Висхідний потік повітря

[Wolliger Mensch]

Чому я не відчуваю у «висходитися» значення «зійти», «піднятись»?
Префікс «ви-» у цьому слові, на мій смак, повинен вказувати на результативну багаторазову дію, тобто, тісто сходило вже не раз і ось зійшло фінальний раз.

А на що вказує префікс «ви-» у прикметнику «висхідний»?

Это может быть вос-, измененённая по аналогии.

[DarkMax2]

Ні, не схоже.

[Волод]

За аналогією з «узвозом чи взвозом» повинен бути «усхід чи всхід», можливо, щоб уникнути плутанини з точкою на горизонті ,«у-» замінено на «ви-»???

[DarkMax2]

Уростати ~ зростати ~ виростати ~ рости.
Різниця дся сенсу мінімальна.
А в узвозі, здається, префікс єдиний: уз-.

[Волод]

Уростати ~ зростати ~ виростати ~ рости.
Різниця дся сенсу мінімальна.
А в узвозі, здається, префікс єдиний: уз-.

Не те. 

Ось те  взростати

[R]

Узвіз через юс великий.
А висхід то схід. В чешській і словацькій мові východ.
Висхідний то східний.

[Волод]

«висхідний»
«низхідний»
???????????

[Wolliger Mensch]

За аналогією з «узвозом чи взвозом» повинен бути «усхід чи всхід», можливо, щоб уникнути плутанини з точкою на горизонті ,«у-» замінено на «ви-»???

Так как у глагола сходити два противоположных значения «подниматься» и «спускаться» < въсходити и съходити, для первого значения был образован параллельный висходити. Но приставка ви- там по своему значению ничем не помогает — она дублирует с- во втором значении аблатива. Поэтому и думается, что висходити — просто перестройка формы восходити.

[R]

Якщо сонце сходить, а не висходить і пшениця сходить, то не зрозуміло чому повітря висходить.

[Wolliger Mensch]

Якщо сонце сходить, а не висходить і пшениця сходить, то не зрозуміло чому повітря висходить.

А что восход солнца и пшеницы — это свободные сочетания? Разве можно в общем случае сказать солнце взлетает, солнце подпрыгивает и под? Только солнце поднимается как вариант, и всё. То же и о пшенице. А вот про воздушные массы не было таких устойчивых конструкций, поэтому повітря сходить двусмысленно. «Я так думаю!».

[R]

А я думаю, то такий переклад слова "восходящий".
Спочатку думали про варіант возходячий, але потім знайшли десь у словнику висхідний і вирішили що знайшли добре.

[Волод]

За аналогією з «узвозом чи взвозом» повинен бути «усхід чи всхід», можливо, щоб уникнути плутанини з точкою на горизонті ,«у-» замінено на «ви-»???

Так как у глагола сходити два противоположных значения «подниматься» и «спускаться» < въсходити и съходити, для первого значения был образован параллельный висходити. Но приставка ви- там по своему значению ничем не помогает — она дублирует с- во втором значении аблатива. Поэтому и думается, что висходити — просто перестройка формы восходити.

І як «вос-» - префикс повернення допоможе визначити напрямок руху?

[Python]

«вос-» - префикс повернення

Чому повернення? «Вознестися» — це ж угору, на небо (на землю чи в пекло не возносяться, і вознесення земля-земля теж не буває, не рахуючи підйому по земній ієрархії, який теж підйом).

[Волод]

«вос-» - префикс повернення

Чому повернення? «Вознестися» — це ж угору, на небо (на землю чи в пекло не возносяться, і вознесення земля-земля теж не буває, не рахуючи підйому по земній ієрархії, який теж підйом).

«вознестись»- це повернутися на небо, чи скоріш релевітувати, повернутися до польоту.
Якщо Сонце вранці повертається до ходіння, то воно вночі спало.

[Python]

Сонце зранку піднімається над горизонтом — теж угору.

[Волод]

Ні, вранці воно знову починає ходити.

[Python]

Якщо сонце сходить не там, де зайшло, а з протилежного боку, то, очевидно, вночі воно теж десь ходило, тільки ми не бачили.

[Волод]

.........очевидно ... ми не бачили.

[Python]

Так на небі ми теж не бачимо, щоб воно кудись ішло. Практично стоїть на місці, ногами не ворушить, тільки хмарки пропливають повз нього.

[Волод]

Ось така метеотермінологія:

Не зустрінеш мене, розшукавши могилу,
Я не там,
                Не волай,
                                     Я ж не сплю.

Пригортаю тебе, легковієм обвивши,
Посміхаюсь вогнем діамантів в снігу.
Звеселяю тебе, сонцем ниви зігрівши,
Над бідою твоєю дощем я іду.
Ранком тихим повітряний схід розбудивши,
Я пташок, що ширяють,  з собою беру.
Оксамитом нічним небо ввечері вкривши,
Мерехтінням зірок я  до тебе кажу:

Не зустрінеш мене, розшукавши могилу,
Я ж не там,
                Ти не плач,
                                     Я ж не вмер.

[Волод]

Мабуть слід замінити «Я не вмер» на « Я живу», бо «Я не вмер» гендерує весь вірш?

[Волод]

У  (wikt/ru) вос-  начитавсь ось такого:

Значение
Общее прототипическое значение — подъём, совершение, установка, реализация чего-либо.
1.   при добавлении к глаголам образует глаголы со значением направления действия вверх ◆ воспарить, восстать, восходить
2.   при добавлении к глаголам образует глаголы со значением установки, помещения в устойчивое положение ◆ воссесть
3.   при добавлении к глаголам образует глаголы со значением созидания, объединения ◆ воссоединить, восстановить
4.   при добавлении к глаголам образует глаголы со значением собственно совершения действия ◆ восхвалить, восхвалять
5.   (?) ◆ воспринимать
Синонимы
1.   воз-, возо-; частичн.: вз-
Антонимы
1.   за-, низ-, нис-
Этимология
Происходит от праслав. *vъz-, от кот. в числе прочего произошли: др.-русск. въз с вин. п. «за, вместо», въз- «воз-», ст.-слав. въз (др.-греч. ἀντί), русск. воз-, вз-, вос-, вс-, болг. въз-, вз-, сербохорв. уз-, уза-, словенск. vz-, чешск. vz-, vze-, словацк. vzo-, польск. wz-, полабск. våz-. Родственно лит. už- «за», už- «за-», латышск. uz-, арм. z- в различных функциях. Согласно Остхофу, Вальде, этот предлог тождествен и.-е. *ud- «вверх», а z получил от других предлогов. Но балт. и арм. соответствия говорят о дослав. происхождении свистящего согласного. Розвадовский ввиду вост.-лит. ažu считает исходной формой *възъ, что, однако, не подтверждается древнейшими ст.-слав. примерами. Вост.-лит. аžù-восходит, вероятно, к *ažúo и соответствует слав. za-. Происхождение слав. vъz-, лит. už из и.-е. *ups : *up (ср. др.-в.-нем. ûf «на»), англос. upp, подобно греч. εἰς «в» из *ens, маловероятно, вопреки Мейе. Использованы данные словаря М. Фасмера. См. Список литературы.

  Це що виходить: Що *ažúo вже на небі, аžù- до нього знизу потрохи човгає?