Лингвофорум

Local boards - Разделы на разных языках => Український форум => Альтернативні та історичні правописи => Topic started by: Волод on November 9, 2015, 11:34

Title: Чому в українській мові нема дієприкметників майбутнь
Post by: Волод on November 9, 2015, 11:34
Я розумію що дієприкметники в українській мові не в фаворі, але чому все ж така дискримінація саме дієприкметників майбутнього часу?
Чи не вплив це російської мови?

Бо немає ж логіки у таких реченнях:

Quote
Оскільки ознакою предмета дія може бути лише тоді, коли вона відбулася або відбувається, майбутнього часу в українській мові, на відміну від узбецької, балкарської і латинської мов, дієприкметники не мають.

дієприкметники (http://slovolyub.km.ua/wp-content/uploads/%D0%9B%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F_8-%D0%94%D1%96%D1%94%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA.doc)

І з майбутнім часом дієслів недоконаного виду в українській мові нема проблем на відміну від російської.
Title: Чому в українській мові нема дієприкметників майбутнь
Post by: Python on November 9, 2015, 20:54
З недоконаними можна було б використати модель, аналогічну теперішньому часу, але побудовану на основі синтетичного майбутнього (робитимучий, ітимучий, знатимучий). Дієприкметники майбутнього часу від доконаних дієслів можна було б будувати аналогічно дієприкметникам теперішнього від недоконаних (зроблячий, прийдучий, захистячий). Тобто, технічно це можливо.

Питання лише в тому, як ввести в мову з усталеним літстандартом нову граматичну категорію, якої дотепер не існувало. Вірніше, якісь рудименти чогось схожого на дієприкметники майбутнього часу можна відшукати в архаїчних пластах (напр., минущий (той, що (швидко) мине) — але, судячи з суфіксу -ющ, це церковнослов'янізм або русизм, а не питоме утворення) — але їх надто мало, й такий словотвір давно вже перестав бути продуктивним, якщо взагалі колись був. Чи, може, є якісь українські діалекти з дієприкметниками майбутнього часу, українські письменники, що їх використовували — тобто, реальні приклади застосування цих граматичних форм? Це б спростило задачу розширення граматики літературної мови.
Title: Чому в українській мові нема дієприкметників майбутнь
Post by: Pawlo on November 9, 2015, 21:30


Питання лише в тому, як ввести в мову з усталеним літстандартом нову граматичну категорію, якої дотепер не існувало.
 

І друга проблема: а навіщо взагалі водити?
Title: Чому в українській мові нема дієприкметників майбутнь
Post by: Python on November 9, 2015, 21:33


Питання лише в тому, як ввести в мову з усталеним літстандартом нову граматичну категорію, якої дотепер не існувало.
 

І друга проблема: а навіщо взагалі водити?
Щоб звільнити мову від виринатимучих за найменшої дрібниці підрядних речень?
Title: Чому в українській мові нема дієприкметників майбутнь
Post by: orklyn on November 10, 2015, 00:33
З недоконаними можна було б використати модель, аналогічну теперішньому часу, але побудовану на основі синтетичного майбутнього (робитимучий, ітимучий, знатимучий). Дієприкметники майбутнього часу від доконаних дієслів можна було б будувати аналогічно дієприкметникам теперішнього від недоконаних (зроблячий, прийдучий, захистячий). Тобто, технічно це можливо.
Їй-бо, в тому щось є... Рано чи пізно громіздкі граматичні конструкції скапітулюють перед лаконічнішими. Те саме й щодо лексем. Наприклад, "дякую" практично витіснило "спасибі".
Title: Чому в українській мові нема дієприкметників майбутнь
Post by: Sirko on November 10, 2015, 07:41
Слова виринатимучий нема, а будучий є.  :green:
Будучих виринати підрядних речень.
Title: Чому в українській мові нема дієприкметників майбутнь
Post by: DarkMax2 on November 10, 2015, 09:25
Дарую автору теми слово прийдешній.
Title: Чому в українській мові нема дієприкметників майбутнь
Post by: Волод on November 10, 2015, 09:55
Дарую автору теми слово прийдешній.

Дякую!
Однак у словники це слово записали як прикметник. 

Title: Чому в українській мові нема дієприкметників майбутнь
Post by: DarkMax2 on November 10, 2015, 12:28
Дарую автору теми слово прийдешній.

