Post by: DarkMax2 on July 28, 2015, 14:14
Адже ж бог - богиня, господ(ар) - господиня тощо.
Це не просто член-самка, але самка членки? :)
Post by: DarkMax2 on July 28, 2015, 14:15
Post by: Wolliger Mensch on July 28, 2015, 14:18
Post by: DarkMax2 on July 28, 2015, 14:19
Словарь такого слова не знает.
Post by: Волод on July 28, 2015, 14:53
http://r2u.org.ua/s?w=членкиня&scope=all&highlight=on (http://r2u.org.ua/s?w=%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B8%D0%BD%D1%8F&scope=all&highlight=on)
А от що буде, коли Головою Верховної ради оберуть жінку, я й подумати боюсь.
Хоча голова вона жіночого або спільного роду.
Post by: Wolliger Mensch on July 28, 2015, 14:54
Журналюги знають.Словарь такого слова не знает.
Волапюк-с.
Post by: Wolliger Mensch on July 28, 2015, 14:57
Словники різні бувають.
http://r2u.org.ua/s?w=членкиня&scope=all&highlight=on (http://r2u.org.ua/s?w=%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B8%D0%BD%D1%8F&scope=all&highlight=on)
Это русско-украинский, такие не считаются — там для толкования могут всякое из нафталина вытащить, из диалектов и др. языков повыковыривать или вообще из головы выдумать. Вы одноязычный дайте.
Post by: Волод on July 29, 2015, 10:46
Звідки у проєктників в "членкині" літера К?
Адже ж бог - богиня, господ(ар) - господиня тощо.
Це не просто член-самка, але самка членки? :)
Post by: DarkMax2 on July 29, 2015, 11:23
Челенко, -ка, с. и челенок, -нка, м. Въ пальцѣ: кость, суставъ. Вх. Лем. 482.
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 449.
Челенконогі, челенчиня тощо має бути. Чоловіче статеве челенко :E: Чи, якщо серйозно впроваджувати, статевий челенок.
Post by: DarkMax2 on July 29, 2015, 11:40
Post by: DarkMax2 on July 29, 2015, 11:41
Post by: DarkMax2 on July 29, 2015, 11:46
Post by: Волод on July 29, 2015, 11:51
колінконогі?
Post by: DarkMax2 on July 29, 2015, 11:55
Post by: DarkMax2 on July 29, 2015, 11:57
1) Товарищъ. Гусь свині не товариш. Шейк.
2) Членъ общества, участникъ предпріятія. Вас. 155. Ум. товаришок.
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 269.
Тобто російському члену відповідав український дореволюційний товариш.
Товариш по партії :)
Post by: Волод on July 29, 2015, 12:12
Та ні, там не про коліна, коли про раків. Там саме пальцеподібні ноги.
Post by: Волод on July 29, 2015, 12:19
Товариш, -ша, м.
1) Товарищъ. Гусь свині не товариш. Шейк.
2) Членъ общества, участникъ предпріятія. Вас. 155. Ум. товаришок.
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 269.
Тобто російському члену відповідав український дореволюційний товариш.
Товариш по партії :)
Товариш це Льоня Голубков, бо йому належить доля майна чи прибутків, чи ще чогось.
До того ж, коли партія не одна, то як називати членів чужої партії? Партейгеносес?
Post by: DarkMax2 on July 29, 2015, 12:35
ArthropodТа ні, там не про коліна, коли про раків. Там саме пальцеподібні ноги.
Post by: Wolliger Mensch on July 29, 2015, 12:41
Питоме, до речі, челенко. Член є запозиченням.
Челенко, -ка, с. и челенок, -нка, м. Въ пальцѣ: кость, суставъ. Вх. Лем. 482.
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 449.
Челенконогі, челенчиня тощо має бути. Чоловіче статеве челенко :E: Чи, якщо серйозно впроваджувати, статевий челенок.
Др.-русск. челенъ не является соответствием ст.-сл. члѣнъ (< *čelnъ), а восходит к др. образованию: праслав. *čelenъ.
Post by: Волод on July 29, 2015, 12:44
ἄρθρον was sometimes used to refer to various body parts such as the ankles, eyes, mouth, genitals, etc.ArthropodТа ні, там не про коліна, коли про раків. Там саме пальцеподібні ноги.
Згоден на "колінкуватоногі". :)
Post by: orklyn on July 30, 2015, 12:10
Звідки у проєктників в "членкині" літера К?
Адже ж бог - богиня, господ(ар) - господиня тощо.
Це не просто член-самка, але самка членки? :)
Членикові - членкиня.
Post by: Волод on July 30, 2015, 12:26
Post by: alant on July 30, 2015, 12:52
Post by: DarkMax2 on July 30, 2015, 12:55
Post by: Волод on July 30, 2015, 13:30
Членкиня це дружина товариша/пана Членко. :)
Post by: alant on July 30, 2015, 16:12
Членкиха?Членкиня це дружина товариша/пана Членко. :)
Post by: Python on July 30, 2015, 16:26
Post by: alant on July 30, 2015, 16:36
Дочка — членківна, дружина — членчиха.
Post by: DarkMax2 on July 30, 2015, 16:37
Post by: Python on July 30, 2015, 16:57
Post by: Wolliger Mensch on July 30, 2015, 18:29
дружина — члениха.
:3tfu:
Post by: orklyn on July 30, 2015, 20:17
дружина — члениха.
:3tfu:
Post by: Python on July 30, 2015, 20:23
дружина — члениха.
:3tfu:
«Я б с такой фамилией в тамбуре повесилась» ©
Post by: Волод on August 3, 2015, 12:30
Post by: Conservator on August 3, 2015, 13:07
бо в білорусів "сябра" окрім значення "друг" має й значення "член орг-ції".
Post by: Sirko on August 4, 2015, 11:02
Тоді ще членкинець чи членець введіть!
Post by: DarkMax2 on August 4, 2015, 11:45
Тобто мисткиня від ми[с]тець Вас влаштовує? :)Тоді ще членкинець чи членець введіть!
Post by: DarkMax2 on March 26, 2017, 23:55
Тобто мисткиня від ми[с]тець Вас влаштовує? :)Тоді ще членкинець чи членець введіть!
Post by: Solowhoff on March 27, 2017, 21:39
Скоріш самка «członek».Звідки у проєктників в "членкині" літера К?
Адже ж бог - богиня, господ(ар) - господиня тощо.
Це не просто член-самка, але самка членки? :)
Post by: Solowhoff on March 27, 2017, 21:42
Тобто російському члену відповідав український дореволюційний товариш.
Post by: Γρηγόριος on March 27, 2017, 22:01
Post by: DarkMax2 on March 27, 2017, 22:27
Чего вы член через есть пишете, а не десятеричное, сиречь, почему член, а не члін? Там же ять был.
Чому кизил не дрін, а дере́н? Дрѣнъ же!
Post by: Γρηγόριος on March 27, 2017, 22:43
Но так при заимствовании разве русские словеса не укранизируемы?
Post by: DarkMax2 on March 27, 2017, 22:44
Да, я Вашу реплику позже увидел :-[
Но так при заимствовании разве русские словеса не укранизируемы?
Post by: Γρηγόριος on March 27, 2017, 22:45
Post by: DarkMax2 on March 27, 2017, 22:46
Члѣнъ имел.
Post by: Γρηγόριος on March 27, 2017, 23:05
Post by: DarkMax2 on April 14, 2017, 10:16
Мистець (у Грінченка) -> мистиця.Тобто мисткиня від ми[с]тець Вас влаштовує? :)Тоді ще членкинець чи членець введіть!
