Я шокувальний шокувальними фактами й перебуваю в шокувальному стані

[Python]

Ситуація з українськими дієприкметниками в наш час нагадує ситуацію з байками Глібова в часи російської цензури: активні дієприкметники схожі на російські, тому редактори їх вирізають, тоді як пасивні дієприкметники на російські не схожі, і це теж стає причиною відмови від їх використання.

Питання в іншому: чому в ролі універсального замінника будь-якого дієприкметника чи прикметника використовуються саме прикметники на -льний? Постійно бачу їх у ролі універсального пасивноактивнодієприкметникоприкметника. Це вже офіційна норма, чи лише рекомендація якогось відомого мовознавця?

[DarkMax2]

До речі, про пасивні: Пасивний стан і неперехідна дія.

[Волод]

«Я шокувальний шокувальними фактами й перебуваю в шокувальному стані»

А яке речення Ви так спаплюжили?

[Python]

«Я шокований шокуючими фактами й перебуваю в шоковому стані»

[Волод]

Я шокований  ..... фактами

Тут не місце для дієприкметників, коли шокують саме «факти», то вони мають бути в називному відмінку, а не орудному. Коли шокує хтось невідомий, за допомогою «фактів», то тоді має бути: «Мене шоковано фактами»

[Un Ospite]

Тут не місце для дієприкметників, коли шокують саме «факти», то вони мають бути в називному відмінку, а не орудному. Коли шокує хтось невідомий, за допомогою «фактів», то тоді має бути: «Мене шоковано фактами»

Тут все залежить від того, в яку граматичну роль мовець ставить "факти" - у роль áктора, тобто логічного підмета речення (у активному стані: "Факти мене шокували"), або у роль знаряддя ("Хтось невідомий/невизначений шокував мене фактами").

Друга ситуація є простіша: орудний відмінок є притаманний для української мови для позначення знаряддя дії або її інструменту (порівняте: орудний відмінок у латині та багатьох інших мовах називається Instrumentalis, а, наприклад, у польській - narzędnik, від слова narzędzie "знаряддя"). Тому вирази "книгу написано ручкою", "сміття прибрано віником" є питомо українськими.

З першим варіянтом трохи складніше: дотримуючись правил сучасної української мови, фразу "факти мене шокували" взагалі неможливо поставити у пасивний стан. Річ у тому, що українській мові є непритаманний ужиток орудного відмінка для позначення виконавця дії у пасивних конструкціях. Через це вирази *"книгу написано автором", *"дорогу відремонтовано робітниками", *"екзамени складено студентами" є неграматичні для української мови.
Порівняйте з польською мовою: у польській мові орудний відмінок не застостовувано для позначення виконавця дії. Наприклад: list został napisany ołówkiem "лист написано олівцем", дослівно "лист залишився написаний олівцем", але не *"twór napisany autorem", а "twór napisany przez autora", дослівно "твір написано через автора". Инший приклад: obiad ugotowany przez Marka "обід, що його приготував Марк".
Але ужиток прийменника з іменником для позначення виконавця дії, на відміну від польської, теж є непритаманний для української мови.
Тому ані калька з російської (книга написана автором), ані калька з польської (książka napisana przez autora) є неможливі в українській, що полишає нас у патовій ситуації:
"пляшку наповнено водою" - так, але "пляшку наповнено мамою", або - ще гірше - "пляшку наповнено водою мамою" - ні і ще раз ні.

Тому активні речення "лікар вилікував пацієнта", "мама наповнила пляшку водою", "факти шокували мене", "організація вимостила дорогу асфальтом" в українській мові неможливо поставити у пасивний стан, на відміну від російської або англійської ("the road has been paved with asphalt by workers", "the bottle has been filled with water by mom").
Якщо ж мовцю конче необхідно є перевести фокус у реченні з суб'єкта/агенса дії на її об'єкт/пацієнс, то тут можна вжити підрядних конструкцій: "пацієнт, що його вилікував лікар" (а не *"пацієнт вилікуваний лікарем" або *"пацієнта вилікувано лікарем"), "пляшка, що мама її наповнила водою", "дорога, що її організація вимостила асфальтом").
Замість "мене шоковано фактами" можна вжити конструкцій "я, якого шокували факти" або "я, що мене шокували факти"), або просто "мене шокували факти".

Тому навіть звороти "відкриття Америки Колумбом", або "прийняття Закону Радою" краще замінити. Подеколи можна утворити присвійниий прикметник: "Колумбове відкриття Америки". Щодо другого випадка, то тут є потенційний простір для роздумів мовознавців-стандартотворців, бо *"Радине прийняття Закону" не є граматичне, від назв організацій та слів, що позначають абстрактні та неживі предмети, зазвичай не утворюють присвійних прикметників. Можна віднайти альтернативу, уживаючи локативних або описових конструкцій: "прийняття Закону у Раді", "депутатське голосування щодо Законопроєкту" (а не "голосування Законопроєкту депутатами").

«Я шокований шокуючими фактами й перебуваю в шоковому стані»

Я, що мене шокували факти, що шокують, є в шоці. Або "залишився в шоці", або "залишаюсь в шоці".
"Перебувати в стані" - це теж канцеляризм, калька з російського - доволі вже архаїчного, - виразу "пребывать в состоянии".

[Волод]

Усі іменники на «-ття» і «-ння» теж заборонити.

[Rusiok]

активні дієприкметники схожі на російські, тому редактори їх вирізають

Ось тут назвали крила́ті бо́мби (англ. glide bomb; також планеру́ючі бомби, пла́не́рні бомби

бомби-планувальники.

[DarkMax2]

Усі іменники на «-ття» і «-ння» теж заборонити.

Згадав, як колись нарив слово "вийтя" (заміж).

активні дієприкметники схожі на російські, тому редактори їх вирізають

Ось тут назвали крила́ті бо́мби (англ. glide bomb; також планеру́ючі бомби, пла́не́рні бомби

бомби-планувальники.

Слава богу, я вже цього перлу не знайшов.

[Un Ospite]

Згадав, як колись нарив слово "вийтя" (заміж).

У польській вхід и вихід - wejście i wyjście.

Усі іменники на «-ття» і «-ння» теж заборонити.

Хіба це не є питомо українські форми?

[Un Ospite]

До речі, "шокований" - це дієприкметник недоконаного виду, що він походить від дієслова "шокувати". Українська мова розрізняє дієслова доконаного і недоконаного виду, тому якщо йдеться про результат дії, а не про її перебіг, то правильно буде утворити дієслово і відповідні до нього дієприслівники доконаного виду - "зшокувати", "зшокований", "зшоковано".

Те ж саме стосується й инших розповсюджених помилок:
не смажена картопля, а засмажена,
не плавлений сирок, а розплавлений,
не деформована конструкція, а здеформована,
не реконструйована будівля, а зреконструйована,
не критий ринок, а накритий або закритий.

Смажений, плавлений, деформований, реконструйований - це дієприкметники недоконаного виду, тобто вони є означенням до іменників, над якими виконувано дію у теперішньому часі: смажена картопля - це та картопля, що її смажать (дія триває), а засмажена - що її засмажили (результат дії). Реконструйована будівля - це та будівля, що її реконструють, зреконструйована - що її вже зреконструювали.

[Un Ospite]

В принципі, українській мові не є притаманний ужиток небезособових пасивних дієприкметників, а також прикметників, що вони від них походять.
Тому краще буде замінити зросійщені прикметники та дієприкметники на -ний, -тий на сперифразовані конструкції конструкції, що їх сперифразували:
не (за)смажена картопля, а "картопля, що її засмажено/засмажили",
не (роз)плавлений сирок, а "сирок, що його розплавлено/розплавили", й т.д.

Думаю, що показники випродажу товарів мереж супермаркетів і ресторацій не впадуть занадто сильно, якщо на ціннику або в їжоліку* будуть "сирок, що його розплавлено", "курка, що її печено" або "капуста, що її засолено".
* Замість "меню", що воно не є питомо українською формою, пропоную утворити слово "їжолік", від "їсти" + "перелік" - порівняйте з польською: "jadłospis" - від jeść та spis "перелік", "список". "Їдлоспис" не пропоную, ж бо нащо нам кальки з польскої, коли ми маємо розмаїття інструментів знарядь для словотвору утворення слів.

[DarkMax2]

До речі, "шокований" - це дієприкметник недоконаного виду, що він походить від дієслова "шокувати". Українська мова розрізняє дієслова доконаного і недоконаного виду, тому якщо йдеться про результат дії, а не про її перебіг, то правильно буде утворити дієслово і відповідні до нього дієприслівники доконаного виду - "зшокувати", "зшокований", "зшоковано".

Те ж саме стосується й инших розповсюджених помилок:
не смажена картопля, а засмажена,
не плавлений сирок, а розплавлений,
не деформована конструкція, а здеформована,
не реконструйована будівля, а зреконструйована,
не критий ринок, а накритий або закритий.

Смажений, плавлений, деформований, реконструйований - це дієприкметники недоконаного виду, тобто вони є означенням до іменників, над якими виконувано дію у теперішньому часі: смажена картопля - це та картопля, що її смажать (дія триває), а засмажена - що її засмажили (результат дії). Реконструйована будівля - це та будівля, що її реконструють, зреконструйована - що її вже зреконструювали.

Насправді в літературній мові якраз навпаки: у дієприкметниках та дієприслівниках ця різниця невиражена. Власне, і в самих дієслова її часто немає, особливо в запозиченнях. Це більше характерно для польської.

Усі Ваші побудови розбираються о пару ва́рена (дієпр. пас. мин. ч.) картопля vs варе́на (прикм.) картопля.

[Un Ospite]

Насправді в літературній мові якраз навпаки: у дієприкметниках та дієприслівниках ця різниця невиражена. Власне, і в самих дієслова її часто немає, особливо в запозиченнях. Це більше характерно для польської.

https://science.lpnu.ua/uk/terminologiya/vsi-vypusky/visnyk-no-336-1998/pro-pasyvni-diyeprykmetnyky

Найпоширеніші помилки, щодо вживання українських пасивних дієприкметників, такі:

Через зовнішню схожість українських пасивних дієприкметників недоконаного виду (організований, деформований) і російських пасивних дієприкметників минулого часу (организованный, деформированный), перших вживають на російський лад і позначають стан, зумовлений перебуванням у доконаній дії, замість того, щоб ужити прямо призначені для цього дієприкметники доконаного виду (зорганізований, здеформований)

[DarkMax2]

Це видача бажаного за дійсне. Не помилка, а норма з довгим побутуванням. Ех, Львівська політехніка...

[Python]

«Організувати» — точно недоконане? Бо якщо так, то має бути форма майбутнього часу «організуватиму» чи «буду організувати», чого нема. Тільки або «Я завтра організую мітинг» («організувати»в ролі доконаного), або «Я завтра організовуватиму мітинг» (від «організовувати», яке справді недоконане).

«Деформувати» може бути як доконаним, так і недоконаним: «Я завтра деформую ногу», «Я завтра деформуватиму ногу», ну і «Я завтра деформовуватиму ногу» теж можна сказати, хоч це й надлишково.

[Python]

Щодо бомб. Раніше була різниця: бомби, літаки та ін. планерували, а керівники, організатори та ін. планували. Потім сталась чергова стрілянина з цибулі, і тепер що бомби, що керівники однаково планують.

[Python]

Я, що мене шокували факти, що шокують, є в шоці. Або "залишився в шоці", або "залишаюсь в шоці".
"Перебувати в стані" - це теж канцеляризм, калька з російського - доволі вже архаїчного, - виразу "пребывать в состоянии".

У даному випадку, мене цікавить не правильна заміна (щоб вже ніхто не придерся, треба так: «Мене він чи вона чи вони шокував чи шокувала чи шокували, здійснивши це за допомогою фактів, котрі мають властивість шокувати, й наразі мій стан є станом шоку», і зупинімося на цьому). Цікавить, звідки ростуть корені всезастосовності прикметників на -льний, котрі використовуються і як активні дієприкметники, і як пасивні дієприкметники, і замість будь-якого іншого прикметника з тим же коренем.

[Волод]

Цікавить, звідки ростуть корені всезастосовності прикметників на -льний, котрі використовуються і як активні дієприкметники, і як пасивні дієприкметники, і замість будь-якого іншого прикметника з тим же коренем.

Західний вітер?

[Python]

Цікавить, звідки ростуть корені всезастосовності прикметників на -льний, котрі використовуються і як активні дієприкметники, і як пасивні дієприкметники, і замість будь-якого іншого прикметника з тим же коренем.

Західний вітер?

Гадаєте, це не питомий суфікс, як у «навчальний», а запозичений, як у «діаметральний»?

[Bhudh]

Гадаєте, це не питомий церковнослов'янський суфікс, як у «навчальний», а запозичений латинський, як у «діаметральний»?

Фіѯєдъ