Дякую!
Однак у словники це слово записали як прикметник.
А чи велика різниця?
Title: Чому в українській мові нема дієприкметників майбутнь
Post by: Волод on November 10, 2015, 13:14
Так розрізняються величання.  :)
Title: Чому в українській мові нема дієприкметників майбутнь
Post by: maratonisto on November 10, 2015, 18:18
Це "не зовсім" про українську мову, точніше, зовсім не про українську. У Есперанто дієприкметники майбутнього часу вживаються. Формально вони повністю рівноправні з дієприкметниками минулого і теперішнього часу, хоча вживаються рідше. Наприклад "далі буде" ("продолжение следует") на есперанто "daurigota". Дослівно "той, що буде продовжений" - тут важко в українській мові обійтися без підрядного речення.
Title: Чому в українській мові нема дієприкметників майбутнь
Post by: Волод on November 11, 2015, 09:47
Ось і добре було би ці твердження чимось підтримати..
Адже дієприкметники могли бути непритаманні народній мові лише тому, що обмежена була сфера її використання.
Чому «далі буде», а не скажімо «далітиме»?
Чому «що» (котрий, ..) сполучники а не артиклі?
Title: Чому в українській мові нема дієприкметників майбутнь
Post by: DarkMax2 on November 11, 2015, 10:29
Чого ми з тим "далі буде" возимось? Хочеться шило на мило поміняти?
"to be continued "- буде продовженим;
"продолжение следует" - продовження слідує.
В чому профіт цих конструкцій? А ні в чому.
Title: Чому в українській мові нема дієприкметників майбутнь
Post by: Волод on November 11, 2015, 10:50
Чого ми з тим "далі буде" возимось? Хочеться шило на мило поміняти?
"to be continued "- буде продовженим;
"продолжение следует" - продовження слідує.
В чому профіт цих конструкцій? А ні в чому.

Англійська мова взагалі аналітична.
В російській мові нема синтетичного майбутнього часу для дієслів недоконаного виду.
В українській мові є синтетичний майбутній час, так чому б їм не скористатися?
Title: Чому в українській мові нема дієприкметників майбутнь
Post by: Волод on November 11, 2015, 13:44
Класичний приклад:  morituri te salutant - «...ті, що йдуть на смерть, вітають тебе»
Title: Чому в українській мові нема дієприкметників майбутнь
Post by: DarkMax2 on November 11, 2015, 13:55
Дословное "Умрущие приветствуют" просто не соответствует узусу русского и украинского языков.
Какая-то обязательность смертельного исхода появляется.
Title: Чому в українській мові нема дієприкметників майбутнь
Post by: Волод on November 11, 2015, 14:51
Кратко і емоційно- як латиною.
Title: Чому в українській мові нема дієприкметників майбутнь
Post by: Волод on November 11, 2015, 14:58
............................
Какая-то обязательность смертельного исхода появляется.

Тоді треба недоконаний вид.
«Мрутимучі тебе вітають»


Title: Чому в українській мові нема дієприкметників майбутнь
Post by: Волод on November 12, 2015, 09:57
А як перекладемо:
Quote
(urbes) casurae stant
Title: Чому в українській мові нема дієприкметників майбутнь
Post by: Волод on November 12, 2015, 10:41
......
Чи не вплив це російської мови?

Сам свої помилки не виправиш, ніхто не виправить.  :)

ПРИЧАСТИЯ БУДУЩЕГО ВРЕМЕНИ В РУССКОМ ЯЗЫКЕ (http://studiorum.ruscorpora.ru/index.php?option=com_docman&task=doc_view&gid=265&tmpl=component&format=raw&Itemid=67)
Title: Чому в українській мові нема дієприкметників майбутнь
Post by: Python on November 12, 2015, 12:06
......
Чи не вплив це російської мови?

Сам свої помилки не виправиш, ніхто не виправить.  :)

ПРИЧАСТИЯ БУДУЩЕГО ВРЕМЕНИ В РУССКОМ ЯЗЫКЕ (http://studiorum.ruscorpora.ru/index.php?option=com_docman&task=doc_view&gid=265&tmpl=component&format=raw&Itemid=67)
Ну от, тепер казатимуть, що ми в цій темі намагаємося змавпувати російські мовні тенденції…
Title: Чому в українській мові нема дієприкметників майбутнь
Post by: DarkMax2 on November 12, 2015, 12:21
Будешнє в газеті 1967 року знайшлося.
Чому «далі буде», а не скажімо «далітиме»?
А в чому різниця? Чим далітиме краще за буде?
Чому «що» (котрий, ..) сполучники а не артиклі?
Такий, що далі буде, це подальший, грядешній тощо.
+

ДАЛІТИ, іє, недок., діал. Даленіти.
ДАЛЕНІТИ, іє, недок.

1. Здалека виднітися, мріти. Темні гори даленіли у вечірній млі (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 182).

2. Відходити далеко, в далечінь; віддалятися. Постать її зменшувалась, даленіла і зрештою зникла (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 438); Він не спускав очей з постаті Семена Лехмана, що даленіла і маліла на його очах (Агата Турчинська, Зорі.., 1950, 48); Літо даленіє, даленіє літо, і шепочуть з вітром запізнілі квіти (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 115).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 208.
Title: Чому в українській мові нема дієприкметників майбутнь
Post by: Волод on November 12, 2015, 13:12
.....
 
Чому «що» (котрий, ..) сполучники а не артиклі?
Такий, що далі буде, це подальший, грядешній тощо.
.......

І що?
Ви пропонуєте називати сполучником слово «ЩО»,  :) що перетворює дієслово «буде» (с підлеглими йому словами або без них) у «прикметники»: подальший, грядешній, тощо.
Title: Чому в українській мові нема дієприкметників майбутнь
Post by: Волод on November 12, 2015, 13:23
......
Чи не вплив це російської мови?

Сам свої помилки не виправиш, ніхто не виправить.  :)

ПРИЧАСТИЯ БУДУЩЕГО ВРЕМЕНИ В РУССКОМ ЯЗЫКЕ (http://studiorum.ruscorpora.ru/index.php?option=com_docman&task=doc_view&gid=265&tmpl=component&format=raw&Itemid=67)
Ну от, тепер казатимуть, що ми в цій темі намагаємося змавпувати російські мовні тенденції…

Це погано, але ще є час догнати й перегнати, або ж більш фундаментально обґрунтувати  твердження, що в українській мові дієприкметників майбутнього часу бути не може.
Типа вони роблять мову занадто експресивною, а ми українці звикли жити на усьому «готовому», тому у нас серце с кригою, характер нордичний, мова аналітична.
Title: Чому в українській мові нема дієприкметників майбутнь
Post by: DarkMax2 on November 12, 2015, 13:27
.....
 
Чому «що» (котрий, ..) сполучники а не артиклі?
Такий, що далі буде, це подальший, грядешній тощо.
.......

І що?
Ви пропонуєте називати сполучником слово «ЩО»,  :) що перетворює дієслово «буде» (с підлеглими йому словами або без них) у «прикметники»: подальший, грядешній, тощо.
Вибачте, неуважно прочитав. Ми про різне.
Title: Чому в українській мові нема дієприкметників майбутнь
Post by: Python on November 12, 2015, 13:40
Продовжуючи тему неіснуючих дієприкметників. Чому все обмежується лише активними та пасивними, якщо система відмінків дозволяє дещо більше типів взаємодії? Тобто, нормативні дієприкметники є еквівалентом підрядних речень, де сполучне слово стоїть у називному й знахідному відмінках:
той, який будує — будуючий
той, якого/який будували — будований

Тоді як сполучне слово може мати й інші відмінкові форми:
той, якому будували/будують — ?
той, яким будували/будують — ? (будувальний?)
той, на якому будували/будують — ?

Цікаво, як би виглядали дієприкметники для цих типів взаємодії?
Title: Чому в українській мові нема дієприкметників майбутнь
Post by: Волод on November 12, 2015, 13:42
Я пропоную все ж спробувати приготувати мову з дієприкметниками.
Можливо ми просто поки не вміємо їх готувати.
Можливо потрібно підібрати інші суфікси. Тим більш, що поки обмежень практично нема, як і самих дієприкметників. В крайньому разі може хоча б дієприслівники майбутнього часу приготуємо.  :)
Title: Чому в українській мові нема дієприкметників майбутнь
Post by: MrBTTF on November 12, 2015, 13:50
Нашо той майбутній час
Краще була б змога утворювати будь-які дієприкметники теперішнього часу
Title: Чому в українській мові нема дієприкметників майбутнь
Post by: Волод on November 12, 2015, 13:52
............................
Краще була б змога утворювати будь-які дієприкметники теперішнього часу
Так москалі ж усі забрали.