мисливець -> мисливиця (мислив-ець-> мислив-иця);
кравець -> кравчиня (крав-ець -> крав-ч-иня, -ець -> -ч-);
швець -> швачка (шв-ець -> шв-ач-ка, тут, схоже, заміна -ець на -ак);
Тож членкині та мисткині хибні з точки зору морфології. "Кабінетні" мисткиня та членкиня містять невідомо звідки взятий суфікс -ък- (перехід -ьц- в -ък- незрозумілий). Ну, і очевидно, що правильною моделлю для мистець було б -иця, аби уникнути накопичення приголосних.
Член не має суфікса, тож навіть членчиня було б неправильно. Членка, члениня. Але феміністкам, певно, не звучить.
Post by: DarkMax2 on April 14, 2017, 10:33
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 449.
Шкода, що їжатцелюби до цього не дійшли :-) Були б раки челенкуватолапі :-)
Post by: Python on April 14, 2017, 11:54
Post by: DarkMax2 on April 14, 2017, 12:20
Post by: DarkMax2 on April 14, 2017, 12:27
Post by: DarkMax2 on April 14, 2017, 12:39
Post by: Python on April 14, 2017, 12:49
Post by: Alone Coder on April 14, 2017, 19:25
Др.-русск. челенъ не является соответствием ст.-сл. члѣнъ (< *čelnъ), а восходит к др. образованию: праслав. *čelenъ.
Post by: DarkMax2 on April 25, 2017, 08:26
Мені відомі три моделі творення фемінітивів від слів, що закінчуються на -ець
Вони вигадують "благозвучні" історикиня та критикиня, коли народна мова вже давно створила історичок, істеричок (чоловіча форма істерик), а також медичок (і це "словникове" слово!!!). Але -чки їм не красиві. Проте чомусь красиві недолугі -ині.
Post by: Sandar on April 25, 2017, 17:49
Далі про моделі. Одночасно обурює і смішить, що феміністки не дотримуються наявних способів творення.Мені відомі три моделі творення фемінітивів від слів, що закінчуються на -ець
Вони вигадують "благозвучні" історикиня та критикиня, коли народна мова вже давно створила історичок, істеричок (чоловіча форма істерик), а також медичок (і це "словникове" слово!!!). Але -чки їм не красиві. Проте чомусь красиві недолугі -ині.
Post by: DarkMax2 on May 12, 2017, 12:21
Чего вы член через есть пишете, а не десятеричное, сиречь, почему член, а не члін? Там же ять был.
Судячи по слову дрівітня, як і сріберний, ять первинно зберігав ікавізм.
Post by: DarkMax2 on July 8, 2017, 09:44
Мені відомі три моделі творення фемінітивів від слів, що закінчуються на -ець:Мистець (у Грінченка) -> мистиця.Тобто мисткиня від ми[с]тець Вас влаштовує? :)Тоді ще членкинець чи членець введіть!
мисливець -> мисливиця (мислив-ець-> мислив-иця);
кравець -> кравчиня (крав-ець -> крав-ч-иня, -ець -> -ч-);
швець -> швачка (шв-ець -> шв-ач-ка, тут, схоже, заміна -ець на -ак);
Тож членкині та мисткині хибні з точки зору морфології. "Кабінетні" мисткиня та членкиня містять невідомо звідки взятий суфікс -ък- (перехід -ьц- в -ък- незрозумілий). Ну, і очевидно, що правильною моделлю для мистець було б -иця, аби уникнути накопичення приголосних.
Член не має суфікса, тож навіть членчиня було б неправильно. Членка, члениня. Але феміністкам, певно, не звучить.
Ніхто таких не пригадає? Хочу впевнитись, що не існує -киня.
Post by: Easyskanker on July 8, 2017, 10:38
Post by: DarkMax2 on July 8, 2017, 10:57
Партієць, партійка, бо є ж однопартієць, чому б і партійцю не бути?
Quote
ПАРТІ́ЄЦЬ, ійця, чол., розм. Член Комуністичної партії Радянського Союзу (КПРС; до 1919 р. — РСДРП, до 1956 р. — ВКП(б)). Партієць той, хто дійсно допомагає будувати організацію, яка відповідає с.-д. принципам (Ленін, 20, 1971, 275); То ж більшовик, то ж партієць! — Кожен вам скаже в окрузі. Значить, маю якусь я міць, Значить, труднощів гори здужаю (Павло Усенко, І сьогодні.., 1957, 53).Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 78.
Теоретично про будь-якого члена будь-якої партії можна.
Партієць "Свободи", наприклад.
Post by: Easyskanker on July 8, 2017, 11:14
Зараз подивився: (https://r2u.org.ua/s?w=%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B8%D0%BD%D1%8F&scope=all&highlight=on)
Quote
ч. партии – партіє́ць (-і́йця), парті́йник (-ка); (о женщ.) – парті́йниця.Там для кожного є своє слово...
Post by: DarkMax2 on July 8, 2017, 11:17
Зараз подививися:
Там для кожного є своє слово...
Як челядник -> челядниця.
Post by: Sandar on July 8, 2017, 13:47
Post by: DarkMax2 on July 8, 2017, 13:55
Ем... Я не певен, шо моє питання буде розумне, але все ж. Чому не члениня? Чому членкиня?
В обидвох словах К нізвідки.
(https://books.google.com.ua/books/content?id=P14oAQAAMAAJ&hl=uk&pg=PA68&img=1&pgis=1&dq=%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%86%D1%8F&sig=ACfU3U0WOXKZANaX-rydXuRy-z0d4EddpQ&edge=0)
Post by: DarkMax2 on July 8, 2017, 14:07
Мистець -> мистЧиня. Але стч - 3 приголосні небажані, тож мистиця, як мисливець ->мисливиця.
А мисткиня - малограмотність еміграції.
Post by: Sandar on July 8, 2017, 14:09
Бо "кабінетна" вигадка. Автор погано знав морфологію і створив слово за прикладом хибної мистКині.Ем... Я не певен, шо моє питання буде розумне, але все ж. Чому не члениня? Чому членкиня?
В обидвох словах К нізвідки.
(https://books.google.com.ua/books/content?id=P14oAQAAMAAJ&hl=uk&pg=PA68&img=1&pgis=1&dq=%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%86%D1%8F&sig=ACfU3U0WOXKZANaX-rydXuRy-z0d4EddpQ&edge=0)
Post by: Sandar on July 8, 2017, 14:11
Кравець -> кравчиня (ц->ч)
Мистець -> мистЧиня. Але стч - 3 приголосні небажані, тож мистиця, як мисливець ->мисливиця.
А мисткиня - малограмотність еміграції.
Але чому у Вас ч?
Post by: DarkMax2 on July 8, 2017, 14:12
Але чому у Вас ч?
стч це ок. Читається як щ
А мисткиня звідки?
Post by: Sandar on July 8, 2017, 14:15
А Ви вважаєте, що має бути кравкиня?
Post by: Sandar on July 8, 2017, 14:15
Не зовсім.тч це ок. Читається як щ
Але там стч.
Post by: DarkMax2 on July 8, 2017, 14:18
А як утворено кравчиня?
Post by: Sandar on July 8, 2017, 14:19
Крав-(е)ць-иня. Чи що Ви маєте на увазі під "як"?А як утворено кравчиня?
Post by: DarkMax2 on July 8, 2017, 14:22
Чому ч?Крав-(е)ць-иня. Чи що Ви маєте на увазі під "як"?А як утворено кравчиня?
