Сковорода Філософія свободи

[olga_maximenko]

Реальність ще і в тому, що двісті п'ятдесят років тому жив великий старчик, користувався великою пошаною серед земляків і ніхто його не докоряв: мов не на тій мові пише. Люди переписували його трактати передавали з рук в руки, хотів би я знати хто з корифеїв сучасної української (та і не тільки) літератури,  дочекається щоб його переписували від руки.

Пане Сергію, Ви маєте рацію - мабуть, ніхто. Але ж і епоха зараз інша. Не лише переписати від руки, а й прочитати не встигаєш.
Дається взнаки інформаційна злива.

[olga_maximenko]

Нам на перших порах, тому важко сприймати Сковороду, його думки, що ми так зжилися зі  своїми недоліками слабкостями і пороками, що побачити їх, образно уявляти не як порожнє слово, а як предмет для роздумів дуже складно.

Саме так. Побачити свої недоліки дійсно дуже складно. Справа ще й у тім, що не кожна людина хоче їх побачити.

[Iskandar]

Сковорода сам сказав, що для того, щоб людинi бути благою, нема нiяких труднощiв анi завад. Треба просто забажати цього та найти свое мiсце в усесвiтi. Отже все усiм пiд силу

[olga_maximenko]

А ще мені подобається такий вислів Сковороди:
"Майбутнiм ми маримо, а сучасним гордуємо: ми прагнемо до того, чого немає, i нехтуємо тим, що є, так, нiби минуле зможе вернутись назад, або напевно мусить здiйснитися сподiване".

Мабуть, якщо не нехтувати тим, що є, можна знайти себе і своє місце у світі.

[Ser9ey]

  Збагнення Сковороди, звичайно, непросте завдання, але хоча і пройшло вже більше двох століть, думки його дуже свіжі і своєчасні. Адже питання, які ставив Г.С. актуальні і сьогодні.
Можна вчитися, у кого завгодно, але якось простіше, якщо це твій земляк.
І єдиний спосіб знатися на своїх проблемах -це не вивчання обьемних томів світових класиків філософії, плавання в морі думок без керма і ветріл, а учнівство, вибір собі духовного наставника, втішання його думкою, невидиме спілкування, коли душа з душею... І вже тут в пошуку такого вчителя допоможе тільки інтуїція.
Він ратував за сприйняття миру перш за все серцем, підсвідомістю, містичним актом, заснованим на схожості життєвих позицій «двох душ цілування».И сам любив повторювати, що вивчати що або - це виписувати «улюблені цитати,  з вишуканим сенсом» (у листі Михайлу). 

«Я не хочу, щоб тобі залишалися невідомими ці вишукані вислови, які мені дають величезну насолоду, а я знаю, що ти, як це і властиво дружбі, поділяєш мої смаки».

Це метод протилежний системному науковому вивченню, на якому базується сучасна філософська наука. Так можна і читати Сковороду: не намагаючись зрозуміти ціле - воно прийде само з розумінням його особи. У його трактатах потрібно шукати оазиси думки, від яких можна відштовхнутися в своєму сприйнятті. Сковорода пише не для всіх, але його може зрозуміти будь-який вдумливий читач. Якщо почати саме з цих фраз, думок, вони цілком закінчені і живуть самі по собі, і в теж час складають одне.
У Сковороди є чудові вислови про дружбу

«Истинная дружба, правдивое щастье и прямая юность никогда не обветшает...»

Радость серця:

«Якщо ти здоровий, радію; якщо ти до того ще й веселий, радію ще більше, бо веселість — це здоров'я гармонійної душі.»

Вибір життєвого покликання:

«Изобиліем снабдевается одно точію тело, а душу веселит сродное деланіе»

Сковорода був чоловік серйозний, але і не нехтував  міцними виразами у пошуках істини:

«Чучел тот, не мудрец, что не прежде учит сам себе».

«Афедрон со всяким своим лицем есть афедрон. Но храм божій всегда есть вместилищем святыне, хотя вид имеет блудных домов. Женская плоть не мешает быть мужем мужескому сердцу».

«Царство небесне як дівоча незайманість, любить,щоб його брали силою ...»

«В злобном благаго человека лице сердце крыется блаженно»: Цю тему піднімав Умберто Єко в «Ім'я троянди»: арістотелівський сміх в зниклому II томі його «Поетики» (із за цього і пропав?). До речі і у Сковороди пропали його сатиричні: «Обсерваторіум -Сіон» I,II.(Знайдені  рівно через 200 років).




http://www.misli.ho.ua/ukr/index.php?ST=0

[ou77]

А Сковорода взагалі легко читається? щось я вчера прочитав пару його байок не зрозумів до чого це все написане і далі читати незахтів. Він там ніби притчи хоче розказувати, але смисл їх незрузумілий зовсім так само як і пояснення.

[Ser9ey]

А Сковорода взагалі легко читається? щось я вчера прочитав пару його байок не зрозумів до чого це все написане і далі читати незахтів. Він там ніби притчи хоче розказувати, але смисл їх незрузумілий зовсім так само як і пояснення.

Спробуйте почитати «Вдячного Еродія», «Алфавіт» або краще  листи Сковороди Михайлу Ковалинському, переклад з латині відмінний. Є в електроному вигляді
http://varsavva.narod.ru/povnezibranya_ukr.html

А про Сковороду цікаво писав нині якось недооцінений Володимир Шаян «Грігорій Сковорода - Ліцар святої борні»

[ou77]

Попробував «Вдячного Еродія», все таки важка у Сковороди мова, суть навіть не в тому що вона "не українська" стиль важкий, а прочитав пару сторінок, відволікли, а тепер далі не хочеться.
Таке враження що сподобатись такий стиль може тільки тим кто кохається в такому церковнословянсько-канцерярскому:(
Козаки писали в 17ст. куди як простішою мовою і стилем:(

[5park]

А про Сковороду цікаво писав нині якось недооцінений Володимир Шаян «Грігорій Сковорода - Ліцар святої борні»

Шаян не має відношення до науки.

[Nekto]

Оце ми в школі вчили напам'ять:

ПЂСНЬ 10-я

Всякому городу нрав и права;
Всяка имЂет свой ум голова;
Всякому сердцу своя есть любовь,
Всякому горлу свой есть вкус каков ,
А мнЂ одна только в свЂтЂ дума,
А мнЂ одно только не йдет с ума.

Петр для чинов углы панскіи трет,
Федька-купец при аршинЂ все лжет.
Тот строит дом свой на новый манЂр,
Тот все в процентах, пожалуй, повЂрь!
А мнЂ одна только в свЂтЂ дума,
А мнЂ одно только не йдет с ума.

Тот непрестанно стягает грунта,
Сей иностранны заводит скота.
ТЂ формируют на ловлю собак,
Сих шумит дом от гостей, как кабак, —
А мнЂ одна только в свЂтЂ дума,
А мнЂ одно только не йдет с ума.

Строит на свой тон юриста права,
С диспут студенту трещит голова.
ТЂх безпокоит Венерин амур,
Всякому голову мучит свой дур, —
А мнЂ одна только в свЂтЂ дума,
Как бы умерти мнЂ не без ума.

Смерте страшна, замашная косо!
Ты не щадиш и царских волосов,
Ты не глядиш, гдЂ мужик, а гдЂ царь, —
Все жереш так, как солому пожар.
Кто ж на ея плюет острую сталь?
Тот, чія совЂсть, как чистый хрусталь....

http://litopys.org.ua/skovoroda/skov.htm

[Ser9ey]

А про Сковороду цікаво писав нині якось недооцінений Володимир Шаян «Грігорій Сковорода - Ліцар святої борні»

Шаян не має відношення до науки.

Але проф. Володимир Шаян має відношення до Сковороди.(це не традиційний проф. )
Вистачить нам вже цих опусів для книгосховищ.

[Ser9ey]

Попробував «Вдячного Еродія», все таки важка у Сковороди мова, суть навіть не в тому що вона "не українська" стиль важкий, а прочитав пару сторінок, відволікли, а тепер далі не хочеться.
Таке враження що сподобатись такий стиль може тільки тим кто кохається в такому церковнословянсько-канцерярскому:(
Козаки писали в 17ст. куди як простішою мовою і стилем:(

Спробуйте може тоді Омара Хайяма, тематика у них однакова

Козака Сковороду я знаю, а яких козаків 17 століття Ви маєте на увазі?
Може тих що писали турецькому султанові 

[ou77]

Козака Сковороду я знаю, а яких козаків 17 століття Ви маєте на увазі?

Ті що зробили революцію 1648року просто я багато про хмельниччину читав книг, в них багато цитат з їхніх листів.

[piton]

Тот строит дом свой на новый манЂр,

Чому "ять"?

[Nekto]

Тот строит дом свой на новый манЂр,

Чому "ять"?

Манір.

[Ser9ey]

Є переклад філософських творів Сковороди на сучасну українську мову:
"Григорій Сковорода. Пізнай в собі людину"  Львів, вид. Світ 1995
( неодноразово перевидавалася, в електронному вигляді не бачив)

[Ser9ey]

Козака Сковороду я знаю, а яких козаків 17 століття Ви маєте на увазі?

Ті що зробили революцію 1648року просто я багато про хмельниччину читав книг, в них багато цитат з їхніх листів.

Якщо Ви цікавитеся Запорізьким козацтвом. Є цікава робота сучасного дослідника.

Фігурний Ю. «Історічні витоки українського лицарства. Нариси про зародження і розвиток козацької традиційної культури та національне військове мистецтво в українознавчому вимірі». Київ  від. «Стилос» 2004

З передмови:
Книга знайомить читачів з історичними витоками українського лицарства- козацтва. Автор досліджує проблему зародження і розвитку козацької традиційної культури та національне військове мистецтво в українознавчому вимірі. У книзі розглядаються стародавні елементи козацького культурного комплексу, які пов'язують його з мілітарною культурною  традицією багатьох індоєвропейських народів. Окремі нариси присвячені школі молодих воїнів, культу воїнів-звірів, культам коня та меча-шаблі, кобзарям, символіці червоного кольору, особливому ставленню воїна до жінки, а також побратимству, лицарському кодексу, впливової козацької культури на українське державотворення та право творення.

