Українська - латиницею. Що видумаєте про це?

Автор Ревета, сентября 11, 2005, 00:16

0 Пользователи и 1 гость просматривают эту тему.

Python

Якщо мова має відмінності від літературного еталону, і ці особливості існували здавна в певній місцевості, то, ймовірно, це діалект. Якщо ж ці нелітературні риси з'явились відносно недавно під впливом російської мови, це зараз сприймається як суржик. На жаль, про діалекти з м'яким Щ мені раніше чути не доводилось... Можна дізнатись, звідки ви родом?
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

piton

Цитата: "Pere" от
Хоча фонетично його вимова чудова українська, наддніпрянська: ніяких «ф»
А мой дед говорил "фост".  ;)
W

Pere

Цитата: "piton" от
А мой дед говорил "фост".
Мене завжди дивувала ця особливість у носіях певних російських діалектів. І коли встигли полюбити запозичену «ф» аж так, що вона заступила і природнє наше східно-слов'янське хв?
Поглянь на дім свій, Янголе ©

Lugat

Цитата: Pere от декабря 23, 2006, 01:06
Цитата: "piton" от
А мой дед говорил "фост".
Мене завжди дивувала ця особливість у носіях певних російських діалектів. І коли встигли полюбити запозичену «ф» аж так, що вона заступила і природнє наше східно-слов'янське хв?
Таке явище називається гіперкорекцією. Описане воно на прикладі російської мови. В деяких російських говірках відбувається асиміляція "д" поруч з "н": онна, обинно, досанно, ланно... Людина, попавши в столицю і соромлячись своєї провінційної говірки, починає вимовляти "дн" навіть там, де й не треба: Адна, Идна, содный і т.ін.

piton

Цитата: "Pere" от
Мене завжди дивувала ця особливість у носіях певних російських діалектів. І коли встигли полюбити запозичену «ф» аж так, що вона заступила і природнє наше східно-слов'янське хв?

Цитата: "Lugat" от
Таке явище називається гіперкорекцією.
Поясню только, что дедушка - украинец, учился еще в царской школе, по-русски, конечно. Гайсинский повет, если знаете.
Московских соседей этот "фост" очень смешил.
Звук "ф" для русских, кстати, звучит вполне привычно.
W

Міхал

Дарэчы наконт "Ф" -"Хв" : колькі гадоў таму ў газэце "Нашая Ніва " было спроба стварыць адмыслова беларускі варыянт дзіцячага
вершыка дзеля лепшага запамінаньня колераў вясёлкі. Кшталту маскоўскага "Каждый охотнік желает знать где..." , дык узьнікла
спэчка наконт фіялкавага колеру й адпаведна літары "ф" ,бо ў беларускае мове нямашака адвечна беларускіх словаў, што пачынаюцца з гэнае літары - ё толькі йіншамоўныя й тых замала.

shravan

А в русском или украинском такие слова разве есть? Тоже нету. И вообще на счет других славянских я сильно сомневаюсь.
ܐܝܠ ܐܝܠ ܠܡܢܐ ܫܒܩܬܢܝ

Міхал

Да таго ж асабіста мне надта падабаюцца словы : хвартух , хвасоля, Хведар (імя),Рахвал(таксама).
Калі ўжо зайшла гамонка  аб  "хв", дык успомнілася гісторыя, што адбылася,калі я ўчыўся ў школе. У нас была вучыцелька
матэматыкі зь якогась беларускага сяла , гаварыла йна на дзікае трасянцы з маскоўскіх і беларускіх словаў, але ж любым словазлучэньнем у яе было : "ціарэма Піхвагора".А калі йе часьцяком перадражнівалі вучні й гэтаксама каля дошкі пачыналі
адказваць тэарэму "Піхвагора", яна із самым сур'ёзным выглядам папраўляла йіх : "Не, не, даражэнькі.Нада гаварыць не Піхвагора -
а нада гаварыць Піхвагора".Усе таямніча ўсьміхаліся.А за ёй такі замацавалася мяно "ціарэма піхвагора".  :)

