Раздел для перенаправления сообщений.

[Туран]

десь так ця «політична культура» тоді працювала

Ні: українська політична культура -- це є європейські цінності, козацький ідеал свободи і демократії.

[Туран]

але так у нас говорять, а так звучить, наче ви з іншого кінця країни

• Але при цьому оглушення за російським зразком -- норм, тому що так кажуть на росії. Наприклад регулярно українське "в" оглушується до російського "ф", тоді як в українській "в" майже в усіх позиціях вимовляється як напівголосна, а такої фонеми як російське "ф" в українській мові взагалі нема.
• "Міт", "етер" казати ніяк неможна щоби не приведи господи не подумали, що ти "з іншого кінця країни", але "міф", "ефір" можна тому що так кажуть на росії.

[Туран]

Тепер, «горнятко». Так, є таке слово, на слуху, але в нас так не говорять. Звісно, українська мова Львова в наш час дуже розпіарена, і російськомовні, що переходять на українську, часто орієнтуються саме на львівську українську, вважаючи її найправильнішою і взагалі не розуміючи різниці між загальнолітературним та регіональним. Хоча ті мешканці центрального регіону, що ніколи не були російськомовними, вже можуть бачити різницю між звичною місцевою українською мовою та львівською екзотикою.

У вас -- це в УРСР?

Знову ж, питання розрекламованості. Львів — він такий европейський, там усюди шпацирують файні кобіти, з численних кав'ярень вчувається запах кави та смаколиків, а ще волання закатованих москалів з глибин львівського метро.

Розкажу на власному прикладі про цюю рекламну кампанію.
В 2004-м році я навчався на старших курсах, цікавило мене навчання і підробіток, щоби мати щось попоїсти.
Про Львів буле якесь туманне уявлення з уроків історії та географії.
Туризм я уявляв як поїхати кудись із наметами. Ідея поїхати в інше місто на відпочинок звучала б як нонсенс, якщо б я знав когось, хто так відпочивав.
Навіть політикою особливо не цікавився.
Тим не менш став спостерігачем від Ющенка на виборчій дільниці, а коли почалися протести, опинився на Майдані.
Там я вперше зрозумів, що українською можна дійсно розмовляти, оскільки до цього спілкувався нею лише з вчителькою.
За участь у Помаранчовій Революції бидло і комуністи регулярно називали мене "бандерівцем зі Львова" і так в мене вперше виникло бажання поїхати подивитися, що то за місто таке, яке так ненавидить бидло і комуністи.
Ідея того що можна ненавидіти якись український регіон була для мене незрозумілою.
Тому вже 2005-му році тільки-но я став заробляти більш-менш пристойно і міг дозволити собі навіть шаурму, я вирушив у першу "піжонську" туристичну мандрівку у в такий спосіб "розпіарений" Львів. Так що тут бидло і комуністи можуть себе привітати: значний вклад у популярність Львова внесли саме вони

Треба сказати, що якщо обирати для туристичної мандрівки якийсь населений пункт України і якщо ви не мешканець Львова, то Львів -- це що називається в точку, оскільки це є найбільш нетипове в Україні місто завдяки польському середньовічному центру і австрійській архитектурі навколо. Окрім того, там ніхто приїжджаючи з села в місто не переходив на російську! Тобто українська функціонувала саме як повноцінна мова в усіх сферах, а не як "малороське наріччя" в кульурному гетто. На Західній Україні нікому й на думку не спадало вважати українську якоюсь неповноцінною, і саме це так ображало бидло і комуністів.

[Туран]

Уточнення: з російської на українську в радянські роки теж перекладали. Напр., Кір Буличов — Дівчинка з Землі — брав у дитинстві цю книжку в бібліотеці.

Прочитайте будь ласка назву теми.
Йдеться про скасування українського дубляжа в кіно.
Я знову ж таки вважаю ідею популярізації англійської вцілому вірною, лише рішення щодо обмеження дубляжа помилковим. Можновладці -- такі самі люди і вони теж можуть помилятися. Як то кажуть на Вікіпедії, слід припускати добрі наміри, себто не слід сходу хейтити за помилки, а слід вказувати на помилки, тобто я підтримую цю петицію:

Залишити український дубляж в кінотеатрах
https://petition.kmu.gov.ua/petitions/5121
Згідно зі статтею 9, пункту 4 законопроєкту №9432 про застосування англійської мови в Україні, фільми, оригінальною мовою яких є англійська, будуть демонструватися в кінотеатрах оригінальною мовою з українськими субтитрами.  Прошу переглянути саме цей пункт і внести зміни в законопроєкт. Адже, український дубляж, крім того, що має багато фанатів, виконує важливу функцію - сприяє українізації. За відсутності українського дубляжу, український глядач може піти переглядати фільм в російському дубляжі(при цифровому релізі).
Пропоную не ліквідовувати український дубляж повністю, а лише збільшити кількість сеансів фільмів в оригіналі з субтитрами, аби в людей був вибір.

Я навів аналогію з "Енеїдою" Котляревського, яка стала популярніша за оригінал, при тому що всі грамотні люди читали латиною, а української літератури до того не було; але в часи Котляревського не було звукового кіно (як втім й німого), зараз же мова саме про озвучку.

Кожен міг неодноразово бачити, що російська мова у кіно та на телебаченні не прекладається, натомість тільки мізерний відсоток англійської не прекладається, себто передбачається, що російську всі мають знати, а англійську -- не мають.

Щодо знання українцями всіх можливих мов, то це все звучить звісно гарно, і я навіть більше скажу -- в УРСР таке вже було: переважно вивчали англійську, але тако ж французьку і німецьку, в Києві навіть китайська школа є! Але в результаті вивчалась лише російська: все як мріяв Гнат Хоткевич.

Тому слід зосередитися на англійській і конкретному законопроєкті.
ХОЧА величезна кількість біженців за час війни опанували найрізноманітніші європейські мови!
Я от читав про хлопчика який написав твір голландською мовою так що вчителі не могли повірити що це написала по-перше дитина, по-друге яка всього півтора року мешкає у Нідерландах.
Тобто щось у тому що каже Python дійсно є.

Вивчення чи підтримка зв'язку з будь-якими мовами має заохочуватися і мають створюватися для цього сприятливі умови.
Втім, якщо мову знаєш, то завдяки інтернету проблем із доступом до контенту не має бути.
Проблема саме в вивченні іноземної не перебуваючи у відповідному середовищі!
Ідея законопроєкту якраз в тому щоби таке середовище створити, єдина поправка, що вбивати заради цього український дубляж звісно не варто.

До речі, в Україні є ще потужне ком'юніті ентузіастів японської, яке стикається з не менш потужною протидією Свідків Руснявих Академічних Мастодонтів https://lingvoforum.net/index.php/topic,107932.0.html Тобто на практиці виявляється, що ти не можеш знаючи японську і українську запозичувати з японської в українську, бо в тебе мовляв академічного авторитета нема. А є він лише в Руснявих Академічних Мастодонтів.

Як би не казилися комуністи-русифікатори, вільне володіння іноземними мовами передбачає таку саму вільну взаємодію української з цими мовами!

[Туран]

З точки зору виживання нації, доцільніше було б обмежити кількість тих, хто володіє англійською й російською, давши частині українців натомість якісь інші іноземні мови (французьку й польську, іспанську й угорську тощо).

Обмежити володіння англійської.
При тому що українській не англійська загрожує, а російська.
Англійська по-перше не загрожує, а по-друге просто необхідна в таких галузях, як АйТі чи армія натівського зразка.
Світова наука теж переважно англійська.
Герметичне україномовне середовище -- це нонсенс.
І щось таке вже було в совку, тільки з російською мовою...

Зі знавцями угорської в нас і так проблеми такого ж штибу як й зі знавцями російської.

А Ви, Python, відверто зневажаєте тих хто переходить на українську, себто Ваша мета, в т.ч. мета Вашої боротьби з англійською та іншими мовами -- це русифікація. Ви чудово розмовляєте російською, і до російськомовних у Вас ніяких претензій нема, але як би людина не розмовляла українською вона на Вашу думку розмовлятиме не так, якщо вона не російськомовний політрук з діда-прадіда.

Але я хотів би додати що якщо ми говоримо про певний офіційний статус в Україні якоїсь мови окрім української, то можна згадати не тільки про іноземні мови, але й про кримськотатарську мову та лемківську говірку. Нагадаю, що наразі Конституція України виглядає так:

https://www.president.gov.ua/ua/documents/constitution/konstituciya-ukrayini-rozdil-i
В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської(WTF), інших мов національних меншин України.

[‌tacriqt]

Лигатура vs.

Куда хоть смотреть? —
1) caduta delle vocali finali: bol. e rocchese gât, sâs «gatto, sasso»;
2) distinzione fra vocali lunghe e brevi: bol. sâc «sacco» versus sacc «secco», rocch. sôver
«sopra» v̵s sóvver «sughero»;

[‌tacriqt]

Мутация /s/ в лотарингском и рядом.

Можно обратить внимание на похожее развитие /ʃ/ и скопления согласных, особенно с /r/, напр. /rs/ (вне зависимости от происхождения /s/?), диалект Фрезы:

DICTIONNAIRE Français - Patois de Fraize par André Touchet

[‌tacriqt]

Часовая лексика архаизуется?

Никогда не слышала и не читала. Это что - без 20 минут шесть?

— Да, встречаются места̀, где меряют третя̀ми...

[‌tacriqt]

-ლდ- как освоение межзубного /ð/?

Наиболее ранняя форма в др.-грузинских памятниках - ქაღადი. Вставка сонорного -ლ- более поздняя. Механизм, видимо, схож с мегрельским: ქაღარდი/ქარღადი.

— ქარღადი чем-то напоминает описанную Марром вставку რ для передачи заимствованной долготы: არშია,  არშიყ. Учитывая, что Vრ может звучать, как эризация с удлиннением гласной — вполне возможная гипотеза. Т.о., передача долгого ā с последующим перераспределением?

[‌tacriqt]

Превращения Хорезма на картвельской почве.

Едва ли не единственно праосновой (по меньшей мере, среди начинающихся на согласные), где *o первично, это (если верить Климову) *xole-, правда, [wa]<*
[‌o] там в занских.

(Есть ещё *γobe- со сванским γob-/γweb-, *orb- при сванском werb-/orb- (орёл, не воробей!), но это к этому делу не относится.)

[‌tacriqt]

Персонажи статуй, как прямой объект.

Не бывает™©®.
Это не именительный падеж, это винительный падеж неодушевлённых существительных, который формально совпадает с именительным.

— Иначе слишком раскорячисто объяснять, Вы же знаете, что в русском языке (как и, скажем, в современном финском в существительных) нет нормального аккузатива, кроме т.н. I склонения, а это сплав форм И.п.+Р.п. для разных классов (примерно, как средний род в румынском!). Так что это — вопрос терминологии. Конвенционно считается, что это В.п.

[‌tacriqt]

Почему̀ победило письмо чёрным по белому?

Тоже подумал про писцов, писавших свинцовыми белилами и получавших отравления, из-за чего их традиция и угасла.

— Есть ещё, правда, готский сереб. кодекс, но видать, шибко дорого выходило всех серебрить.

[‌tacriqt]

Почему-то там вместо ă везде стоит â (т. е. ă/â не различаются).

— Да, это может быть как прихоть друкара-условно немца по фамилии, так и передача живого яшьского го̀вора. Там и ш не всегда прописано (были орфографии, где перед i могло не писаться ș, или как тут в qu'abe'nverd̦este и где s : z писались типа -ss- : -s-, под францию-италию-португалию).

И ещё там есть буква ô, которая заменяет буквосочетание oa. А также буква ê, которая заменяет ea. И вроде бы там ô=ó, ê=é (в чём разница, непонятно).

— Акут чаще обозначал дифтонги, циркунфлекс или камора — ы-образность (см. sûnt, pâmênt ((но есть и pâmânt!))... в этой книжке), бревис или гачек — уход в сторону ă с этимологией (хотя см. rêpejune — в совр. лит. языке там ă, а здесь, скорее, â=î). Но параллельно циркунфлекс мог быть и дифтонгизатором заместо акута. (За грависом же закрепили функцию чистого ударения, как в болгарском.)

Ещё там иногда пишется ŭ на конце слов, вместо простого u.

— Это ещё из гибридного письма, где было немое Ȣ̆.

[‌tacriqt]

И с заменой ea на е с крышкой тоже не всё так однозначно, traduçerea написано без неё.

— Там есть и ea, и é. А современное oa передаётся и ô, и ó, и даже ò. Связи с грамматикой (звательный, сочетание с предлогами, артиклями) определённо не выявлено. Было ли в то время там различение разных степеней oa в виде открытого /ɔ/ — вот что важно.

Вот это как-то совсем непонятно, зачем так делать? Разве что были диалекты где они слились?

— Есть диалекты, где все безударные ă стремятся к ы (но бывает и к а), а в ударных при такой этимологической орфографии шансы опознать основу как-никак увеличиваются.

[‌tacriqt]

с заменой ea на е с крышкой

—
И ê там в подавляющем числе случаев соответствует современному графическому ă, а вовсе не ea.

[‌tacriqt]

Кроме того, существовала орфография, где через ç записывалось этимологическое ц из *k: unter-ofiçeru, açia, oçelu.

[‌tacriqt]

Турецкий

Если используется Ьь, то вместо Bb надо писать Bʙ, во избежание путаницы.

— Это правило неоднократно нарушалось или не было использовано, а в рукописи они и вовсе равны.