Розмовляймо українською,

[Kern_Nata]

Лично я перешел на русский для того,

я розумію

Она изначально предназначена для того, чтобы говорить на украинском, и тут я виноват,

треба тепер шиковно ся виправляти

[Drundia]

Мы говорим и думаем на нем не потому что в данном случае это исключительно привычка, и мы могли бы переключиться взять на украинский, если бы захотели. Можем, но это будет неестественно, это не родной язык.

Та не можете, тому й не перемикаєтеся. Якщо перетворити на умовно звичайні сторінки тексту, то раніше десятої сторінки з’явиться відчуття прогалин.

Состоит она, в частности, из случаев вот такого непонимания. Непонимание тут есть с двух сторон, сейчас в этой теме я наблюдаю непонимание с одной стороны. Непонимание, заключающееся в том, что люди абстрагируются от реальности и обсуждают и представляют себе картинку, которая к этой реальности не имеет никакого отношения. Например, что одессит говорит по-русски, потому что привык к этому на фоне того, что рядом все делают то же самое.

Основою є саме звичка. Далі йде відсутність практичних навичок. Коли одесит посилається на рідну російську мову як причину неприродності переходу, то він прибріхує, коли дніпропетровець каже, що перейде на українську, якщо всі перейдуть, то він теж прибріхує, бо все ті ж практичні навички.

Простите, что перешел на русский в этой теме еще, но хотел перед выходом из этой дискуссии наиболее четко и вкладывая туда все чувства выразить свою мысль.

Ось і вони — практичні навички.

Лично я всегда с украиноязычным человеком готов разговаривать на наших родных языках - я говорю по-русски, а мне отвечают по-украински. Пусть в этом случае каждый использует наиболее мощное для него коммутативное средство, раз мы имеем возможность друг друга понимать.

От-от, найбільш потужний комунікативний засіб. Це не є наслідком рідності, це є наслідком обсягу знань.

[From_Odessa]

Как думаете, есть ли в современном русском полные (почти полные аналоги) таким словам, как "перейматись", "вада" и "митець"?

Прошу прощения, что пишу по-русски, оттуда, откуда пишу, неудобно это делать на украинском.

[Kern_Nata]

А чем "полный аналог" (я извиняюсь!) отличается от перевода вообще?

оттуда, откуда пишу, неудобно это делать на украинском.

не переймайтеся! У кожного митця є свої вади ))))))

[From_Odessa]

А чем "полный аналог" (я извиняюсь!) отличается от перевода вообще?

Не знаю, как правильно сказать... В общем, аналог, который передавал бы такой или почти такой же смысловой оттенок.

не переймайтеся! У кожного митця є свої вади ))))))

))))))))

[Lugat]

Как думаете, есть ли в современном русском полные (почти полные аналоги) таким словам, как "перейматись", "вада" и "митець"?

В Lingvo:

перейматися
(чим) проникаться, проникнуться (чем), преисполняться, преисполниться (чем и чего)

вада
1) недостаток, изъян, порок
вади зору — недостатки зрения
2) (урон) вред, ущерб

митець
1) художник; художница
2) (знаток своего дела) мастер;
(о женщине) мастерица

[From_Odessa]

Lugat

Вот мне кажется, что не один из вариантов перевода не является, как я сказал, "полным аналогом". Вот "вагитися" - "колебаться", это да. Для примера. А вот для "митець", "вада", "перейматись" не могу найти в русском таких слов, чтобы передавали именно то, что я вижу за этими украинскими словами (ориентируюсь, естественно, на свои ощущения). Правда, "недостаток", "изъян" и "порок" действительно близки к значению "вады" в разных ситуациях, тут я не уверен...

Насчет "перейматись (чим)", то, как по мне, вообще тут есть вариант "волноваться, беспокоиться по поводу чего-то", который не был приведен. По-моему, к "не перейматись" в определенных ситуациях близки русские выражение "не бери в голову", "не принимай близко к сердцу" (более подходяющую можно выбрать в зависимости от контекста и тональности разговора).

[Kern_Nata]

я вижу за этими украинскими словами (ориентируюсь, естественно, на свои ощущения)

попробуйте прочувствовать слово "ганч" слово, между прочим, тоже украинское

PS. навіть не так, а так: ґанч

[From_Odessa]

попробуйте прочувствовать слово "ганч"

Не знаю значения И просто с ним незнакомо, потому тут мне будет тяжелее в этом плане.
Я думаю, что таких слов немало в обоих языках. Я просто взял эти три, потому что они вызывают у меня соответствующие ощущения

В современном украинском, например, будет сложно передать со всеми тонкостями те русские выражение, где присутствуют действительные причастия. Например, в футболе есть такое выражение: "Мяч, уходящий от вратаря" (может, не только в футболе, но вроде бы другим видам спорта не подходит). Я так понимаю, что это "мьяч, що (якый) йдэ вид воротаря". Но это как бы не совсем то, по-моему... )

[Python]

PS. навіть не так, а так: ґанч

Може, ґандж?

[Kern_Nata]

они вызывают у меня соответствующие ощущения

сложно передать со всеми тонкостями те русские выражение, где присутствуют действительные причастия

странно как-то пишете Непонятно как-то
То ощущения какие-то, то места непонятные...
 

это как бы не совсем то, по-моему... )

ща найду смайл легкого недоумения
 

Може, ґандж?

ґанч ґанч[дж] ґанчува́ння ґанчува́ти ґан(ьд)жува́ння ґан(ьд)жува́ти

[Lugat]

А вот для "митець", "вада", "перейматись" не могу найти в русском таких слов, чтобы передавали именно то, что я вижу за этими украинскими словами (ориентируюсь, естественно, на свои ощущения).

