підпалу?..

[Awwal12]

То чувство, когда ты внезапно не можешь понять украинский текст.

В песне "Ой, там у саду..." (вариация на тему "Ой, там на горі...") есть строки:

Він голуба вбив,
Голубку вловив,
Узяв підпалу,
Поніс до дому.

На слове "підпалу" завис сначала англофон, а потом и я сам. Заманчивый вариант с искаженным "під полу" пришлось в итоге отвергнуть, но если это форма слова "підпалий", то понятнее не становится. Help!..

[R]

Самопал.
Поджиг.

[Євгенъ]

То чувство, когда ты внезапно не можешь понять украинский текст.

В песне "Ой, там у саду..." (вариация на тему "Ой, там на горі...") есть строки:

Він голуба вбив,
Голубку вловив,
Узяв підпалу,
Поніс до дому.


На слове "підпалу" завис сначала англофон, а потом и я сам. Заманчивый вариант с искаженным "під полу" пришлось в итоге отвергнуть, но если это форма слова "підпалий", то понятнее не становится. Help!..

Взял её  упавшую/ подбитую
И вот ещё нашёл- ПОДПА́ЛЫЙ -ая, -ое. Спец. С пятнами на голове, груди и конечностях тёмном или сером фоне (о масти животных).

[Awwal12]

Самопал.
Поджиг.

Это то, что первым делом предположил англофон. Но.
1. Где это в словарях?
2. Почему такая неочевидная деривация (что такое "самопал", самоочевидно, а откуда развитие "поджиг" > "огнестрельное оружие")?
3. Если это м.р., то откуда генитив?
4. И наконец, при чём тут вообще "самопал"? Чисто для рифмы впендюрен?

Взял её  упавшую/ подбитую
И вот ещё нашёл- ПОДПА́ЛЫЙ -ая, -ое. Спец. С пятнами на голове, груди и конечностях тёмном или сером фоне (о масти животных).

Так упавшую или подбитую (или, эээ, подпалую)? Меня тут під- очень смущает, а словари молчат.

[Волод]

Мабуть від дієслова «підпадати», до того ж антонім «відпалий» є у словнику.

[Awwal12]

антонім

Почему антоним?

Мабуть від дієслова «підпадати»

Так что с семантикой?..

[R]

2. Почему такая неочевидная деривация (что такое "самопал", самоочевидно, а откуда развитие "поджиг" > "огнестрельное оружие")?

Вогнем підпалюють. Безпосередньо, рукою підносять вогонь.

3. Если это м.р., то откуда генитив?

Неважко здогадатись, слово підпала, жіночого роду.

4. И наконец, при чём тут вообще "самопал"? Чисто для рифмы впендюрен?

Як є стрілець і вбив, то все просто.

[Волод]

антонім

Почему антоним?

Мабуть від дієслова «підпадати»

Так что с семантикой?..

Так у словнику значень як....

Може бути ще варіант «підупала» - знесилена

[R]

Так упавшую или подбитую (или, эээ, подпалую)? Меня тут під- очень смущает, а словари молчат.

Найбільш логічний варіант: упалу.
А текст могли записувати з пісні і не те почути. Таке буває.
Виконавець міг не те заспівати.

[Python]

Підпалий — дієприкметник від підпасти. Підпадати й підпасти в Грінченка має значення

1) Падать понемногу, прибавляться, прибавиться. Сніг підпадає потроху. 2) Падать, пасть подъ что. То він біжить, підбігає і пожар під ноги підпадає.
...

Варіант (2) не виглядає нелогічно. Хоч, мабуть, тут ще якесь значення, яке Грінченко пропустив — підбита, поранена — що вписується в контекст.

Хоча СУМ-11 значень, пов'язаних з фізичним падінням, вже не фіксує — в більш сучасній мові слово виражає лише абстрактні поняття.

Там же в Грінченка:

... 5) [Підпадати] під мислі. Нравиться, понравиться. Ой ти мені, вражий сину, під мисленьки не підпав.

Тоді «підпала [під мислі]» може означати «та, що сподобалась» (рос. «понравившаяся»). Хоча це вже дуже натягнуто.

Ще одна натягнута версія:

Підпалак, -ка, м. Перепелъ.

(Інші варіанти: підпалок, підпавок). Що, як *підпала, *підпава або *підпалка — фемінітив від нього? Тоді можна припустити, що в пісні початково фігурували не голуб і голубка, а перепел і перепілка, переосмислена згадка про яку і збереглася в цьому рядку.

Ще версія: на місці «підпалу» було «попалу» — від «попасти(ся)». Голубка попалася стрільцю — стрілець узяв попалу голубку.

[Wolliger Mensch]

То чувство, когда ты внезапно не можешь понять украинский текст.

В песне "Ой, там у саду..." (вариация на тему "Ой, там на горі...") есть строки:

Він голуба вбив,
Голубку вловив,
Узяв підпалу,
Поніс до дому.

На слове "підпалу" завис сначала англофон, а потом и я сам. Заманчивый вариант с искаженным "під полу" пришлось в итоге отвергнуть, но если это форма слова "підпалий", то понятнее не становится. Help!..

Например, СРНГ 28, 128: подпали «подмышки», западнорусское. «Взял под мышку, понёс к дому». М?

[Волод]

Є ще варіант з «палити» в сенсі стріляти, тоді «підпала» - поранена.

[R]

Например, СРНГ 28, 128: подпали «подмышки», западнорусское. «Взял под мышку, понёс к дому». М?

Тоді пала -- рука або плече.
Якщо згадати слова палець і палиця, то можливо.

[Python]

Например, СРНГ 28, 128: подпали «подмышки», западнорусское. «Взял под мышку, понёс к дому». М?

«Узяв під пахву, поніс до дому»? Теж варіант. Але тоді й забраковане Аввалем «під полу» звучить не гірше.

[DarkMax2]

Підпалий, -а, -е. ? Воли великі, гнідої шерсти, аж підпалі. Сим. 213.
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 174.ПІДПА́ЛИНА, и, жін. Пляма іншого кольору на шерсті тварини або на хутрі. Чорна, з рудими підпалинами такса заливається гавканням (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 396);
//  Пляма, місце з іншим забарвленням на чому-небудь. Сидить, мабуть, дід з своєю коротенькою незрадливою.. люлечкою в міцних ще зубах і всміхається хитро з-під білих вусів з рудими підпалинами (Олександр Копиленко, Навколо полум'я, 1961, 115); Глянув Данило й на заріччя. Там хвилювались вранішні фіолетові снігові замети з сірими підпалинами на горбках (Олександр Копиленко, Лейтенанти, 1947, 72).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 479.

Ще одна натягнута версія:

Підпалак, -ка, м. Перепелъ.

(Інші варіанти: підпалок, підпавок). Що, як *підпала, *підпава або *підпалка — фемінітив від нього? Тоді можна припустити, що в пісні початково фігурували не голуб і голубка, а перепел і перепілка, переосмислена згадка про яку і збереглася в цьому рядку.

Гарна версія. Підпалак якраз від кольору. Бо рябий.

[Awwal12]

«Узяв під пахву, поніс до дому»? Теж варіант. Але тоді й забраковане Аввалем «під полу» звучить не гірше.

Гірше, конечно (записано-то "підпалу", при этом "о" и "а" в украинском не смешиваются, и условий для ассимиляции "о" > "а" тут тоже нет). По-моему, Wolliger попал в яблочко - здесь диалектное "под мышку" (пусть и не засвидетельствованное в словарях, но у меня сложилось впечатление, что с украинской лексикографией дела вообще обстоят как-то не очень).

[Awwal12]

Є ще варіант з «палити» в сенсі стріляти, тоді «підпала» - поранена.

Что с морфологией?
«Підруба» - подрублена? «Погриза» - погрызена?? 

[Волод]

підсипати - підсипка
підлити - підлива
залити - злива

[Awwal12]

підсипати - підсипка
підлити - підлива
залити - злива

"То, что подсыпают, подливают" и пр. (то есть инструмент). И?...

[R]

Сторінка 116:

1. Ой, там у саду,
Пид яблонькою,
Там сыд'Ив голуб
С голубонькою*.
2. Воны сыдилы,
Парувалыся,
Сызыми крыльмы
Обнималыся.
3. Дэ взявся стрылэць,
Добрый молодец.
Розбыв, розлучив
Пару голубив.
4. Вин голуба вбыв,
Г олубку вловыв.
Узяв пид полу,
Понис до дому.
5. Понис до дому,
Пустыв до полу.
Насыпав пшеныци
Яровоныкои.
6. Насыпав пшеныци
Яровонькои.
Поставьте воды
Холоднонькои
7. Голубка гудэ.
Ны йисть и ны пье.
А в сад-виноград
Всэ плакать идэ.

http://torba.etnoua.info/files/Narodnye-pesni-Kubani_VZaharchenko_1987.pdf

[Awwal12]

Ну, тут явно вторичное переосмысление.

