Українська - латиницею. Що видумаєте про це?

[Krymchanin]

Традиційною i кирилиця стала, невідомо якою традицією було письмо до нововведення кирилиці (глаголиця?), стане традиційною і латиниця. Питання часу і звички. Всі алфавіти є штучно запровадженими.

Скажем так, тогда не было украинского языка. Украинский язык вырос именно на кириллице, поэтому именно кириллица для него традиционна.

[Python]

سپراوا و تۈمو، شچۈارابیتسا
ماع تاکی ج پرواهی، یاک ی لاتینیتسا؛ نعیو ستوروالاس سویت
لیترتر،الع نع وکراینسکا

Sprava v tomu, shcho arabytsja maje taki zh perevagy, jak i  latynycja: neju stvorjuvalasj svitova literatura, ale ne ukrajinsjka...

[Ревета]

Традиційною i кирилиця стала, невідомо якою традицією було письмо до нововведення кирилиці (глаголиця?), стане традиційною і латиниця. Питання часу і звички. Всі алфавіти є штучно запровадженими.

Скажем так, тогда не было украинского языка. Украинский язык вырос именно на кириллице, поэтому именно кириллица для него традиционна.

Моя бабуся не вміла ні читати, ні писати. Але розмовляла українською. На якій абетці виросла її мова?
Мова виростає без абетки. Абетка - лише візуальний код. Кирилиця - один із таких кодів. Всього лише. Питання того, яку силу мають прихильники того чи іншого коду. Не пам'ятаю протестыв проти кирилизацыъ молдавського у 40-му чи латинизацыъ азербайджанськоъ в 90-х...

[Python]

А моя прабабуся читати вміла. З чого почався підйом національної свідомості у ХІХ-ХХ ст.? З «Кобзаря», який був чи не в кожній оселі. Зрозуміло, що латиниці там і близько не було. Так чи інакше, українська мова утвердилась як літературна разом з українською кирилицею.

Азербайджан і Молдова — зовсім інший випадок.
Азербайджан та інші тюркомовні республіки екс-СРСР усвідомлюють свою єдність з рештою тюркського світу і з Туреччиною, яка для них лишається зразком для наслідування. Латинізація — прямий наслідок цього.

Сучасні молдавани усвідомлюють себе румунами, і тому нема нічого дивного в тому, що вони хочуть мати таку ж писемність, як румуни. Не протестували проти кирилізації у 1940-му? Ну так тоді Молдавія тільки отримала статус окремої республіки, національна свідомість молдаван ще не сформувалась як слід... Та й мало хто протестував тоді проти реформ писемності, запроваджуваних радянською владою — з контрреволюційною діяльністю тоді боролись...

[Ревета]

З «Кобзаря», який був чи не в кожній оселі. Зрозуміло, що латиниці там і близько не було.

А ви бачили, якою абеткою було видано перший Кобзар?

Азербайджан і Молдова — зовсім інший випадок.

Це зовсім той випадок. Ми - інші? І латинізація не має нічого спільного з виробленням  української абеки на основі латинського алфавіту.

Ваші заперечння на рівні вірувань, вам не здається? Чому не можна вирішувати питання уніфікації передачі української мови латинськими літерами? Чим це загрожує особисто вам і всьому українському народові?

[Python]

А ви бачили, якою абеткою було видано перший Кобзар?

Невже латиницею?

Звичайно, українська кирилиця у ХІХ ст. тільки виробляла свої правила, існувало безліч її варіантів. Але навіть зараз ми можемо вільно читати перші видання, надруковані українською мовою, хоча й зовсім іншим правописом. Якщо ми втратимо кирилицю, наші нащадки втратять таку можливість.

Це зовсім той випадок. Ми - інші? І латинізація не має нічого спільного з виробленням  української абеки на основі латинського алфавіту.

Ваші заперечння на рівні вірувань, вам не здається? Чому не можна вирішувати питання уніфікації передачі української мови латинськими літерами? Чим це загрожує особисто вам і всьому українському народові?

Давайте розставимо усе по своїх місцях. Чи потрібна уніфікована система передачі українських назв латинськими літерами? Безумовно, потрібна. А ось запровадження латиниці замість кирилиці чи паралельно з кирилицею — це вже зайве. По-перше, ми ризикуємо зробити малодоступною для нащадків українську історичну спадщину. По-друге, існування двох систем може призвести до територіального розколу української нації — так ми можемо отримати центрально-східних українців, що пишуть кирилицею, та західних українців, що користуються латиницею. Досвід Югославії підказує нам, чим це може закінчитись... По-третє, латинізація дещо ускладнить вивчення української мови тими українцями, які в минулих поколіннях русифікувались і зараз розмовляють переважно російською (а таких дуже й дуже багато). Зрештою, я не бачу об'єктивних підстав для того, щоб змінювати кирилицю латиницею — молдавани та тюркські народи мають хоч якісь причини для подібного переходу, але нам він навіщо?