Lugat

Цитата: znatok от декабря 22, 2006, 00:28
do rechi dlja anglisjkogo rozrobljajutj novu fonetychnu abetku - shjob legshe chytalosj i vchylosj...
a cej variant translitu vzjatyj na osnovi latynsjkyh, anglijsjkyh i pivdennoslovjansjkyh poznachenj dlja zvukiv...mozhe vam spodobajetsja...
Pane znatok, darujte, ščo pyšu Vaš nik z maloï litery, bo ne znaju, čy ne zavdam ja Vam kryvdy, jakščo, spotvoryvšy joho, napyšu z velykoï, :) a takož, ščo pyšu latynyceju, bo duže ne lüblü pereklüčaty rozkladky, koly treba bahato cytuvaty latynyceju. Ale maju do pana kil'ka zapytan'.
Ja ne vypadkovo napysav žartoma "шйоб Вам леґше читалосй і вчилосй" – ce tak by pročytala lüdyna, jaka vperše bačyt' Vaš projekt. A šče dlä toho ščob akcentuvaty uvahu na pevnyx osoblyvostäx Vašoho projektu. Otož ja beru na sebe rol' niby jak oponenta, a Vas prošu zaxyščaty svij projekt.
Otže pytannä:
1.   Jakyj pryncyp Vy obyrajete: fonetyčnyj, a čy pozycijnyj?
1.A. U razi, jakščo fonetyčnyj, ce označalo by, ščo vy vvodyte räd dygrafiv i trygrafiv, jaki je okremymy alfavitnymy znakamy i peredajut' mjaki zvuky, a ce: cj, dj, dzj, zj, lj, nj, rj, sj, tj (jak, do reči, deščo podibne je v pivdennoslovjans'kyx movax, u xorvatskij abo serbskij), todi vony b povynni stavytysä vsüdy, de je mjaka pryholosna i navit' pered "i": Njina, sjvit, namahanjnja, zhytjtja i t.d. Todi moje pytannä: jak vy zapysuvatymete imena: Svëta (Свєта), Väčeslav (Вячеслав), abo slova: büro, püpitr, bäz'?
1.B. U razi, jakščo pozycijnyj, todi vy vvodyte holosni ja, je, ji, jo, ju, jaki peredajut' vidpovidni ukraïnski bukvy, nezaležno vid toho, čy služat' vony dlä pomjakšennä poperednöho pryholosnoho, čy jotu plüs holosnojï. Todi, jak vy vyrišyte problemu, jaka vže obhovorüvalasä na forumi, tobto: jak peredavatymete slova: buräk i burjan, abo zjava i rozzäva? Čy vvodymete rozdilovyj apostrof, jakščo tak, to same jakyj: " ' ", " ` " čy " ' "?
1.B.1. Jakščo bukva "h" u Vas peretvorüje poperednü svystäču pryholosnu na šypläču, todi pytannä: čy til'ky odnu, čy j bil'š poperedni? Zapyšete zvuk "šč" (bo same tak vin zvučyt' za normatyvamy fonetyky) jak "shch" čy jak "sch"?
1.B.2. Nazvu mista "Запоріжжя" zapyšete jak Zaporizhzhja, Zaporizzhja, Zaporizhzha čy Zaporizzha, vvažajučy, ščo dovhi šypläči v našij movi je mjakymy, a tomu čy vvedete v alfavit bukvospolučennä cch, ssh, zzh dlä mjakyx šypläčyx?
2. Ukraïns'kyj zvuk "г" u Vas peredajetsä jak "g", a "x" jak "h", otže, jak poznačatymete zvuk "ґ"? Adže vylučennä kolys' cijeï bukvy, movläv lüdy j tak vymovlätymut' de treba "g", pryzvelo do toho, ščo malo toho, ščo znyk cej znyk v inozemnyx zapozyčennäx, ale j do toho, ščo j zaraz podekudy navit' i v movi dyktoriv možna počuty: "na hrunti očikujutsä zamorozky". To ščob ne bulo takyx zamorozkiv v ukraïnskij movi, bukvu "g" vvažaju dokonečno potribnoju.
2.1. Jak Vy, majučy dygraf  "sh" dlä zvuka "ш", a "h" dlä "x", vyrišyte problemu peredači sliv: sxid, sxožyj it.d.?
Dumaju dosyt' pytan' dlä počatku.

Міхал

   Панове , а калі вам паспрабаваць перадаваць "г" - выбухное , як яго перадавалі ў старабеларускае мове за ВКЛ : "кг", адпаведна  кгрунт , кгонт і кганак ?

