Можливо, Алєксандр Пушкін виглядає дещо незвично
Перш за все, сприймається як чужий фонетичний елемент. Те, що в рамках однієї мови звучить красиво, в іншій може викликати комічний ефект чи просто бути важким для вимови. В українській мові «є» після приголосних спостерігається у двох випадках: після подвійної приголосної та в закінченнях прикметників м'якої групи. В решті випадків там має бути або «і», або «е», перехід до яких у давній лексиці вже відбувся, а в пізніх суржикових запозиченнях стримується переважно лише наголосом («Вєра», але «завірять»). «Алєксандр» в українській мові викликатиме звукові асоціації з суржиком, що вже несе з собою стилістичний маркер розмовності чи сприймається як ознака неосвіченості.
Ну і, звичайно ж, однозначність передачі по-справжньому може забезпечуватись лише традицією.

Logged
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2