Лингвофорум

Теоретический раздел => Интерлингвистика и лингвопроектирование => Проекты письменностей и транслитераций => Topic started by: DarkMax2 on March 22, 2019, 12:04

Title: Болгарско-украинская транслитерация
Post by: DarkMax2 on March 22, 2019, 12:04
Противоречит действующим правилам правописания.

ПРАВИЛА
передачі українською мовою
географічних назв і термінів Болгарії

І. Загальні положення

1.1. Ці Правила встановлюють норми передачі українською мовою географічних назв і термінів Болгарії в офіційних документах, друкованих засобах масової інформації, картографічних, довідкових, енциклопедичних, навчальних та інших виданнях відповідно до положень Закону України «Про географічні назви» за нормами та правилами українського правопису.

1.2. У цих Правилах терміни вживаються у таких значеннях:
географічний термін – слово, що позначає рід географічного об’єкта, його фізичну або іншу характеристику;
передача географічних назв – процес передачі фонологічних, морфологічних та лексичних елементів якоїсь мови засобами іншої мови;
топонім – власна назва географічного об’єкта, що застосовується для його розпізнавання та встановлення відмінності від інших об’єктів.
Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України «Про географічні назви».

1.3. Абетка болгарської мови складається з 30 літер: Аа, Бб, Вв, Гг, Дд, Ее, Жж, Зз, Ии, Йй, Кк, Лл, Мм, Нн, Оо, Пп, Рр, Сс, Тт, Уу, Фф, Хх, Цц, Чч, Шш, Щщ, Ъъ, ь, Юю, Яя.

1.4. У болгарській мові, як і в українській, вільний наголос, тобто в багатоскладових словах наголос може падати на будь-який склад, наприклад:
Со́фия – Со́фія,
Нико́пол – Ніко́пол,
Асеновгра́д – Асеновгра́д,
Йо́вково – Йо́вково,
Ста́ра Заго́ра – Ста́ра Заго́ра.

1.5. Основними джерелами для встановлення автентичного написання болгарських географічних назв є великомасштабні географічні карти та атласи останніх років видання болгарською мовою. Крім картографічних джерел, для встановлення правильного написання географічних назв болгарською мовою використовуються матеріали переписів населення, довідники, словники назв географічних об’єктів, довідники адміністративно-територіального устрою тощо.

ІІ. Передача українською мовою болгарських літер і літеросполук

2.1. Болгарські географічні назви передаються українською мовою за фонетико-графічним принципом відповідно до літературної вимови сучасної болгарської мови, фонетики і написання.

2.2. При передачі українською мовою болгарських географічних назв з літерою і звуком ъ використовується буква і звук и, наприклад:
Търново – Тирново, Търговище – Тирґовіште, Искър – Іскир.
Традиційно назва країни България українською мовою пишеться через о –  Болгарія, як і слова «болгарин», «болгарський» тощо.

2.3. Правила та приклади передачі українською мовою літер і літеросполук болгарської мови наведено в додатку 1 до цих Правил.

ІІІ. Передача українською мовою географічних
назв і термінів

3.1. При передачі українською мовою болгарських географічних назв зберігається їх болгарське написання: окремо, через дефіс або разом.

3.2. Болгарські географічні назви, які складаються з двох або декількох слів, пишуться окремо, наприклад:
Превалска Огоста  Превалська Огоста;
Велико Търново  Велико Тирново.

3.3. Через дефіс пишуться топоніми, які складаються з іменника і наступного прикметника. У більшості випадків це назви гірських районів, великих географічних областей, наприклад:

Рило-Родопският масив – Ріло-Родопський масив;
Осоговско-Беласишката планинска редица – Осоґовсько-Беласіцький гірський хребет (гряда);
Бургаско-Странджански руден район – Бурґасько-Странджанський рудний район;
Троянско-Калоферския дял – Троянсько-Калоферська частина;
Бука-Преслапска седловина – Бука-Преслапська сідловина.

3.4. Складні назви населених пунктів пишуться окремо. Прикметники, утворені від них, пишуться разом, наприклад:
Велико Търново – Великотърновски    – Великотирновський;
Стара Загора – Старозагорски – Старозагорський;
Бобов Дол – Бобовдолски – Бобовдолський;
Гоце Делчев – Гоцеделчевски – Ґоцеделчевський.

3.5. Назви населених пунктів – складні іменники пишуться разом, наприклад:
Асеновград – Асеновґрад;
Белоградчик – Белоґрадчік;
Димитровград – Дімітровґрад;
Рудозем – Рудозем;
Староселец – Староселец.

3.6. Слова, які входять до складу топоніма, можуть писатися з великої та малої літери, наприклад:
Средния Предбалкан – Середній Предбалкан;
Превалска Огоста – Превалська Оґоста;
Дунавската равнина – Дунайська рівнина;
Ведернишки рид – Ведерніцьке узгір’я.

3.7. Географічні терміни, які супроводжують фізико-географічні об’єкти, в болгарській мові можуть стояти перед назвою і після неї. При передачі українською мовою болгарські географічні терміни, які збігаються з відповідними українськими географічними термінами коренем і значенням, перекладаються, наприклад:
Слънчев бряг – Слинчев бряґ;
Еминска планина – Емінські гори;
Хасковско възвишение – Хасковська височина;
нос Калиакра – мис Каліакра;
река Марица – річка Маріца;
Самоковско поле – Самоковська рівнина;
Рабишката пещера – Рабіцька печера;
езерото Сребърна – озеро Сребирна;
Рило-Родопският масив – Ріло-Родопський масив;
Старопланинска верига – Старопланінське пасмо;
Горнотракийската низина – Ґорнотракійська низовина;
язовир Искър – водосховище Іскир.

