Post reply

Note: this post will not display until it's been approved by a moderator.

Name:
Email:
Subject:
Message icon:

Verification:
Type the letters shown in the picture
Listen to the letters / Request another image

Type the letters shown in the picture:
√49 Напишите ответ строчными буквами:
«Сто одёжек, все без застёжек» — что это?:

shortcuts: hit alt+s to submit/post or alt+p to preview


Topic Summary

Posted by: Elischua
« on: August 31, 2014, 05:38 »

Чому ѥстє просто нє казал на википѣдьѭ?
Дуже по-чеському.
Хіба в нас не "казал ѥс"/"казали ѥстє"?
Чьто правьда тако кажѫть на чєхах, хоча т’сє бѣ ѫгрьскоhо »Maga« ради, ис чешьскоѥ пак личих. Бѣ ино пыт.
Posted by: Sandar
« on: August 30, 2014, 14:18 »

Просто богемізм.
Posted by: Sirko
« on: August 30, 2014, 09:31 »

Чому ѥстє просто нє казал на википѣдьѭ?
Дуже по-чеському.
Хіба в нас не "казал ѥс"/"казали ѥстє"?
Posted by: Elischua
« on: August 28, 2014, 22:24 »

Нє вьсѭды (по говорѣх) там ѥ мѧкыи [sj].
Де його немає?
Багато дє. Ба и ѫмєџи одиноhо говору можє бути [sj] чи и [ɕ], а можє нє бути – тсє нѣ рєфлєкс, а лишь бѡчьныи алофон або т.зв. замѣстьна мѧкѡсть.
Posted by: Kaze no oto
« on: August 28, 2014, 22:20 »

Нє вьсѭды (по говорѣх) там ѥ мѧкыи [sj].
Де його немає?
Posted by: Elischua
« on: August 28, 2014, 22:17 »

Чому ѥстє просто нє казал на википѣдьѭ?
Posted by: Elischua
« on: August 28, 2014, 22:11 »

В осьвіче́ні мався на увазі наголос, бо с мʼяке в обох випадках.
Нє вьсѭды (по говорѣх) там ѥ мѧкыи [sj].
Posted by: Elischua
« on: August 28, 2014, 22:08 »

Коли говоримо про рѡзьнъï вымълвы (або рєфлєкси, або алофони) фоним – то ѥ рѡзьница мєџи говоры, алє тодѣ рѡзьница бѣ лишь «чѵтъка, пофонима» вымълва проти «бѣглоѥ, мазаноѥ, глаџоноѥ» вымълвы. Шьло бы про такъï рѡзьницы вымълвы hє орьл о [ɔ`rɜl] проти [ɔ`rɜw] проти [`ɒrəl], або грєбень о [`ɰrɜbe̝nj] п"ти [rɐbe̞nj] п"ти [`ɰrebinj] – то бѫ ужє рѡзьницы вымълвы по говорѣх.
Posted by: Sirko
« on: August 28, 2014, 21:36 »

Різниця вимови в тому числі й відрізняє одну говірку від іншої.
В осьвіче́ні мався на увазі наголос, бо с мʼяке в обох випадках.
Posted by: Elischua
« on: August 28, 2014, 10:55 »

Типові риси:
жиють (живуть)
частійше (частіше)
зміняє ся (змінюється)
длятого, задля того (тому)
при купі (у купі)
мадяри (угорці)
москалі (росіяни)
жиди (євреї)
кожда (кожна)
поволи (повільно)
від себе (одна від одної)
є (-)
росийська (російська)
часо́м/ча́сом
давнійша/давніша
ме́ньше/менше
осьвіче́ні/осві́чені
Дєякъï ѫзоры испѡрьны сѫть чьто до ïх мєџованья. То бо то марьно ѥ гранити: частійше:частіше, давнійша:давніша, ѥ бо ту рѡзьница вымълвы – нє словоставу, кыи ѥ обудє тотожьн, ато: частѣишѥ, дє одина вымълва ѥ [ʧɘ`sce̝ɩʃɛ~ʧɘ`sci̝ɩʃɛ], а друга [ʧɘ`sce̝ːʃɛ~ʧɘ`sci̝ːʃɛ] – пьрвъша ѥ «чѵтъка» вымълва, або по-фонима, друга ѥ «мазана» або «глаџона» сѡ замѣстьноѭ дълготоѭ. Тє самє ис давнійша:давніша – один твар давьнѣиша, рѡзьнъï вымълвы.
Тє жє до меньше:менше. Тсє сѫть нє рѡзьнъï твары, алє рѡзьнъï вымълвы тоhо самого твара: мьньшѥ. Просто, инодє «н» доста инєрциинѫ мѧкѡсть ѡд «ш», а инодє оста «нєѫражѵн»: [`mɜnʂɛ] : [`mɜɲʃɛ]. Дорєчи, сѭды жє и [`mɜɲʧɛ~`mɜnʧɛ].
Таи освѣдъчѥнъï – осє ѥ основыи твар, лишьнѥ сѫть мѣны вымълвы. Инъшъï замѣтъкы добрѣ лучи.