Вітаю. Тут у мене виникло питання: Яке з двох слів мета чи ціль може використовуватися в якості синоніма слова мішень, чи може обидва. Живу поза українськомовним середовищем тому не можу знайти відповідь на це питання. Якщо хтось з шановного панства відповість, буду дуже вдячний.
Ціль, звичайно - влучити у ціль (поцілити), потрапити у ціль
Виключно - ціль...
Влучити у мету неможна, її можна лише реалізувати, досягнути, поставити за...
Тобто, мета - це щось єдине, чого можеш і прагнеш досягти (тому множини не має).
А цілі бувають різними...
Саме так.
Мішень - це ціль.
А мета - лише те, чого хочеш досягти.
Ціль - в основному лише мішень. Дуже рідко, але все-ж випадки коли ціль вживається у значенні мета, як правило таке трапляється лише в поезії.
Бісить коли пишуть у рекламі «кредити на будь-які цілі», адже правильно «кредити на будь-які потреби». Використання «мети» гальмується тим, що люмпени не можуть відмовитись від звички використовувати "цѣль" у множині. Ну не можуть вони ставити собі одну мету. У них у голові не вкладається, що увесь їх перелік речей, яких вони хочуть досягти, це і є мета (у однині).
Откуда "і" в ціль?
ять? :???
< польск. сеl < ср.-в.-н. zil. Откуда ять?
Ну і там точно є. Не знаю тоді.
Якщо там не ѣ, то чому в російській «цель», а не «цоль»?..
http://orthowiki.kalan.cc/wiki/Образование_ё (http://orthowiki.kalan.cc/wiki/%D0%9E%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D1%91)
Цитата: Alone Coder от июля 29, 2011, 19:57
< польск. сеl < ср.-в.-н. zil. Откуда ять?
Ой, а я польську використовував лише для знаходження носових. У питанні ятів цілком довіряв українській.
Російська Ё ніби походить від Е та Ѣ.
Ѣ̈ колись намагались запровадити.
Цитата: Alone Coder от июля 29, 2011, 19:57
< польск. сеl < ср.-в.-н. zil. Откуда ять?
Интересно, а в Вѣнѣ откуда «ять»?
Цитата: DarkMax2 от июля 29, 2011, 20:15
Російська Ё ніби походить від Е та Ѣ. Ѣ̈ колись намагались запровадити.
ё<-ѣ — лише в кількох словах-винятках.
А красиво би було: Ѣжик та Ѣжак :) На жаль, не так.
так, по городу. :)
Захоплююча подорож з одного кутка городу в інший! На вас чекає:
• Картопля, сорт «Чарівниця»!
• Запашна зелень петрушки!
• Виярок некошеної трави. Висока, як у дитинстві!
• Якісь незрозумілі таємничі кущі. Культурна програма: спортивна гра «викорчуй все»!
• Бур'яни. Тільки у нас справжній осот в людський зріст!
• Гарбузове огудиння. Для екстремалів: ходьба з перешкодами!
так був ять у цілі чи ні?
Цитата: DarkMax2 от июля 29, 2011, 22:56
так був ять у цілі чи ні?
Вы какъ-будто въ киндергартенъ не ходили: цѣль. :)
Это безграмотная царская мракобесная какография, как и сѣкъ.
Яковъ Карловичъ хуже Сергея Ивановича?
Яковъ Карловичъ хотя бы объяснял некоторые свои действия (не в данном случае).
хм... тут по-моему язык сам объяснил всё: укр. і и рус. е на одном месте.
Украинский язык не "сам". Это такой же конструкт, как и СРЛЯ.
Укр. «і» може бути не лише на місці «ѣ» (ять), а й на місті «е» (єсть) в закритому складі, але тоді відбувається чергування при переході закритого складу у відкритий.
і де тут чергування?
Нема. Тому, ймовірно, там саме ять. З іншого боку, інколи спостерігається й аналогія, коли «і» іншого походження поводиться як «колишній ять».
хочу приклад.
Цитата: Alone Coder от июля 29, 2011, 23:30
Это такой же конструкт, как и СРЛЯ.
Зато логичный. *Tilan > Ziel ~ цѣль; Vindobona > Wien ~ Вѣна.
Цитировать
мета чи ціль
І так ,і так можна говорити.
Цитата: Feruza от января 2, 2012, 14:11
Цитировать
мета чи ціль
І так ,і так можна говорити.
Спасибі за дозвіл. :yes:
Цитата: Python от июля 29, 2011, 23:33
Укр. «і» може бути не лише на місці «ѣ» (ять), а й на місті «е» (єсть) в закритому складі, але тоді відбувається чергування при переході закритого складу у відкритий.
А в приставке "вiд" откуда "i"?
вiдкрити - открыть.
http://izbornyk.org.ua/ukrmova/um183.htm
Цитата: Fobee от января 2, 2012, 17:39
Цитата: Python от июля 29, 2011, 23:33
Укр. «і» може бути не лише на місці «ѣ» (ять), а й на місті «е» (єсть) в закритому складі, але тоді відбувається чергування при переході закритого складу у відкритий.
А в приставке "вiд" откуда "i"?
вiдкрити - открыть.
Там вже третій випадок — перхід «о» в закритому складі в «і» чи «ві».
ще бісить нецільове використання, адже це використання не за призначенням!
Цитата: DarkMax2 от января 4, 2012, 08:27
ще бісить нецільове використання, адже це використання не за призначенням!
«Нецільове», однак, звучить лаконічніше, хоч воно, може, й калька.
«Непризначене» теж доволі лаконічне.
Мета схожа на прикмету і приміту. Схожа на мішень. На цель.
Красиво виходит мета в множині. Мети. :eat:
Цитата: Sandar от мая 2, 2014, 05:42
Красиво виходит мета в множині. Мети.
Але в множині не вживається.
Цитата: Python от мая 2, 2014, 10:37
Цитата: Sandar от мая 2, 2014, 05:42
Красиво виходит мета в множині. Мети.
Але в множині не вживається.
Звикнемо. ;D
Цитата: Sandar от мая 2, 2014, 05:42
Мета схожа на прикмету і приміту. Схожа на мішень. На цель.
Красиво виходит мета в множині. Мети. :eat:
Це вже якась білорущизна ;D
Цѣль писалась через ѣ. Шо тут обсуждать...
Та отож
Обнаружил множественное число мети́ - ме́ти.
http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/
До речі, "мета" - це, зокрема, й російська "мишень". Мабуть, у жодному словнику до 1933 року не перекладено рос. "мишень" як "мішень" - http://r2u.org.ua/s?w=мишень&scope=all&dicts=all&highlight=on (http://r2u.org.ua/s?w=%D0%BC%D0%B8%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C&scope=all&dicts=all&highlight=on)
На жаль, СУМ саме "мішень" і дає. Переважно це слово вживали радянські українські класики. Розумію, чому так було...
Отже, мети можна не просто досягти - у мету можна влучити, стріляти. Приклади з Російсько-українського словника військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські):
*Мишень — мета́, -ти́; М. в росте — мета́ у зріст; М. головная — головна́ мета́; М. грудная — трудна́ мета́; М. международная — міжнаро́дня мета́; М. падающая — мета́, що па́дає; М. появляющаяся — мета́, що з'явля́ється; М. поясная — поясна́ мета́; М. скрывающаяся — мета́, що хова́ється.
Чи були приклади використання слова «мета» в значенні «мішень» ближче до нашого часу — хоча б з 50-х? В наш час між «метою» й «мішенню» вже закріпилось чітке розмежування значень, і «стрілець влучив у мету» сприйматиметься як хибний переклад з російської.
Цитата: rei от сентября 13, 2016, 08:26
На жаль, СУМ саме "мішень" і дає.
СУМ-11 ні.
МЕТА́, и, жін. Те, до чого хтось прагне, чого хоче досягти; ціль. Щиро бажаю Вам поправити на чужині своє здоров'я, потрібне не тільки Вам, але й нам усім та спільній нам усім меті (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 257); Найвища мета партії — побудувати комуністичне суспільство (Програма КПРС, 1961, 5);
// Заздалегідь намічене завдання; замисел. — Мета зборів — обрати правління, голову колгоспу і обговорити завдання, які стоять перед об'єднаним колгоспом (Остап Вишня, I, 1956, 442).
♦ З метою: а) (чого) для чого-небудь. Вночі по тихій вулиці ходили патрулі, інколи навідувалися і до Барвистих з метою перевірки мандатів (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 224); б) (з інфін.) для того, щоб... Віталик іде на радіовузол не з метою тепліше влаштуватися, а тому, що там треба заміни, бо найближчий його друг Сашко Литвиненко з осені переходить до інституту на стаціонар (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 163); Мати на меті (метою); Ставити (поставити) собі метою (за мету) що — прагнути здійснити що-небудь. Ви прекрасно знаєте, товариші, що з початку Жовтневої революції ми ставили собі головною метою припинення імперіалістської війни.. (Ленін, 28, 1951, 7); Я поставив собі за мету показати класову боротьбу на Україні в період громадянської війни (Олександр Довженко, I, 1958, 22).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 683.
Та і у Грінченка серед прикладів немає мішеней.
Цитата: rei от сентября 13, 2016, 08:26
До речі, "мета" - це, зокрема, й російська "мишень". Мабуть, у жодному словнику до 1933 року не перекладено рос. "мишень" як "мішень" - http://r2u.org.ua/s?w=мишень&scope=all&dicts=all&highlight=on (http://r2u.org.ua/s?w=%D0%BC%D0%B8%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C&scope=all&dicts=all&highlight=on)
На жаль, СУМ саме "мішень" і дає. Переважно це слово вживали радянські українські класики. Розумію, чому так було...
Отже, мети можна не просто досягти - у мету можна влучити, стріляти. Приклади з Російсько-українського словника військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські):
*Мишень — мета́, -ти́; М. в росте — мета́ у зріст; М. головная — головна́ мета́; М. грудная — трудна́ мета́; М. международная — міжнаро́дня мета́; М. падающая — мета́, що па́дає; М. появляющаяся — мета́, що з'явля́ється; М. поясная — поясна́ мета́; М. скрывающаяся — мета́, що хова́ється.
Можливо, хибний результат українізації згори. Калькування з гіперкорекцією.
http://www.eudusa.org/NTShOnline/Book2.pdf
Німецько-український військовий словник, виданий в Берліні.
Цікаво, що в передмові автор критикує східняцький аналог як "надто інтернаціональний".
Тобто тут далі буде відверто ангажований результат термінологічної творчості з метою "українізації" всього й вся.
Тут є та "мета у зріст". Себто це слово мішень було "українізоване" до "мета", а не мета має значення "мішень".
Нагадаю, що слово мішень є русизмом з турецьким коренем.
Аналога українська мова до набуття офіційного статусу не мала. Була тільки ціль (Із лука мітко в ціль стріляла. Котл. Ен.). Тому в першій половині 20 ст., ймовірно, хтось зробив спробу запровадити пуристичний неологізм.
До речі, у поляків tarcza - торч (ж.р.). Це був би кращий пуризм.
Цитата: DarkMax2 от января 4, 2012, 08:27
ще бісить нецільове використання, адже це використання не за призначенням!
А мене ще бісить "грошові кошти", хоча треба "грошові засоби". Вираз "грошові кошти" - це безграмотний переклад російського "денежные средства", який колись зробили, мабуть ще в 90ті,і з тих пір він міцно прописався в підручниках і популярних виданнях з економіки
Технічно то плеоназм.