Якщо хтось побачить статтю з критикою конкретного перекладу, кидайте сюди посилання на неї. Люблю таке читати.
Чи можна цю переведену загадку вірно зрозуміти і відгадати: "Ти перебуваєш у певній точці на Землі. І от ти йдеш милю на південь, потім милю на захід, милю на північ, і зрештою повертаєшся у вихідну точку. То де ж ти є? Що це за точка на Землі?"?
Цитата: alant от апреля 16, 2021, 09:00
Чи можна цю переведену загадку вірно зрозуміти і відгадати: "Ти перебуваєш у певній точці на Землі. І от ти йдеш милю на південь, потім милю на захід, милю на північ, і зрештою повертаєшся у вихідну точку. То де ж ти є? Що це за точка на Землі?"?
Північний бігун.
Бігун у сенсі полюса зрозуміють лише філологи.
Цитата: DarkMax2 от апреля 16, 2021, 09:32
Бігун у сенсі полюса зрозуміють лише філологи.
Це не переклад, можна не критикувати. :)
Вот кстати: https://svitfantasy.com.ua/articles/2020/kray-chudes.html -- яркий пример польского суржика. Есть тут те кто дейстительно владеет украинским, чтобы его раскритиковать?
Цитата: Sirko от апреля 16, 2021, 09:30
Цитата: alant от апреля 16, 2021, 09:00
Чи можна цю переведену загадку вірно зрозуміти і відгадати: "Ти перебуваєш у певній точці на Землі. І от ти йдеш милю на південь, потім милю на захід, милю на північ, і зрештою повертаєшся у вихідну точку. То де ж ти є? Що це за точка на Землі?"?
Північний бігун.
І ще точка поблизу Південного.
Але слово "повертаєшься" описує ще один, четвертий етап. Багато хто так зрозумів і не мав шанса відгадати.
Я вважаю, що зрозуміліше буде з доконаним видом:
"Пройшовши з певної точки на поверхні Землі милю на південь, потім милю на захід, потім милю північ, знову опинишся у тій самі точці.
То де ж ти ? Що це за точка на поверхні Землі?"
Цитата: alant от апреля 16, 2021, 10:12
І ще точка поблизу Південного.
Їх там нескінченно багато. Це будь-яка точка на відстані милі на північ від Південного бігуна або від паралелі довжиною 1/N милі, де N -- ціле натуральне число.
Втім ви маєте рацію, тоту ілонмаскову загадку краще перекласти інакше.
ЦитироватьYou're standing on the surface of the Earth. You walk one mile south, one mile west and one mile north. You end up exactly where you started. Where are you?"
Ви стоїте на поверхні Землі. Йдете одну милю на південь, одну милю на захід та одну милю на північ. Ви опиняєтеся саме там, звідки вирушали. Де ви?
Цитата: alant от апреля 16, 2021, 10:12
Але слово "повертаєшься" описує ще один, четвертий етап. Багато хто так зрозумів і не мав шанса відгадати.
Хіба в школі не вчили, що всяка задача має розв'язок?
Цитата: Sirko от апреля 16, 2021, 11:05Втім ви маєте рацію, тоту ілонмаскову загадку краще перекласти інакше.
До чого тут Ілон Маск? Я цю загадку чув ще в минулому столітті, коли про жодного Маска ніхто навіть і близько не чув. І там цей чоловік був мисливцем і питання було в тому, якого кольору був убитий ним ведмідь.
Цитата: Sirko от апреля 16, 2021, 11:05
Це будь-яка точка на відстані милі на північ від Південного бігуна
Я дико вибачаюсь, але як ви йтимете на захід перебуваючи на Південному бігуні?
Цитата: DarkMax2 от апреля 16, 2021, 09:32
Бігун у сенсі полюса зрозуміють лише філологи.
І ще дикіше вибачаюсь, але як цього можна не зрозуміти в цьому контексті?
Цитата: Drundia от апреля 17, 2021, 01:53
Цитата: alant от апреля 16, 2021, 10:12
Але слово "повертаєшься" описує ще один, четвертий етап. Багато хто так зрозумів і не мав шанса відгадати.
Хіба в школі не вчили, що всяка задача має розв'язок?
Ні, не всяка.
У школі всяка. Отже інтерпретацію з четвертим етапом слід відкинути.
Цитата: Drundia от апреля 17, 2021, 01:53
Цитата: alant от апреля 16, 2021, 10:12
Але слово "повертаєшься" описує ще один, четвертий етап. Багато хто так зрозумів і не мав шанса відгадати.
