Автор Тема: Стара українська орфографія в уявленні сучасного українця  (Прочитано 10695 раз)

0 Пользователей и 1 Гость просматривают эту тему.

Оффлайн Python

  • Moderator
  • *
  • Сообщений: 48619
  • Пол: Мужской
  • Aluarium agent
Ну от не бачу в тій шапці літер, які б не читалися. Чи то я надто добре напрактикувався в палеографії — але ж ні, скорописні тексти часів козаччини все ще лишаються для мене переважно тайнописом, а тут цілком собі зрозумілий напис, «просто такий почерк».

До речі, з поверненням!
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

Оффлайн DarkMax2

  • Сообщений: 48156
  • Пол: Мужской
  • UeArtemis
    • Наша писемність
:fp: :E:
Мова розвивається, змінюється, так само змінюється й правопис. З часом наслідування старої орфографії стає своєрідним стилістичним прийомом, щоб підкреслити архаїчність, консервативність чогось. Або ж виникає певна мода на архаїку, що ми можемо спостерігати в російській мові.
Із прийомів архаїзації бачив лише вживання "сковородизмів" з порушенням правил написання префіксів. Себто "сродний", хоч у 20-30-ті роки в працях про доробок Сковороди спокійно писали "зродний" через З. Або отхлань, попри словникову відхлань.
Tej wojny nikt za nas nie wygra! © Wiedźmin III
Коли зчинять лемент: "Хто ж знав?!" — відповімо: "Ми".

З моїх снів ти утечеш над ранок,
Терпка, як аґрус, солодка, як біз.
Хочу снить чорні локи сплута́ні,
Фіалкові очі, мокрі від сліз.

 

В быстром ответе можно использовать BB-теги и смайлы.

Обратите внимание: данное сообщение не будет отображаться, пока модератор не одобрит его.
Имя: E-mail:
Визуальная проверка:
√49 Напишите ответ строчными буквами:
«Сто одёжек, все без застёжек» — что это?: