Цiкавий фрагмент

[AVIXA]

На цьому форумі дехто тлумачив це все так: «Плутанини вийшла, сплутали Дніпро з Дністром».
Коли мова йде про Дністер, тоді все стає на свої місця: і гори з яких сплавляли моноксили, і місто збору Самбір, і пороги, і те що дністровські пороги під час повноводдя можна легко подолати,

I це не було произнано псевдою?

[AVIXA]

Але й тоді незрозуміло, чому будь-який руський князь може просити воїнів у греків, а греки тільки у  кагана?

Може ось чому:
   

І про сих: якщо прийдуть чорні болгари і стануть воювати в Корсунській землі, то велимо князеві руському, аби їх не пускав, бо нашкодять і його землі.   

Чи нэ?

[Волод]

На цьому форумі дехто тлумачив це все так: «Плутанини вийшла, сплутали Дніпро з Дністром».
Коли мова йде про Дністер, тоді все стає на свої місця: і гори з яких сплавляли моноксили, і місто збору Самбір, і пороги, і те що дністровські пороги під час повноводдя можна легко подолати,

I це не було произнано псевдою?

Ні.

[Волод]

   

І про сих: якщо прийдуть чорні болгари і стануть воювати в Корсунській землі, то велимо князеві руському, аби їх не пускав, бо нашкодять і його землі.   

Чи нэ?

Яж кажу, що ПВЛ у цій частині переклад.

[AVIXA]

I це не було произнано псевдою?

Ні.

Все нiяк не можу втямити що в цiй фрiкодiльнi вважаэться псевдою.
Мабуть ЛФ як Росiя -умом не понять.

[AVIXA]

   

І про сих: якщо прийдуть чорні болгари і стануть воювати в Корсунській землі, то велимо князеві руському, аби їх не пускав, бо нашкодять і його землі.   

Чи нэ?

Яж кажу, що ПВЛ у цій частині переклад.

Всеж таки  чому Ви так вважаэте?

[AVIXA]

Я тут в iнтернетi надибав обговорення на ЛФ Немогарда.
Виявляэться, це не являэться псевдою!
Хоча може наразi i явитись, закони тут не писанi. 

[AVIXA]

Заголовок тоi теми такий: Немогард-Новгород?
Ну звичайно що нi.
Немогард це...
Зараз це центр Мiнська.

Ризикнув.
Побачу як скоро прискаче з модераторською дубинкою Тibaren чи ще хтось.

[Python]

Ні, якщо хочете, я й сам можу в ПН цю тему перенести. Треба?

[Волод]

I це не було произнано псевдою?

Ні.

Все нiяк не можу втямити що в цiй фрiкодiльнi вважаэться псевдою.
Мабуть ЛФ як Росiя -умом не понять.

Пошукав. Ця гіпотеза сховалася у блогу.

[AVIXA]

Ні, якщо хочете, я й сам можу в ПН цю тему перенести. Треба?

Щось нове, мене питають чи треба.
Та певне що менi того не треба.
Всякий раз, коли я заходжу на форум, питаю себе: тема ще не в псевдi?
Отак крою собi печiнки.

[AVIXA]

I це не було произнано псевдою?

Ні.

Все нiяк не можу втямити що в цiй фрiкодiльнi вважаэться псевдою.
Мабуть ЛФ як Росiя -умом не понять.

Пошукав. Ця гіпотеза сховалася у блогу.

Проглянув.
Несерйозно, як i "таэмнi шляхи", обидвi "перлини" поза критикою.

[AVIXA]

моноксилы являются 5 одни из Немогарда 6, в котором сидел 7 Сфендослав 8, сын Ингора 9, архонта Росии 10, а другие из крепости Милиниски 11, из Телиуцы 12, Чернигоги 13 и из Вусеграда

Ну от що тут гейби загальноприйняте i гейби нiким не заперечуэться:
1)  "Милиниски"-----Смоленськ;
2)  "Чернигоги"-----Чернiгiв;
3)   "Вусеград"------Вишгород.