[znatok]

до речі цікавий факт - відразу після революції встало питання про нову абетку, якою збирались друкувати велику кількість нових книжок. Реально розглядалась можливість переходу на латиницю. Але більшовики все обміркувавши від цього відмовились.  Лише прибрали деякі зайві літери з старої абетки...

[Ревета]

Python, ви багатьох російськомовних українців знаєте, які вивчають українську мову? Їм байжуже, як написано...
Все решта - демагогія. Доступно чи недоступно - це питання культурної політики держави. Багатьом україхнцям нині на кирилиці доступна спадщина?

[Python]

Принаймні, тих, хто по-українськи взагалі не може читати, стає все менше й менше. Латинізація ж може стати чудовою перешкодою на шляху розповсюдження української мови. Шкода від радикальних змін писемності очевидна. Приведу цитату з іншого розділу:

О вреде этих реформ я знаю по рассказам знакомой черкешенки, учившейся в Москве: Родители знали арабскую грамоту, старшие братья - латиницу, а сама она - кириллицу. В результате она не могла переписываться с семьей на родном языке: простые крестьяне, они не учили каждый раз новую грамоту.
http://lingvoforum.net/index.php/topic,983.msg102131.html#msg102131

Ви вже здогадались, якою мовою онуки, що не володіють українською кирилицею, писатимуть листи до своїх дідусів, які не знають української латиниці?

[Lugat]

Ви вже здогадались, якою мовою онуки, що не володіють українською кирилицею, писатимуть листи до своїх дідусів, які не знають української латиниці?

Якщо у дідусів на комп'ютері буде нормальна програмка-кирилізатор, то проблеми не буде. 
Бачте, комусь і деякі шрифти не до вподоби - один любить з насічками, інший, звиняйте на слові, без. Уявляєте, якщо ми виберемо якийсь шрифт і об'явимо його суто українським, а всім іншим - анафема, позаяк вони "непатріотичні"? Нічого не нагадує?
Та й взагалі, панове, в якому столітті ми живемо?

[Python]

Не кожен дідусь має комп'ютер. Та й що це за писемність, яка потребує для свого повноцінного існування такої потужної техніки? А якщо з технічних засобів під рукою є лише кулькова ручка?

Особисто мені подобаються шрифти без насічок. Втім, наявність чи відсутність такої дрібної деталі ще не змінює писемність до невпізнанності.

[Lugat]

سپراوا و تۈمو، شچۈارابیتسا
ماع تاکی ج پرواهی، یاک ی لاتینیتسا؛ نعیو ستوروالاس سویت
لیترتر،الع نع وکراینسکا
Sprava v tomu, shcho arabytsja maje taki zh perevagy, jak i  latynycja: neju stvorjuvalasj svitova literatura, ale ne ukrajinsjka...

اۈي ٬ هارنۈ سكازانۈ ياك ! اۈتاك يم وسيم ! مى پۈزا سويتۈوۈيو ليتعراتورۈيو! مى أۈسۈبلىوي! رازۈم ﭘرۈتى وسيوهۈ سويتو   
Oj, harno skazano jak! Otak jim usim! My - poza svitovoju literaturoju! My osoblyvi! Razom proty vsöho svitu! 

[Python]

Скарбниця світової літератури (включаючи українську) створювалась найрізноманітнішими формами письма, у т.ч., арабським, латинським, кирилицею, деванагарі... Але засобом для створення української літератури була кирилиця.
(Даруйте, що не дублюю це повідомлення арабицею й латиницею — просто часу нема)

[Lugat]

Але засобом для створення української літератури була кирилиця.

А засобом добування хліба насущного протягом багатьох століть була соха... Може варто не покидати її, такої рідної? 
Ех, шановний, tempora, вони, як кажуть, mutantur...   

[Ревета]

Скарбниця світової літератури (включаючи українську) створювалась найрізноманітнішими формами письма, у т.ч., арабським, латинським, кирилицею, деванагарі... Але засобом для створення української літератури була кирилиця.
(Даруйте, що не дублюю це повідомлення арабицею й латиницею — просто часу нема)

Todi treba vydavaty ukrajins'ku literaturu tijeju abetkoju, jakoju vona vydavalas'a. A to shovalys'a za kyrylyceju. Tradycija tak tradycija. A še kraše vidkl'ućyty elektryku (bo pysalos'a i bez neji), internet...