Хіба в школі не вчили, що всяка задача має розв'язок?
Не пам'ятаю такого, а до чого це?
Цитата: Drundia от апреля 17, 2021, 19:27
У школі всяка. Отже інтерпретацію з четвертим етапом слід відкинути.
Куди відкинути?
Цитата: Drundia от апреля 17, 2021, 02:18
Цитата: Sirko от апреля 16, 2021, 11:05
Це будь-яка точка на відстані милі на північ від Південного бігуна
Я дико вибачаюсь, але як ви йтимете на захід перебуваючи на Південному бігуні?
Оскільки фізичні розміри людини більші за точку, то захід та схід для неї все ж таки існують. Крокуючи на місці проти годинникової стрілки ви йтимете правою ногою на захід. :)
Цитата: alant от апреля 17, 2021, 22:30
Не пам'ятаю такого, а до чого це?
Це практика шкільних задач.
Цитата: alant от апреля 17, 2021, 22:31
Куди відкинути?
У /dev/null
Цитата: Sirko от апреля 17, 2021, 23:01
Оскільки фізичні розміри людини більші за точку, то захід та схід для неї все ж таки існують. Крокуючи на місці проти годинникової стрілки ви йтимете правою ногою на захід.
Але ризикуєте не повернутись у початкову точку, бо довжина кола, яке робить права нога може не дорівнювати 1/N милі для цілого N.
Цитата: Drundia от апреля 17, 2021, 02:18
Цитата: DarkMax2 от апреля 16, 2021, 09:32
Бігун у сенсі полюса зрозуміють лише філологи.
І ще дикіше вибачаюсь, але як цього можна не зрозуміти в цьому контексті?
Якщо покладатись на контекст, то «південний бігун», «південний штангіст» і «південний боксер» на позначення 90° південної широти зрозумілі приблизно в однаковій мірі. Чому точку, яка стоїть на місці відносно осі обертання (на відміну від решти планети, що рухається навколо неї), взагалі назвали бігуном?
Цитата: Python от апреля 18, 2021, 19:28
Чому точку, яка стоїть на місці відносно осі обертання (на відміну від решти планети, що рухається навколо неї), взагалі назвали бігуном?
3. розм. Вісь у дверях, воротях. Ще хазяї, здається, сплять: Не рипає бігун частенько.. Та от бігун і заскрипів, І сонні двері відімкнулись (Степан Руданський, Тв., 1956, 78). (http://sum.in.ua/s/bighun)
У свою чергу πόλος — вісь.
Виходить, що два одних бігуна — це місця, де інший бігун виходить на поверхню.
Так бігун — це місце виходу осі на поверхню (що може бути північним чи південним), чи сама вісь (яка простромлена крізь Землю і на північну й південну не ділиться)? З розмовної української випливає лише вісь, а не заклепки зверху та знизу неї. Потім, уточнення «у дверях» — щось інше (наприклад, колесо, або й настільний глобус) має вісь, яку бігуном називати не прийнято. Тобто, це виключно деталь дверних завіс.
Цитата: alant от апреля 16, 2021, 09:00
Чи можна цю переведену загадку вірно зрозуміти і відгадати?
:-)
polus / πόλος - вісь.
Проте, вісь полюсом уже не назвуть. Нове поняття вже відокремилось від початкової етимології.
Цитата: Drundia от апреля 18, 2021, 19:21
Цитата: Sirko от апреля 17, 2021, 23:01
Оскільки фізичні розміри людини більші за точку, то захід та схід для неї все ж таки існують. Крокуючи на місці проти годинникової стрілки ви йтимете правою ногою на захід.
Але ризикуєте не повернутись у початкову точку, бо довжина кола, яке робить права нога може не дорівнювати 1/N милі для цілого N.
Яка б мала імовірнісь не була, вона існує. А може, це саме той випадок?
Бігун ( полюс ), вагало ( маятник ), вибло ( циліндр ), викидач ( ежектор ), винець ( алкоголь ), виприскувач ( брандспойт ), відосередниця ( центрифуга ), відпружник ( буфер ), гамівник ( амортизатор; демпфер ).
(Google) "Ось (https://www.google.com.ua/search?hl=ru&tbo=p&tbm=bks&q=%22%D0%9E%D1%81%D1%8C+%D0%B4%D0%B5%D1%8F%D0%BA%D1%96+%D0%B7+%D0%BD%D0%B8%D1%85+:+%D0%B1%D1%96%D0%B3%D1%83%D0%BD%22&num=100)
Усталену в мові термінологію, яка прижилася в багатьох мовах світу, не варто замінювати вузькорегіональними термінами типу: мірило — масштаб, бігун — полюс , витворень — генератор, притична — штепсель.
