Запитання на кворі

[Python]

Жіночого роду є «слобода». Імовірно, «Іванівка»=«Іванова слобода» принаймні в частині випадків. Питання в тому, чи це єдине пояснення, і чи не було -івок за межами ареалу поширення слобід.

З іншого боку, назви на -івка властиві також і сільським куткам. Вони були окремими слободами? Чи -івка тут — від жіночого роду вулиці?

[Волод]

Шепетівка мала Магдебурзьке право, ще до виникнення усіляких слобідок.

[Волод]

Доречи, коли зайти з іншого боку до слободок:

Код Выделить Развернуть

«а то село построено за рекою, за Северским Донцом, на Нагайской стороне, на Малиновом колодце, на броду, на татарских перелазах, на Чугуевских угодьях ...»
https://uk.wikipedia.org/wiki/Малинівка_(смт)

[Python]

А чи не могла хутір/хуторь колись бути жіночого роду? Поки що відшукався лише топонім «Старая Хуторь» у Брянській області. В українській ознаки третьої відміни маскуються затвердінням кінцевого «р» — збереження подібних реліктів, якщо вони справді колись були, ще менш імовірне.

[Волод]

Як каже Арестович: «Так  ми і до    кутор дійдемо».

[R]

Жіночий рід означає, що колись був м'який р.
А м'який р мав би дати rz в польській мові і кінцевий -ш в угорській.
Чого нема.

Можливо, жіночий рід був у слова гутор.

[Волод]

Все ж ми вже далеко відійшли від визначення статі населеного пункту.

[R]

http://sum.in.ua/s/vesj

ВЕСЬ 2, і, жін., заст. Село. А люта мати! Спустила друге бісновате Своє скаженеє звіря. Та вже такого сподаря, Що гради й весі пожирало (Тарас Шевченко, II, 1953, 325); І йшла Малуша з лісу до лісу, від весі до весі (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 453).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 343.

[Python]

Цікаво, коли «весь» вийшла з ужитку в українській мові. В обох прикладах із словника мова явно з елементами церковнослов'янської чи давньоруської. Хоча в білоруській «вёска» збереглася як основна назва села.

[Волод]

Тобто можна зробити припущення, що застарілий «город» споживав переважно назви чоловічого роду (-ів), а застаріла «весь» жіночого.(-івка).

[Python]

Суботів і Матусів — села ніби. Лебедин — крім міста з такою назвою, є ще кілька сіл по різних областях. Гадаю, можна ще нашукати прикладів назв сіл чоловічого роду.

[Волод]

Однак, навіть Маріуполь вимушений був змінити стать на чоловічу, і це незважаючи на грецьке походження його населення. Про інші поліси я вже промовчу. Одна Одеса тільки настояла на тому, що вона – мама. Може справа в тому, що в Одесі жили правильніші греки.

[R]

Ще є села зі словом Воля.
Переважно зі згадуванням іншого села.
Старицька Воля, Арламівська Воля, Воля Любинська.
Підозрюю, що є села, де Воля не згадується, але мається на увазі.

Також є села у формі множини: Коти, Іваники, Новини, Стені, Когути, Молошковичі.

[Python]

Воля й слобода не можуть бути одним і тим же?

Назви в множині — часто похідні від антропонімів (умовно кажучи, Петренки — це село, де живуть люди з прізвищем Петренко — засновник села, його сини і т.д.). Утім, мабуть, можливі і інші варіанти походження назв у множині.

[Волод]

Воля й слобода не можуть бути одним і тим же?

Назви в множині — часто похідні від антропонімів (умовно кажучи, Петренки — це село, де живуть люди з прізвищем Петренко — засновник села, його сини і т.д.). Утім, мабуть, можливі і інші варіанти походження назв у множині.

Моя мама народилась біля населеного пункту, що за царату був містом Кокпектов.
За радянської влади він перестав бути містом і його стали звати Кокпекти.
Тобто був Очеретов, став Очерети, але ніякий Очерет його не засновував.
Взагалі, тюрки полюбляють множину в назвах ...

[R]

Воля й слобода не можуть бути одним і тим же?

Можуть бути.

[Волод]

Суботів і Матусів — села ніби. Лебедин — крім міста з такою назвою, є ще кілька сіл по різних областях. Гадаю, можна ще нашукати прикладів назв сіл чоловічого роду.

Я не розумію: чому «Суба»? Коли виходити з припущення тюркської етимології, то має бути «Басу», особливо за наявності поряд       «Черкасу», щоправда і «Сула» недалеко.

[R]

Ще приклади сіл чоловічого роду:
Нагачів, Бунів, Грушів, Черчик, Старий Яр, Гораєць, Глинець, Липовець, Дрогомишль, Кам'янобрід, Завадів, Поруденко, Бердихів.

[Волод]

Ще одне запитання надибав:

Viele europäische Sprachen scheinen keine finiten Instrumentalsätze wie Deutsch "indem" zu bilden, sondern drücken sie durch infinite Subordination (Gerundien, Partizipien, Infinitive) aus. Stimmt meine Beobachtung, und wenn ja, warum ist das so?

А чим наш непотріб:

завдяки тому, що
внаслідок того, що
через те. що
тому, що

гірший?

[Волод]

Чи може: бо, оскільки, адже  - кращі.

[Волод]

Все ж, хоча б «завдяки тому, що» може згодитися для приєднання підрядного речення засобу, а не причини?

[Python]

Розбіжності між варіантами — в першу чергу, стилістичні («бо» — більш розмовне, «оскільки» — більш офіційне тощо). Деякі також вказують, наприклад, на причинно-наслідковий зв'язок між подіями (так, у реченні «Вночі йшов дощ, бо зараз скрізь калюжі» використати «завдяки тому, що» чи «внаслідок того, що» на місці «бо» неможливо, хоча «оскільки» — можна цілком).

[Волод]

Так на паркані ж написано, що всі ці сполучники приєднують підрядні речення з обставиною причини. Але тоді  має бути:
«Зараз скрізь калюжі, бо вночі йшов дощ,» = «Зараз скрізь калюжі завдяки тому, що вночі йшов дощ,»

Чи можна так радикально міняти причину і наслідок, як це зробили Ви?

Мабуть коли прийняти, що дощ не тільки вночі, але й у голові, - тоді можна:

«(я подумав) Що вночі йшов дощ, бо зараз скрізь калюжі»


Та повернемось до «засобу»?
Я запропонував «для цього» (хоча, це мабуть, не сполучник):
«Я вистрибнув у вікно, для цього попередньо вибив шибку.»

Була пропозиція використати «для чого» на кшталт:
«Я вистрибнув у вікно, для чого попередньо вибив шибку.»

Однак, хоча я й сам міг таке сказати,   колиб залишився живий, я все ж не знайшов паркан, де написано, що так можна використовувати «для чого», А ще я вважаю, що «для чого»= «нащо», але для «нащо» я теж таких прикладів застосування не знайшов.

Ось і маємо, як у класика:
«Проклятая нимота що наробила...»

[Волод]

Все ж, чи можна вважати «для цього» сполучником, що приєднує підрядне речення?