Python

Отже, х = h, г = g,  ґ = kg? Можна й так. Але тоді необхідно якось розрізняти на письмі сх і ш, що можуть в обох випадках позначатись як sh. Літера х, між іншим, більш вживана, ніж г, тому колізії з нею мають виникати частіше...
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

Міхал

Аніяк ня ўцямлю чаму так не падабаецца ўжо  клясычная для беларусаў Š - ў якасьці ш ? Здаецца й польскае SZ няблага.
Даруйце, завошта выдумляць ровар , як той казаў ?

Python

А взагалі, можливо, є сенс закріпити за літерою h виключно модифікуючу функцію, залишивши її без власного звуку — це дозволило б нам одразу уникнути всіх можливих непорозумінь з нею. Скажімо, ж=zh, ш=sh, ч=ch, х=kh, г=g, ґ=kg.
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

Міхал

Цитата: Python от декабря 23, 2006, 13:55
А взагалі, можливо, є сенс закріпити за літерою h виключно модифікуючу функцію, залишивши її без власного звуку — це дозволило б нам одразу уникнути всіх можливих непорозумінь з нею. Скажімо, ж=zh, ш=sh, ч=ch, х=kh, г=g, ґ=kg.
Рады што вы ўпадабалі варыянт з "кг".Мне ён ,дапрыкладу , надта даспадобы - й ім заўсёдна
карыстаюся. ;)

Python

Цитата: Міхал от декабря 23, 2006, 13:55
Аніяк ня ўцямлю чаму так не падабаецца ўжо  клясычная для беларусаў Š - ў якасьці ш ? Здаецца й польскае SZ няблага.
Даруйце, завошта выдумляць ровар , як той казаў ?
Головний недолік літер розширеної латинки — вони не завжди доступні. Тому, навіть якщо в абетці є літера Š, має існувати спосіб для запису цього звуку в тих випадках, коли цієї літери нема на клавіатурі чи в наборі символів. Звичайно, можна використовувати й польські комбінації Sz, Cz для, відповідно, Ш, Ч, але як польськими диграфами передати звучання літери Ж? Якщо ж ми використовуємо в ролі модифікатора літеру h, то отримуємо цілісну систему для запису шиплячих приголосних.
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

Pere

Цитата: "Lugat" от
Таке явище називається гіперкорекцією.
Дякую, пане Лугате, певен, що маємо справу якраз із таким явищем, що про нього йдеться у дописі пана пітона стосовнім його діда:
Цитата: "piton" от
Поясню только, что дедушка - украинец, учился еще в царской школе, по-русски, конечно.
Поглянь на дім свій, Янголе ©

Pere

Цитата: Vertaler от декабря 22, 2006, 10:28
Цитата: shravan от декабря 22, 2006, 07:17
Простите, возможно я пропустил объяснение: как различаются в русинском языке произношение I, И и Ы?
Там ещё Ї есть.

ні [ni]
нї [nʲi]
ни [nɪ]
ны [nɯ]

Насчёт последнего гласного, впрочем, не совсем уверен.

Власне, можна додати, що ї ввів до нового (19 ст.) українського правопису Желехівський, якраз щоб передавати ji та після м'яких приголосних — ьі, тобто нїс мало б читатися як ньіс.
Поглянь на дім свій, Янголе ©

Python

ЦитироватьВласне, можна додати, що ї ввів до нового (19 ст.) українського правопису Желехівський, якраз щоб передавати ji та після м'яких приголосних — ьі, тобто нїс мало б читатися як ньіс.
Різниця між твердим та м'яким і, до речі, існує в багатьох діалектах (у т.ч. в середньонаддніпрянському говорі), а не лише у мові русинів. Деякі слова, що зараз вважаються омонімами («ніс» («нести») та «ніс»(«носа»)), фактично, є омографами — звучання їх може відрізнятись (втім, у деяких діалектах цієї різниці вже нема). У желехівці «нїс» та «ніс» відрізнялись графічно — зараз ця деталь не відображається на письмі.
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

Pere

Цитата: "Python" от
Різниця між твердим та м'яким і, до речі, існує в багатьох діалектах (у т.ч. в середньонаддніпрянському говорі), а не лише у мові русинів.