3.8. Перекладаються українською мовою прикметники среден-, висок-, старо-, коли вони є частиною складеної назви фізико-географічного об’єкта (низовина, пасмо, височина, рівнина тощо), наприклад:
Средногорската област – Середньогірська область;
Високопланинско пасище – Високопланінське пасовисько;
Старопланинска верига – Старопланінське пасмо.

3.9. У прикметниках на -ски, -ска, -ско, -шки, -щки суфікси та закінчення змінюються суфіксами та закінченнями українських прикметників повної форми  -ський, -ська, -ське, -цький, наприклад:
Пловдивски окръг – Пловдівський округ;
Софийски окръг – Софійський округ;
Видински окръг – Відінський округ;
Варненската падина – Варненська западина;
Драгоманското езеро – Драґоманське озеро;
Пернишки окръг – Перніцький округ;
Пазарджишки окръг – Пазарджіцький округ;
Търговищки окръг – Тирґовіцький округ.

3.10. У болгарській мові в прикметниках, утворених від географічних назв, приголосні основи на з, с, ж, ч, ш перед суфіксом -ск (и) зберігаються, при цьому звук с із суфікса випадає. В українській мові при творенні прикметників за допомогою суфікса  -ський від болгарських географічних назв, основа яких закінчується на приголосний, відбуваються фонетичні зміни, які не характерні для болгарської мови.
Правила та приклади передачі українською мовою прикметникових форм, утворених від болгарських географічних назв, наведено в додатку 2 до цих Правил.

3.11. Приклади географічних термінів та інших слів, що формують болгарську топонімію, наведено в додатку 3 до цих Правил.

Директор Департаменту землеробства                                           Т.І. Лазарь
Title: Болгарско-украинская транслитерация
Post by: DarkMax2 on March 22, 2019, 12:05
Таблиці не став додавати. Їх можна подивитися тут: https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/26/f428222n18.doc
Title: Болгарско-украинская транслитерация
Post by: Wolliger Mensch on March 22, 2019, 13:28
Традиційно назва країни България українською мовою пишеться через о –  Болгарія, як і слова «болгарин», «болгарський» тощо.

;D
Title: Болгарско-украинская транслитерация
Post by: Vertaler on March 22, 2019, 13:57
Как -шт-ский превратилось в -цький, что-то не пойму.
Title: Болгарско-украинская транслитерация
Post by: DarkMax2 on March 22, 2019, 14:08
Как -шт-ский превратилось в -цький, что-то не пойму.
Я тоже. В украинском -т+ський остаётся -тський.
Кстати, в правиле "Зміни приголосних перед-СЬК(ИИ), -СТВ(О)" ничего про -щ+ський. Подозреваю, что в народном украинском добавляли суффикс -(й)ан- или -ів-: -щанський / -щівський.
Title: Болгарско-украинская транслитерация
Post by: Python on March 22, 2019, 14:10
«Ґ» при транслітерації зі слов'янської кирилиці, в якій розрізнення Г/Ґ відсутнє, вказує на неуцтво мовознавця, що плутає транслітерацію й транскрипцію.
Title: Болгарско-украинская транслитерация
Post by: Wolliger Mensch on March 22, 2019, 14:16
«Ґ» при транслітерації зі слов'янської кирилиці, в якій розрізнення Г/Ґ відсутнє, вказує на неуцтво мовознавця, що плутає транслітерацію й транскрипцію.

Это спорная тема даже в собственно украинском, не говоря уже о каких-то передачах иноязычных названий.
Title: Болгарско-украинская транслитерация
Post by: DarkMax2 on March 22, 2019, 14:22
«Ґ» при транслітерації зі слов'янської кирилиці, в якій розрізнення Г/Ґ відсутнє, вказує на неуцтво мовознавця, що плутає транслітерацію й транскрипцію.
То для підлеглого націоналіста Швайки очікуване. У них навіть нідерландська G стала Ґ.
Тут жах з морфологічною адаптацією: Маріца, Староселец тощо.
Ну, і ігнорується нерозрізнення південними слов'янами и/і - все через І, на російський манір.
Title: Болгарско-украинская транслитерация
Post by: Python on March 22, 2019, 14:35
Это спорная тема даже в собственно украинском
Навіть у радянський період, коли літеру Ґ викинули з алфавіту, були слова-винятки, де Г нормативно вимовлялось як Ґ — відновлення літери Ґ вплинуло лише на їх написання, але не на звучання. Спірним є лише застосування Ґ в запозиченнях та іншомовних назвах, іншомовне [g] в яких передавалось українським фрикативним Г у східноукраїнській традиції, хоча в західноукраїнській у таких випадках частіше використовувалось Ґ.
Title: Болгарско-украинская транслитерация
Post by: Python on March 22, 2019, 14:38
У них навіть нідерландська G стала Ґ.
Ґ в нідерландизмах та грецизмах ще можна виправдати потребою відрізняти [ɣ] від [h] та історичною фонетикою. Болгарська — не той випадок.
Title: Болгарско-украинская транслитерация
Post by: DarkMax2 on March 22, 2019, 14:40
Спірним є лише застосування Ґ в запозиченнях та іншомовних назвах, іншомовне [g] в яких передавалось українським фрикативним Г у східноукраїнській традиції, хоча в західноукраїнській у таких випадках частіше використовувалось Ґ.
Взагалі спірним є ототожнення українського ґ з іншомовним g. На жаль, ніхто не рахував, яка доля серед "класичних" слів з ґ одзвінчення k>g, а яка доля іншомовного g.