Author Topic: допоможіть виправити текст рецензії  (Read 5182 times)

0 Members and 1 Guest are viewing this topic.

Offline zielony

  • Newbie
  • Posts: 1
  • Gender: Male
привіт!
я студент з Полщі, дужо прошу допоможіть виправити текст рецензії моєї ліценцяцкої роботи...

Дану ліценціаяцку роботу я хотів би висвятити подіям, які стали звані через дослідників "гайдамаччину, рухом гайдамацьким". Та робота матиме характер компіляцийни, старатися буде зібрати і уніфікувати інформацію, вже відпрацьовану через польських і українських істориків. Справа гайдамацького руху багато різно сприймана через дослідників, головними чинниками, що мають вплив на об'єктивність прац, є перш за все національність автора а також часи, в яких писав своє діло. Тема гайдамаччини була багато разів порушувана на протязі років, перші роботи, що описують тему, були співвідношеннями наочних свідків, написаними в щоденниках на протязі XVIII і XIX ст.. Впродовж XIX ст., тема піднімалася через істориків, однаково польських як і російських а також, писала про нього ще молода українська історіографія. Головними авторами, на яких ця робота опиратиметься то польський видатний історик Владислав Серчик, який написав багато робіт які описують польські східні межі, Україну та окремо описав тему рухів гайдамацьких, натомість з українського боку авторами будуть Петро Мірчук а також нам сучасна Наталія Яковенко. У роботі я постараюся відкинути суб'єктивні оцінки і висновки інших дослідників які описували тему з перспективи часу і персонального досвіду.
   Моя праця буде складатися з шістдесяти сторінок зібраних в вісьмох розділах яких ємкість вагатиметься залежно від необхідності поглиблення в дану тему. Перша частина, присвячена на історіографічни вступ в якому, я постараюся наблизити попередніх дослідників теми, істориків - польських, українських і російських. У цьому розділі я скористаюся вступом до книжки П. Мірчука під заголовком Коліївщина, в якому автор ідеально описав історичні дослідження періоду гайдамаччини. Другий розділ описує Річ Посполиту Обох Народів з початку XVIII ст. до 1768 р. В ньому презентуватиме суспільну політичну гармонію Річ Посполитої, її відбудову з воєнних знищень віку XVII, спроби реформ устрою а також поступове падіння держави у добі саксонських часів. Наближу історію численних воєн які точилися на території Польщі в XVIII ст., особливо я зосереджуся на Великій Північній Війні, яка мала вплив на явище гайдамацтва на правобережжі Дніпра. Тут я скористаюся роботою видатного польського історика Маріуша Маркіевіча. У третьому розділі я наближу щоденне життя жителів правобережної України по Андрусівському мирі 1667 року, з'ясую також так зване явище повторної колонізації східних меж яке мало місце майже ціле XVIII ст.. Я постараюся також наблизити етнічний і класний склад жителів окраїнних воєводств правобережжя, ментальність шляхти і селянського стану а також їх взаємні співвідношення. Опишу стан магнатського земного майна, вільних, королівських і приватних міст також наближу політику визиску селянства через шляхту і єврейських арендарів. Четверту частину роботи я висвячу широко сприйнятним рухам опришків на Україні, особливо в Карпатах і східних межах Річ Посполитої а також початкам руху гайдамацького. З'ясую тут також генеалогію назви гайдамака яка являє істотне питання сприймання явища руху через спостерігачів. У цьому розділі  опишу також техніку боротьби загонів гайдамацькиx, їх чисельність, особовий склад і озброєння, весь матеріал я підтримаю цитатами з давніх літописів, щоденників а також інших достовірних історичних джерел. Частину розділу я висвячу на представлення Олекси Довбуша, найвідомішого ватажкі Карпатських опришків. У п'ятому розділі я представлю вичерпні виступи українського населення на правобережжі Дніпра, між 1702 та 1768 рр. Я опишу тут початки народження гайдамаччини а також її розквіт. Цей розділ буде поділений на три частини, в першій опишу перебіг бунту Фастівского полковника Семена Палійа з 1702 р., який можна визнати переходом з козаччини до гайдамаччини. Повстання було першим великим поривом селянського населення від часів Богдана Хмелницького і глибоко позначилося на українському народі по його придушенню коронними військами. У другій частині п'ятого розділу я зосереджуся на повстанні Верлана з років 1733-34, після нього гайдамацкій рух у великому ступені поширився по всіх окраїнних воєводствах Річ Посполітої. Героєм цього періоду, описуваним в народних піснях і оповідках є гайдамацький ватажка одного із загонів - Сава Чалий якому я висвячу більше увагу. Наступним великим, антифеодальним рухом селянського населення було так зване повстання 1750 р. яке я опишу в третій частині цього розділу. Головну суть моєї роботи я зберу в шостому розділі. Описував він буде Коліївщину, тобто повстання 1768 р.. В ньому наближу всі можливі причини, перебіг виникнення, взаємини народів, що беруть безпосередньо участь в подіях (Поляки, українці а також по частині росіяни) а також ближчі і подальші наслідки виступу для кожного з народів. Я опишу тут ряд осіб які зв'язаними були з подіями. Біженець з Запорізької Січі, головний командувач бунту Максим Залізняк, Уманський сотник Іван Ґонта а також командувачі окремих відділів Микита Швачка, Андрій Журба, Семен Неживий та інші. Описуючи боротьбу проти шляхти, жидом і католицькому духівництву, головним чином я зосереджуся на Уманської різні. Сьомий розділ присвяченим буде сприйманню явища гайдамаччини через творців художньої літератури. За принципом схожості і контрастів я представлю справи польських і українських авторів від Срібного сну Саломеї - Словацького Юліана до Гайдамаків Тараса Шевченка. Останній восьмий розділ, буде одночасно підсумовуванням роботи а також витяганням загальних висновків з представлення теми різними істориками.


