Українська - латиницею. Що видумаєте про це?

[Krymchanin]

Ce vse, vyxodäčy z vašoho devizu "Vatanım Qırım!", tobto: "Moja Bat'kivščyna Krym". I jakščo my bačymo turec'ke "ı" i tut že "q", my vyrišujemo, ščo ce napysano kryms'ko-tatars'koju movoju. A kryms'ki tatary, jak vidomo, spočatku pysaly arabs'koju grafikoju, potim jakyjs' čas protrymavsä projekt latynyci, jakyj bulo zamineno na dovhyj čas kyrylyceju, i, narešti, znovu latynyceju, v osnovu jakoï bulo pokladeno turec'kyj alfavit z dodavannäm bukv, jakyx nema v turec'kij movi q, x, ñ... I spravdi, jak na naš pohläd, novyj alfavit je dosyt' zručnym i kompaktnišym za kyrylyčne pys'mo. Bez sumnivu zručno: zamist' hromizdkyx ы, къ, гъ, нь pysaty ı, q, ğ, ñ. Z čym vas, krymčan i pozdorovläjemo. 

Ну спасибо! Только я не татарин. Что касается крымского алфавита, то арабская для него была не очень удобная. Много лучше был яналиф (см. http://lingvoforum.net/index.php/topic,1077.195.html ), хотя и в нём были некоторые условности. Но он не прижился, т.к. срочно всем снова поменяли алфавиты. Вместо него сделали письмо на основе кириллицы. Если б это была такая кириллица, как в казахском, большего бы и не требовалось. Но ввели кириллицу, по написанию копирующую русскую, правда, с четырьмя диграфами- къ, гъ, нъ, дж, но даже не все татары знают, что это диграфы, а не стоящие рядом две разные буквы, а часто и неправильно их произносят, плюс неудобные сочетания для обозначения ö, ü, исказили некоторые другие моменты фонетики. Поэтому было решено использовать турецкую латиницу, на которой писали крымские татары Турции. Но она ещё не до конца утверждена.

[Oleksij]

А від того що тут на Лінгвофорумі купка дилетантів латинку конструює, не означає, що завтра вона стане державною нормою; тому не знаю чому деякі люди так болісно реагують на цю дискусію. 

Це точно.

[AlefZet]

А найбільше я проти того, щоб в українській розкладці був апостроф. Це по-перше тому, що в деяких мовах програмування він зарезервований під обмеження параметрів, наприклад:

Window->caption = 'Text on the caption of the window';

Апостроф не помеха. В программировании "апостроф", или лучше Single quote, ' - U+0027 APOSTROPHE. А в типографике апостроф   - U+02BC MODIFIER LETTER APOSTROPHE. Это *разные* знаки и никакой проблемы не существует.

[AYHO]

Апостроф не помеха. В программировании "апостроф", или лучше Single quote, ' - U+0027 APOSTROPHE. А в типографике апостроф   - U+02BC MODIFIER LETTER APOSTROPHE. Это *разные* знаки и никакой проблемы не существует.

Не знаю, но только на клаве апостроф один, если не считать обратного, левее единицы. Подскажите, где на клаве можно найти указанный Вами "заменитель" .  В принципе можно обойтись и " \' ", но ДАЛЕКО не всегда.

[Lugat]

А армяницы с амхарицей случайно нет? Или украинского элифбета?

Можна й еліфбет. Зрозумійте ж, це просто кодування інформації. Це не стосується питань культури, мови та інших цінностей. Коли кримчани писали арабським письмом, була культура? Була. А коли писали кирилицею? Теж була. Зараз пишуть латиницею – а культура все одно є. Чи став кримсько-татарський народ безкультурним зі зміною кодування? Ні.   

У 80-ї роки в Києві серед нас, тодішніх тінейджерів, з'явилася мода свої особисті нотатки писати арабським письмом. Слово, одним розчерком, тільки вжжик! Де-не-де огласовки поставити, а де й так залишити – і всі, кому не треба, нехай розбирають! Цілі щоденники вели, вірші свої записували. Один одного цьому навчали. А ви кажете – "теряется национальная культура" ...

До речі, панове, як хто цікавиться проектом англійської кирилиці – сходіть на сайт http://www.omniglot.com/writing/сyrillish.htm . Не так, щоб здорово, але все одно є такий проєкт. А то кажуть, нехай вони спершу перейдуть на кирилицю. Осьо вам і кирилиця. Тобто процес світової культурної інтеґрації, як-то кажуть, вже пішов.

