Author Topic: Етимологiя «дякувати»  (Read 9416 times)

0 Members and 1 Guest are viewing this topic.

Offline чума

  • Newbie
  • Posts: 1
  • Gender: Female
on: September 2, 2008, 20:36
допоможiть знайти походження слова "дякувати", звiдки воно таке взялося?

Offline Iskandar

  • Posts: 33383
Reply #1 on: September 2, 2008, 21:04
Данке шон, панi, за запитання :)
čiyōn paydāg kū: “brihēnēd ōy ī wisp-āgāh dādār az harw mārīg-ē sraw-ē”
Ибо известно: “Всеведущий Творец из каждого слова производит (целую) речь”

Offline Nekto

  • Posts: 15253
  • Gender: Male
Reply #2 on: April 2, 2009, 00:59
допоможiть знайти походження слова "дякувати", звiдки воно таке взялося?

Quote
WORD: дя́ковать

GENERAL: "благодарить", дя́ка "благодарность", зап., южн. (Даль), укр. (по)дя́ка - то же, дя́кувати "благодарить". Через польск. dzięk м., dzięka ж. "благодарность", dziękować "благодарить" (с XIV в.) из ср.-в.-н. dank "благодарность" danken "благодарить"; см. Брюкнер 112; Бернекер 1, 193 и сл.


Цікаво: а литовське dėkoti теж германізм? Як Роман таке неподобство пояснить? Він стверджував, що у литовскій германізмів майже немає, особливо у базовій лексиці... :???

Offline Алексей Гринь

  • Posts: 24112
  • Gender: Male
Reply #3 on: April 2, 2009, 01:04
Украинску не володею, говорити приходиться забавным суржиком.
Водповедьте мени, коли ласка: чому нимецький -an- дав в польской -ę- (в ческой -ě- < -'a-), а не носове -õ- > u, алебо я чогось пропустив.
肏! Τίς πέπορδε;

Offline Nekto

  • Posts: 15253
  • Gender: Male
Reply #4 on: April 2, 2009, 01:07
Украинску не володею, говорити приходиться суржиком.
Водповедьте мени, коли ласка: чому нимецький -an- дав в польской -ę- (в ческой -ě- < -'a-), а не носове -õ- > u, алебо я чогось пропустив.

А чому у литовській ė:donno: Це ще більш дивно... 8-)

Offline Алексей Гринь

  • Posts: 24112
  • Gender: Male
Reply #5 on: April 2, 2009, 01:08
А чому у литовській ė:donno: Це ще більш дивно...
Пужлива для Романа весть - до знаёмства с белорусами/поляками у литовцев не було культуры дякування.
肏! Τίς πέπορδε;

Offline Nekto

  • Posts: 15253
  • Gender: Male
Reply #6 on: April 2, 2009, 01:10
А чому у литовській ė:donno: Це ще більш дивно...
Пужлива для Романа весть - до знаёмства с белорусами/поляками у литовцев не було культуры дякування.

 :D :P

Offline Karakurt

  • Posts: 20768
  • Gender: Male
Reply #7 on: October 8, 2011, 19:09
Фамилия Хазах откуда?
͡° ͜つ ͡°

Didmitra

  • Guest
Reply #8 on: November 3, 2011, 10:42
На счёт дякоти, дякавоти (dėkoti, dėkavoti), также включая и германских аналогов, можно запросто произвести из литовского „dang(/a)us jums/jūsų/jumi“, но это некошерно (не по христиански).

Offline Ion Borș

  • Posts: 9530
  • Gender: Male
  • Decebalus (Музей Ватикана)
Хазах
Quote
хаз
I. "край ткани; позумент; лента для обшивки сарафана" (Барсов, Даль), арханг. (Подв.). Согласно Миклошичу (см. Мi. ТЕl., Nachtr. 2, 122), из араб.-тур. hazz "надрез, зарубка". Горяев (ЭС 394) считает источником перс. hеz "шелковая и шерстяная ткань".
________________________________________
хаз
II. "щеголь", олонецк. (Кулик.), "искусный работник", смол. (Добровольский). Неясно. Ильинский (ИОРЯС 20, 4, 154) сравнивает с хо́зать "бить". Сомнительно.
________________________________________
хази́ть
I."жить пышно, мотать", перм., тверск., шенкурск. (Даль, Подв.), ха́зить "франтить", олонецк. (Кулик.), ха́зиться "стараться", смол. (Добровольский). От хаз I,
________________________________________
ха́зить
II. "реветь, орать, кричать", яросл. (Волоцкий), хази́ть, хазе́ть -- то же, вятск. (Васн.). Недостоверно сравнение с хо́зить "бить" (Ильинский, ИОРЯС 20, 4, 154). Возм., связано с хази́ть II.
♪ ☼ † ♥ ♫   ¤$, €, £, ¥.¤
https://www.linkedin.com/in/ion-bors-aa69992a/

Віктор

  • Guest
Маю свою версію слова ДЯКУЮ .  У церкі ходить людина і бирає гроші на потреби общини . Дияконос ( латиною) той, що ходить по діагоналі.  Дяк збирає подаяння . Трансформувалося з часом в подяку. Дяк приносить подаяння , ПОДЯКУ.  Подяка Богу.  Дякувати.

Offline Python

  • Moderator
  • *
  • Posts: 42311
  • Gender: Male
  • Aluarium agent
Маю свою версію слова ДЯКУЮ .  У церкі ходить людина і бирає гроші на потреби общини . Дияконос ( латиною) той, що ходить по діагоналі.  Дяк збирає подаяння . Трансформувалося з часом в подяку. Дяк приносить подаяння , ПОДЯКУ.  Подяка Богу.  Дякувати.
Ну і як сакральна подяка Богу (що мала матеріальне вираження) трансформувалась в усну подяку звичайній людині? Потім, незрозуміло, чому подаяння дякові стало дякою, а, наприклад, подаяння музикам не стало музикою чи музою — де ще приклади такого словотвору?

Споріднені слова в інших мовах (польській, литовській, німецькій, англійській...) також від наших дяків пішли?
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

Offline Tys Pats

  • Posts: 6706
Возможно, офтоп.

В латышском языке имеются: dēka "богатое всякими интересными моментами приключение, авантюра", dēkot "принимать участие в dēke, искать приключения", dēkainis "искатель приключений". Слова, якобы, от и.-е. *dhеH- "класть".


Offline maristo

  • Posts: 7748
  • Gender: Male
Маю свою версію слова ДЯКУЮ .  У церкі ходить людина і бирає гроші на потреби общини . Дияконос ( латиною) той, що ходить по діагоналі.  Дяк збирає подаяння . Трансформувалося з часом в подяку. Дяк приносить подаяння , ПОДЯКУ.  Подяка Богу.  Дякувати.

Споріднені слова в інших мовах (польській, литовській, німецькій, англійській...) також від наших дяків пішли?

Dankon очевидно тоже.
«Toute discussion theorique est vaine: l'Esperanto fonctionne» Antoine Mеillet

Offline R

  • Posts: 236
Популярна версія ніби первинно з німецької, а далі через польську.
Але то не так.
Бо носові голосні вже зникли в Х столітті.
Якби слово було запозичене з польської після Х століття, то воно би звучало як денкувати.
Або то дуже давнє запозичення або з праслов'янської.

Offline Wolliger Mensch

  • Global Moderator
  • *
  • Posts: 55051
  • Gender: Male
  • Haariger Affe
    • Подушка
Популярна версія ніби первинно з німецької, а далі через польську.
Але то не так.
Бо носові голосні вже зникли в Х столітті.
Якби слово було запозичене з польської після Х століття, то воно би звучало як денкувати.
Або то дуже давнє запозичення або з праслов'янської.


Субституция anC → сразу с рефлексами праслав. *ę имеется и в других заимствованиях. Обязательная праславянскость тут не требуется.
«Вот интересно, каких лингвистических жемчуг можно найти в море отодвинутых книг», Ян Гавлиш.
«Впредь прошу помнить, что придумал игру не для любых ассоциаций, а для семантически оправданных. Например, чтó это такое: „рулетке“ — „выпечке“?? Тем более, что сей ляпсус я сам совершил…», Марбол
«Ветхий Завет написан на иврите и частично на армейском», Vesle Anne
«МЛ(ять)КО … ПЛ(ять)NЪ», Тася
«Вот откроет этот спойлер, например, Марго, ничего не подозревая, а потом будут по всему форуму блюющие смайлики…», Авал

Offline Python

  • Moderator
  • *
  • Posts: 42311
  • Gender: Male
  • Aluarium agent
Бо носові голосні вже зникли в Х столітті.

У польській же ніби не зникали — просто перемішались між собою. Чи вони на якийсь час повністю зникли, а тоді знову якимось чином виникли на місці історичних юсів?..


Перепрошую, неуважно прочитав повідомлення . Ототожнення польських носових зі східнослов'янськими он/ен більш типове для сучасності. Тоді як у минулому при міжслов'янських запозиченнях дуже часто відбувалась адаптація звуків за зразками етимологічних відповідностей — подібно до того, як у русизмах ми позбуваємось акання, замінюємо проривне Г фрикативним, м'які приголосні перед Е — твердими, подекуди з'являється ікавізм, і т.д. Ймовірно, польські носові при запозиченні східними слов'янами зазнавали схожої трансформації.
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

Offline Lodur

  • Posts: 34394
  • Gender: Male
  • ежиноопзово
Бо носові голосні вже зникли в Х столітті.
У польській же ніби не зникали — просто перемішались між собою. Чи вони на якийсь час повністю зникли, а тоді знову якимось чином виникли на місці історичних юсів?..
Так він же й пише: аби було запозичення з польскої, воно було б "денкувати", а не "дякувати". В східнослов'янській зникли,  і в запозиченнях вже не могли давати "я".
If the doors of perception were cleansed, everything would appear to man as it is: infinite. (W. Blake)
Какая потребителю разница, какой продукт лучше не работает?.. (Awwal12)

Offline R

  • Posts: 236
У польській же ніби не зникали
Я б навіть сказав розпались на голосний і приголосний, і збереглись тільки на письмі.
Наприклад слово Венгрия з польської, а Угорщина ні. Якраз тому що ен не перейшло в у.
Пензель також з польської.

Offline Python

  • Moderator
  • *
  • Posts: 42311
  • Gender: Male
  • Aluarium agent
В східнослов'янській зникли
До речі, а чи справді зникли? Тут на форумі колись згадували про «польські юси» в деяких західноукраїнських діалектах, що збереглися до нашого часу.
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

Offline Lodur

  • Posts: 34394
  • Gender: Male
  • ежиноопзово
В східнослов'янській зникли
До речі, а чи справді зникли?
А я знаю? :donno:
If the doors of perception were cleansed, everything would appear to man as it is: infinite. (W. Blake)
Какая потребителю разница, какой продукт лучше не работает?.. (Awwal12)

Offline R

  • Posts: 236
До речі, а чи справді зникли? Тут на форумі колись згадували про «польські юси» в деяких західноукраїнських діалектах, що збереглися до нашого часу.
Навіть в львіській говірці польської мови носові голосні зникли.
В гірських говірках польської мови зникли.

Offline Python

  • Moderator
  • *
  • Posts: 42311
  • Gender: Male
  • Aluarium agent
в львіській говірці польської мови носові зникли.
Що з'явилось на їх місці?
Пролетареві ніколи вчити європейських мов, бодай би свою знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання (Гнат Хоткевич)
ÆC CASALI NAXI PRASQURI: AHOV CÆRU, MERTVÆRI TÆ SLAVUTÆT!
Вони просили його: «Скажи: кетум», а він говорив: «сатем», і не міг вимовити правильно.
Хотелось бы также отметить, что "Питон" - это "мышиный язык" : "пи+тон". © АБР-2

Offline R

  • Posts: 236
W gwarze lwowskiej nie występowały samogłoski nosowe ę, ą. W ich miejscu wymawiane były samogłoski e, o lub połączenia tych samogłosek z spółgłoską nosową (en, on), np. giemby, zomb, piniondz. W nieakcentowanych sylabach samogłoski nosowe ulegały ścieśnieniu do i, y, u[5], np. świntegu, w rynkawi, pinkny. Ścieśnieniu mogły ulegać także samogłoski e, o przed spółgłoską nosową[18], np. pińć, kuń.

Wymowa ą w wygłosie była zbliżona do wymowy o (np. chco, so, z nio), często jednak dźwięk ten był[18], zwłaszcza w pozycji nieakcentowanej[5], podwyższony w kierunku u, ale niekoniecznie z nim tożsamy (np. mówiu, przed wojnu, jednu nogu)[18]. Samogłoska ę w wygłosie była wymawiana na trzy sposoby: bez nosowości (np. w morde), bez nosowości z dodatkowym podwyższeniem do i, y (np. umry, idy, ja tenskni) lub w połączeniu ze spółgłoską nosową m z lub bez podwyższenia (np. proszem, boim si, widzym, pójdym)[19]. Niektóre samogłoski w nagłosie mogły być wymawiane z dodaną jotą, np. Jagnieszka, Jewcia. Nagłosowe o[20], a zwłaszcza wykrzyknik o! często ulegał labializacji, np. Ta ło wyskoknuł bez łokno[21].

Regularnie mieszano i ujednolicano końcówki ą i ę w odmianie przymiotnika, zaimka, liczebnika w połączeniach z rzeczownikiem rodzaju żeńskiego, np. dostać czerwony czapeczki, dawał upolowane dziczyzne[19].

W niektórych wyrazach istniała tendencja do wypadania samogłosek, przede wszystkim w śródgłosie i nagłosie wyrazów, np. Taliany (Italiany), tyligencja (inteligencja), drechtur (dyrektor). Niektóre wygłosowe grupy spółgłoskowe bywały rozbijane przez wtórną samogłoskę, która w pozycji nieakcentowanej zwykle przechodziła w i, y, np. termumetyr, wiatyr, tryjatyr (teatr), kiosyk, Józyk, czosnyk[22].

(wiki/pl) Gwara_lwowska

Offline كافر

  • Posts: 343
Я б навіть сказав розпались на голосний і приголосний, і збереглись тільки на письмі.
Слав. *N > пол. /N/. Нет причин думать, что в праславянском была синхронная назализация.

 

With Quick-Reply you can write a post when viewing a topic without loading a new page. You can still use bulletin board code and smileys as you would in a normal post.

Note: this post will not display until it's been approved by a moderator.
Name: Email:
Verification:
Type the letters shown in the picture
Listen to the letters / Request another image
Type the letters shown in the picture:
√49 Напишите ответ строчными буквами:
«Сто одёжек, все без застёжек» — что это?: