Лингвофорум
Local boards - Разделы на разных языках => Український форум => Загальне мовознавство => Тема начата: SIVERION от Февраля 13, 2009, 12:22
-
Говорять що слова Собака Рай Бог Шана Пан це іранізми .що ви знаєте про це
-
А також Штани Хутро Хутір Верба і т.і
-
собака, рай, бог, пан - іранізми
шана, хутро - германізм
штани - тюркізм
верба - питоме слов'янське.
-
andrewsiak але в фарсі є слово шхане або шхайни що перекладаєця як Поважний
-
Ну й що з того?
А ще у фарсі є слово bad "поганий", яке абсолютно не споріднене за англійським bad.
Щодо шани:
шанува́ти, блр. шанова́ць. Через польск. szanować, др.-польск. szonować від сер.-в.-нім. schônen "берегти"
(фасмер)
-
andrewsiak але в фарсі є слово шхане або шхайни що перекладаєця як Поважний
Уперше бачу таке слово...
-
Iskandar мені студент з Ірану це говорив
-
Здається ще бачити, патрити (не літературне) та інші полонізми, тобто більшість іранізмів серед слов'янських мов саме в польській.
-
Шаъну шараф ба КПСС! :D
Це арабiзм. Я давно казав, що щоб дослiджувати iранiзми в рiзоманiтних мовах свiту не досить умiти перегортати сторiнки перського словнику, поготiв ймати вiру чуткам навiть вiд носiїв.
-
Шаъну шараф ба КПСС! :D
Це арабiзм. Я давно казав, що щоб дослiджувати iранiзми в рiзоманiтних мовах свiту не досить умiти перегортати сторiнки перського словнику, поготiв ймати вiру чуткам навiть вiд носiїв.
-
Турецька зазнала угар пуризму (спрямованого саме проти арабiзмiв та персизмiв), боязкi спроби вичищення арабiзмiв з перської припинилися пiсля Iсламської Революцiї заглухли.
Частка арабiзмiв (залежно вiд типу тексту) може коливатися вiд 40 до 60 (навiть 70) вiдсоткiв. Проте майже для кожного лiтературно або розмовно вживаного арабiзму iснує арахаїчний або диалектний докорiнний еквiвалент. Отже в середовищi iранських (антиiсламiстскьких) патриотiв "модно" вживати т.з. "парсi-є саде" (чистий перський). Звичайно, це радше конлаг, а не жива мова.
-
Турецька зазнала угар пуризму (спрямованого саме проти арабiзмiв та персизмiв), боязкi спроби вичищення арабiзмiв з перської припинилися пiсля Iсламської Революцiї заглухли.
Частка арабiзмiв (залежно вiд типу тексту) може коливатися вiд 40 до 60 (навiть 70) вiдсоткiв. Проте майже для кожного лiтературно або розмовно вживаного арабiзму iснує арахаїчний або диалектний докорiнний еквiвалент. Отже в середовищi iранських (антиiсламiстскьких) патриотiв "модно" вживати т.з. "парсi-є саде" (чистий перський). Звичайно, це радше конлаг, а не жива мова.
а в таджицькій?
-
Приблизно так саме: ~50%
Icнують деякi коливання мiж цими мовами, коли одна з них з двох варiантiв, що "пасивно" iснують в тезаурусi, обирає для лiт.норми/ромовної практики одна - арабiзм, iнша - докорiнне слово (таджицький до пуризму схилен трохи бiльше).
Одначе, якщо в цiлому глянути на цi мови й на азербайджанську, туркменьску, узбецьку, урду, то їхнi словники в канцелярських, наукових та публицистичних текстах будуть сильно збiгатися (основна частка арабiзми, для тюркських й урду далi - персизми)
-
А яка з іранських мов найвільніша від арабського впливу? Курдська, чи, може, пашто?
-
Проте майже для кожного лiтературно або розмовно вживаного арабiзму iснує арахаїчний або диалектний докорiнний еквiвалент.
Одначе, якщо в цiлому глянути на цi мови й на азербайджанську, туркменьску, узбецьку, урду, то їхнi словники в канцелярських, наукових та публицистичних текстах будуть сильно збiгатися (основна частка арабiзми, для тюркських й урду далi - персизми)
-
А яка з іранських мов найвільніша від арабського впливу? Курдська, чи, може, пашто?
-
та в осетинській мабуть повно русизмів...
-
Чи дійсно так? Певно через те, що в персів була розвинута літературна мова до арабського завоювання.
Еге ж, я бачив доволi великi тексти на вельми серьознi теми, де не вживалося майже жодного арабiзму й що дивовижно, все було зрозумiлим.
От що сходу спадає на думку raqs - pāykubi ("танець")
-
Осетиньску завжди требя розглядати окремо. У таких питаннях вона апрiорi за дужками. Хоча й там iснують "загальноiраньскi" арабiзми, що правда вони радше "загальнокавказькi"
-
А яка з іранських мов найвільніша від арабського впливу? Курдська, чи, може, пашто?
Я не так глибоко обiзнаний у цих мовах, але все одно "культурна" лексика цих двох мов практично спiльна з перьскою (тобто насичена арабiзмами й персизмами).
Власно бiльше жодних лiтературних iраньских мов i не iснує :)
-
З дав.iран. *spaka
*ray- "богатство" > "потойбiчна нагорода". Семантика викриває iранiзм.
Може, й просто семантичний вплив. I.є. "благо", "частка" й тiльки iран. та слов. "Господин", "Бог".
Полонiзм. Праслов. *gъpanъ. У слов'яньских нема бiльше утворень вiд i. є. кореню pā без росширення -s- (пасти). Пор. тадж. губонак "пастух" - *gu-pāna "пастух корiв"
Англ. furs пом'ятаєте? ;)
-
дозволю собі виправити українську
Полонiзм. Праслов. *gъpanъ. У слов'яньських нема бiльше утворень вiд i. є. коренюя pā без росзширення -s- (пасти). Пор. тадж. губонак "пастух" - *gu-pāna "пастух корiв"
Англ. furs поам'ятаєте?
-
:'( Три роки безвилазної Кацапщини даром не минають :wall:
Пробачте!
-
:D
ну ті всі можна вибачити, але "пОм'ятаєте"... Звідки б там взявся О???
-
Ну, помилки в цій темі є навіть у заголовку: «Іранізми в
Уукраїнськиій Ммові»
-
Языковеды выделили большой пласт славяно-иранских схождений (изоглосс). Это – слова из сферы религии, морали, права, медицины:
Сварог, Хорс, Вий, Рарог, Симаргл, бог, див, ящер, вера, ирий, рай, небо, святой, ватра (огонь), вопить, ворожить, гадать, гатать (заклинать – близко к иранскому "гата"), жертва, могила, писать, слово, чары, чаша, благо, зло, каяться, мудрый, честь, вед (извет, совет, вещать и т.д.), вина, рота (клятва), гой (здоровый), хворый, мир.
Все эти слова – общеславянские. (см. Заратустра. Учение огня. Гаты и молитвы. М. 2002).
-
Заратустра. Учение огня. Гаты и молитвы. М. 200
Не читайте релiгширспожив перед сном.
Бiльшiсть наведеного - туфта
-
Языковеды выделили большой пласт славяно-иранских схождений (изоглосс). Это – слова из сферы религии, морали, права, медицины:
Сварог, Хорс, Вий, Рарог, Симаргл, бог, див, ящер, вера, ирий, рай, небо, святой, ватра (огонь), вопить, ворожить, гадать, гатать (заклинать – близко к иранскому "гата"), жертва, могила, писать, слово, чары, чаша, благо, зло, каяться, мудрый, честь, вед (извет, совет, вещать и т.д.), вина, рота (клятва), гой (здоровый), хворый, мир.
Все эти слова – общеславянские. (см. Заратустра. Учение огня. Гаты и молитвы. М. 2002).
Я могу привести список из более сотни славяно-арийских изоглосс, но заимствований, а не индоевропейской архаики там кот наплакал.
-
Языковеды выделили большой пласт славяно-иранских схождений (изоглосс). Это – слова из сферы религии, морали, права, медицины:
Сварог, Хорс, Вий, Рарог, Симаргл, бог, див, ящер, вера, ирий, рай, небо, святой, ватра (огонь), вопить, ворожить, гадать, гатать (заклинать – близко к иранскому "гата"), жертва, могила, писать, слово, чары, чаша, благо, зло, каяться, мудрый, честь, вед (извет, совет, вещать и т.д.), вина, рота (клятва), гой (здоровый), хворый, мир.
Все эти слова – общеславянские. (см. Заратустра. Учение огня. Гаты и молитвы. М. 2002).
Половина слов не общеславнские, рота - др.-рус. германизм. Гой - здоровый... :o
-
http://langs.com.ua/publics/KM/Zapozychennia/05.htm
http://www.langs.com.ua/publics/KM/Zapozychennia/index.htm
-
Користуватися таким списком не можна. :no:
-
А між тим, автор - корифей української лінгвістики.
-
Я про те, що там намiшанi слова з рiзних iраньских мов (неiранiсти часто не уявляють собi й близько справжню диференцованнiсть Iранiки), рiзних епох та навiть рiзних шляхiв долучення до українського словнику. Практичної цiнностi такої "каши-мали" я не бачу...
-
А між тим, автор - корифей української лінгвістики.
:o ШОК
-
Iskandar
Я теж про те. Будучи знаменитим поліглотом і [в межах України] компаративістом, професор дозволяє собі, наприклад, в новій монографії "Мовні контакти: свідки формування українців" писати про "скіфські словникові гостинці: дбати, тривати, бачити, жвавий, потвора, почвара, раріг, кат, збіжжя, занехаяти", про "місцеві групи слов'янських індоєвропейців - весь час тутешніх людей" та про "прото- і проукраїнські варіанти мови місцевих слов'ян", якими "розмовляли на землях теперішньої України споконвічно".
І це ще добре, що зі скіфської в українську, а не навпаки.
andrewsiak
Для мене шок тим більший, що він, виявляється, досліджує проблему україно-іранських мовних контактів не одне десятиліття і навіть виступає з доповідями на цю тему на європейських конференціях.
-
Хм... цікаво, яким би був розвиток цього слова, якби воно збереглося в народній мові?
Симаргло? -ргл- якась заскладна сполука.
-
Що? Складніш за «шмарклі»?
-
Там ль м'яке. Симаргель - симарглі було б норм. Але тут Л.
-
Симаргло? -ргл- якась заскладна сполука.
-
До речі, а як іранський сімург підчепив -л на кінці?
-
Симаргля
-
Не отсюда ли фамилия Смаголь?
-
«Смаголь» це смола, пов’язане з «смага».
-
До речі, в літописах через И, Е чи ять?
-
Перечитывал Гейштора и обнаружил упоминание про связь вихрей, слепоты и вия.
Хм... Вей может быть развитием Посвиста.
Удивительно, почему я раньше не думал про то, что имя может быть отглагольным, как слово палій.
-
Собака - сарматизм, ну или шумеризм не уверен точно, sub-aka, подлежащее создание
Рай - индоевропейское, владения
Бог - +
Шана не знаю
Пан шумеризм, от бан/фан - паства, пан - пастух
-
Имею подозрение, что жупан/пан/бан это аваризм. Чисто по месту распространения - страны вокруг Венгрии.
-
Одно другому не помеха.
Недавно была предложена в целом убедительная, хотя и остающаяся по понятным причинам гипотетической, схема, согласно которой распространение социального термина «жупан» в Евразии было результатом своего рода культурной диффузии из Китая. Предполагается, что термин «жупан», появившийся в славянской среде благодаря аварам, был унаследован последними от иранцев Центральной Азии, где слово сирап означало наместника округа. Среди иранцев же данный термин появился вследствие усвоения ими китайской системы административных округов (гкоы), которая впервые была введена в империи Хань, а в эпоху Южных и Северных династий (316-589 гг.), пережив серьезную трансформацию, когда единицы-г^ом заметно уменьшились в размерах, стала достоянием варварских правителей, утвердившихся на севере Китая7.
КиберЛенинка: https://cyberleninka.ru/article/n/ot-zhupanov-k-arhontam-sotsialnaya-evolyutsiya-ili-narrativnaya-konstruktsiya
-
И как от сирап вывести? А был ли он?
-
Одно другому не помеха.
Недавно была предложена в целом убедительная, хотя и остающаяся по понятным причинам гипотетической, схема, согласно которой распространение социального термина «жупан» в Евразии было результатом своего рода культурной диффузии из Китая. Предполагается, что термин «жупан», появившийся в славянской среде благодаря аварам, был унаследован последними от иранцев Центральной Азии, где слово сирап означало наместника округа. Среди иранцев же данный термин появился вследствие усвоения ими китайской системы административных округов (гкоы), которая впервые была введена в империи Хань, а в эпоху Южных и Северных династий (316-589 гг.), пережив серьезную трансформацию, когда единицы-г^ом заметно уменьшились в размерах, стала достоянием варварских правителей, утвердившихся на севере Китая7.
КиберЛенинка: https://cyberleninka.ru/article/n/ot-zhupanov-k-arhontam-sotsialnaya-evolyutsiya-ili-narrativnaya-konstruktsiya
Во накручено-то, ёмазай. :3tfu: :no:
-
Вроде ж, не известно ничего про аварский язык. Он спокойно мог быть иранским или полным иранизмов.
-
Поздний аварский - тюркский.
-
Имею подозрение, что жупан/пан/бан это аваризм. Чисто по месту распространения - страны вокруг Венгрии.
-
И как от сирап вывести? А был ли он?
-
Поздний аварский - тюркский.