Бібліотека //lib.ru має філіал в Кузбасі, де зберігається значна частина її книг, кодованих саме російським латинізованим транслітом. Десятки тисяч книг перекодовано, так хто скаже, що сусіди ще на латиницю не перейшли? Також білоруська бібліотека "Беларуская палічка" має в своєму розпорядженні транслітератор, який може перекодовувати будь-який текст на традиційну білоруську латиницю.

Видатний український російськомовний письменник-фантаст Володимир Савченко на своєму сайті ( http://www.glokusdr.narod.ru ) писав:
"... в помощь дальним русскоязычным собратьям, у которых на компьютере нет кириллицы. Впрочем, не таким и дальним: ко мне подобные тексты приходят из Польши. И в СНГ таких компьютеров немало.
Все это отзвук времен (конец 40-х - начало 50-х прошлого века), когда кибернетика была объявлена в СССР лже-наукой. Пока разбирались, она развилась до компьютерного уровня - но достойного места для кириллицы в них уже не нашлось. Сбоку припеку. Сами виноваты.
Поэтому и с компьютеров с кириллицей нередко приходят тексты в такой "кодировке", что, как говорится, ни самому посмотреть, ни людям показать.
И здесь резерв в виде Лат-текстов не лишний." 
Далі він посилається на сайти, де можна скачати його книги в латинізованому трансліті.

Я, пані Лугат, можу від себе додати. Трансліт потрібен якнайшвидше. Але потрібне кодування, не дуже складне, в тому числі для викладання, щоб його міг швидко засвоїти учень молодших класів, після достатнього оволодіння граматикою. Бо будуть двійки, сльози, і як результат – зневага і до трансліту, і до його винахідника. Ніколи не будуть учні вчити складних буквосполучень (наприклад, shch - щ, zhdzh - ждж, і т. ін.) – вони скоріше вигадають щось своє. Занадто підганяти трансліт під фонетику не варто. Це ж письмо, а не транскрипція. Потрібен розумний компроміс. А дожидатися прийняття на державному рівні – довгенько ж доведеться чекати. 

Программу для перекодування зробити недовго, ще й на різне кодування.  Розійдеться вона серед людей швидше, аніж вам здається. Крім того, трансліт – це гарний привід для іноземних студентів ознайомитися з нашою літературою, бо легше запам'ятати кілька букв, аніж вчити ще один алфавіт. Може й читали б, але ж не кожен зможе освоїти ту кирилицю. Та й не все одно, на якому кодуванні будуть читати, аби читали та розмовляли по-нашому. 

[Lugat]

Апостроф не помеха. В программировании "апостроф", или лучше Single quote, ' - U+0027 APOSTROPHE. А в типографике апостроф   - U+02BC MODIFIER LETTER APOSTROPHE. Это *разные* знаки и никакой проблемы не существует.

Не знаю, но только на клаве апостроф один, если не считать обратного, левее единицы. Подскажите, где на клаве можно найти указанный Вами "заменитель" .  В принципе можно обойтись и " \' ", но ДАЛЕКО не всегда.

Do reči, je šče odyn znak, - ' - pid kodom 2019 tak zvanyj RIGHT SINGLE QUOTATION MARK (Ctrl+','), pozajak sxožyj na nöho ʼ - 02BC MODIFIER LETTER je vidsutnim u bahatöx šryftax, navit' u Times New Roman i, pohodžujus' z dopysuvačem Ayho (爱火?), ščo zanadto važko joho nabyraty na klaviaturi. A tak, možna pohodytysä, ščo problema z apostrofom skoriše je deščo nadumanoju.

Napryklad, uzbeky vvely apostrof dlä peredači o' (zakryte o), g' (ğ) ta dlä vidtvorennä v arabs'kyx zapozyčennäx zvukiv 'ajn i hamzy ('). Ale ž to uzbec'kyj kin', kudy našym žabam... (ce kaminčyk u Vaš horod, šanovnyj Pythone  )

Šukajučy pidtrymky cijeï ideï u kohos' z velykyx, maju nahodu procytuvaty prymitku Skovorody, jakyj u svij čas takož dumav nad reformoju ukraïns'koho pys'ma:

"Звідсіля в письмі мойому викидаються із числа літер оці літери: "єръ" і "єрь". Коли ж де твердість літери зм'якшити треба, досить вгорі поставити значок такий – '. Наприклад: яд – яд', піт – піт', брат – брат'."
(Цитується за: "Наркіс. Розмова про те: Пізнай себе. Розмова 7-а про істинну людину або про воскресіння", двотомне видання творів Сковороди у перекладі на сучасну українську мову, стор. 181, том І. Український науковий інститут Гарвардського університету та Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАНУ, 1994 р.)

[www3]

Щоб розробляти транліти треба спросити себе: для чого?
1) Аби призвища науковців, літераторів,... - тобто для бібліографічної справи. Тут треба взагалі без допоміжних, крім суто англійських букв. Головне - один старнарт.
2) Для транслітерації в автоматичних программах, у тих розкладках, де немає української. Тут можно любі варіанти прийняти, та взагалі автоматичні програми так і роблять
3) Для того, щоб бути подалі від Росії. Українці використовували кириліцю одне тисячоліття, і лише за то, что росіяни використовують кириліцю - нам треба відмовитися? Безглуздо.

[Lugat]

Щоб розробляти транліти треба спросити себе: для чого?
1) Аби призвища науковців, літераторів,... - тобто для бібліографічної справи. Тут треба взагалі без допоміжних, крім суто англійських букв. Головне - один старнарт.
2) Для транслітерації в автоматичних программах, у тих розкладках, де немає української. Тут можно любі варіанти прийняти, та взагалі автоматичні програми так і роблять
3) Для того, щоб бути подалі від Росії. Українці використовували кириліцю одне тисячоліття, і лише за то, что росіяни використовують кириліцю - нам треба відмовитися? Безглуздо.

Nu, perš za vse, my tut ne "транліти" rozrobläjemo, ce na inšomu forumi. Tut jdetsä same pro ukraïns'ku movu latynyceju. Vyjde z toho ščos', čy ne vyjde, ce vže dilo, jak to kažut', desäte. Prosto ce – cikava intelektual'na zadača: jak vyrobyty optymal'nyj variant latyničnoho pys'ma, same dlä ukraïns'koï movy.

Koly Vy pyšete virš, Vy tež pytajete sebe: dlä čoho? Abo koly Vy stajete za molbert i malüjete kartynu, ne dlä hrošej, a dlä duši, čy treba komus' dopovidaty?

A tut, možna pohodytysä, ščo "призвища" možna zrobyty j bez dopomižnyx bukv, holovne ščob buv otoj "старнарт"...

Ale ž Rosija tut z jakoho boku? U kohos', ni-ni ta j vynykaje dumka, ščo ce jakis' ukraïns'ki zmovnyky vyrišyly "zradyty" Rosiju... Bezhluzdo ototožnüvaty kyrylycü lyše z Rosijeju, nače ostannä nikoly ne perejde na latynycü. Ne pidtverdžujetsä. Pro ce vže bulo namy skazano v «Reply #204 on: Monday, October 16, 2006, 13:33:54 abzac 4». A bosnijci majut' navit' try abetky: kyrylycü, latynycü šče j arabycü. Ne viryte? Zahlän'te na sajt: http://www.omniglot.com/writing/serbo-croat.htm . A podekudy kyrylycü navit' ototožnüjut' z... pravoslavjam! Niby Bibliju tak važko perekoduvaty na latynycü... Čy znov "niz-zä"? 

[www3]

Prosto ce – cikava intelektual'na zadača: jak vyrobyty optymal'nyj variant latyničnoho pys'ma, same dlä ukraïns'koï movy.

А я вважаю, що це зовсім не цікава задача.
Бо, по перше, українська мова - індоєвропейська, а тому, звуки латиниці дуже схожі на українськи, а по друге - багато мов використовує латиницю так, що використовуюсть усі фонеми україньскої мови. Так, що залишилось тільки об"єднати ці літери.
По-треттє: Вже існують спроможні транліти і латинські алфавіти в достатньой кількості, для того, щоб не було потреби вигадувати ще якісь латиниці.
По-четврете: я не знаю достатьньої причини для того, щоб усією державою (чи окремими регіонами) переходити на латиницю.
Кирилиця повньо і достатньо забеспечує Україну мовним записом.

Bezhluzdo ototožnüvaty kyrylycü lyše z Rosijeju.

Тоді чому ви так боєтесь кирилиці?

[Ревета]

А я вважаю, що це зовсім не цікава задача.

Для кого? Для вас, може, не цікаво. Мені цікаво. Накажете припинити?

[Ревета]

боєтесь

Ми не боїмося. Звідки ви взяли?

[Ревета]

Perecxytav napysane i vyrixsyv udoskonalyty svoũ propozyciũ. Proponuũ taku versiũ. Ãk van, panove? 

а - a
б - b
в - v
г - g
ґ - gh
д - d
е - e
є - ē 
ж - x
з - z
и - y
і - i
ї - ĩ / ī
й - j
л - l
ль - lj
н - n
нь - nj
о - o
п - p
р - r
с - s
т - t
у - u
ф - f
ц - c
ч - xс
ш - xs
щ -cs
я - ã / ā
ю - ũ / ū

[Oleksij]

Perecxytav napysane i vyrixsyv udoskonalyty svoũ propozyciũ. Proponuũ taku versiũ. Ãk van, panove? 

а - a
б - b
в - v
г - g
ґ - gh
д - d
е - e
є - ē 
ж - x
з - z
и - y
і - i
ї - ĩ / ī
й - j
л - l
ль - lj
н - n
нь - nj
о - o
п - p
р - r
с - s
т - t
у - u
ф - f
ц - c
ч - xс
ш - xs
щ -cs
я - ã / ā
ю - ũ / ū

En magyarul nem tudom.

[Ревета]

En magyarul nem tudom.

І?..

[Смайлик]

Prosto ce – cikava intelektual'na zadača: jak vyrobyty optymal'nyj variant latyničnoho pys'ma, same dlä ukraïns'koï movy.

А я вважаю, що це зовсім не цікава задача.

Ot i vvažajte, majete na ce pravo. Bo meni, do reči, cä zadača tež cikava.

Бо, по перше, українська мова - індоєвропейська, а тому, звуки латиниці дуже схожі на українськи,

Sxoži, ale ne zovsim. 

а по друге - багато мов використовує латиницю так, що використовуюсть усі фонеми україньскої мови. Так, що залишилось тільки об"єднати ці літери.

Napryklad...

По-треттє: Вже існують спроможні транліти і латинські алфавіти в достатньой кількості, для того, щоб не було потреби вигадувати ще якісь латиниці.

Ce ne cikavo. 

По-четврете: я не знаю достатьньої причини для того, щоб усією державою (чи окремими регіонами) переходити на латиницю.
Кирилиця повньо і достатньо забеспечує Україну мовним записом.

Nixto j ne perexodyť.  U nas tut ščo, oficijna komisija? Ja vže pro ce pysav.

Тоді чому ви так боєтесь кирилиці?

Xto?  Krašče zpytajte sebe, čomu vy latynyci tak läkajeteś. 

[Ревета]

Казахи збираються перейти на латиницю

http://www.korrespondent.net/main/168679/

[Lugat]

А я вважаю, що це зовсім не цікава задача.

Zvynäjte na slovi, ale ce nahadalo frazu z vidomoho anekdotu: "Ne podobajetsä, ne ïž..."
Ne podobajetsä slovo "zadača", to proponuju podaty frazu v takij redakciï: "Prosto ce – cikava intelektual'na hra" – vse ž taky bude veseliše.
Xoču rozpovisty taku prytču. Sydät' sobi za stolykom u parku čy u dvori däd'ky. I hrajut' u šaxy, a čy v domino. I pidxodyt' do nyx šče odyn, i kaže: "A ščo vy tut robyte, ha? A naviščo ce vam potribno? A jaka koryst' z toho dlä suspil'stva?..." Cikavo b počuty, ščo jomu na te skažut'...
Otak i my. Nu hrajemos' my, nu cikavo nam.

українська мова - індоєвропейська, а тому, звуки латиниці дуже схожі на українськи

Nu j prekrasno, adže latyna tež indoevropejs'ka...

багато мов використовує латиницю так, що використовуюсть усі фонеми україньскої мови. Так, що залишилось тільки об"єднати ці літери.

Nu tak i sprobujte ïx "об"єднати" dlä "україньскої" movy... 

Вже існують спроможні транліти і латинські алфавіти в достатньой кількості...

A Vam podobajutsä ti "транліти" jaki poky ščo je?

По-четврете: я не знаю достатьньої причини для того, щоб усією державою (чи окремими регіонами) переходити на латиницю.