Нашо той майбутній час
...............
Спробуйте перекласти те що я пропонував: (urbes) casurae stan
Title: Чому в українській мові нема дієприкметників майбутнь
Post by: MrBTTF on November 12, 2015, 15:42
Нашо той майбутній час
...............
Спробуйте перекласти те що я пропонував: (urbes) casurae stan
Нажаль незнайомий з латиною, але якшо там дієприкметник майбутнього часу, хіба не можна його замінити на підрядне?
Title: Чому в українській мові нема дієприкметників майбутнь
Post by: rrr on November 12, 2015, 15:51
Рано чи пізно громіздкі граматичні конструкції скапітулюють перед лаконічнішими. Те саме й щодо лексем. Наприклад, "дякую" практично витіснило "спасибі".
И там и там 3 слога.
По звуками: в первом 6 в другом 7. В общем разница очень мала. Видимо, не из-за этого.
Title: Чому в українській мові нема дієприкметників майбутнь
Post by: Волод on November 12, 2015, 16:10
Нашо той майбутній час
...............
Спробуйте перекласти те що я пропонував: (urbes) casurae stan
Нажаль незнайомий з латиною, але якшо там дієприкметник майбутнього часу, хіба не можна його замінити на підрядне?

Підрядне це вже аналітика, це вже крижинка в серці.

Порівняйте: «(міста) ті, що падуть, стоять»
                      «(міста)  падечі стоять»
Title: Чому в українській мові нема дієприкметників майбутнь
Post by: Python on November 13, 2015, 02:48
той, на якому будували/будують — ?
той, на якому будують/будували — той, який забудовують/забудували — забудовуваний/забудований
Тобто, дієприкметник за схемою за-...-ваний може працювати як зворотньо-локативний — українська мова вже має цю словотвірну модель.

Далі піде люте конлангерство. Прохання забрати від моніторів дітей шкільного віку, професійних журналістів та вагітних філологів!
Title: Чому в українській мові нема дієприкметників майбутнь
Post by: Волод on November 13, 2015, 08:42
.......................................
Також можна сконструювати дієприкметники для «майбутнього в минулому» (тобто, за ознакою дії, яка відносно минулого мала статися в майбутньому):

той, який мав будувати — будуватималий[/spoiler]

Але було б логічно, щоб спочатку з’явилися  синтетичні форми дієслів для усіх цих часів.
Зараз «мукають» тільки дієслова недоконаного виду майбутнього часу.
Треба щоб «забукали» дієслова давноминулого часу: «писавбу», «читавбу», …
А далі дієслова «замекали», «забекали», …, і лише потім можна орогатохудоблювати дієприкметники та дієприслівники.

Title: Чому в українській мові нема дієприкметників майбутнь
Post by: Волод on November 13, 2015, 14:06
Ось надибав крилаті вислови латиною, погано що коментар російською.

Quote
Deliberandum est saepe, statuendum est semel. -   размышлять нужно часто, решать один раз
Deliberandum, statuendum -- причастия будущего времение; когда эти причастия стоят без существительного, то это вроде русского предложения "надо то-то и то-то": Excogitatum est a quibusdam, ut.. = "подумать бы надо каждому, чтобы.."

Patiendo multa veniunt, quae nequeas pati. -      ??если терпишь, многое получаешь, если не умеешь терпеть
Geduld schafft vieles, was man nicht mehr dulden kann
patiendo = дательный падеж страдательного причастия будущего времени от глагола patior = "терпеть", обычно переводится деепричастным оборотом = "терпя", но тонкость данного случая закл в том, что у оборота и предложения разные подлежащие: patiendo -- отн к неопределенному лицу ("если ты терпишь"), а подлеж осн предложения multa = "многое"

mans sicut fax agitando ardescit magis. -      досл: когда влюбленный идет, он нехило полыхает (влюбленного узнаю по виду)
Wer liebt, entbrennt bewegt wie eine Fackel hell
agitando = "на ходу" -- причастие будущего времени, дословно на русский язык не переводится

Casta ad virum matrona parendo imperat.    - хорошая жена, повинуясь мужу, им повелевает
parendo = "подчиняясь" дательный падеж страдательного причастия будущего времени, в русском языке подобного нет, обычно переводится деепричастием

eu, quam multa paenitenda incurrunt vivendo diu! -   как много налипает того, чего стыдно, когда долго живешь
vivendo дательный падеж пассивного причастия будущего времени vivendus, формы не существующей в русском языке; поэтому приходится переводить сикось-накось неопределенно-личной формой 2 л

Cavendi nulla est dimittenda occasio.    - берегущемуся никакой случай не должен быть упускаем   
Aucune occasion de prendre des précautions ne doit être perdue cavendi = для того кто бережется (dativus finalis: non scholae sed vitae discimus = "учимся недля школы, а для жизни"), однако в дательном стоит не существительное, а причастие будущего времени, которое мы передали в русском целым придаточным предложением

Metuendum est semper, esse cum tutus velis. -   следует всего опасаться, если хочешь быть целым
metuendum est = "следует бояться" -- герундив (причастие будущего времени ср рода, употребляемое самостоятельного) + sum = "следует делать то, о чем говорит герундив": ornandum est = "следует украсить", sudandum est pro communibus commodis = "необходимо упорно работать (дословно: "потеть")" для общего блага"

Quod est venturum, sapiens ut praesens cavet. -    то что случится, так мудрый этого остерегается как настоящего
venturum -- причастие будущего времени от глагола venio = "приходить, наступать",venturum = "то, что наступит"; в латинском есть две формы, которых нет в русском языке: герундив и герундий; несмотря на ученое название -- все это просто: gerundivus -- это причастие будущего времени, как "наступающий" -- настоящего, а "наступивший" -- прошедшего; герундий же -- самое обыкновенное отглагольное существительное, типа наших "рисование, пение, бомбометание" от "рисовать, петь, метать бомбы"; единственное: у латинского герундия нет именительного падежа, остальные налицо (но только ед числа): venendi, venendo, venendum, venendo -- от глагола venio

Iactum tacendo crimen facias acrius. -   замалчивая преступление, делаешь проступок хужее   
tacendo -- дательный падеж от tacendus, страдательное причастие будущего времени от глагола taceo = "молчать"; такой формы в русском языке нет, однако дательный падеж довольно успешно переводится деепричастием, причем не страдательным, а действительным

onum est fugienda aspicere in alieno malo -   правильно усматривать то, чего следует избегать на несчатье других.
   Aus fremdem Leid ersieht man gut, was zu meiden ist
est fugienda = "следует избегать, должно быть избегаемо" здесь причастие будущего времено страдательного залога, которого нет в русском языке

Title: Чому в українській мові нема дієприкметників майбутнь
Post by: Волод on November 14, 2015, 10:05
«Міркучий часто, вирішчий раз.»  Можливо українському цього разу все ж краще буде без дієприкметників: «Міркуй часто, вирішуй раз».
Але повертаючись до: «(міста) падечі стоять», чи коректно буде «(міста) падуть, стоять»?

«Терпичему  багато дасться.» ?
Title: Чому в українській мові нема дієприкметників майбутнь
Post by: orklyn on November 18, 2015, 02:07
Рано чи пізно громіздкі граматичні конструкції скапітулюють перед лаконічнішими. Те саме й щодо лексем. Наприклад, "дякую" практично витіснило "спасибі".
И там и там 3 слога.
По звуками: в первом 6 в другом 7. В общем разница очень мала. Видимо, не из-за этого.
Із дякую приблизно той самий фокус, що й у здравствуйте - здрасте. Тобто, в живій мові чітко вимовляється лише перший склад. Не кажучи за такі конструкції як дяка богу чи богові дяка.
Натомість спасибі вимовляється більш-менш чітко.
Title: Чому в українській мові нема дієприкметників майбутнь
Post by: Волод on November 20, 2015, 09:03
А якщо пограти з дієприслівниками майбутнього часу?

Наприклад:

«впадучи стоять», «вмручи вітають»

Як на мене то ці вислови більш прозорі.   :)
Title: Чому в українській мові нема дієприкметників майбутнь
Post by: Sirko on November 21, 2015, 18:34
А якщо пограти з дієприслівниками майбутнього часу?

Наприклад:

«впадучи стоять», «вмручи вітають»

Як на мене то ці вислови більш прозорі.   :)
Мабуть, малися на увазі впадучі та вмручі?  :)
Title: Чому в українській мові нема дієприкметників майбутнь
Post by: Валентин Н on November 21, 2015, 18:54
Питання лише в тому, як ввести в мову з усталеним літстандартом нову граматичну категорію, якої дотепер не існувало.
Просто начать использовать такие слова — и всего делов.