Щодо Немогарда, то тут "сова на глобусi":

Согласно летописи, Святослав всё детство находился при матери в Киеве, что противоречит замечанию византийского императора Константина Багрянородного (около 949):

    <<<Приходящие из внешней Росии в Константинополь моноксилы являются одни из Немогарда, в котором сидел Сфендослав, сын Ингора, архонта Росии.
    Константин Багрянородный[30]>>>

В Немогарде Константина обычно видят Новгород, которым сыновья киевских князей традиционно владели и впоследствии. Фразу часто толкуют как указание на то, что Святослав был посажен в Новгород при жизни отца[31]. Константин упоминает имя Святослава без титула также при описании визита Ольги в Константинополь (957).

Заперечуэться це дуже багатьма.

З досить високою вiрогiднiстю Немогард знаходвся на територii сучасного Мiнська в мiсцi впадiння рiки Немига в рiку Свiслуч.
Географiчне положення Немогарда чи Немограда зумовлювало його стратегiчне значення: вiн являвся форпостом пiвнiчно-захiдноi Русi i протистояв такому серйозному супернику як Полоцьке Князiвство.
Тому i не дивно, що в ньому "сидiв" сам наслiдник з опiкуном.

   

[AVIXA]

Щодо "Телиуци".
Маться припущення що це Турiв.
I тодi бачимо досить логiчну карину: на Прип"ятi Турiв, на Деснi Чернiгiв, на Березинi Немогард, на Верхньому Днiпрi Смоленськ.

[AVIXA]

Але повернемося до цiкавих фрагментiв.

Оcь фрагмент Лаврентiiвського лiтопису:
И 59 по сихъ 60 братьи 61 держати . почаша родъ ихъ кнѧженьє в Полѧхъ 62. [а] Ж в Деревлѧхъ 63 своє . а Дреговичи 64 своє . а Словѣни 65 своє в Новѣгородѣ а другоє на Полотѣ иже 66 Полочане ѿ нихъже 67. Кривичи же 68 сѣдѧть на верхъ Волги . а 69 на верхъ Двинъı и на верхъ Днѣпра . ихже градъ єсть Смоленскъ туда 70 бо сѣдѧть Кривичи таже Сѣверъ 71 ѿ нихъ на Бѣлѣѡзерѣ сѣдѧть Весь а на Ростовьскомъ 72 ѡзерѣ Мерѧ 7

Вiдповiдний фрагмент Iпатiiвського списку:
И по сеи братьи почаша дѣржати родъ ихъ кнѧжениє в Полѧхъ . а въ Деревлѧхъ своє . а Дрьговичи̑ Д своє . а Словѣне своє въ Новѣгородѣ . а друг̑є на Полотѣ . иже и Полочанѣ . ѿ сихъ же и Кривичи Е . иже сѣдѧть на верхъ Ж Волгы . и на вѣрхъ Двины . и на вѣрхъ Днѣпра . ихъ же и городъ єсть Смолѣнескъ . туда бо сѣдѧть Кривичи . таже Сѣверо ѿ них̑ . на Бѣлѣ ѡзерѣ сѣдѧть Вѣсь . а на Ростовѣ ѡзерѣ Мерѧ

I вiдповiдний фрагмент в перекладi Лихачова:
по смерти братьев этих потомство их стало держать княжение у полян, а у древлян было свое княжение, а у дреговичей свое, а у славян в Новгороде свое, а другое на реке Полоте, где полочане. От этих последних произошли кривичи, сидящие в верховьях Волги, и в верховьях Двины,
и в верховьях Днепра, их же город —Смоленск; именно там сидят кривичи. От них же происходят и северяне. А на Белоозере сидит весь, а на Ростовском озере меря,

[AVIXA]

От так i засiло в головах пересiчних росiян, бiлорусiв, i украiнцiв: словени це новгородцi, а  вiд новгородцiв пiшли полочани, а вiд полочан пiшли кривичi, а вiд кривичiв пiшли сiверяни.
Мов у лiтописця Нестора так сказано.
Хоч ПВЛ, м"яко кажучи, не надто надiйне джерело, але i там цього не сказано, читаймо самi.

[AVIXA]

Тут треба не забувати i про "людський фактор",  тобто переписувачiв якi могли просто робити помилки як по власнiй винi, так i по причинi пошкодження копiюваного документу.
Ну от вiзьмемо фрагмент Iпатiiвського списку i провiримо роздiловi знаки.
Це простi крапки, якими роздiлялись фрази, рiдше речення.
Дуже пiдозрiлий ось цей фагмент: .таже Сѣверо ѿ них̑.
Але!
На фото оригiналу нiякоi крапки перед "теж" я, як не силився, побачити не змiг.
Та навiть якщо i була б, то це ще не факт що не помилка, а тут якраз ii i нема.

И по сеи братьи почаша дѣржати родъ ихъ кнѧжениє в Полѧхъ . а въ Деревлѧхъ своє . а Дрьговичи̑ Д своє . а Словѣне своє въ Новѣгородѣ . а друг̑є на Полотѣ . иже и Полочанѣ . ѿ сихъ же и Кривичи Е . иже сѣдѧть на верхъ Ж Волгы . и на вѣрхъ Двины . и на вѣрхъ Днѣпра . ихъ же и городъ єсть Смолѣнескъ . туда бо сѣдѧть Кривичи . таже Сѣверо ѿ них̑ . на Бѣлѣ ѡзерѣ сѣдѧть Вѣсь . а на Ростовѣ ѡзерѣ Мерѧ

Тут я пересуваю роздiловий знак на одне слово (пiдкреслено) i все становиться на своi мiсця.

И по сеи братьи почаша дѣржати родъ ихъ кнѧжениє в Полѧхъ . а въ Деревлѧхъ своє . а Дрьговичи̑  своє . а Словѣне своє въ Новѣгородѣ . а друг̑є на Полотѣ . иже и Полочанѣ . ѿ сихъ же и Кривичи. иже сѣдѧть на верхъ Волгы . и на вѣрхъ Двины . и на вѣрхъ Днѣпра . ихъ же и городъ єсть Смолѣнескъ . туда бо сѣдѧть Кривичи таже . Сѣверо ѿ них̑ на Бѣлѣ ѡзерѣ сѣдѧть Вѣсь . а на Ростовѣ ѡзерѣ Мерѧ

[AVIXA]

Процитую ще раз Лихачова:

по смерти братьев этих потомство их стало держать княжение у полян, а у древлян было свое княжение, а у дреговичей свое, а у славян в Новгороде свое, а другое на реке Полоте, где полочане. От этих последних произошли кривичи, сидящие в верховьях Волги, и в верховьях Двины,
и в верховьях Днепра, их же город —Смоленск; именно там сидят кривичи. От них же происходят и северяне. А на Белоозере сидит весь, а на Ростовском озере меря,

Чому вiн так вперто (тай не тiльки вiн) пише не слвены а славяне?
А ще ми в школi проходили: славяне тому, що славнi.

Ну i от переклад, так би мовити нейтральний.
I пiсля цих братiв став iх рiд держати княжiння в полянах. А в древлянах своє, в дреговичiв своє, а у словен своє в Новгородi, а друге на Полотi; то є полочани. Вiд цих же i кривичi, якi сидять в верхiв"ях Волги, i в верхiв"ях Двiни, i в верхiв"ях Днiпра. Iх же мiсто-Смоленськ, там сидять кривичi також. 

[AVIXA]

Дуже вибачаюсь, пропустив вчора останню строку.
Зараз добавив i пiдкреслив.

I пiсля цих братiв став iх рiд держати княжiння в полянах. А в древлянах своє, в дреговичiв своє, а у словен своє в Новгородi, а друге на Полотi; то є полочани. Вiд цих же i кривичi, якi сидять в верхiв"ях Волги, i в верхiв"ях Двiни, i в верхiв"ях Днiпра. Iх же мiсто-Смоленськ, там сидять кривичi також.
На пiвнiч вiд них на Бiлiм Оерi сидить весь, а на Ростовському Озерi Меря.

