перевеселка ???

[Волод]

Чи правильно я міркую:

перЕвЕсло – вЕсло
перевеселка –веселка?

А де знайти щиру українську ручку кошика?

[Python]

Що там із семантикою?

[Волод]

[Python]

Справді, в Грінченка:

Весло, -ла, с. 1) Весло. На човничку парубочок веслами іграє. Мет. 77. 2) Родъ лопатки, которой горшечникъ размягчаетъ глину. Шух. І. 260, 261. 3) Коромысло. Шух. І. 97. Ум. весельце, веселечко. Бігнуть, пливуть човенцями, поблискують весельцями. Pauli.   

Якщо так, то «веселка» — не від веселощів, а щось назразок «коромиселки».

[Волод]

Коромисло не це я, це Ви до цього джгута приплели, хоча я теж про це думав.
Однак «перевесло» від дієслова «в'язати».

https://dais.sanu.ac.rs/bitstream/id/20502/2853.pdf

[Python]

На коромисло веселка більш схожа, ніж на зав'язку до снопа.

[Волод]

А ручка плетеного кошика схожа і на джгут з соломи яким перев'язують сніп, і на веселку.


Неважко уявити, що «коромисло» було колись «коровеслом», навіть «ковереслом».
 Залишається зрозуміти: чому «ко-», а не «по-»?

[DarkMax2]

Суфікси не ті.

ПЕРЕ́ВЕСЕ́ЛЬЦЕ, я, сер. Зменш.-пестл. до перевесло. Знявши перевесельце і відділивши собі частину зілля, Вустя решту стала тут же паювати між чабанськими жінками (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 355).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 139.

ВЕСЕ́ЛЬЦЕ, я, сер. Зменш.-пестл. до весло. Пливе човен, води повен, в човнику весельце (Павло Чубинський, V, 1874, 22); Править хтось малим човенцем, Стиха весла підіймає, І здається, що з весельця Щире золото спадає (Леся Українка, I, 1951, 64); Пливуть човни, блищать весельця... (Павло Тичина, II, 1957, 207).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 340.

А ручка плетеного кошика схожа і на джгут з соломи яким перев'язують сніп, і на веселку.

Думаю, вона просто перевішена через весь кошик.

ПЕРЕВІШУВАТИ
2. через що. Вішати на що-небудь, перекидаючи на обидва боки або звішувати, спускати, вміщуючи на щось. Через плечі добру торбу Перевісив [Санчо], в неї шмаття Свого й панського наклавши (Іван Франко, XII, 1953, 140); Давидові що: скинув штани, перевісив через плече і .. перебрів оцю баюру (Михайло Стельмах, I, 1962, 101).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 143.

[Волод]

А ручка плетеного кошика схожа і на джгут з соломи яким перев'язують сніп, і на веселку.

Думаю, вона просто перевішена через весь кошик.

https://dais.sanu.ac.rs/bitstream/id/20502/2853.pdf

[DarkMax2]

Ідея про білохорватчину цікава. Тим паче, що я помилився.

очевидно, псл. *pervęzslo, *pervr̥zslo, *poverzslo, похідні утворення від дієслівних основ *pervęzati «перев'язати», *pervr̥zati «тс.», *poverzti «пов'язати»;

Але яка ще "Славія"?

[DarkMax2]

Згадалось, як західноукраїнська ватра спливла у хорватів.

[Волод]

Але яка ще "Славія"?

Кажуть десь у орків в вікі.

[Python]

Згадалось, як західноукраїнська ватра спливла у хорватів.

На легенді до карти вони ватру з протоалбанської виводять. Західнобалканські корені західних українців?

[Волод]

Колись, коли я доводив, що Єсенін   – український поет, то мені тут на лінгві доказували, що слово «хата» є на карті Рязанської області. Однак, далі я десь знаходив, що нанесене воно на цю карту саме тому, що Єсенін використав це слово у своїй поезії.

[Python]

В якому контексті Єсенін ту хату використовує? Бо якщо це, наприклад, екзотизм у перекладах віршів Шевченка, то в того ж Шевченка й сакля виринає в одному з віршів, але було б дивно на підставі цього записувати Шевченка в кавказці чи розміщувати слово «сакля» на лінгвістичній карті Черкаської області.

