12, 2007, 17:17
До речі, як виглядають у називному відмінку імена, що мають кличну форму Юрцю, Ромцю та ін.?
У називному вони - Юрцьо, Ромцьо. Це західна форма.
той ще ся не вродив, щоб усім догодив.

Cepriu

А як бути з поширеними (на жаль) останнім часом в Україні Наташами і Сашами? У кличному зустрічав "Наташо", "Сашо", тоді як за правописом має бути "НаташЕ", "СашЕ". Чи це якийсь виняток із правил?

Python

Правила утворення кличної форми м'якої групи І відміни відрізняються у випадку зменшувально-пестливих форм. Порівняте: земля — земле, Лідія — Лідіє, але Юля — Юлю, Леся — Лесю. Думаю, подібне явище присутнє і в іменниках мішаної групи І відміни. Принаймні,  форми «Саше» й «Наташе» звучать неприродньо. У зменшувально-пестливих іменників ІІ відміни закінчення -е/-є у кличному відмінку також не вживається (Петрику, Іванку і т.п.)
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

andrewsiak

Цитата: Cepriu от сентября  7, 2008, 09:04
А як бути з поширеними (на жаль) останнім часом в Україні Наташами і Сашами? У кличному зустрічав "Наташо", "Сашо", тоді як за правописом має бути "НаташЕ", "СашЕ". Чи це якийсь виняток із правил?
Сашку, Наталко.
той ще ся не вродив, щоб усім догодив.

iopq

Після ш, ч, ж в українськой пишеться о
Poirot: Я, кстати, тоже не любитель выпить, хоть и русский.
jvarg: Профессионал? ;)

 

Быстрый ответ

Обратите внимание: данное сообщение не будет отображаться, пока модератор не одобрит его.

Имя:
Имейл:
Проверка:
Оставьте это поле пустым:
Наберите символы, которые изображены на картинке
Прослушать / Запросить другое изображение

Наберите символы, которые изображены на картинке:

√36:
ALT+S — отправить
ALT+P — предварительный просмотр