І все таки: "кияни" чи "київляни" (рос. киевляне)?

[Сергий]

Мабуть таки правильно було б "київляни"

Уродженці і жителі Києва умовно діляться на два табори. Одні віддають перевагу самоназві "киевляне", в той час як інші самоназві "кияни". Задумався над тим, що правильніше було б напевно українською говорити "київляни" себто "люди Києва", а не "люди Кия". Мабуть і буду себе так ідентифікувати.

[Wolliger Mensch]

Название киянин образовано не от Кия, а как разговорное сокращённое словообразование от Киева, ср. курянин и под. — когда притяжательный суффикс в названии города убирается, а к оставшейся значимой основе сразу присоединяется суффикс жителя.

[Волод]

У мене є вірш на цю тему:

Чому?

Дивився тендери — стомився,
Киянки гумові  побачив,
І погляд чомусь зупинився...

Мабуть зацікавився: «Чи йде в комплекті з гумовими киянками житлова площа?»

[DarkMax2]

(wiki/uk) Київлянка

[LUTS]

Мабуть таки правильно було б "київляни"

Уродженці і жителі Києва умовно діляться на два табори. Одні віддають перевагу самоназві "киевляне", в той час як інші самоназві "кияни". Задумався над тим, що правильніше було б напевно українською говорити "київляни" себто "люди Києва", а не "люди Кия". Мабуть і буду себе так ідентифікувати.

Ну прямо таки - згадали Кия і стали називати себе киянами... 

[Сергий]

Название киянин образовано не от Кия, а как разговорное сокращённое словообразование от Киева, ср. курянин и под.

Согласен, вполне может быть такая версия.

Ну прямо таки - згадали Кия і стали називати себе киянами... 

А чому б і ні? Це в т.ч. про конструювання традиції і суперечки навколо того, хто саме тут з'явився раніше. Коли в суперечках "корінних" з ще більш "корінними" одні доводять, що їх діди-прадіди "веками живут в Киеве", а другі на це відповідають, що їх діди-прадіди взагалі-то сюди прийшли з "тим самим легендарним Києм" 

[Волод]

Название киянин образовано не от Кия, а как разговорное сокращённое словообразование от Киева, ср. курянин и под. — когда притяжательный суффикс в названии города убирается, а к оставшейся значимой основе сразу присоединяется суффикс жителя.

Куряни були, коли Курська ще не було.

[LUTS]

А чому б і ні? Це в т.ч. про конструювання традиції і суперечки навколо того, хто саме тут з'явився раніше. Коли в суперечках "корінних" з ще більш "корінними" одні доводять, що їх діди-прадіди "веками живут в Киеве", а другі на це відповідають, що їх діди-прадіди взагалі-то сюди прийшли з "тим самим легендарним Києм" 

Ну якби Київ вирізався і вимирав кілька раз. Дуже малоймовірно, що хтось живе там з часів Кия (якщо він взагалі існував, в чому я дуууже сумніваюсь).

[Сергий]

Ну якби Київ вирізався і вимирав кілька раз. Дуже малоймовірно, що хтось живе там з часів Кия (якщо він взагалі існував, в чому я дуууже сумніваюсь).

Ім'я Кий може означати в т.ч. "дядько з києм" тобто просто "князь"

[Лукас]

Ім'я Кий може означати в т.ч. "дядько з києм" тобто просто "князь"

А может и не означать.

[Wolliger Mensch]

Ім'я Кий може означати в т.ч. "дядько з києм" тобто просто "князь"

Почему не «странник», «воин» и под. — мало людей с палками? Почему не просто прозвище по внешнему виду — например, «тощий, как палка»? А может, он любил палку в ход пускать, поэтому его так прозвали — тоже типовая мотивация.

[Волод]

  

На официальном сайте мэрии Бишкека приведено следующее обоснование наименования города: беременная жена одного батыра (богатыря) потеряла мутовку (кирг. бишкек) для взбивания кумыса. В процессе поисков «бишкека» у неё внезапно наступили роды, и она родила мальчика, которому дали имя Бишкек. Он стал батыром, после смерти был похоронен на бугре у берега реки Аламедин, где был возведён надгробный гумбез-Бишкек.