[Python]

Видавати тією абеткою (чи, точніше, абетками), якою українська класика була безпосередньо написана? А чом би й ні? Мені б, наприклад, хотілось познайомитись з оригінальним правописом багатьох творів української класики. Звичайно, масовому читачеві зручніше читати твори ХІХ ст., перевидані за сучасними правилами письма, але спорідненість усіх форм української кирилиці, які використовувались тоді й тепер, дозволяє нам вільно читати твори і в оригіналі. Наскільки це важливо? Інколи зміна правил письма несе з собою зміну змісту. Візьмемо для прикладу «Войну и мир» відомого російського класика — вилучення з російського алфавіту «зайвої» літери «і» призвело до неоднозначності у назві твору, але можливість порівняти сучасні видання з оригіналами дозволяє краще зрозуміти їх зміст.

Використання ж електрики, інтернету та ін. нам не заважає, а тільки допомагає в осягненні творів старовини. Рідкісні видання, що існують в окремих екземплярах, можна відносно легко розповсюдити в мережі, зробити їх загальнодоступними.

[Lugat]

Візьмемо для прикладу «Войну и мир» відомого російського класика — вилучення з російського алфавіту «зайвої» літери «і» призвело до неоднозначності у назві твору, але можливість порівняти сучасні видання з оригіналами дозволяє краще зрозуміти їх зміст.

А вилучення з російського алфавіту «зайвої» літери «ъ» призвело до того, що майже на сто сторінок скоротився роман. Уявляєте - сто сторінок заповнених навіть не муканням, а глухою німотою! Скільки паперу зекономилося! Так що не все те золото, що старе... Читав це колись, ще в шкільні роки, здається у Носова "По закону буквы". Ах, кіндерйорен!...
Так що, колеґо, я бачу, що коли у людини вичерпуються ідеї щодо вдосконалення латиниці, вона починає завзято пропаґувати кирилицю. А коли з'являються нові ідеї, знову виникає бажання обкатати їх у віртуальному просторі, і знову стає цікаво... Так вип'ємо ж за те, щоб ніколи у нас з Вами не вичерпувався творчий запал! 

[Python]

Якби з російського алфавіту вилучили «и», а не «і», роман би ще більше скоротився — уявляєте, скільки сторінок заповнено навіть не літерами, а самим деталями цих літер! А відродження надрядкових літер скоротило б книгу ще більше... Але метою реформи було не скорочення місця, а спрощення писемності... Чому ж залишили «и», а не «і» чи іжицю? Просто «и» використовувалась частіше, ніж дві інші, і їх зникнення мало вплинуло на зовнішній вигляд і читабельність тексту. Зміни були не настільки великими, і читач, знайомий зі старим правописом, міг вільно прочитати текст, записаний по-новому.

[ou77]

десь читав теорію що то навмисне було і що то масонський заговір - ніби писалось раніше "безхххх" а теперь "бесхххх" тобто свюди бісиків понавставляли, а ще було щось і про "мір" ніби змішали "світське"(не духовне) з замиренням:)

[znatok]

раниш жылы люды не дурниши за нас - цэ завжды трэба памъятаты

[Python]

Це такъ... Тȏлькȏ часъ назадъ не повернешь... Я навѣть не певенъ, чи правильно використовую цѣ правила — все стеръ часъ...

[Vertaler]

Це такъ... Тȏлькȏ часъ назадъ не повернешь... Я навѣть не певенъ, чи правильно використовую цѣ правила — все стеръ часъ...

Наскôльки я памятаю, въ словахъ на кшталтъ «ці», «твої», «добрі» була ли̑тера и̑. Ну и выкорыстовую — це тежъ треба памятати.

[Python]

Дякую, теперъ знатиму. А взагалѣ, чи можна десь у мережѣ знайти информацію про ци̑ правила, зразки текстôв, написани̑ зъ ихъ выкорыстаніемъ? Хотѣлось бы краще оволодѣти цимъ правописомъ...

[Ревета]

Дякую, теперъ знатиму. А взагалѣ, чи можна десь у мережѣ знайти информацію про ци̑ правила, зразки текстôв, написани̑ зъ ихъ выкорыстаніемъ? Хотѣлось бы краще оволодѣти цимъ правописомъ...

Стільки радості з мертвого правопису!.. А латинка викликає стільким неприйняття (делікатно кажучи)...

[Python]

Латинка, записана фонетично, не має сама по собі ніяких явних переваг чи недоліків у порівнянні з фонетичною кирилицею, якщо, звичайно, не розглядати їх у політичному контексті. А ось етимологічний правопис уже принципово відрізняється від фонетичного — він передає, в першу чергу, не звучання, а зміст слів, але оволодіння ним вимагає більше зусиль, ніж засвоєння ще одного фонетичного коду.