Online Python

  • Moderator
  • *
  • Posts: 43633
  • Gender: Male
  • Aluarium agent
Дану ліценціатську роботу я хотів би присвятити подіям, названим дослідниками "гайдамаччиною, рухом гайдамацьким". Робота матиме компіляційний характер, в ній буде зібрано й уніфіковано інформацію, вже відпрацьовану польськими й українськими істориками. Справа гайдамацького руху по-різному сприймається дослідниками, головними чинниками, що мають вплив на об'єктивність праць, є перш за все національність автора, а також часи, в яких автор писав свою працю. Тема гайдамаччини багато разів порушувалась протягом років, перші роботи, що описують тему, були порівняннями наочних свідків, написаними в щоденниках протягом XVIII і XIX ст.. Впродовж XIX ст., тема піднімалась істориками, як польськими, так і російськими, також писала про нього ще молода українська історіографія. Головними авторами, на яких ця робота спиратиметься, є польський видатний історик Владислав Серчик, який написав багато робіт, що описують польські східні межі, Україну, та окремо описав тему гайдамацьких рухів, натомість з українського боку авторами будуть Петро Мірчук, а також нам сучасна Наталія Яковенко. У роботі я постараюся відкинути суб'єктивні оцінки і висновки інших дослідників, які описували тему з перспективи часу і персонального досвіду.
   Моя праця буде складатися з шістдесяти сторінок, зібраних в вісьмох розділах, об'єм яких коливатиметься залежно від необхідності поглиблення в дану тему. Перша частина, присвячена історіографічному вступу, в якому я постараюся зблизити попередніх дослідників теми, істориків - польських, українських і російських. У цьому розділі я скористаюся вступом до книжки П. Мірчука під заголовком Коліївщина, в якому автор ідеально описав історичні дослідження періоду гайдамаччини. Другий розділ описує Річ Посполиту Обох Народів з початку XVIII ст. до 1768 р. В ньому буде представлено суспільну політичну гармонію Речі Посполитої, її відбудову з воєнних знищень XVII століття, спроби реформ устрою, а також поступове падіння держави у добі саксонських часів. Наближу історію численних воєн, які точилися на території Польщі в XVIII ст., особливо я зосереджуся на Великій Північній Війні, яка мала вплив на явище гайдамацтва на правобережжі Дніпра. Тут я скористаюся роботою видатного польського історика Маріуша Маркіевіча. У третьому розділі я наближу щоденне життя жителів правобережної України після Андрусівського миру 1667 року, з'ясую також так зване явище повторної колонізації східних меж, яке мало місце майже ціле XVIII ст.. Я постараюся також наблизити етнічний і класовий склад жителів окраїнних воєводств правобережжя, ментальність шляхти і селянського стану а також їх взаємні співвідношення. Опишу стан магнатського земного майна, вільних, королівських і приватних міст, також наближу політику визиску селянства через шляхту і єврейських орендарів. Четверту частину роботи я присвячу широко сприйнятим рухам опришків на Україні, особливо в Карпатах і східних межах Речі Посполитої, а також початкам гайдамацького руху. З'ясую тут також генеалогію назви гайдамака яка являє істотне питання сприймання явища руху через спостерігачів. У цьому розділі  опишу також техніку боротьби гайдамацькиx загонів, їх чисельність, особовий склад і озброєння, весь матеріал я підтримаю цитатами з давніх літописів, щоденників та інших достовірних історичних джерел. Частину розділу я присвячу представленню Олекси Довбуша, найвідомішого ватажка карпатських опришків. У п'ятому розділі я представлю вичерпні виступи українського населення на правобережжі Дніпра, між 1702 та 1768 рр. Я опишу тут початки народження гайдамаччини та її розквіт. Цей розділ буде поділений на три частини, в першій опишу перебіг бунту Фастівского полковника Семена Палія з 1702 р., який можна визнати переходом з козаччини до гайдамаччини. Повстання було першим великим поривом селянського населення від часів Богдана Хмелницького і глибоко позначилося на українському народі після його придушення коронними військами. У другій частині п'ятого розділу я зосереджуся на повстанні Верлана 1733-34 років, після якого гайдамацкій рух у великому ступені поширився по всіх окраїнних воєводствах Речі Посполітої. Героєм цього періоду, описуваним в народних піснях і оповідках, є гайдамацький ватажок одного із загонів - Сава Чалий, якому я присвячу більшу увагу. Наступним великим, антифеодальним рухом селянського населення було так зване повстання 1750 р., яке я опишу в третій частині цього розділу. Головну суть моєї роботи я зберу в шостому розділі. Описував він буде Коліївщину, тобто повстання 1768 р.. В ньому наближу всі можливі причини, перебіг виникнення, взаємини народів, що брали безпосередню участь у подіях (поляки, українці і частково росіяни), а також ближчі і подальші наслідки виступу для кожного з народів. Я опишу тут ряд осіб, пов'язаних з подіями. Біженець з Запорізької Січі, головний командувач бунту Максим Залізняк, уманський сотник Іван Ґонта та командувачі окремих відділів Микита Швачка, Андрій Журба, Семен Неживий та інші. Описуючи боротьбу проти шляхти, євреїв і католицького духівництва, головним чином я зосереджуся на Уманської різні. Сьомий розділ буде присвячено сприйняттю явища гайдамаччини творцями художньої літератури. За принципом схожості і контрастів я представлю роботи польських і українських авторів від Срібного сну Саломеї - Словацького Юліана до Гайдамаків Тараса Шевченка. Останній восьмий розділ, буде одночасно підсумком роботи, а також витягом загальних висновків з представлення теми різними істориками.

Виправив найпомітніші помилки та відхилення. Загалом, тексту рецензії не завадить глибша переробка з виправленням переважно стилістичних помилок. Зокрема, для подібних текстів більш типовим є широке використання безособових речень замість першої особи (не «я опишу тут...», а «тут буде описано...» і под.)
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

Offline С З

  • Posts: 210
  • Gender: Male
Дану ліценціатську роботу я хотів би присвятити подіям, названим
дослідниками "гайдамаччиною, рухом гайдамацьким"

А хіба слово "ліценціатська" є в українській мові? Я би переклав так:
"Цю ... працю я хотів би присвятити тим подіям, що науковці-історики називають "гайдамаччиною, рухом гайдамацьким".

Впрочем, возможно я, (украинец из России), и ошибаюсь. Как будет правильно?

Offline Лукас

  • Global Moderator
  • *
  • Posts: 19068
  • Gender: Male
    • Славо-Россика
А разве это рецензия? Скорее аннотация.

Рецензия - статья, содержащая критический анализ и оценку научного или художественного произведения, спектакля, концерта и т.п. И пишеться не самим автором.

Аннотация - краткая характеристика книги, статьи, рукописи, раскрывающая ее содержание, назначение и т.п. Пишеться чаще всего самим автором.
«Победоносил, победоносю и победоносить буду». Георгий Победоносец
«Я мстю, и мстя моя будет ужасной» - объявил бобёр лесу.
«Бог чува Србе», али је рок трајања истиче!

Online Python

  • Moderator
  • *
  • Posts: 43633
  • Gender: Male
  • Aluarium agent
А хіба слово "ліценціатська" є в українській мові?
Якщо йдеться про систему освіти Польщі — ймовірно, є.

ліценціат; ч.
(лат., звільнений, відпущений)
перший учений ступінь у деяких закордонних університетах.
http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=18&t=20825
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

А разве это рецензия? Скорее аннотация.
Слушне зауваження. Мабуть, і справді анотація.
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

Offline ettaine

  • Posts: 10
"наочних свідків, написаними в щоденниках" - якось дивно звучить, може краще "свідчень очевидців, записаних в щоденниках"?

"нам сучасна Наталія Яковенко" - може краще "наша сучасниця"

"наближу" в значенні "розповім, опишу" треба чимось замінити (по-моєму, слово не має такого значення в українській), - "буде висвітлено", чи що

"магнатського земного майна" - можливо, "магнатських землеволодінь"

"З'ясую тут також генеалогію назви гайдамака яка являє істотне питання сприймання явища руху через спостерігачів" - тут зміст трохи неясний. Але мабуть не "через спостерігачів", а "спостерігачами". І перед "яка" кома ставиться (як і ще в кількох місцях).

"У п'ятому розділі я представлю вичерпні виступи українського населення" - "вичерпно представлю"?

"Фастівского" - "Фастівського"

"гайдамацкій рух у великому ступені поширився"  - гайдамацький рух значною мірою поширився

"Описував він буде" - "описувати" мабуть

"зосереджуся на Уманської різні" - "Уманській"



Offline andrewsiak

  • Posts: 4345
  • Gender: Male
    • my LJ
Дану Цю роботу (...)
той ще ся не вродив, щоб усім догодив.

 

With Quick-Reply you can write a post when viewing a topic without loading a new page. You can still use bulletin board code and smileys as you would in a normal post.

Note: this post will not display until it's been approved by a moderator.
Name: Email:
Verification:
√49 Напишите ответ строчными буквами:
«Сто одёжек, все без застёжек» — что это?: