Походження слів "господар", "господарство"

[Сергий]

Серед версій походження:

Від слова "господь" в т.ч. в смислі gastpotis - "хазяїн гостей":

Происходит от ст.-слав. господь (по основе на -i, но род., дат. п. ед. ч. господа, госпдоу наряду с господа).

В таком случае ее можно сравнить с лат. hospes (род. п. hospitis) «хозяин; предоставляющий гостеприимство» из *hostipotis, где вторая часть слова представляет собой и.-е. *potis; ср.: лат. potis «могущественный», греч. πόσις «супруг», др.-инд. pátiṣ м., авест. paiti-, лит. pàts «супруг, сам», viẽšpats «господь».

huspater - "батько дому":

house (n.) Old English hus "dwelling, shelter, building designed to be used as a residence," from Proto-Germanic *hūsan (source also of Old Norse, Old Frisian hus, Dutch huis, German Haus), of unknown origin, perhaps connected to the root of hide (v.) [OED].

Взято з https://www.etymonline.com/word/housing

Middle English fader, from Old English fæder "he who begets a child, nearest male ancestor;" also "any lineal male ancestor; the Supreme Being," and by late Old English, "one who exercises parental care over another," from Proto-Germanic *fader (source also of Old Saxon fadar, Old Frisian feder, Dutch vader, Old Norse faðir, Old High German fatar, German vater; in Gothic usually expressed by atta).

This is from the PIE root *pəter- "father" (source also of Sanskrit pitar-, Greek pater, Latin pater, Old Persian pita, Old Irish athir "father"), which is presumably from baby-speak sound "pa." The ending formerly was regarded as an agent-noun affix. The classic example of Grimm's Law, where PIE "p-" becomes Germanic "f-."

Взято з https://www.etymonline.com/word/father

[R]

господа + ар --> господар

[DarkMax2]

https://goroh.pp.ua/Етимологія/господар

псл. *gospodь, дуже давнє складне слово з не цілком зʼясованою етимологією;
найвірогідніше, споріднене з лат. hospes «гостинний друг, господар; гість, чужинець» і походить разом з ним від іє. *ghosti-pot-s, у якому першим компонентом є *ghostis «гість», що втратило -ti- всередині слова, як це нерідко буває в словах типу титулів;
другим компонентом є іє. *pot(i)s «пан, володар» (пор. споріднені лит. pàts «сам; чоловік», лат. potis «могутній», гр. πόσις «чоловік (дружина)», дінд. pátiḥ «пан, чоловік»), що виступає нерідко в функції другого компонента складних слів, пор. гр. δεσ-πότησ «пан, володар» (букв. «пан дому»), лит. viẽš=pat(i)s «пан», дінд. jas-patiḥ «пан дому», при цьому d замість t (пор. псл. *potьbĕga «жінка, що втекла з-під влади пана, тобто чоловіка») слід, очевидно, пояснювати первісним приголосним характером основи і викликаними цим формами з заміною t на d (перед дзвінкими приголосними), що узагальнились;
первісним значенням, отже, мало бути «пан гостей», що повʼязувалося з давнім звичаєм, за яким гості користувалися захистом і опікою господаря дому, як і інші члени його родини (пор. той самий розвиток значення в лит. viẽšpatis «пан», лтс. viesis «гість, чужинець», раніше також лит. vìẽšis «тс.»);

[Den34]

Слово "господар" і "господарство" має давню історію і зв'язане з різними етимологічними коріннями.

1. **"Господар"**: Це слово має коріння в слов'янській мові і походить від староукраїнського "господь", що означає "господар", "володар", "господин". У багатьох слов'янських мовах, включаючи українську, російську і польську, "господар" використовується для позначення власника будинку, ферми або сільського господарства, а також для позначення господаря, господині або володаря будинку.

2. **"Господарство"**: Це слово також має коріння в слов'янській мові і походить від слова "господар". "Господарство" означає область або діяльність, пов'язану з веденням господарства або ферми. Це може включати в себе сільське господарство, тваринництво, садівництво та інші види сільськогосподарської діяльності.

Таким чином, слова "господар" і "господарство" мають коріння в слов'янській мові і використовуються для позначення власника та діяльності, пов'язаної з веденням сільського господарства або сільськогосподарської діяльності.