(Google) "вузькорегіональними (https://www.google.com.ua/search?hl=ru&tbo=p&tbm=bks&q=%22%D0%B2%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8+%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8+%D1%82%D0%B8%D0%BF%D1%83+:+%D0%BC%D1%96%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%BE+%E2%80%94+%D0%BC%D0%B0%D1%81%D1%88%D1%82%D0%B0%D0%B1+,+%D0%B1%D1%96%D0%B3%D1%83%D0%BD+%E2%80%94+%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%81+,+%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%8C+%E2%80%94+%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80+,+%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0+%E2%80%94+%D1%88%D1%82%D0%B5%D0%BF%D1%81%D0%B5%D0%BB%D1%8C+...%22&num=100)
(https://books.google.com.ua/books/content?id=qxMMAAAAMAAJ&hl=ru&pg=PA254&img=1&pgis=1&dq=%22%D0%91%D1%96%D0%B3%D1%83%D0%BD%22+%22%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%81%22&sig=ACfU3U2u94l56qVwMhT4R-R5q5Wvs1-hNA&edge=0)
(https://books.google.com.ua/books/content?id=7gkLAQAAMAAJ&hl=ru&pg=PA64&img=1&pgis=1&dq=%22%D0%91%D1%96%D0%B3%D1%83%D0%BD%22+%22%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%81%22&sig=ACfU3U02vjoHkxo0uQSP53fDQ_kvmmKy9g&edge=0)
(https://books.google.com.ua/books/content?id=tQoaAQAAIAAJ&hl=ru&pg=PA163&img=1&pgis=1&dq=%22%D0%91%D1%96%D0%B3%D1%83%D0%BD%22+%22%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%81%22&sig=ACfU3U0_dWe5HYod0B7zh_hoGxHfOafiZw&edge=0)
Ряд термінів, утворених перекладом з грецької і латинської мов, не прижились: дискримінант — виріжник, діагональ — перекутня, трансцендентне — переступне, раціональне — вимірне, коефіцієнт— сочинник, полюс — бігун, циліндр — валець, проекція — мет, призма — граностоп (граняк), фокус — огнище, катет — прямка, гіпотенуза — протипрямка, конус — стіжок, паралелограм — рівнобіжник, хорда— тятива, інваріант — незмінник, конгруентність — пристайність. Деякі терміни згодом були замінені іншими словами: ретязний дріб — ланцюговий, рата — доля, верства кулиста — сферичний шар, кут стінний — двугранний кут, вершковий кут — вертикальний, лук — дуга, вислід — результат, обсяг — область, громада — множина, рівнораменний — рівнобедрений. Зауважимо, що в обох випадках слова, які визначають терміни, є в словнику Б. Грінченка. А ось кілька термінів, які відсутні в словнику Б, Грінченка, але є в малорусько-німецькому словнику Євгена Желаховського і Софрона Недільського (Львів, 1884— 1886); тягла (неперервна), виложник (визначник), відворотність (взаємність, двоїстість), дріб істий (дріб правильний), безоглядно збіжний (абсолютно збіжний), промір (діаметр), грана (ребро).
https://smekni.com/a/314011/ukranska-matematichna-termnologya-storya-ta-suchasniy-stan/
Цитата: Python от апреля 18, 2021, 19:28
Цитата: Drundia от апреля 17, 2021, 02:18
Цитата: DarkMax2 от апреля 16, 2021, 09:32
Бігун у сенсі полюса зрозуміють лише філологи.
І ще дикіше вибачаюсь, але як цього можна не зрозуміти в цьому контексті?
Якщо покладатись на контекст, то «південний бігун», «південний штангіст» і «південний боксер» на позначення 90° південної широти зрозумілі приблизно в однаковій мірі. Чому точку, яка стоїть на місці відносно осі обертання (на відміну від решти планети, що рухається навколо неї), взагалі назвали бігуном?
Люди на цьому питанні кар'єру зробили! :D
https://www.researchgate.net/publication/278966008_Etymologia_i_semantyka_slowianskiego_biegun_i_greckiego_polos_-_geneza_terminu_naukowego
Тут пишуть, що бігун тому, що він обертається разом з воротами та робить можливим таке обертання. Це калька з πόλος.
Цитата: Python от апреля 19, 2021, 12:59
Проте, вісь полюсом уже не назвуть. Нове поняття вже відокремилось від початкової етимології.