[AVIXA]

Чи не найцiкавiший фрагмент це опис зовнiшностi Святослава Iгоревича Левом Дияконом.
На превеликий жаль я не володiю грецькою мовою, середньогрецькою тим бiльше, але всi цi переклади щодо його носа i бороди аж жахують.

[AVIXA]

Ось як зараз цитуэ росi1йська Вiкiпедiя фрагмент перекладу "Iсторii" Лева Диякона:

Показался и Сфендослав, приплывший по реке на скифской ладье; он сидел на веслах и грёб вместе с его приближёнными, ничем не отличаясь от них. Вот какова была его наружность: умеренного роста, не слишком высокого и не очень низкого, с густыми бровями и светло-синими глазами, курносый, безбородый, с густыми, чрезмерно длинными волосами над верхней губой. Голова у него была совершенно голая, но с одной стороны её свисал клок волос — признак знатности рода; крепкий затылок, широкая грудь и все другие части тела вполне соразмерные, но выглядел он угрюмым и диким. В одно ухо у него была вдета золотая серьга; она была украшена карбункулом, обрамлённым двумя жемчужинами. Одеяние его было белым и отличалось от одежды его приближённых только заметной чистотой.

Те ж саме видаэ i украiнська:

Показався і Святослав, що приплив на ріці на скіфському човні; він сидів на веслах і веслував разом із наближеними, нічим не відрізняючись від них. Ось якою була його (князя Святослава) зовнішність: середнього зросту, не надто високого і не дуже низького, з кошлатими бровами і ясно-синіми очима, ніс короткий, борода оголена [мало волосся], з густим, дуже довгим волоссям над верхньою губою. Голова в нього була зовсім гола, але з одного боку її звисало пасмо волосся — ознака знатності роду; міцна потилиця, широкі груди та всі інші частини тіла були цілком співмірні, однак виглядав він похмурим і диким. В одне вухо його була вдіта золота сережка; вона була прикрашена карбункулом, обрамленим двома перлинами. Одежа його була біла і відрізнялася від одежі його наближених тільки чистотою.

Але так було не завжди, до 2009-го року у Святослава була рiдка борода i плоский нic.
Всюди, i в электронних джерелах, i в печатних.
У мене в обох видавництвах Карамзiна (1988 i 2005 рокiв), як i всi 200 рокiв до того, Святослав маэ  монголоiдну зовнiшнiсть.
Зараз вiн "чистий арiэць".

[AVIXA]

А ось що видаэ сьогоднi бiлоруська Вiкiпедiя:

Святаслаў апісваецца ў візантыйскім летапісе як чалавек сярэдняга росту, з плоскім носам, блакітнымі вачыма і густымі бровамі, рэдкай барадой і густымі вусамі. Валасы на галаве былі выстрыжаны, пакінута адной пасма, якая адзначала яго высакароднасць. Моцная шыя, шырокія грудзі, целасклад вельмі стройны. Белая вопратка нічым не адрознівалася ад вопраткі іншых, апроч чысціні.

[Волод]

........................
Всюди, i в электронних джерелах, i в печатних.
У мене в обох видавництвах Карамзiна (1988 i 2005 рокiв), як i всi 200 рокiв до того, Святослав маэ  монголоiдну зовнiшнiсть.
Зараз вiн "чистий арiэць".

Але густе волосся над верхньою губою – фірмовий бренд болівудських злодіїв – стабільна ознака.    У монголів з цим проблема.

[AVIXA]

........................
Всюди, i в электронних джерелах, i в печатних.
У мене в обох видавництвах Карамзiна (1988 i 2005 рокiв), як i всi 200 рокiв до того, Святослав маэ  монголоiдну зовнiшнiсть.
Зараз вiн "чистий арiэць".

Але густе волосся над верхньою губою – фірмовий бренд болівудських злодіїв – стабільна ознака.    У монголів з цим проблема.

Натякаэте на те, що переклади зробленi  боллiвудськими злочинцями?

[AVIXA]

Але ж як видресируванi тутiшнi форумчани!
Радянський Cоюз мав би просто заздрити цьому форуму.