Відьмак

[Sirko]

Щодо нех:

Я про нех нічого не казав. Я казав про "тобі". В ориґіналі ж "тебе".

[DarkMax2]

В ориґіналі ж "тебе".

Знаю, але ж у нас так не лаються: хай тобі грець. "Нех тя" нагуглило тільки позитив (благословення).

[Sirko]

В ориґіналі ж "тебе".

Знаю, але ж у нас так не лаються: хай тобі грець. "Нех тя" нагуглило тільки позитив (благословення).

Нех тебе курка копне

нех тебе перун трахне

Нех тебе чорт визьме

А нех тебе...— лайнулася

А нех тебе холера візьме!

А нех тебе суха жаба копне

 
Якщо це позитив....

[DarkMax2]

Хай тобі пусто буде
Хай тобі трясця (а от "холеру" поляки "люблять")



Перуни, курки, жаби - якесь воно у Вас надумане, навіть дитяче.

(wiki/ru) Ведьмак_(серия_романов)#Ведьмачьи_легенды

В 2013 году в Польше опубликована книга "Ведьмачьи легенды" - сборник из 8 рассказов о "мире ведьмака" российских и украинских фантастов, среди которых: Андрей Белянин, Михаил Успенский, Мария Галина и другие, задуманный Войтеком Седенько и Павлом Лауданьским с ведома и одобрения, как утверждает издатель самого пана Сапковского - хотя прежде писатель не давал разрешения на подобные книги. В 2014 году издательство "Эксмо" выпускает данную антологию на русском. В сборник входят рассказы, где действуют знаменитый ведьмак Геральт, его друг - бард Лютик, возлюбленная ведьмака - чародейка Йеннефер, но наряду с ними в книгу вошли истории, события которых разворачиваются через несколько сотен лет после окончания саги, а некоторые и вовсе связаны с нашей реальностью. Антология позиционируется, как книга-фантазия, трибьют Анджею Сапковскому.

Що це? Хто бачив, хто читав? Що то за українські автори? На якій мові писали? Яка якість їхніх творів?

    Леонид Кудрявцев. Баллада о драконе (рассказ), стр. 6-44
    Владимир Васильев. Цвета перемирия (повесть), стр. 45-89
    Михаил Успенский. Одноглазый Орфей (рассказ), стр. 90-112
    Мария Галина. Лютня и всё такое (повесть), стр. 113-184
    Андрей Белянин. Мы всегда в ответе за тех, кого… (рассказ), стр. 185-191
    Владимир Аренев. Веселый, простодушный, бессердечный (повесть), стр. 192-349
    Александр Золотько. Оккупанты (повесть), стр. 350-412
    Сергей Легеза. Игры всерьёз (повесть), стр. 413-478

При этом следующий украинские русскоязычные писатели:
Владимир Аренев, Александр Золотько, Сергей Легеза.
Владимир Васильев, вроде, тоже, но уже не у нас живёт.

Апология Сапковского. Разбор распространенных заблуждений о цикле книг «Ведьмак»

    Леонид Кудрявцев. Баллада о драконе (рассказ), стр. 6-44
    Владимир Васильев. Цвета перемирия (повесть), стр. 45-89
    Михаил Успенский. Одноглазый Орфей (рассказ), стр. 90-112
    Мария Галина. Лютня и всё такое (повесть), стр. 113-184
    Андрей Белянин. Мы всегда в ответе за тех, кого… (рассказ), стр. 185-191
    Владимир Аренев. Веселый, простодушный, бессердечный (повесть), стр. 192-349
    Александр Золотько. Оккупанты (повесть), стр. 350-412
    Сергей Легеза. Игры всерьёз (повесть), стр. 413-478

Фігня:
http://v-r-a-n.livejournal.com/328738.html
http://v-r-a-n.livejournal.com/328697.html
- розбір.

http://correctura.narod.ru/sapkowski-interview.htm

Ну и, конечно, «кусочек судака» (dzwonko sandacza) - тоже бьет все рекорды. "Я - говорит - не понимаю, у каких судаков есть звонки, где этот dzwonek этого судака»? Я говорю (смех): "Не dzwonek, а dzwonko". - "Ну да, но где у судака звонок?" - "Нигде! Dzwonko – это кусочек судака!"

Т. Г.: Ну да! Ведь dzwonko, а не dzwonek!

А. С.: (смех). К счастью, в книгу не вошло, мы выяснили это еще в стадии объяснений, потому что это показалось ему подозрительным.

Українською шматочок риби теж звінОк.

Ой поставив козак Нечай та сторожу в місті, а сам пішов до кумоньки звінок риби їсти.

Я спізнився!
Книгу про відьмака перекладуть українською

Як повідомляє один з українських сайтів присвячених книгодркуванню в лютому-березні готується до виходу перекладена українською мовою книга “Останнє бажання”

Кумедно, що саме харківське видавництво видає переклад. Ех, якби я був оперативною людиною і не приглядався по два-три роки...

Це песець, товариші!

Ексклюзивний уривок з книги Анджея Сапковського "Відьмак. Останнє Бажання". Шукайте в магазинах "Клуба Сімейного Дозвілля" у наступному місяці!

Місця були відлюдні, дикі, зловороже-неприязні. Геральт не повернувся на тракт до сутінків, не хотів накидати крюк, поїхав навпростець, через бор. Ніч він провів на лисій верхівці високого пагорбу, із мечем на колінах, біля маленького вогнища, у яке час від часу підкидав пучки борцю. Серед ночі помітив далеко у долині блиск вогню, почув шалене виття і співи, а також щось, що могло бути лише криком тортурованої жінки. Рушив туди, ледь посіріло, але знайшов тільки витоптану поляну і звуглені кістки у ще теплому попелі. Щось, що сиділо у кроні гігантського дубу, верещало і сичало. Це міг бути лєший, але міг бути і звичайний лісовий кіт. Відьмак не затримався, аби перевірити.

Анджей Сапковський
"Відьмак. Останнє бажання"

#КлубСімейногоДозвілля #AndrzejSapkowski #OstatnieZyczenie #АнджейСапковський #ОстаннєБажання

http://vk.com/wall-94023207_13199

бОр, лЄший...

[Python]

Українські видавці відкрили для себе translate.google.com?

[DarkMax2]

Українські видавці відкрили для себе translate.google.com?

Перекладає Легеза, який написав одне з оповідань тої пекельної Відьмацької антології.
Ось про нього:

Сергей Легеза, "Игры всерьёз"

Оксюморонное заглавие сразу должно настраивать на поиски глубины и неоднозначности в тексте.

В принципе, это и происходит. Потому что текст тут… он такой… Диковинный. Заставляет задуматься. Я уж не знаю, это творческая манера автора или особенности речи повествователя, но стиль… э-э-э… как бы тут выразиться? Непрозрачный тут стиль. То и дело прерываешь чтение и пытаешься осмыслить.

Ну вот, допустим, из середины:

Позже они разве что удивлялись, что учуяли тогда вообще хоть что-то; и прикидывали, что не будь с ними Ангуса эп Эрдилла, всё, наверное, сложилось бы по-другому.
(очень уж косноязычная фраза, разве нет?)

Голос второго был – как на слух – изрядно старше голоса первого.
(имеется в виду, что у двух этих голосов соотношение возрастов по цвету, вкусу, запаху могло оказаться иным?)

Прямо же и чуть вниз уводили волглые стены с бородами седого мха – даже странно, сколько и откуда такое взялось.
(сколько такое взялось? это по-каковски?)

Коридор заканчивался кованой дверкой в три четверти человеческого роста, накрепко, как на глаз, впаянную в каменные глыбы стены.
(как на глаз?)

Ангус эп Эрдилл уже сидел у той двери: нагнувшись, вёл руками, не приближая их слишком близко.
(а мог приблизить близко?)

Это только с двух страничек, 452 и 453. Но примерно в этом же духе – всю дорогу. Плюс постоянное употребление "такое", "такие" в значении "это", "эти". Плюс "пещёра" – почему-то с буквой "ё" (украинизм?).
А ведь именно Легеза перевёл новый роман Сапковского о ведьмаке Геральте – "Сезон бурь". Книга скоро выйдет, и я хотел её приобрести, но теперь всерьёз призадумался – а надо ли спешить? Или придётся ждать переперевода, как жду "Lux perpetua" и "Змею"?

Певно, що саме через "досвід" з "Сезоном бур" йому доручили переклад першої книги серії вже на українську.

[orklyn]

Я спізнився!
Книгу про відьмака перекладуть українською

Як повідомляє один з українських сайтів присвячених книгодркуванню в лютому-березні готується до виходу перекладена українською мовою книга “Останнє бажання”

Ех, якби я був оперативною людиною і не приглядався по два-три роки...

Солоха Павличківна, під крилом батенька, і не таких відтирала...
Лайно за будь-якої влади не тоне.

[DarkMax2]

<a href="https://www.youtube.com/watch?v=KcBGXg835OE" target="_blank">https://www.youtube.com/watch?v=KcBGXg835OE</a>

1.
Na szlak swoich blizn poprowadź palec
By nasze drogi spleść gwiazdom na przekór
Otwórz te rany, a potem zalecz
Aż w losu zawiły ułożą się wzór

ref.
Z moich snów uciekasz nad ranem
Cierpka jak agrest słodka jak bez
Chcę śnić czarne loki splątane
Fiołkowe oczy mokre od łez

2.
Za wilczym śladem podążę w zamieć
I twoje serce wytropię uparte
Przez gniew i smutek, stwardniałe w kamień
Rozpalę usta smugane wiatrem

ref.
Z moich snów uciekasz nad ranem
Cierpka jak agrest słodka jak bez
Chcę śnić czarne loki splątane
Fiołkowe oczy mokre od łez

3.
Nie wiem, czy jesteś moim przeznaczeniem
Czy przez ślepy traf miłość nas związała
Kiedy wyrzekłem moje życzenie
Czyś mnie wbrew sobie wtedy pokochała?

ref.
Z moich snów uciekasz nad ranem
Cierpka jak agrest słodka jak bez
Chcę śnić czarne loki splątane
Fiołkowe oczy mokre od łez

Це ця пісня у мене у підписі:
З моїх снів утичеш над ранок,
терпка як аґрус, солодка як біз.
Хочу снить чорні локи сплута́ні,
фіалкові очі мокрі від сліз.

Оригінал	Мій переклад	Оф. переклад
Okolica była odludna, dzika, złowrogo nieprzyjazna. Geralt nie wrócił na trakt przed zmierzchem, nie chciał nadkładać drogi, pojechał na skróty, przez bór. Noc spędził na łysym szczycie wysokiego wzgórza, z mieczem na kolanach, przy maleńkim ognisku, w które co jakiś czas wrzucał pęczki tojadu. W środku nocy dostrzegł daleko w dolinie blask ognia, usłyszał obłąkańcze wycia i śpiewy, a także coś, co mogło być tylko krzykiem torturowanej kobiety. Ruszył tam, ledwie zaświtało, ale odnalazł jedynie wydeptaną polanę i zwęglone kości w ciepłym jeszcze popiele. Coś, co siedziało w koronie olbrzymiego dębu, wrzeszczało i syczało. Mógł to być leszy, ale mógł też to być i zwykły żbik. Wiedźmin nie zatrzymał się, by sprawdzić.	Околиця була відлюдна, дика, зловорожо неприязна. Геральт не вернув на тракт перед сумерком, не хотів накидати [собі зайвої] дороги, поїхав навпрост, через бір. Ніч зустрів на лисій верхівці високого згірка, з мечем на колінах при маленькому вогниську, в котре час від часу підкидав пучки тої. В середині ночі помітив далеко в долині блиск вогню, почув шалене виття й співи, а також щось, що могло бути тільки криком мордованої жінки. Він рушив туди, ледве засвітало, але знайшов лише витоптану поляну й звуглені кості в ще теплому попелі. Щось, що сиділо в кроні розлогого дуба, верещало й сичало. То міг бути лісун, але могла також бути і звичайна ристь [прим. в оригіналі "лісовий кіт"]. Відьмак не затримався, аби дізнатись.	Місця були відлюдні, дикі, зловороже-неприязні. Геральт не повернувся на тракт до сутінків, не хотів накидати крюк, поїхав навпростець, через бор. Ніч він провів на лисій верхівці високого пагорбу, із мечем на колінах, біля маленького вогнища, у яке час від часу підкидав пучки борцю. Серед ночі помітив далеко у долині блиск вогню, почув шалене виття і співи, а також щось, що могло бути лише криком тортурованої жінки. Рушив туди, ледь посіріло, але знайшов тільки витоптану поляну і звуглені кістки у ще теплому попелі. Щось, що сиділо у кроні гігантського дубу, верещало і сичало. Це міг бути лєший, але міг бути і звичайний лісовий кіт. Відьмак не затримався, аби перевірити.

Задньої дали.

[Python]

Рос. «леший» = укр. «лісовик», ні?

[DarkMax2]

Рос. «леший» = укр. «лісовик», ні?

або лісун.
Мене щодо ристі поправлили - це тільки рух, а не звір.

Ще вправляюся в точності передачі:

– Pójdziesz, psie nasienie, ale na powrozie! – rozdarł się ten rozdygotany. – Rzuć miecz, bo ci łeb rozwalę!
- Підеш, псове насіння, але на вірьовку! - роздався той роздратовано. - Не руш меч, бо лоба тобі розвалю!

- Pierwszy raz - Reynart de Bois-Fresnes zagwizdał cichutko przez zęby, co, jak Geralt wiedział, wyrażało u niego najwyższy podziw. - Pierwszy raz widzę coś takiego na oczy. Istne dziwadło, na honor, dziwadło nad dziwadłami. Znaczy się, to jest ten sławiony bazyliszek?
- Nie - Geralt uniósł potwora wyżej, by rycerz mógł się lepiej przyjrzeć. - To nie jest bazyliszek. To jest kuroliszek.
- A jaka różnica?
- Zasadnicza. Bazyliszek, zwany też regulusem, jest gadem, a kuroliszek, zwany też skoffinem albo kokatryksją, jest ornitoreptylem, to znaczy ni to gadem, ni to ptakiem. To jedyny znany przedstawiciel rzędu, który uczeni nazwali ornitopetylami, po długich dysputach stwierdzili bowiem...
- A który z tych dwóch - przerwał Reynart de Bois-Fresnes, nie ciekawy widać, motywów uczonych - spojrzeniem zabija lub zamienia w kamień?
- Żaden, to wymysł.
- Czemu więc ludzie tak się obu boją? Ten tutaj wcale nie jest aż taki duży. Naprawdę może być groźny?
- Ten tutaj - wiedźmin potrząsnął zdobyczą - atakuje zwykle od tyłu, a mierzy bezbłędnie między kręgi lub pod lewą nerkę, na aortę. Zwykle wystarcza jeden cios dzioba. A jeśli chodzi o bazyliszka, to wszystko jedno, gdzie ukąsi. Jego jad jest najsilniejszą ze znanych neurotoksyn. Zabija w ciągu sekund.
- Brrr... A którego z nich, powiedz, można ukatrupić za pomocą zwierciadła?
Każdego. Jeśli walnąć prosto w łeb.- Перший раз... - Рейнар де Буа-Френ тихенько свиснув крізь зуби, що, як відав Геральт, виражало в нього найвищий подив. - Перший раз бачу таке на власні очі. Справжня дивовижа, дій честі, дивовижа з дивовиж. Значить, оце є той славетний василіск?
- Ні. - Геральт підніс потвору вище, аби лицар міг ліпше придивитись. - Це не василіск. Це куроліск.
- А яка різниця?
- Принципова. Василіск, званий також регулом, то є гад, а куроліск, званий також кокатрицею та скоффіном, є орніторептилією, що значить ані чисто гадом, ані чисто птахом. Це єдиний відомий представних роду, котрий вчені назвали орніторептиліями, бо по довгих дискусіях виявили...
- А котрий з них двох - перервав Рейнар де Буа-Френ, якому було не цікаво знати мотиви вчених, - поглядом убиває чи обертає в камінь?
- Жоден, то вимисел.
- То чому люди так обох бояться? Он той, в цілому, не такий аж і дужий. Він справді може бути загрозою?
- Он той - відьмак труснув здобиччю - атакує звичайно з тилу, а мірить несхибно між хребці чи під ліву нирку в аорту. Зазвичай вистачає єдиного цюк дзьобом. А якщо йдеться про василіска, то все одно, де вкусив. Його яд є найсильнішим зі знаних нейротоксинів. Вбиває за кілька секунд.
- Бр-р-р... А котрого з них, повідай, можна прикінчити за допомогою дзеркала?
- Обидва. Якщо вальнути просто в лоба.

- Он той

Думаю, правильніше "ось цей ось".

Эмреш таки не Эмреш и не ирландское имя, а валлийское.
Emreis
Эмрис.

Через некоторое время на этом месте король Вортигерн решает построить крепость Динас Эмрис (валл. Dinas Emrys, впоследствии Крепость Амвросия (англ. fortress of Ambrosius) в Сноудонии).

Вики.

Ой, я переплутав знов валлійську з ірландською!
Виходить, що він взагалі Эвір вар Емрейс!