[Волод]

ПЕСНЬ О СОБАКЕ
Утром в ржаном закуте,
Где златятся рогожи в ряд,
Семерых ощенила сука,
Рыжих семерых щенят.
До вечера она их ласкала,
Причесывая языком,
И струился снежок подталый
Под теплым ее животом.
А вечером, когда куры
Обсиживают шесток,
Вышел хозяин хмурый,
Семерых всех поклал в мешок.
По сугробам она бежала,
Поспевая за ним бежать...
И так долго, долго дрожала
Воды незамерзшей гладь.
А когда чуть плелась обратно,
Слизывая пот с боков,
Показался ей месяц над хатой
Одним из ее щенков.
В синюю высь звонко
Глядела она, скуля,
А месяц скользил тонкий
И скрылся за холм в полях.
И глухо, как от подачки,
Когда бросят ей камень в смех,
Покатились глаза собачьи
Золотыми звездами в снег.

Ви краще скажіть: де бабці Єсеніна брали «гарне масло», щоб розправити йому волосся.
А то ще почнете доводити, як дехто з минулих модераторів, що слово «хата» притаманне російській мові. А коли я відповів, що кримінальній мові, то мені навели цитату з російської класики, з Достоєвського. Так наче Достоєвській якийсь фраєр, в буцегарні не сидів і життя не знає.

[Python]

Білоруська мова теж має слово «хата». Треба дивитись, наскільки поширене слово в південноросійських говорах — може, воно є спільним українсько-білоруськио-південноросійським, як «буряк».
А що за «гарне масло»?

[Волод]

Треба дивитись, наскільки поширене слово в південноросійських говорах

Що Ви будете дивитись, коли на карту Рязанської області «хату» нанесли завдяки віршам Єсеніна, а тим більш, що дивитись, коли там щільно потоптавсь Приблудний, створюючи жіночі хори української пісні.

[Волод]

А що за «гарне масло»?

По субботам меня мыли, стригли ногти и гарным маслом гофрили голову, потому что ни один гребень не брал кудрявых волос. Но и масло мало помогало. Всегда я орал благим матом и даже теперь какое-то неприятное чувство имею к субботе.

http://esenin.velchel.ru/index.php?cnt=10&sub=1

[R]

Однак «перевесло» від дієслова «в'язати».

https://dais.sanu.ac.rs/bitstream/id/20502/2853.pdf

А точніше, від слова верзти.

[DarkMax2]

Згадалось, як західноукраїнська ватра спливла у хорватів.

На легенді до карти вони ватру з протоалбанської виводять. Західнобалканські корені західних українців?

Але рух хорватів був у зворотному напрямі: з Карпат до моря. Хіба що албанці жили на значно ширших територіях у прадавні часи. Ми мало знаємо про старі народи Балкан через еллінізацію та романізацію.

[DarkMax2]

Бушаков В. А. Укр. ватра і хутір, угор. Hatar - тюрк, otar, otaq, otru, oturaq / В. А. Бушаков // Актуальні питання сходознавства, славістики, україністики: (Пам'яті Омеляна Пріцака) / відп. ред. В.В. Лучик. - К. : ВПЦ НаУКМА, 2010. – С. 56-60

Ватра є пастушим терміном, що поширився у мовах Карапато-Балканського ареалу: укр. ватра 'вогонь', 'місце, де горить вогонь', вогнище'; пол. watra 'вогнище у шалаші, в полі'; слов, vatra 'вогнище на пасовищах', 'вогонь у колибі', 'місце у пастушій хижі, де горить вогонь'; чес. (моравські говірки) vatra 'вогнище'; румун, vaträ 'відкрите вогнище у курені, на пасовищі', 'місце у ковальському горні, де горить вогонь', 'дім, постійне житло, рідне місце', 'голе місце у полі, де нічого не росте', 'місце, де взимку годують скотину'; молд. ватры, ватрэ 'горно', vatra satului 'місце, де знаходиться село'; арумун. vatre 'вогнище (у старому будинку)'; мегленорумун. vaträ 'вогнище'; істрорумун. vaträ 'вогнище'; в угорських документах XVII ст. vatra 'Feuerherd' — явний словацизм; сербохорв. ватра / vatra 'вогонь', 'вогнище', 'рідний дім'; болг. ватра 'вогонь', 'вогнище'; алб. (ґеґські говірки) votre / voter, алб. (тоскські говірки) vatër / vatrë 'вогнище, місце в домі, де горить вогонь' [9, 150-166]. Існують дві основні етимологічні версії походження слова ватра: 1) воно було запозичене праслов'янською мовою з іранських мов, пор. авест. âtar- 'вогонь'; 2) джерелом даного слова для всіх слов'янських мови є румунська, в котрій воно походить з алб. vatrë / votre (< otër-), пов'язаного з іранським субстратом на Балканах, пор. авест. âtar- 'вогонь' [18, 279; 9, 150-166; 5,339-340].

Але далі автор намагається довести, що це тюркізм.

[R]

Десь читав, що слово ватрушка хотіли вивести від слова ватра.

[Волод]

поза лінгвістикою "оторочка" - те ж мотузка.