[Nekto]

Козака Сковороду я знаю, а яких козаків 17 століття Ви маєте на увазі?

Ті що зробили революцію 1648року просто я багато про хмельниччину читав книг, в них багато цитат з їхніх листів.

Якщо Ви цікавитеся Запорізьким козацтвом. Є цікава робота сучасного дослідника.

Фігурний Ю. «Історічні витоки українського лицарства. Нариси про зародження і розвиток козацької традиційної культури та національне військове мистецтво в українознавчому вимірі». Київ  від. «Стилос» 2004

З передмови:
Книга знайомить читачів з історичними витоками українського лицарства- козацтва. Автор досліджує проблему зародження і розвитку козацької традиційної культури та національне військове мистецтво в українознавчому вимірі. У книзі розглядаються стародавні елементи козацького культурного комплексу, які пов'язують його з мілітарною культурною  традицією багатьох індоєвропейських народів. Окремі нариси присвячені школі молодих воїнів, культу воїнів-звірів, культам коня та меча-шаблі, кобзарям, символіці червоного кольору, особливому ставленню воїна до жінки, а також побратимству, лицарському кодексу, впливової козацької культури на українське державотворення та право творення.

Буквально вчора листав цю книжку в магазині. Коштує десь 20 грн. Але видавництво "Стилос" - це якось не солідно... не став її купляти...

[Ser9ey]

Буквально вчора листав цю книжку в магазині. Коштує десь 20 грн. Але видавництво "Стилос" - це якось не солідно... не став її купляти...

Оригінальний, проте у Вас, підхід до літератури. 
Я наприклад Володимира Шаяна купував в підворітті на туалетному папері і  перечитую вже десять років.

[5park]

Є цікава робота сучасного дослідника.

Фігурний Ю. «Історічні витоки українського лицарства. Нариси про зародження і розвиток козацької традиційної культури та національне військове мистецтво в українознавчому вимірі». Київ  від. «Стилос» 2004

Подивився вступ до книги на сайті http://www.knyha.com/ukr/catalog/10608/. Абсолютний квазінауковий кіч.

[updated] Потім почитав автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук на сторінці http://etno.us.org.ua/lib/koz_archaic.html (була захищена) і замислився над глибокою системною кризою, в якій опинилась українська історична наука.

[Ser9ey]

Є цікава робота сучасного дослідника.

Фігурний Ю. «Історічні витоки українського лицарства. Нариси про зародження і розвиток козацької традиційної культури та національне військове мистецтво в українознавчому вимірі». Київ  від. «Стилос» 2004

Подивився вступ до книги на сайті http://www.knyha.com/ukr/catalog/10608/. Абсолютний квазінауковий кіч.

[updated] Потім почитав автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук на сторінці http://etno.us.org.ua/lib/koz_archaic.html (була захищена) і замислився над глибокою системною кризою, в якій опинилась українська історична наука.

Не згоден
Ю.Фігурний це не випадковий автор що вирішив пописувати на модну тему. Я читав про нього: він вже років десять розробляє тему походження українського козацтва-лицарства і зв'язки його з європейськими рицарськими орденами, заглиблюючи матеріал від статті до статті (єдиний спосіб якщо щось хочеш добитися в науці). Книга «Історічні вітоки українського лицарства» це звідний матеріал його досліджень. А масштабу задумки йому ще хватіт на все життя і докторську дисертацію.

Зі: А книгу я вже перечитав пару разів

[5park]

Заради цікавості проглянув кілька його матеріалів. Це звичайнісінька бездарність, з якою наука не стояла і поруч. Має рацію Наталя Яковенко, коли вона сумнівається в доцільності існування цього осоружного НДІ Українознавства (а цей пан очолює там відділ української етнології).

[Ser9ey]

. Це звичайнісінька бездарність, з якою наука не стояла і поруч.

Подібні коментарі можна приліпити безвідносно до якого або авторові. Вони нікому ні про що не говорять.

[Nekto]

Офтоп, але різануло око ваші проблеми с семемою, яка в російський виражається словом "хватит".
У мене теж не дуже гарна українська, але спробую виправити:

Вистачить нам вже цих опусів для книгосховищ.

Мені здається, що тут краще сказати досить з нас. Але я не знаю точно, що ви хотіли сказати...

А масштабу задумки йому ще хватіт на все життя і докторську дисертацію.

Ну хватіт - це вже відвертий суржик. Тут треба висточить.

Перепрошую за нахабство, я теж думки виражаю російською, а потім перекладаю на українську...

[Nekto]

. Це звичайнісінька бездарність, з якою наука не стояла і поруч.

Подібні коментарі можна приліпити безвідносно до якого або авторові. Вони нікому ні про що не говорять.

Мені здається, що у науці 5park щось тямить. Передивиться його пости на Лінгвофорумі і переконайтесь в цьому. А з історії українського козацтва вистачає класики - Яворівський наприклад та багато інших. Втім я нічого по даній темі ще не читав. Може 5park підкаже нам що варто було б почитати?