[Wolliger Mensch]

 

На официальном сайте мэрии Бишкека приведено следующее обоснование наименования города: беременная жена одного батыра (богатыря) потеряла мутовку (кирг. бишкек) для взбивания кумыса. В процессе поисков «бишкека» у неё внезапно наступили роды, и она родила мальчика, которому дали имя Бишкек. Он стал батыром, после смерти был похоронен на бугре у берега реки Аламедин, где был возведён надгробный гумбез-Бишкек.

Кумыс сильно забродил, видать, у авторов этой истории...

[piton]

Не сами придумали.
Предками данная мудрость народная.

[Волод]

А у нас що?
Стояв Тор з киянкою, тому його прозвали Киянином .....

[Волод]

Інде було так: http://imja.name/novostionomastiki/kraevedy-uralska-zashhishhayut-starinnye-toponimy.shtml

[Wolliger Mensch]

Інде було так: http://imja.name/novostionomastiki/kraevedy-uralska-zashhishhayut-starinnye-toponimy.shtml

Запрошенный URL не может быть получен

[Волод]

Там мова йде про те, як козаки, одягнувшись бабами, побили рублями,



які там називали вальками, солдат, що надто докучали козачкам, коли ті прали одяг на річці. Так виникли назви Валькова вулиця і Вальковий острів.

[Волод]

  Цікаво: «Били рублями чи рубелями?»

[Wolliger Mensch]

Цікаво: «Били рублями чи рубелями?»

Чего? Др.-русск. рубль, рубля > рубель, рубля, там -е- — регулярный опорный гласный в конечной группе CS.

[Волод]

 Може це й законно, але наші захисники  закону відмінюють це слово інакше:
https://atn.ua/obshchestvo/novyy-nachalnik-policii-harkovshchiny-chto-izvestno-ob-andree-rubele

«наші» - хай не при DarkMax2 це буде сказано.

[DarkMax2]

У прізвищах часто зламане чергування, хоч там ікавізм, хоч випадні.
У рублі випадна Е.

РУБЕЛЬ 1, бля, чол., розм. Те саме, що карбованець 2. Із копійки рублі робляться (Номис, 1864, № 9919); — Ой, на ж тобі, синку, Рубля золотого, Купи собі, синку, Коня вороного (Українські народні ліричні пісні, 1958, 126); Кожний же знає, як того рубля тяжко заробити, а ще тяжче зберегти (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 154).
♦ Довгий рубель — те саме, що Довгий карбованець (див. довгий). Утік чи не втік [Кулик], а кинув роботу й десь подався на легкі хліби та на довгі рублі... (Семен Журахович, Дорога.., 1948, 213); — Посадили б кавунів — довгі рублі в дурну кишеню (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 76).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 892.Коментарі (2)

РУБЕЛЬ 2, бля, чол.

1. Вузька дерев'яна дошка з ручкою і поперечними зарубками для качання білизни. Випрали ми сім пар онучок, сушили на кабиці, моя жінка викачала їх рублем та качалкою, щоб м'які були, як пух (Юрій Яновський, I, 1954, 33); Докія кидається до скрині, підіймає важке віко і дістає чисту, трохи прим'яту сорочку, намотує її на качалку і з силою викачує рублем (Михайло Стельмах, II, 1962, 175).

2. Довга жердина, яку кладуть зверху на віз із сіном, снопами й притягують за кінці вірьовкою так, щоб, придавивши, утримати вантаж. Старий Кайдаш.. пішов до церкви, загадавши синам ладнати два вози з рублями для возовиці (Нечуй-Левицький, II, 1956, 275); Снопи накладено, рублем придавлено, люди ще раз оглянули поле (Костянтин Гордієнко, Чужу ниву.., 1947, 120).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 892.

[Janko]

Цікаво: «Били рублями чи рубелями?»

Ударение в значении «деньги» и в значении «вальки» одинаковое?

[DarkMax2]

Цікаво: «Били рублями чи рубелями?»

Ударение в значении «деньги» и в значении «вальки» одинаковое?

У карбованця хитався наголос.

[Janko]

Спасибо, понял.