Tak može todi "vsijeju deržavoju, vsim tr-rudovym nar-rodom i joho doblesnymy, ox-x... regionamy vdar-rymo po kupci vidščepenciv, ščo dozvoläjut' sobi"... hratysä v nebezpečni "транліти"? 

Кирилиця повньо і достатньо забеспечує Україну мовним записом.

Vam ščo, serjozno podobajetsä ukraïns'ka kyrylycä u tomu vyhlädi, v jakomu vona zaraz je? 

[Vertaler]

Vam ščo, serjozno podobajetsä ukraïns'ka kyrylycä u tomu vyhlädi, v jakomu vona zaraz je? 

А ось це вже насправді дивно. А вам що, ні? 

Хоча, я був би так саме рад, якщо би повертали дореволюційний правопис, з літерами ѣ, ы, и̂, ê, ô...

[Pere]

Хоча, я був би так саме рад, якщо би повертали дореволюційний правопис, з літерами ѣ, ы, и̂, ê, ô...

От шкільна малеча б не зраділа напевне - що більше букв, то рясніші двійки у щоденниках за диктанти

[Lugat]

Z nahody narodžennä novoho vdoskonalenoho ukraïns'koho latyns'koho alfavitu zasnovnyka temy cijeï pana Ревети, naše vitannä!

Tylda nad holosnymy u bahatöx movax ta v transkrypciï označaje perevažno nosovyj pryzvuk (nazalizaciju), oznaka znykloho "n". Jak, napryklad, u sanskryti, zovsim jak po-našomu:

Ćatvaras sūnavas mansam adanti = četvero syniv mjaso ïdät'.

Tak ot tam, de pysalosä "an", u nas zvučyt' "я". I koly ja baču "ã" ce nahaduje povernennä do staryx dobryx časiv, koly naši predky hovoryly na sanskryti. Ščodo inšyx holosnyx, ne znaju, ne znaju...

I šče. Odyn velykyj dux pytaje:

Отъ васъ совѣта жду, я Вамъ даю на волю:
Скажите, гдѣ быть ґа и гдѣ стоять глаголю?
                                   (Михайло Ломоносовъ)

P.S. Duže däkuju za informaciju ščodo Kazaxstanu. Bravo, Kazaxstan! Polku latynofiliv prybuvaje! Treba b vidznačyty... 

[Lugat]

Vam ščo, serjozno podobajetsä ukraïns'ka kyrylycä u tomu vyhlädi, v jakomu vona zaraz je? 

А ось це вже насправді дивно. А вам що, ні? 

Хоча, я був би так саме рад, якщо би повертали дореволюційний правопис, з літерами ѣ, ы, и̂, ê, ô...

U našij kraïni "дореволюційний правопис" ce pravopys do 2004 roku  .
A ščodo liter ѣ, ы, и̂, ê, ô to, jak my vže pysaly vyšče, zaprovadžuvaly same predstavnyky horezvisnoï "rus'koï školy". Spravdi, maje raciju pan Pere - bidni ditočky! Nam bil'š do vpodoby fonetyčka, jakoju pysav Franko.

[Pere]

Nam bil'š do vpodoby fonetyčka, jakoju pysav Franko.

[www3]

Мені цікаво. Накажете припинити?

Та грайтеся, я лише сказав, що не бачу сенсу цієї забавки.

[Vertaler]

A ščodo liter ѣ, ы, и̂, ê, ô to, jak my vže pysaly vyšče, zaprovadžuvaly same predstavnyky horezvisnoï "rus'koï školy". Spravdi, maje raciju pan Pere - bidni ditočky! Nam bil'š do vpodoby fonetyčka, jakoju pysav Franko.

О! Це як раз третій варіант. А щодо бідних діточок... ну щож, одним росіянам бути бідними?

[www3]

Krašče zpytajte sebe, čomu vy latynyci tak läkajeteś. 

Знаєте, грузиньска виглядає дуже добро грузиньскою графікою, україньска - кирилецею, корейська - корейською графикою, тощо.
Було б дуже нецікаво жити лише в одній графіці.

Vam ščo, serjozno podobajetsä ukraïns'ka kyrylycä u tomu vyhlädi, v jakomu vona zaraz je? 

Майже усім.
Бачу проблему лише в "дз", "дж", "щ".
Все інше - дуже добре повторює живу розмовну та літературну мову.