Так, наскільки я розумію, ця риса була типовою для переважної більшості українських говорів ще позаминулим століттям (себто 19-м). На жаль ми її поступово втрачаємо через вплив російської мови. Те саме можна сказати і про зникнення у мові багатьох українців пом'якшення приголосних у словах таких як світ (сьвіт).
Поглянь на дім свій, Янголе ©

Vertaler

Цитата: Python от декабря 23, 2006, 00:31
Якщо мова має відмінності від літературного еталону, і ці особливості існували здавна в певній місцевості, то, ймовірно, це діалект. Якщо ж ці нелітературні риси з'явились відносно недавно під впливом російської мови, це зараз сприймається як суржик. На жаль, про діалекти з м'яким Щ мені раніше чути не доводилось... Можна дізнатись, звідки ви родом?
Якщо це до мене, я з Харкова. Дід 1915 р. нар.

Щодо хв хочу сказати, що це може бути й особливий фонетичний процес, аналогічно тому як у македонській мові всі хв перейшли у ф (схвати > сфати, хвала > фала), але ніякою гіперкорекцією це не пояснюється, просто нема в народній мові запозичень з ф, та немає з чого робити гіперкорекцію.
Стрч прст в крк и вынь сухим.

Lugat

Цитата: Vertaler от декабря 23, 2006, 20:21
Якщо це до мене, я з Харкова.
Нарешті ми дізналися, де знаходиться те загадкове місто Анцек! :) :) Тоді вгадайте, колего, де знаходиться мій Санкт-Клаусбург? ;)

Vertaler

Цитата: Lugat от декабря 23, 2006, 20:46
Цитата: Vertaler от декабря 23, 2006, 20:21
Якщо це до мене, я з Харкова.
Нарешті ми дізналися, де знаходиться те загадкове місто Анцек! :) :) Тоді вгадайте, колего, де знаходиться мій Санкт-Клаусбург? ;)
Ой, тільки не кажіть що Миколаїв.  ;D
Стрч прст в крк и вынь сухим.

Міхал

Цитата: Python от декабря 23, 2006, 14:05
Цитата: Міхал от декабря 23, 2006, 13:55
Аніяк ня ўцямлю чаму так не падабаецца ўжо  клясычная для беларусаў Š - ў якасьці ш ? Здаецца й польскае SZ няблага.
Даруйце, завошта выдумляць ровар , як той казаў ?
Головний недолік літер розширеної латинки — вони не завжди доступні. Тому, навіть якщо в абетці є літера Š, має існувати спосіб для запису цього звуку в тих випадках, коли цієї літери нема на клавіатурі чи в наборі символів. Звичайно, можна використовувати й польські комбінації Sz, Cz для, відповідно, Ш, Ч, але як польськими диграфами передати звучання літери Ж? Якщо ж ми використовуємо в ролі модифікатора літеру h, то отримуємо цілісну систему для запису шиплячих приголосних.
Ну дык посьпехаў вам ! Здаецца, нешта ўжо вымалёўваецца. ;up:

Pere

Цитата: "Vertaler" от
але ніякою гіперкорекцією це не пояснюється, просто нема в народній мові запозичень з ф, та немає з чого робити гіперкорекцію.
Потлумачте, будь ласка, що мається на увазі. Бо запозичень у народну мову слів, де в оригіналі був ф, та в українській його було заступлено звуками т, п, хв — достатком.
Поглянь на дім свій, Янголе ©

Vertaler

Цитата: Pere от декабря 23, 2006, 22:08
Цитата: "Vertaler" от
але ніякою гіперкорекцією це не пояснюється, просто нема в народній мові запозичень з ф, та немає з чого робити гіперкорекцію.
Потлумачте, будь ласка, що мається на увазі. Бо запозичень у народну мову слів, де в оригіналі був ф, та в українській його було заступлено звуками т, п, хв — достатком.
А, все, зрозумів. Відміна македонської від української тут у тому, що в македонській не відбувалося зворотного процесу ф > хв.  :wall:
Стрч прст в крк и вынь сухим.

Быстрый ответ

Обратите внимание: данное сообщение не будет отображаться, пока модератор не одобрит его.

Имя:
Имейл:
Проверка:
Оставьте это поле пустым:

√49:
ALT+S — отправить
ALT+P — предварительный просмотр