[Волод]

підсипати - підсипка
підлити - підлива
залити - злива

"То, что подсыпают, подливают" и пр. (то есть инструмент). И?...

назвати – назва
відхилити – відхил
нанести – нанос
виміряти – вимір
вводити – ввід
зводити – звід
поділити - поділ
вирізати – виріз
виробити – виріб
.................
зрадити - зрада

[Zavada]

«Узяв під пахву, поніс до дому»? Теж варіант. Але тоді й забраковане Аввалем «під полу» звучить не гірше.

Гірше, конечно (записано-то "підпалу", при этом "о" и "а" в украинском не смешиваются, и условий для ассимиляции "о" > "а" тут тоже нет).

Виконавець міг не те заспівати.

(Google) "голубку"

(Google) "голубку"

Тем более что «поніс додОму».

[DarkMax2]

ПОЛА́, и, жін. Край кожної з половин одягу (пальта, шинелі, піджака і т. ін.), що розгортається спереду. Поли крає, а плечі латає (Номис, 1864, № 1545); Він довго обтрушувався, чепурився, обтер порох з чобіт полою шинелі (Нечуй-Левицький, III, 1956, 38); Холодний березневий вітер шарпав поли чорного пальта (Петро Панч, Синів.., 1959, 3).
♦ З-під поли [продавати (купувати і т. ін.)]: а) таємно, незаконно (продавати чи купувати щось). — Нічого ані купити, ані тобі продати — хіба з-під поли, крадькома (Василь Еллан, II, 1958, 7); б) таємно робити що-небудь. Збір було призначено на вигоні біля тих самих вітряків, де глитайня підняла колись на крилі свого найлютішого ворога Яреська Матвія, що водився з кременчуцькими бунтарями і читав з-під поли селянам протицарські афішки (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 16); Із поли́ в по́лу [віддати (передати і т. ін.)] — безпосередньо від одного до іншого, з рук у руки. Не довго торгувались, перехрестились на схід сонця, і стригун із поли в полу перейшов до мене (Збірник про Кропивницького, 1955, 8); Мов (наче, неначе і т. ін.) за поли тягне кого — кому-небудь дуже хочеться здійснити щось. Тягне було мене наче за поли надвір, на той шлях, кудою понесли її на кладовище (Нечуй-Левицький, I, 1956, 64); Думки розбирали голову... Як там у городі? Що з Христею?.. — Пріську наче за поли тягло піти довідатися (Панас Мирний, III, 1954, 106); Під полою — потай від інших, таємно. — Хоч Дорош і городянин, а, бач, поділився хлібом-сіллю, а ми, селюки, під полою зжували. От і розбери... (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 444); Поли (полу) вріж та тікай — будь-що, за всяких умов поривай стосунки з ким-небудь недобрим, лихим, уникай неприємних ситуацій. Од ледачого поли вріж та тікай (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 205); [Грицько:] Годі, Химко, не плач. Знай, що тут, у цьому лихому місці твоя згуба засіла. Тікай мерщій від неї! Поли вріж та тікай (Панас Мирний, V, 1955, 256); [Дудар:] Це така казка, що полу вріж, та тікай... (Леонід Смілянський, Черв. троянда, 1955, 68); Поли (полу) врізати — зовсім перестати бувати де-небудь, у когось. Після того, як поли врізав [Грицько] від Чіпчиної хати; казав і Христі, щоб не ходила (Панас Мирний, II, 1954, 290); Тягти (смикати і т. ін.) за поли кого — настирливо вимагати чогось. Смішні ті наші видавці: оце смичуть за поли, — давай щось нового! — а даси, то воно й зостаріється те нове, поки на світ вилізе (Леся Українка, V, 1956, 75); Ударити (вдарити, ударитися, вдаритися) об (у) поли [руками] — виявити збентеження, здивування, розгубленість і т. ін. з певного приводу. Як.. роздивились і вгадали, що то солдат мальований, так аж об поли вдарили руками (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 16); Увійшов [чоловік] у хату, Ударивсь об поли: Лазять діти в запічку Голодні і голі (Тарас Шевченко, II, 1963, 141).

2. розм. Повішене полотнище, яке розсувається, відкидається в сторону і т. ін. «Ануте!» Як се тільки гукнув [Юдун], так поли у шатра і впали, а під шатром, чого то там не було? (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 241).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 57.

[Awwal12]

Тем более что «поніс додОму».

Там ударение в обоих строках подогнано под музыкальное же, предпоследний слог значения не имеет.