Не у рукі, а у руці, не рукний, а ручний тощо.
стч а не тч. А навіть якби й тч — яка складність? Читається як ч:Не зовсім.тч це ок. Читається як щ
Але там стч.
Спотворення, якого можна уникнути через -иця.
Post by: DarkMax2 on July 8, 2017, 14:32
(wiki/uk) Перша_палаталізація (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F)
(wiki/uk) Друга_палаталізація (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F)
(wiki/uk) Третя_палаталізація (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B5%D1%82%D1%8F_%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F)
Post by: Sandar on July 8, 2017, 14:38
Ви коли-небудь чули про чергування приголосних?
Не у рукі, а у руці, не рукний, а ручний тощо.
Post by: Sandar on July 8, 2017, 14:39
Це не "читається", а Вами спрощується: викинули Т, а потім сч до щ, як в щасті.
Спотворення, якого можна уникнути через -иця.
Post by: Sandar on July 8, 2017, 14:40
Звідки ноги ростуть у чергування:
(wiki/uk) Перша_палаталізація (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F)
(wiki/uk) Друга_палаталізація (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F)
(wiki/uk) Третя_палаталізація (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B5%D1%82%D1%8F_%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F)
Post by: DarkMax2 on July 8, 2017, 14:55
Чому иня має давати якусь палаталізацію?
Взагалі, про ці суфікси є у Віснику Львівського університету за 1965 рік, але Гугель нормально погортати не дає. :(
Post by: DarkMax2 on July 8, 2017, 15:03
Quote
СВІ́ДКА, и, жін., заст. Жіночий рід до свідок.Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 76.
Відчуття мови мертве в народу :(
Post by: Sandar on July 8, 2017, 15:09
Чому ДАЄ.Чому иня має давати якусь палаталізацію?
Post by: DarkMax2 on July 8, 2017, 15:28
В кравчині, продавчині тощо -ець переходить в -ч-.
При цьому є низка слів з -гиня: богиня, берегиня.
Post by: Sandar on July 8, 2017, 15:32
Я ж не лінгвіст. Я емпірично просто находжу закономірності.
Post by: Sandar on July 8, 2017, 15:35
А Ви вважаєте, що має бути кравкиня? Я просто дивлюся на решту слів, які 100% не винахід якогось літератора.Але чому у Вас ч?
Post by: DarkMax2 on July 8, 2017, 15:37
Такі як божиня і монашиня?
Чому?
Post by: Sandar on July 8, 2017, 15:46
Бог та монах без -ець. Схоже, що тут саме поведінка -ець причина всьому. Мистець тож не може давати мисткиню.Такі як божиня і монашиня?Звідки К?Чому?
Post by: DarkMax2 on July 8, 2017, 15:53
(https://books.google.com.ua/books/content?id=lE4NAQAAMAAJ&hl=uk&pg=PA79&img=1&pgis=1&dq=%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8F&sig=ACfU3U3WBBrHWP2sb8h-YanYC8FtsSboWg&edge=0)
Post by: Sandar on July 8, 2017, 16:07
Ну, вибачте, що мені важко пригадати професії на -ець. Тим паче, що паралельно використовувалась форма -ачка (від -ак-ка) - швачка.
(https://books.google.com.ua/books/content?id=lE4NAQAAMAAJ&hl=uk&pg=PA79&img=1&pgis=1&dq=%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8F&sig=ACfU3U3WBBrHWP2sb8h-YanYC8FtsSboWg&edge=0)
Post by: Sandar on July 8, 2017, 20:31
Дурачок якийсь писав.(https://books.google.com.ua/books/content?id=lE4NAQAAMAAJ&hl=uk&pg=PA79&img=1&pgis=1&dq=%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8F&sig=ACfU3U3WBBrHWP2sb8h-YanYC8FtsSboWg&edge=0)
Post by: DarkMax2 on July 8, 2017, 21:17
Швачка нормальне слово.
Нормальне, бо не шевкиня.
Post by: Sandar on July 8, 2017, 21:38
Post by: Python on July 9, 2017, 21:12
Неправильно поставили питання. Чому ДАЄ.Чому иня має давати якусь палаталізацію?
Post by: Sandar on July 9, 2017, 22:25
Post by: Zavada on July 10, 2017, 12:56
Кравчиня це фейк.
http://tinyurl.com/ybhnlckn
Post by: DarkMax2 on July 10, 2017, 16:42
członek / członkini
Членкиня це полонізм.
Я б запитав, чому в випадку кравчині дає палаталізацію, а в випадку княгині й богині — ні.Неправильно поставили питання. Чому ДАЄ.Чому иня має давати якусь палаталізацію?
"Продавчині квітів" в Енциклопедії українознавства (1966 р.) (https://books.google.com.ua/books?hl=uk&id=fxXU21AegGYC&dq=%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%8F&focus=searchwithinvolume&q=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%96+%D0%BA%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%96%D0%B2)
Post by: Sandar on July 10, 2017, 16:53
Кравчиня це фейк.
http://tinyurl.com/ybhnlckn
Post by: Sandar on July 10, 2017, 16:54
Схоже, що так поводяться всі -ець, коли до них додають -иня.Я б запитав, чому в випадку кравчині дає палаталізацію, а в випадку княгині й богині — ні.Неправильно поставили питання. Чому ДАЄ.Чому иня має давати якусь палаталізацію?
"Продавчині квітів" в Енциклопедії українознавства (1966 р.) (https://books.google.com.ua/books?hl=uk&id=fxXU21AegGYC&dq=%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%8F&focus=searchwithinvolume&q=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%96+%D0%BA%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%96%D0%B2)
Такий самий фейк як і кравчиня.
Post by: Zavada on July 10, 2017, 17:43
Я думаю, шо "кравчиня" це просто невдалий неологізм.
Подивіться на роки — (Google) кравчиня (https://www.google.com.ua/search?hl=ru&tbo=p&tbm=bks&q=%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%8F&tbs=,cdr:1,cd_max:31+%D0%B4%D0%B5%D0%BA.+1917+%D0%B3.&num=100)
Post by: Sandar on July 10, 2017, 17:56
Я думаю, шо "кравчиня" це просто невдалий неологізм.
Подивіться на роки — (Google) кравчиня (https://www.google.com.ua/search?hl=ru&tbo=p&tbm=bks&q=%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%8F&tbs=,cdr:1,cd_max:31+%D0%B4%D0%B5%D0%BA.+1917+%D0%B3.&num=100)
Post by: Sandar on July 10, 2017, 18:17
Post by: DarkMax2 on July 10, 2017, 20:40
Але як воно утворюється?
ць->ч
Post by: Sandar on July 10, 2017, 22:10
кравець+иняАле як воно утворюється?
ць->ч
Post by: Bhudh on July 11, 2017, 00:41
Post by: Sandar on July 11, 2017, 01:53
Тому що 1-а палаталізація.
Post by: Bhudh on July 11, 2017, 02:03
Post by: Sandar on July 11, 2017, 02:13
А -ь что, совсем-совсем на следующую гласную не влияет?
Post by: Bhudh on July 11, 2017, 08:32
Post by: Alone Coder on July 11, 2017, 14:02
Post by: DarkMax2 on July 11, 2017, 15:18
Однако княгиня.
Quote
А ета княжиня була бярэмянная, такъ що яны урёмянно ждали дятёнка. Енъ, князь, бувъ етому дѣлу радъ.тиць (https://books.google.com.ua/books?id=lFHPDAAAQBAJ&pg=PA112&dq=%22%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D1%8F%22&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwi4oPfcmYHVAhWGQJoKHfYnCdsQ6AEIIzAA#v=onepage&q=%22%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D1%8F%22&f=false).
Але просто княгиня не від князець. Тут, думається, Ь відкинулось, як -ар в господиня.
Post by: Sandar on July 11, 2017, 17:21
Post by: Zavada on July 17, 2017, 11:56
http://zik.ua/tv/video/95135
Воно є у книжках.
(Google) історикиня (https://www.google.com.ua/search?hl=ru&tbo=p&tbm=bks&q=%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%BD%D1%8F&num=10)
Post by: DarkMax2 on July 17, 2017, 12:07
Вчора почув на телеканалі ZIK слово історикиня.
http://zik.ua/tv/video/95135
Воно є у книжках.
(Google) історикиня (https://www.google.com.ua/search?hl=ru&tbo=p&tbm=bks&q=%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%BD%D1%8F&num=10)
Post by: Sandar on July 17, 2017, 13:38
В сучасних все буває.Вчора почув на телеканалі ZIK слово історикиня.
http://zik.ua/tv/video/95135
Воно є у книжках.
(Google) історикиня (https://www.google.com.ua/search?hl=ru&tbo=p&tbm=bks&q=%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%BD%D1%8F&num=10)
Post by: DarkMax2 on July 17, 2017, 16:01
Post by: Sandar on July 17, 2017, 23:29
Усе одно кожен школяр знає, що історичка :-)
Post by: DarkMax2 on July 17, 2017, 23:36
І кожен школяр знає шо слово непристойне.Усе одно кожен школяр знає, що історичка :-)
Quote
МЕДИ́ЧКА, и, жін., розм. Жіночий рід до медик (переважно про студентку медичного інституту або факультету). У нас тепер живе орловська панночка Анна Федорівна Гассель; її сестра (Катерина) ваша медичка першого курсу (Леся Українка, V, 1956, 400); Капітан Косачов, згадавши, що Галя теж медичка, бо закінчила перший курс медичного інституту, порадив їй залишитись біля матері (Юрій Збанацький, Між.. людьми, 1955, 30).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 664.
Quote
ІСТЕРИ́ЧКА, и, жін. Жіночий рід до істерик. — Неля в нас істеричка. Вона не зовсім психічно здорова (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 403).Медикиня-істерикиня ;D
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 50.
Quote
ПРА́ЧКА, и, жін. Робітниця, праця якої полягає в пранні білизни. Бідна прачка або послу гачка щоденною важкою працею здобуває собі кусник чорного хліба (Іван Франко, II, 1950, 310); Прачки, в білих халатах, у білих косиночках, неквапні й спокійні, походжали поміж машин і тільки скеровували їхні дії (Павло Загребельний, День.., 1964, 33);Пракиня! :E:
// Жінка, що пере білизну. Над рікою тут і там червонилися спідниці прачок (Іван Франко, III, 1950, 92).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 523.
Post by: Sandar on July 17, 2017, 23:42
Пракиня! :E:
Взагалі це все у Вас несерйозно.
Post by: DarkMax2 on July 18, 2017, 00:06
Як Ви утворили пракиня?Пракиня! :E:
Відьмачка -> відьмак -> відьмакиня - наочно?
Post by: Sandar on July 18, 2017, 00:44
Заміною -ка на -иня.Як Ви утворили пракиня?Пракиня! :E:
Відьмачка -> відьмак -> відьмакиня - наочно?
Post by: DarkMax2 on July 18, 2017, 10:36
Прач - пракиня?Заміною -ка на -иня.Як Ви утворили пракиня?Пракиня! :E:
Відьмачка -> відьмак -> відьмакиня - наочно?
Відьмачка ж саме від відьмака, як співачка від співака.
Post by: Sirko on July 18, 2017, 19:59
Post by: DarkMax2 on July 18, 2017, 20:09
У чехів-словаків -- міністриня, посланкиня, психіатриня, воякиня, умілкиня (від умільця), біжкиня (від бігуна). :) Гарно!
А українською (нормальною): посланниця, воячка, умілиця, бігунка!
Нещодавно обурювався, до речі, через те, що "фемінітивістам" западло в словники зазирати: замість свідки (наз. в. свідка) вигадали свідкиню.
Post by: Sandar on July 19, 2017, 04:19
У чехів-словаків -- міністриня, посланкиня, психіатриня, воякиня, умілкиня (від умільця), біжкиня (від бігуна). :) Гарно!
Post by: DarkMax2 on July 19, 2017, 10:25
Чо не посланчиня і умільчиня?У чехів-словаків -- міністриня, посланкиня, психіатриня, воякиня, умілкиня (від умільця), біжкиня (від бігуна). :) Гарно!
Post by: Sandar on July 19, 2017, 10:38
Ну, інша мова - інші правила. У росіян на ногє, у нас на нозі.Чо не посланчиня і умільчиня?У чехів-словаків -- міністриня, посланкиня, психіатриня, воякиня, умілкиня (від умільця), біжкиня (від бігуна). :) Гарно!
Post by: Upliner on July 19, 2017, 11:55
Посланкиня, умілкиня? В чеській мові?
(wikt/en) umělkyně (https://en.wiktionary.org/wiki/um%C4%9Blkyn%C4%9B)
Post by: Sandar on July 19, 2017, 12:22
(wikt/en) poslankyně (https://en.wiktionary.org/wiki/poslankyn%C4%9B)Посланкиня, умілкиня? В чеській мові?
(wikt/en) umělkyně (https://en.wiktionary.org/wiki/um%C4%9Blkyn%C4%9B)
Post by: DarkMax2 on October 8, 2017, 21:14
Post by: Волод on October 9, 2017, 10:45
Post by: DarkMax2 on October 9, 2017, 11:04
ЖінКа проти К.
Post by: DarkMax2 on October 9, 2017, 13:00
1. нар.-поет. Заміжня особа стосовно до свого чоловіка. [Калеб:] Так, брате Джошуе, хай прийде Дженні і скаже нам, чи обіцяв їй Річард її узяти за жону (Леся Українка, III, 1952, 66); Ярина навіть сказала, що вона козацька жона, і що козак її десь воює з поляками (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 345).
2. розм., рідко. Те саме, що жінка 1. Коли Слободянські сторони доводилось переїздить, то чували, — стара жона викопала печери у крейдяній горі (Марко Вовчок, I, 1955, 180).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 543.
Post by: Python on October 9, 2017, 19:48
Лингвистически-феминистическое (http://glornaith.livejournal.com/1002218.html) - жінка проти фемінітивів :-)
Цікавіше, що «авторку» в російській мові взяли на озброєння «радикальні феміністки» (як вони до цього додумались? Взагалі, складне питання, що́ більше дискримінує жінку — фемінітиви чи їх відсутність).
Post by: DarkMax2 on October 10, 2017, 08:09
Я вважаю їх "послідовне" (зло)вживання негативним явищем. Нащо ця сегрегація в множині, коли дублюють "любі автори та авторки"? Створюється "вододіл" по статі, наче це первинна, основна ознака для певних професій.
Post by: Волод on October 10, 2017, 11:27
Post by: Sandar on October 14, 2017, 23:40
Нащо ця сегрегація в множині, коли дублюють "любі автори та авторки"?
::)
Post by: Sirko on October 15, 2017, 21:39
Ну, думаю, через складність для вимови автриси :-)
Я вважаю їх "послідовне" (зло)вживання негативним явищем. Нащо ця сегрегація в множині, коли дублюють "любі автори та авторки"? Створюється "вододіл" по статі, наче це первинна, основна ознака для певних професій.
1) послідовне" (зло)вживання
2) сегрегація в множині
3) дублюють
4) вододіл" по статі.
Ще одна версія -- уподібнення до звернення "пані та панове" до людей, які ними не є, аби ті мали приємність відчути себе належними до вищої верстви. :D
Post by: Sandar on October 15, 2017, 22:28
Post by: Zavada on November 6, 2017, 15:16
Подумав, що має бути ще й членкиня-кореспондентка. :) Знайшлася.
(Google) "членкиня (https://www.google.ru/search?as_q=%22%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B8%D0%BD%D1%8F+%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BA%D0%B0%22&as_epq=&as_oq=&as_eq=&as_nlo=&as_nhi=&lr=lang_ru&cr=&as_qdr=all&as_sitesearch=&as_occt=any&safe=images&as_filetype=&as_rights=)
Post by: DarkMax2 on November 6, 2017, 15:37
Post by: DarkMax2 on November 6, 2017, 15:52
Post by: Sandar on November 6, 2017, 23:03
Post by: Zavada on November 16, 2017, 19:20
Quote from: укрнацрадіо
науковиця
Post by: DarkMax2 on November 16, 2017, 23:46
Quote from: укрнацрадіонауковиця
Post by: Python on November 17, 2017, 02:44
Post by: DarkMax2 on November 17, 2017, 09:04
«Фемінітиви проти клінгонів»«Star Trek: Discovery» в українському перекладі тут хтось, крім мене, дивиться?
Post by: Zavada on November 17, 2017, 12:51
Морфологічно тут усе гарно :-) Чи не згодні?Quoteнауковиця
Post by: Python on November 17, 2017, 14:06
Ні, а що там?«Фемінітиви проти клінгонів»«Star Trek: Discovery» в українському перекладі тут хтось, крім мене, дивиться?
Quote
Коментар перекладача серіалу щодо вживання фемінітивів "капітанка", "командорка" та інших:
Найперше слід зазначити, що фемінітиви абсолютно властиві українській мові. Зокрема форми на позначення чоловіків та жінок у певних професіях були у значно активнішому вжитку до початку 1930-х, поки українську не почали примусово наближувати до російської, залишаючи тільки паралельні для обох мов словоформи (цей процес стосувався не тільки фемінітивів — наприклад, через нього в українській мові значно збіднів увесь словник активно вживаних слів). Таким чином фемінітиви збереглися тільки там, де й у російській — переважно на позначення ролей, які традиційно закріплювалися за жінками (вчителька, медсестра, прибиральниця). Творячи фемінітиви ми повертаємо те, що у нас забирали протягом десятиліть зросійщення.
Українська мова має 11 продуктивних суфіксів для творення фемінітивів; її морфологія набагато краще дозволяє їх створювати, ніж морфологія російської! Проблема з фемінітивами не в тому, що вони "неорганічні", а лише в тому, що вони незвичні. Очевидно, що до сих пір ми зустрічали дуже мало жінок на високих військових посадах (власне, тільки у 2017 році зняли заборону для жінок займати велику низку посад у війську), а жінки з військовим званням використовують маскулінітиви на позначення свого рангу (як і багато інших жінок на позначення своєї професії) просто тому, що жіноче асоціюють з "неякісним", "непрестижним".
Останнім часом ЗМІ використовують низку нових слів для позначення жінок на раніше невластивих чи неозвучуваних ролях: прем'єрка, міністерка, амбасадорка, знавчиня, критикиня, експертка. Ці нові словоформи відображають процес набуття жінками більшої ваги в суспільстві, зокрема на ключових посадах. А в суспільстві майбутнього, де панує повна гендерна рівність, як у "Стар Треку", мова має відображати наявну ситуацію: якщо ми бачимо достатньо багато жінок на капітанських посадах, то слово "капітанка" у цьому світі має бути звичним і нікого не дивувати.
Post by: DarkMax2 on November 17, 2017, 14:28
її морфологія набагато краще дозволяє їх створювати, ніж морфологія російської!
Проблема з фемінітивами не в тому, що вони "неорганічні", а лише в тому, що вони незвичні.
амбасадорка
Post by: Zavada on November 17, 2017, 14:48
У автора язик не повернувся сказати посолка? ::)амбасадорка
Quote from: професор Олександр Пономарів
Російське посол, посолка українською мовою - засіл, (родовий відмінок засолу), а ще засолення (засолювання). Щодо слова посолка, то такі утворення не характерні для української мови. Як і використовуване в друкованих та електронних ЗМІ Десятинка замість Десятинна церква.
http://www.bbc.com/ukrainian/blogs/2016/11/161107_ponomarev_103_dk
Post by: DarkMax2 on November 17, 2017, 14:52
прем'єрка, міністерка, амбасадорка, знавчиня, критикиня, експертка
Є майстер і майстриня (не майстерка (http://sum.in.ua/s/majsterka)!); є медик, істерик та медичка (http://sum.in.ua/s/medychka), істеричка; мисливець і мисливиця.
Має бути міністри́ня, знави́ця, крити́чка.
У автора язик не повернувся сказати посолка? ::)амбасадоркаQuote from: професор Олександр ПономарівРосійське посол, посолка українською мовою - засіл, (родовий відмінок засолу), а ще засолення (засолювання). Щодо слова посолка, то такі утворення не характерні для української мови. Як і використовуване в друкованих та електронних ЗМІ Десятинка замість Десятинна церква.
http://www.bbc.com/ukrainian/blogs/2016/11/161107_ponomarev_103_dk
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/45671-posel.html
Не важливо, чи частина літнорми, чи ні. Усе одно в мозку тригерить. Нещодавно спіткав таке на вікі в статті про святого Павлина. Через рос. значення певні люди просувають іншомовну форму Паулін.
Post by: DarkMax2 on November 17, 2017, 15:02
Post by: Python on November 17, 2017, 16:48
У автора язик не повернувся сказати посолка? ::)амбасадоркаQuote from: професор Олександр ПономарівРосійське посол, посолка українською мовою - засіл, (родовий відмінок засолу), а ще засолення (засолювання). Щодо слова посолка, то такі утворення не характерні для української мови. Як і використовуване в друкованих та електронних ЗМІ Десятинка замість Десятинна церква.
http://www.bbc.com/ukrainian/blogs/2016/11/161107_ponomarev_103_dk
Post by: DarkMax2 on November 17, 2017, 16:50
Post by: Python on November 17, 2017, 23:57
Post by: Upliner on November 18, 2017, 13:52
«Шановні сери і сериці!»
Post by: DarkMax2 on November 18, 2017, 15:12
Quote
Пам’ятаєте, як ізраїльська послиця Бен-Наомі вимагала в МЗС України (були про це повідомлення в сіоністських ЗМІ) не допустити до парламенту представників Української Консервативної партії, оскільки її очолює президент МАУП?АБО ПРАЦЮЙ НА УКРАЇНУ, АБО ЗАБИРАЙСЯ ГЕТЬ! / Персонал Плюс - №6 (157) 8 - 14 лютого 2006 року (http://www.personal-plus.net/157/406.html)
Quote
В той час, як британська послиця в Україні (Джудіт Гоф) приїжджає зі своєю жінкою.Ірена Карпа: «Основна моя цінність у житті — це свобода» | spirit-of-paris.me (http://spirit-of-paris.me/irena-karpa/)
Quote
послиха чи послиця? — Пані послова. — Ич як хитро.+ Послиця на папері (https://books.google.com.ua/books?id=0ssUAQAAIAAJ&q=%22%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F%22&dq=%22%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F%22&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwjVy4j-i8jXAhVpQpoKHduKAlcQ6AEIJjAA)
Post by: Sirko on November 19, 2017, 16:16
Post by: DarkMax2 on November 19, 2017, 17:22
В Желехівського післанка.
Post by: Sirko on November 19, 2017, 17:46
Це ж пара до послАНець.В Желехівського післанка.
Post by: Sandar on December 5, 2017, 14:48
Post by: DarkMax2 on May 21, 2018, 10:01
О... Ше продавчиня...
Такий самий фейк як і кравчиня.
Post by: Zavada on May 21, 2018, 12:37
До речі, у Грінченка продагуха - від продаж.О... Ше продавчиня...
Такий самий фейк як і кравчиня.
Quote from: Сергій Саржевський
Звідкіля ти взялася в нас, загадкова "продавчине"? Знаю, що хрещений твій батько - вельмишановний Віктор Кабак, але де ти в нас знайшлася? Здогадуюся, що тобою хотіли затулити уересерівську "продавщицю". Оця я вже знаю, звідки взялася й коли: у 50-х роках того століття пропхали її в мову через красне письменство злії редакторове. Логіка була така: в московській мові "прадавица" осучаснилася й стала "продавщицей", то й українську продавицю тра було якось омолодити.
Кримський з Єфремовим пропонували "продавницю" - щось не припала до душі. Ще були "продагуха" й "крамарка" - друга очевидна, а перша така гарна й до нашої доби підхожа, що я від неї, "продагухи", ні за що не відмовлюся. Ще була "продавачка" - теж додільно. А задерикувата діялектна "продачуха" - хіба не красиве й корисне разом?
Не нажену, й "продавчині": ясно-ж, з "кравчині" повстала вона, така-ж похідна від "продавця", як і та - від "кравця". Але, така загадкова, залежна, що вона продасть? А торгувати-ж треба...
http://ssarzhevsky.blogspot.com/2016/11/blog-post_98.html
Post by: DarkMax2 on May 21, 2018, 13:50
Post by: DarkMax2 on November 7, 2018, 10:39
Post by: Zavada on November 8, 2018, 15:20
Quote from: Олександр Пономарів
Инколи пишуть і кажуть письменник-детектив, але ж детектив — це герой твору, а не його автор, зауважує читач.
Можливо, такого письменника варто називати детективник або детективіст.
https://www.bbc.com/ukrainian/blog-olexandr-ponomariv-41398292
Post by: DarkMax2 on November 8, 2018, 16:36
Post by: Zavada on January 2, 2019, 17:26
Post by: Волод on January 3, 2019, 08:49
Я про це подумав, але персонаж-детекнивник це дивно. Там радше мова була про жінку-детектива: "...пригоди дівчини-детективниці Ненсі Дрю..."
:green: ".... пригоди дівча-детективнича ...."
Post by: Python on January 3, 2019, 16:10
Почув по радіо (з вуст викладачки): "Я є викладач української мови у львівському університеті".
Quote from: https://gre4ka.info/interv-iu/48898-iryna-farion-vony-realno-posiahaiut-na-mii-rai-tomu-ia-zmushena-povernutysia-v-peklo
- Це якась навала з фемінітивами. Їх тулять куди треба і не треба. Для мене дуже важливо з яких середовищ вони ідуть. Ідуть з ліберального середовище, з середовища, яке обстоює гендерну ідеологію від якої мене тріпає, тому що я шанувальниця традиційних стосунків між чоловіком і жінкою, традиційної родини, де чоловік – це голова, але жінка – шия. У нас в Україні завжди був матріархат і буде. Але я за те, щоб чоловік був воїном, а жінка передусім, хоч би перші три роки абсолютно віддала своїй дитині. Тому, коли починають втручатися в цю царину святая святих, то в мене виникає внутрішній супротив. І тому, коли мене представляють, як «професорка», то я ставлю запитання: «Це є така посада «професорка»?». Мене обирали на посаду професора, я бачила офіційно-діловий документ. Ви можете мене професоркою кликати на каві, але в офіційно-діловій атмосфері прошу мене називати відповідно до чинного правопису.
Post by: DarkMax2 on January 3, 2019, 16:22
Post by: Zavada on January 3, 2019, 16:34
Показово, що навіть Ірина Фаріон (від якої можна було б очікувати радикалізму в питаннях мовного відродження) до насаджування фемінітивів ставиться негативно й воліє іменуватися не «професоркою», а «професором».
19 березня 2018 року у книгарні «Є» в Івано-Франківську молоді люди, які представилися активістами товариств «Карпатська Січ» і «Сокіл» зірвали лекцію-дискусію «Поговоримо про фемінітиви». Про це пише івано-франківський сайт «Репортер».
Як повідомляється, читати лекцію мала Іванка Урда — літераторка, редакторка, феміністка, засновниця проекту «Львівські прозові читання». Організатором заходу була громадська організація «ФРІ».
Однак на захід прийшли кілька місцевих хлопців, які стали поводитись дуже розкуто, навперебій викрикували питання щодо фемінізму, заперечували його доцільність в Україні. Досить швидко лекція переросла у балаган.
На заклики слухачів лекції до активістів просто послухати її зміст, активісти товариств «Карпатська Січ» і «Сокіл» не відреагували. Натомість вони почали доводили організаторам, що сам захід є безглуздим. Один з них звинуватив Іванку Урду в «грантожерстві», інший назвав лесбійкою, бо вона, мовляв, підтримує ЛГБТ-спільноту.
Наостанок молодики пообіцяли відвідувати усі подібні заходи у Івано-Франківську, «щоб не допустити нав’язування мешканцям феміністичної ідеології».
https://zaxid.net/news/
Post by: Python on January 3, 2019, 17:13
Post by: DarkMax2 on January 3, 2019, 17:25
Показово, що навіть Ірина Фаріон (від якої можна було б очікувати радикалізму в питаннях мовного відродження) до насаджування фемінітивів ставиться негативно й воліє іменуватися не «професоркою», а «професором».
19 березня 2018 року у книгарні «Є» в Івано-Франківську молоді люди, які представилися активістами товариств «Карпатська Січ» і «Сокіл» зірвали лекцію-дискусію «Поговоримо про фемінітиви». Про це пише івано-франківський сайт «Репортер».
Як повідомляється, читати лекцію мала Іванка Урда — літераторка, редакторка, феміністка, засновниця проекту «Львівські прозові читання». Організатором заходу була громадська організація «ФРІ».
Однак на захід прийшли кілька місцевих хлопців, які стали поводитись дуже розкуто, навперебій викрикували питання щодо фемінізму, заперечували його доцільність в Україні. Досить швидко лекція переросла у балаган.
На заклики слухачів лекції до активістів просто послухати її зміст, активісти товариств «Карпатська Січ» і «Сокіл» не відреагували. Натомість вони почали доводили організаторам, що сам захід є безглуздим. Один з них звинуватив Іванку Урду в «грантожерстві», інший назвав лесбійкою, бо вона, мовляв, підтримує ЛГБТ-спільноту.
Наостанок молодики пообіцяли відвідувати усі подібні заходи у Івано-Франківську, «щоб не допустити нав’язування мешканцям феміністичної ідеології».
https://zaxid.net/news/
Post by: Python on January 3, 2019, 18:47
Post by: DarkMax2 on January 8, 2019, 10:46
Дві причини не вживати фемінітиви (https://maksymus.wordpress.com/2017/11/09/500520/)
Post by: From_Odessa on May 30, 2019, 23:45
Quote
На Украине с 3 июня вступят в силу новые нормы правописания, которые узаконивают использование феминитивов. Пресс-релиз опубликовало министерство образования и науки Украины.
В министерстве уточнили, что новые нормы правописания необходимо начать применять с момента их публикации. Их рекомендуют использовать «во всех сферах общественной жизни, в частности, в официально-деловом стиле речи».
Новые нормы вводят в украинский язык феминитивы, обозначающие род деятельности.
В качестве примеров в релизе упоминаются «поэтка», «членкиня» и «критикесса». Кроме того, изменятся правила написания слов, имеющих греческие корни — звук «эф» будет передаваться с помощью буквы «т». В частности, можно будет писать «міт» вместо «міф» и «Атени» вместо «Афіни». Изменится также и правописание ряда приставок.
Министерство образования затем разработает план имплементации новой редакции «Украинского правописания» в образовательный процесс. В этом документе будут прописаны сроки и этапы внедрения нововведений.
Post by: DarkMax2 on May 31, 2019, 08:12
Post by: DarkMax2 on October 1, 2019, 00:13
Quote
Загалом же здійснений аналіз статусу і стану фемінінного словотворення доби українізації дещо бентежить. Якщо вже в українській мові, на відміну від російської, професійні назви бувають здебільшого осібні для чоловіків і осібні для жінок, то цей процес мав би послідовно відбитися у словниках ділової мови, перекладних словниках, укладених до початку першої хвилі деукраїнізації, та у словниках, виданих представниками української діаспори, які, позбавлені будь-якого диктату та тиску із зовні, мали б підтвердити послідовне збереження мовою українських емігрантів уже відомих в 20-30-х роках фемінативів. Адже соціальна активність жінки в період українізації була достатньо високою, аби сформувати «соціальне замовлення» на відповідне позначення особи жіночої статі, а наша мова мала і має достатню кількість фемінізувальних формантів, щоб таке «соціальне замовлення» виконати.
Отримані нами дані дають вагомі підстави поставити під сумнів наявність стійкої або хоча б відносно стабільної традиції в послідовному продукуванні словотвірних фемінативів у період українізації, про яку не свідчать ані дані українських граматик кінця XIX — поч. XX ст., ані дані словників, що фіксують стан українського фемінінного лексикону означеної доби.
Quote
Проведене дослідження також засвідчує проблематичність твердження про те, що фемінізація в українській мові доби українізації була явищем усталеним, послідовним, виявляла високу активність і що є підстави говорити про стабільну мовну традицію української мови початку XX ст. у творенні парних іменників жіночого роду, яку за радянських часів штучно (силоміць) нівелювали і до якої нам усім сьогодні в контексті автохтонізації нашої мови слід повернутися.
Post by: Zavada on October 3, 2019, 14:52
Можна чекати на генералку?
Post by: DarkMax2 on October 3, 2019, 14:58
Ну, підполковниця хоча б правильно утворене слово. Хоча СУМ-11 каже, що то дружина підполковника.
Post by: Zavada on October 7, 2019, 14:45
https://detector.media/infospace/article/59920/2011-02-04-teksti-novin-telekanaliv-04022011/
Post by: DarkMax2 on October 8, 2019, 08:27
Найзавзятішою виявилася МНСівська медсестриня.
https://detector.media/infospace/article/59920/2011-02-04-teksti-novin-telekanaliv-04022011/
(https://scontent.fhrk3-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/65991538_1270031829838078_5912457932498272256_n.jpg?_nc_cat=102&_nc_eui2=AeEZqjGebBjpty-5urKaE06Vlja7g7aqkf3UlUwfHBsk737Jj6oickl1N2p9Lg02dbk0iJ9G1KqL2pcIlyfG2qWjKUETCbkNhIDixX6uZLHLEg&_nc_oc=AQmCiC4prjmIhpNmgpJWUgT3r1AQrUuah-a0yUIToHh0RBpmTkBLRM0l6-845rWfAAw&_nc_ht=scontent.fhrk3-1.fna&oh=ce8e89c44f67f3bff881bb852cfc2d2c&oe=5E2F1FA9)
Post by: Zavada on October 9, 2019, 13:45
Пара до цієї покручі? ::)
Таке словечко є ще (мабуть, переважно як прикол):
(Google) "медсестром" (https://www.google.com/search?as_q=%22%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D1%81%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BC%22&as_epq=&as_oq=&as_eq=%22%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D0%BD%D0%B8%D1%86%D0%B5%22+%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D1%81%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B9+%D1%81%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BC+%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B9+explanation&as_nlo=&as_nhi=&lr=&cr=&as_qdr=all&as_sitesearch=&as_occt=any&safe=images&as_filetype=&as_rights=)
Post by: DarkMax2 on October 14, 2019, 09:05
Post by: DarkMax2 on October 14, 2019, 10:00
Кіт-послиня ;)
Post by: Zavada on October 17, 2019, 12:27
Експослиню
Послинь багато, їх не подолати. :-)
(Google) "послиня" (https://www.google.com.ua/search?q=%22%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%8F%22&num=100&hl=ru&source=lnms&sa=X&ved=0ahUKEwiJnITK_KLlAhXS-ioKHWP4ASQQ_AUICSgA&biw=1173&bih=770&dpr=1.09)
Post by: Wolliger Mensch on October 17, 2019, 13:00
Quote
Послиця
Ахах… ;D
Post by: DarkMax2 on December 27, 2019, 22:11
О... Ше продавчиня...
Такий самий фейк як і кравчиня.
Продавницю подає словник Deutsch-ruthenisches Handwörterbuch Омеляна Партицького. Без варіантів :)
Post by: DarkMax2 on January 2, 2020, 23:39
Post by: Zavada on January 3, 2020, 13:54
О... Ше продавчиня...
Такий самий фейк як і кравчиня.
Продавницю подає словник Deutsch-ruthenisches Handwörterbuch Омеляна Партицького. Без варіантів :)
А в іншому словнику продавниця сусідує з кравчинею та швалею.
(https://books.google.com.ua/books/content?id=jSY_AAAAIAAJ&hl=ru&pg=PA124&img=1&pgis=1&dq=%22%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F%22&sig=ACfU3U1_JYLDmTyi80_nCaMooLqlH-vp7A&edge=0)
А ще в одному шваля — кравчиха.
(https://books.google.com.ua/books/content?id=DsnqAAAAMAAJ&hl=ru&pg=PA897&img=1&pgis=1&dq=%22%D1%88%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8F%22+intitle:%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA&sig=ACfU3U3EopoBeh5luYXYbEig3Mig2evWsg&edge=0)
Post by: DarkMax2 on January 3, 2020, 17:07
ІМХО, кравчиня є механічною переробкою кравчихи.
-ыня не мало б давати ц>ч.
До речі, було слово кравниця, однак, як у випадку паяльника, означало предмет.
(https://books.google.com.ua/books/content?id=kJwJAQAAIAAJ&hl=uk&pg=PA63&img=1&pgis=1&dq=%22%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F%22&sig=ACfU3U0umAib9zzr-Egkesw7p7AgWOeZpw&edge=0)
Post by: Zavada on January 3, 2020, 17:32
Це словники якого року?
Перший — 1955-го.
https://books.google.com.ua/books?id=jSY_AAAAIAAJ&q="кравчиня шваля"&dq="кравчиня шваля"&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwiaysKpz-fmAhVGpYsKHSlYDOkQ6AEIKDAA (https://books.google.com.ua/books?id=jSY_AAAAIAAJ&q=%22%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%8F+%D1%88%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8F%22&dq=%22%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%8F+%D1%88%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8F%22&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwiaysKpz-fmAhVGpYsKHSlYDOkQ6AEIKDAA)
Другий — 2006-го.
https://books.google.com.ua/books?id=DsnqAAAAMAAJ&q="шваля" intitle:словник&dq="шваля" intitle:словник&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwjcvOHrz-fmAhX5isMKHYs9CHgQ6AEIKDAA (https://books.google.com.ua/books?id=DsnqAAAAMAAJ&q=%22%D1%88%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8F%22+intitle:%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA&dq=%22%D1%88%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8F%22+intitle:%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwjcvOHrz-fmAhX5isMKHYs9CHgQ6AEIKDAA)
До речі, було слово кравниця.
(https://books.google.com.ua/books/content?id=kJwJAQAAIAAJ&hl=uk&pg=PA63&img=1&pgis=1&dq=%22%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F%22&sig=ACfU3U0umAib9zzr-Egkesw7p7AgWOeZpw&edge=0)
Цікаво, навіщо в книжці множина (кравницы).
(https://books.google.com.ua/books/content?id=BrJJAQAAIAAJ&hl=ru&pg=PA256&img=1&pgis=1&dq=%22%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D0%B0%22&sig=ACfU3U1hkRLZWTbs3xNvYgztUmS90Oibhg&edge=0)
Словарь русских донских говоров
Post by: Sandar on January 3, 2020, 18:03
Чому ц + иня = ч ?кравець+иняАле як воно утворюється?
ць->ч
Тому що 1-а палаталізація.
иня це ж ыня?Тому що 1-а палаталізація.
А -ь что, совсем-совсем на следующую гласную не влияет?
кравьць + ъиня = кравьциня = кравьчиня?А -ь что, совсем-совсем на следующую гласную не влияет?
Примерно так. Йот тоже когда-то ы в и переводил, чем палатализация хуже?
Це Вам, Максе.
Post by: DarkMax2 on January 3, 2020, 18:31
Post by: DarkMax2 on January 3, 2020, 18:35
Там сказано, що -иня втратила продуктивність десь у 16 столітті.
Тоді сусідинь та християнинь витіснили сусідки та християнки.
Post by: Python on January 3, 2020, 18:45
Але князь - княгиня.
Post by: R on January 3, 2020, 18:47
Та котра дома шиє і їй приносять замовлення.
Сильно в значення не вникав,
Post by: Zavada on January 3, 2020, 18:49
(Google) (https://www.google.com/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=1&cad=rja&uact=8&ved=2ahUKEwjviOz84ufmAhXBk4sKHZmHDyQQFjAAegQIARAC&url=http%3A%2F%2Firbis-nbuv.gov.ua%2Fcgi-bin%2Fopac%2Fsearch.exe%3FC21COM%3D2%26I21DBN%3DUJRN%26P21DBN%3DUJRN%26IMAGE_FILE_DOWNLOAD%3D1%26Image_file_name%3DPDF%2FNznuoaf%255F2013%255F36%255F91%252Epdf&usg=AOvVaw2Ht6aedI7ysQQYo7jCszMJ)
Політоложку не зустрічав.
Post by: bvs on January 3, 2020, 19:23
Я тут подумав, а чи не може «княгиня» бути похідною від більш раннього варіанту, де Г ще не перейшло в З? (Тобто, грубо кажучи, княгиня — це конунгиня). Чи існують інші приклади переходу зубних у задньоязикові під впливом цього суфіксу?
Post by: DarkMax2 on January 3, 2020, 20:37
пор. мовознавка
Post by: Python on January 4, 2020, 00:18
Post by: DarkMax2 on January 4, 2020, 15:54
Post by: DarkMax2 on January 8, 2020, 09:44
Post by: Zavada on January 10, 2020, 15:36
А чого це не виділили? Мовознавиця ж.пор. мовознавка
Бо це слово бачив раніше. А різних -ложок раніше не бачив.
Post by: DarkMax2 on January 22, 2020, 09:47
Post by: Conservator on January 22, 2020, 17:51
Ми використовуємо "членкиню" як уже конвенційний у громсекторі вираз. Хоча мені більше "членка" до вподоби. Однак пофіґ, не критично важливо це.
А "фотографка" вимагаю вживати замісць "фотографиня", але якось через раз вдається.
Post by: Conservator on January 22, 2020, 17:53
(https://books.google.com.ua/books/content?id=HgUaAQAAIAAJ&hl=uk&pg=PA101&img=1&pgis=1&dq=%22%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F%22&sig=ACfU3U3Si-bqySxvnR3-WDXeU92f9M7X0w&edge=0)
у польській poseł - posłanka, але у 1920-1930х, коли мало було жінок у Сеймі, було й posełka.
але це "депутатка", бо наша посолка = ambasadorka.
Post by: DarkMax2 on January 22, 2020, 19:15
як уже конвенційний у громсекторі вираз
у польській poseł - posłanka, але у 1920-1930х, коли мало було жінок у Сеймі, було й posełka.
але це "депутатка", бо наша посолка = ambasadorka.
Quote
Русская «послица», графиня Матвѣева, говорила въ Дрезденѣ, что царевичъ никогда германской принцессы за себя не возьметъ.
Post by: Zavada on January 23, 2020, 17:47
А чого це не виділили? Мовознавиця ж.пор. мовознавка
Quote from: ведуча Укррадіо
З нами на зв`язку Тетяна Петренко, мовознав... я не знаю, як утворити фемінітив, тому залишимо "мовознавець".
Post by: Paul Berg on October 14, 2020, 13:36
Post by: DarkMax2 on October 14, 2020, 22:27
Post by: Python on October 14, 2020, 22:34
Post by: Paul Berg on October 14, 2020, 23:57
ЧлениЦя логічніша :-)
Post by: Paul Berg on October 14, 2020, 23:58
Post by: Python on October 15, 2020, 00:15
Член із членом. :D
Post by: DarkMax2 on October 15, 2020, 08:14
І членець ;)ЧлениЦя логічніша :-)
Post by: Zavada on October 16, 2020, 13:30
Наталена Королева створила цинтаврессу - від кентавра, їздкиню - жінка, яка їде на коні. Але вони не увійшли в обіг.
https://m.gazeta.ua/articles/istoriya-movi/_feminitivi-pritamanni-ukrayinskij-movi-ce-ne-yakes-nove-yavische-movoznavicya/843774
Post by: DarkMax2 on October 16, 2020, 13:43
(https://books.google.com.ua/books/content?id=TajTAAAAMAAJ&hl=uk&pg=PA141&img=1&pgis=1&dq=%22%D0%BD%D0%B0%D1%97%D0%B7%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F%22&sig=ACfU3U3Nyjil1jSOM8f66zfBEiS8HxqIkQ&edge=0)
Post by: Zavada on October 16, 2020, 16:37
Post by: Python on October 16, 2020, 16:46
https://github.com/brown-uk/dict_uk/issues/153 — кількадесят фемінітивів.
Post by: Drundia on October 17, 2020, 12:51
Ну от справді, чому «член» — мало не почесне звання, а «піхва», навпаки, сприймається мало не як лайка? При тому, що обидва слова — евфемізми. Скажете, в цьому нема сексизму?