Чому об’єкти і навіть суб’єкти, що поряд, втрачають стать?

[Волод]

Цікаво, що словник мабуть також заблукав:

Виділене речення, взагалі-то, не містить жодного з перелічених варіантів слова, про яке ця стаття — «то» в тому переліку нема. В цитаті з Лесі Українки можна було б залишити тільки перше речення — решта тексту потрібна лише для розуміння контексту.

А взагалі, що робить «то» в українській мові? Може прийшов час залишити його у минулому?

Як що? Свою роботу робить, не плутаючись із «те». Українській мові це взагалі властиво: ось є прикметник середнього роду на -е, а ось прислівник на -о — була б це російська мова, вони б виглядали ідентично. Тут теж щось подібне (хоч і незовсім те).
................................

Де тоді «цо»?

[Python]

Де тоді «цо»?

Це вже питання до *цьо, куди воно від нас ділось.

[Drundia]

Мало я прожив, тому не знаю, але вже зараз Python не радить, вказуючи, казати:
«Той — Іван, та — Оксана». Скоро мабуть заборонять навіть казати:
«Той — дім, та — хата».

Уже забороняємо. Бо на момент представлення рід теми невизначений. Тому тему представляють родово нейтральні це, то.

[Волод]

Що за квантова механіка?

[Drundia]

Це вже питання до *цьо, куди воно від нас ділось.

Його просто ніколи не було. А «те» в середньому роді по суті український винахід, бо давня форма «то».

[Drundia]

Що за квантова механіка?

Ква́нтова меха́ніка — основоположна фізична теорія, що в описі мікроскопічних об'єктів розширює, уточнює і поєднує результати класичної механіки і класичної електродинаміки.
— Вікіпедія via Кеп.

[Python]

Це вже питання до *цьо, куди воно від нас ділось.

Його просто ніколи не було. А «те» в середньому роді по суті український винахід, бо давня форма «то».

Проте, «осьо» натякає на втрачену можливість такого розвитку. Якщо «це» — результат редукції «от се», що приблизно те ж саме.

[Drundia]

«осьо»

осьо ← ось то?
Чи просто аналогія до «ото»?

[Python]

«осьо»

осьо ← ось то?
Чи просто аналогія до «ото»?

Скоріш, «он сьо» чи «от сьо». Не можу сказати, наскільки це відповідає справжній етимології.

[Drundia]

ЕСУМ пише, що ото ← о+то. Але якщо народна етимологія його перерозкладає на от+о, то з'являється можливість для ось+о.