До речі, в старих книгах і в українських газетах західної діаспори я бачив слово «митецтво» у значенні «мистецтво». Потім чомусь з’явилося там «с»:  «мистецтво», а «митець» залишилось…

[Python]

Прошу прощения, что пишу по-русски, оттуда, откуда пишу, неудобно это делать на украинском.

В1дома проблема, але, при бажанн1, 1 11 можна сяк-так об1йти — наприклад, писати 1 зам1сть і/ї, Е за1сть Є 1 т.п. Проблема нерозр1знюваност1 І та Ї має значення лише для пари 1ду/й1ду.

[Lugat]

Прошу прощения, что пишу по-русски, оттуда, откуда пишу, неудобно это делать на украинском.

В місцевому осередку компартії? 

[From_Odessa]

странно как-то пишете Непонятно как-то
То ощущения какие-то, то места непонятные...

Вибачте, не зрозумів, що саме Вам не зрозуміло )

ща найду смайл легкого недоумения

Тут Ви теж щось не зрозуміли?

До речі, в старих книгах і в українських газетах західної діаспори я бачив слово «митецтво» у значенні «мистецтво». Потім чомусь з’явилося там «с»:  «мистецтво», а «митець» залишилось…

Це Ви до чого? Просто?

Так що таке "гандж"?

В1дома проблема, але, при бажанн1, 1 11 можна сяк-так об1йти — наприклад, писати 1 зам1сть і/ї, Е за1сть Є 1 т.п. Проблема нерозр1знюваност1 І та Ї має значення лише для пари 1ду/й1ду.

Щось мені така форма не подобається )

[Kern_Nata]

В місцевому осередку компартії? 

мені теж така думка одразу ж у голову встряла ))

Щось мені така форма не подобається )

о! ну ти диви: його відпустили(о)

[Lugat]

В місцевому осередку компартії? 

мені теж така думка одразу ж у голову встряла ))

Щось мені така форма не подобається )

о! ну ти диви: його відпустили(о)

Шось мовчить хлопець. Може й справді…    Як гадаєте, пані Нато?

[Python]

Щось мені така форма не подобається )

А кому подобаеться? Але в стар1 часи, коли друкарськ1 машинки з укра1нськими л1терами ще були деф1цитом, так часто робили. Ми в школ1 1нколи нав1ть виконували контрольн1 роботи, завдання до яких було надруковано таким способом.

[Kern_Nata]

Може й справді…    Як гадаєте, пані Нато?

та дивний він якийсь...

А кому подобаеться?

А мені подобається А ще я люблю вживати словаі такі, наприклад: матимемо, плануватимемо...
І особливо потім дивитися на реакцію оточення.
А про мене вчора із дитиної сусіди сказали: москаль і москалька
Лише тому, що дитина назвала тата не няньом, а папою ;(

[Drundia]

Ґандж (ч. і ж. рід) — вада.
Ґанджовитий — той що має ґандж.
Ґанджувати — шукати, знаходити ґандж.

Літературних форм із «ч» не знаю.

[From_Odessa]

Шось мовчить хлопець

Хлопець пішов поблукати поміж домами, трамвайними шляхами та деревами )

А мені подобається А ще я люблю вживати словаі такі, наприклад: матимемо, плануватимемо...

А як ці слова пов'язані з друкуванням, на яке вказав Python?

А ще я люблю вживати словаі такі, наприклад: матимемо, плануватимемо...
І особливо потім дивитися на реакцію оточення.

А що в цих формах дивного? Чи вони якось особоливо сприймаються там, де ти (згадав, що ми збирались на "ти" звертатись ) живеш (жила)?

А про мене вчора із дитиної сусіди сказали: москаль і москалька
Лише тому, що дитина назвала тата не няньом, а папою ;(

Хворі люди...

Python
До речі це дещо нагадує те, як писали смс латиницею, але російською. Наприклад, "4" замість "ч"... Що там ще було...

[Kern_Nata]

А як ці слова пов'язані з друкуванням, на яке вказав Python?

oops... Глюк (по-немецки - счастье )
З'явилася дурна звичка - поспішаючи, не дочитую до кінця

Чи вони якось особоливо сприймаються там, де ти

ага тут звикли до простіших "руських" форм та обертів

Хворі люди...

де-то вважає москалями геть усіх, хто живе по інший, східний, бік Карпат

Наприклад, "4" замість "ч"... Що там ще було...

то має назву ... ліч? ні... стара така собі "транслітерація" вона в давніх інграх юзалася, коли там КОІ не було

PS. leet - так він називається
http://lurkmore.ru/Leet

[From_Odessa]

Глюк (по-немецки - счастье )

Знамо цей прикол )

З'явилася дурна звичка - поспішаючи, не дочитую до кінця

А що тобі там подумалось?

ага тут звикли до простіших "руських" форм та обертів

Я, мабуть, сам, коли розмовляю або пишу українською, то використовую для дієслів недаконаного типу аналітичну форму майбутнього часу, бо в російській мові форми "матимемо" та ін. немає, а я, мабуть, зазвичай використовую схожі граматичні конструкції. Але для мене звичайною є така форма майбутнього часу. Мабуть, наслухався по ТВ )

де-то

А ось це для мене не є звичайним

де-то вважає москалями геть усіх, хто живе по інший, східний, бік Карпат

А де живуть ті, хто так вважає? Я просто дещо не орієнтуюсь. Якщо вони з заходу Карпат... То що то за місця? Маю на увазі, яка країна? Україна? Це Закарпаття там?

то має назву ... ліч? ні... стара така собі "транслітерація" вона в давніх інграх юзалася, коли там КОІ не було

Не знав, що є якась назва... В яких іграх? Що таке КОІ?