Дієприкметники майбутнього часу від доконаних дієслів можна було б будувати аналогічно дієприкметникам теперішнього від недоконаних (зроблячий, прийдучий, захистячий). Тобто, технічно це можливо.
Технически и другие фишки возможны. Например двойные окончания.
Список приглашалных гостей и подарки пригласимным детям.
В укр. так тоже возможно, я думаю, что и во всех славянских тоже.
Title: Чому в українській мові нема дієприкметників майбутнь
Post by: Pawlo on December 11, 2015, 03:45


Питання лише в тому, як ввести в мову з усталеним літстандартом нову граматичну категорію, якої дотепер не існувало.
 

І друга проблема: а навіщо взагалі водити?
Щоб звільнити мову від виринатимучих за найменшої дрібниці підрядних речень?

А чим вам ті речення не вгодили? Плюс це ж питання лише до письмової мови, в живому мовленні і в російській ця граматична категорія відсутня
Title: Чому в українській мові нема дієприкметників майбутнь
Post by: Волод on December 11, 2015, 09:04


Питання лише в тому, як ввести в мову з усталеним літстандартом нову граматичну категорію, якої дотепер не існувало.
 

І друга проблема: а навіщо взагалі водити?
Щоб звільнити мову від виринатимучих за найменшої дрібниці підрядних речень?

А чим вам ті речення не вгодили? Плюс це ж питання лише до письмової мови, в живому мовленні і в російській ця граматична категорія відсутня

Так жива мова і не унормована. Вживу балакайте хоч латиною.
Title: Чому в українській мові нема дієприкметників майбутнь
Post by: Волод on December 11, 2015, 11:07
А якщо пограти з дієприслівниками майбутнього часу?

Наприклад:

«впадучи стоять», «вмручи вітають»

Як на мене то ці вислови більш прозорі.   :)
Мабуть, малися на увазі впадучі та вмручі?  :)

Я вийшов за межі теми і спробував перекласти латину за допомогою дієприслівників майбутнього часу.
Title: Чому в українській мові нема дієприкметників майбутнь
Post by: orklyn on December 11, 2015, 17:44
Технически и другие фишки возможны. Например двойные окончания.
Список приглашалных гостей и подарки пригласимным детям.
В укр. так тоже возможно, я думаю, что и во всех славянских тоже.
У світі на літредактора постійно тиснуть тисячі модернізаторів.
В Україні досі було навпаки. На одного модернізатора тисла сотня лінгвістів із військовою виправкою.)))
Title: Чому в українській мові нема дієприкметників майбутнь
Post by: DarkMax2 on February 13, 2016, 15:25
унормована.
Прочитав урно-мова...
(http://startmart.ru/images/photos/medium/shop16569.jpg)
Технически и другие фишки возможны. Например двойные окончания.
Список приглашалных гостей и подарки пригласимным детям.
В укр. так тоже возможно, я думаю, что и во всех славянских тоже.
У світі на літредактора постійно тиснуть тисячі модернізаторів.
В Україні досі було навпаки. На одного модернізатора тисла сотня лінгвістів із військовою виправкою.)))
Ой, маю сумнів. В світі купа мов з архаїчним правописом. І, на жаль, недостатньо тиснуть у нас - усюди помилки і непослідовності.
Title: Чому в українській мові нема дієприкметників майбутнь
Post by: Python on February 18, 2016, 16:59
Українські модернізатори, як правило, мімікрують під пуристів. Що обмежує їхні можливості як новаторів (адже нововведення має скидатися на очищення мови від ніби-то запозичених явищ), але збільшує ефективність просування пропонованих змін.
Title: Чому в українській мові нема дієприкметників майбутнь
Post by: Python on February 18, 2016, 17:06


Питання лише в тому, як ввести в мову з усталеним літстандартом нову граматичну категорію, якої дотепер не існувало.
 

І друга проблема: а навіщо взагалі водити?
Щоб звільнити мову від виринатимучих за найменшої дрібниці підрядних речень?

А чим вам ті речення не вгодили? Плюс це ж питання лише до письмової мови, в живому мовленні і в російській ця граматична категорія відсутня
Ну так у письмовій мові їх і має сенс використовувати. В розмовній же навіть достатньо довге складнопідрядне речення розбивається на декілька, як правило.
Title: Чому в українській мові нема дієприкметників майбутнь
Post by: DarkMax2 on February 18, 2016, 17:07
Українські модернізатори, як правило, мімікрують під пуристів. Що обмежує їхні можливості як новаторів (адже нововведення має скидатися на очищення мови від ніби-то запозичених явищ), але збільшує ефективність просування пропонованих змін.
До речі, правильне зауваження.
Title: Чому в українській мові нема дієприкметників майбутнь
Post by: DarkMax2 on August 21, 2019, 16:14
Quote
Чому в українській мові нема дієприкметників майбутнь
А мене обурює, що є табу на деякі минулого часу. У словнику є перемігШий, у книжках є зійшовШий, але
Quote
На відміну від російської мови, у сучасній літературній українській немає активних дієприкметників минулого часу із суфіксами -ш-, -вш-
(wiki/uk) Дієприкметник (https://uk.wikipedia.org/wiki/Дієприкметник)
Title: Чому в українській мові нема дієприкметників майбутнь
Post by: Python on August 21, 2019, 16:31
Українські модернізатори, як правило, мімікрують під пуристів. Що обмежує їхні можливості як новаторів (адже нововведення має скидатися на очищення мови від ніби-то запозичених явищ), але збільшує ефективність просування пропонованих змін.
З урахуванням досвіду просування неофемінітиву (де було використано саме цю схему), якщо ми маємо намір упровадити  в практику дієприкметники майбутнього часу, то, очевидно, слід визначитися, під яке явище ми мімікруємо. Що особливо складно, враховуючи, що для пересічного борця за чистоту в українській мові переважно нічого нема, включаючи дієприкметники теперішнього часу, від яких ми хочемо утворити майбутні.
Title: Чому в українській мові нема дієприкметників майбутнь
Post by: Волод on August 22, 2019, 07:45
Українські модернізатори, як правило, мімікрують під пуристів. Що обмежує їхні можливості як новаторів (адже нововведення має скидатися на очищення мови від ніби-то запозичених явищ), але збільшує ефективність просування пропонованих змін.
З урахуванням досвіду просування неофемінітиву (де було використано саме цю схему), якщо ми маємо намір упровадити  в практику дієприкметники майбутнього часу, то, очевидно, слід визначитися, під яке явище ми мімікруємо. Що особливо складно, враховуючи, що для пересічного борця за чистоту в українській мові переважно нічого нема, включаючи дієприкметники теперішнього часу, від яких ми хочемо утворити майбутні.

 :green: А мені цікаво: «Чому в словнику пишуть, що «впроваджений» - дієприкметник минулого часу?»
Адже «впроваджу» - майбутній час.
Минулий час: «впровадив», дієприкметник минулого часу повинен бути «впровадений», чи як?
Title: Чому в українській мові нема дієприкметників майбутнь
Post by: DarkMax2 on August 22, 2019, 08:35
Quote
Чому в українській мові нема дієприкметників майбутнь
А мене обурює, що є табу на деякі минулого часу. У словнику є перемігШий, у книжках є зійшовШий, але
Quote
На відміну від російської мови, у сучасній літературній українській немає активних дієприкметників минулого часу із суфіксами -ш-, -вш-
(wiki/uk) Дієприкметник (https://uk.wikipedia.org/wiki/Дієприкметник)
(wiki/uk) Ті,_що_зійшли_з_небес (https://uk.wikipedia.org/wiki/Ті,_що_зійшли_з_небес) < Сошедшие с небес
В книжках полно зійшовШих, однак ненормативне ж. Ось і маємо ті-що.
Ще є форма зійшлий. Але не знаю, чи правильно вона утворена.
Title: Чому в українській мові нема дієприкметників майбутнь
Post by: DarkMax2 on August 22, 2019, 09:52
Ті, що перекладають статті...
(https://scontent.fiev13-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/68658128_1303021433205784_7676599179346444288_n.jpg?_nc_cat=100&_nc_oc=AQlFZ6yzWYr6fvyfZqYYbdkQ-LRx5JQy4xhCHiDdw0RFyjbpe7dnVKOW2bvqAxtZryg&_nc_ht=scontent.fiev13-1.fna&oh=bde04f456c1670c61cec35cae010011f&oe=5E0A062D)
Ідіотія якась.