Якщо вони в одному слові розвинули з одного поняття друге, то чому ми не можемо?
Не можемо, бо нам уже доводиться мати справу з засвоєним запозиченням, яке не так легко «розпозичити» (особливо з урахуванням бі- та трилінгвізму сучасних українців, у поєднанні з дефіцитом науково-технічних матеріалів на українській мові — тобто, з російською чи англійською назвою полюса він ризикує зустрітися раніше, ніж з українською, навіть коли «полюс» вичистять з усіх українських словників і битимуть палицями за його вживання в українській мові).
Пуризм має сенс тоді, коли додає ясності, а не позбавляє її. Добре, в ХІХ ст. український селянин узагалі не мав уявлення про це фізичне поняття, і «бігун», що викликав якісь асоціації з віссю, давав більше ясності, ніж незрозуміле іншомовне слово, яке він міг проасоціювати хіба що з полем. Якби ця назва лишалась в українській мові як основна протягом ХХ ст., «полюс» сприймався б як невиправдане запозичення. Проте, кальку було забуто, а запозичення стало основною назвою. Нині ж, коли бігун — це, в першу чергу, легкоатлет, а про бігун-вісь пересічний українець дізнається переважно зі словників, «бігун» у значенні «полюс» є просто випадковою заміною зрозумілого слова незрозуміло вжитим.
Треба зробити культурну революцію і пустити під ніж всіх українських вчених, щоб не стояли на шляху пуризму. :green: Світова наука ці втрати не помітить.
Цитата: Волод от апреля 21, 2021, 11:23
Треба зробити культурну революцію і пустити під ніж всіх українських вчених, щоб не стояли на шляху пуризму. :green: Світова наука ці втрати не помітить.
Самі роз'їдуться, якщо ще не встигли. А як раптом хтось із них чи їхніх нащадків зробить щось видатне, завжди можна вписати його в список видатних українців і пишатися (хоч, може, той видатний «українець» і двох слів українською до купи не складе).
Цитата: Волод от апреля 21, 2021, 11:23
Треба зробити культурну революцію і пустити під ніж всіх українських вчених, щоб не стояли на шляху пуризму. :green: Світова наука ці втрати не помітить.
Усіх вчених? :uzhos:
Грошей нема їх фінансувати.
:green: Науковців також всіх.
Цитата: Волод от апреля 21, 2021, 14:27
Грошей нема їх фінансувати.
:green: Науковців також всіх.
Чомусь у тих, у кого гроші на фінансування науки є, і гроші звідкись беруться. Звісно, якщо в нас українською наукою займаються тільки вікіботи, то й прибутку якогось принести вони не можуть.
Цитата: Python от апреля 21, 2021, 15:09
Цитата: Волод от апреля 21, 2021, 14:27
Грошей нема їх фінансувати.
:green: Науковців також всіх.
Чомусь у тих, у кого гроші на фінансування науки є, і гроші звідкись беруться. ....
:green: Треба нищити наукове «є»:
Чомусь ті, хто має гроші на фінансування науки, мають звідки їх брати.
Ну, от, дитині доручили, витягнувшись на пальчиках, оберігати місячний серпик букви «є», а ви пропонуєте його нищити :negozhe:
Добре, піду на поступки «є»: :green:
Зелене Є жито, зелене,
Хороші Є гості у мене.
Зелене Є жито при межі,
Хороші Є гості від душі.
Зелене Є жито при межі,
Хороші Є гості від душі.
Цитата: Python от апреля 21, 2021, 15:37
Ну, от, дитині доручили, витягнувшись на пальчиках, оберігати місячний серпик букви «є», а ви пропонуєте його нищити :negozhe:
Звідки беруться гроші на захист дитиною своїми долоньками крихітної свічечки букви «ї»? :D
Цитата: Vlad26t от апреля 21, 2021, 18:50
Цитата: Python от апреля 21, 2021, 15:37
Ну, от, дитині доручили, витягнувшись на пальчиках, оберігати місячний серпик букви «є», а ви пропонуєте його нищити :negozhe:
Звідки беруться гроші на захист дитиною своїми долоньками крихітної свічечки букви «ї»? :D
Їх здобувають у бою, тримаючи грізний баґнет букви «ґ». :umnik:
Цитата: Python от апреля 21, 2021, 10:53
особливо з урахуванням бі- та трилінгвізму сучасних українців
Сьогодні є, завтра нема, у чому проблема?
Цитата: Волод от апреля 21, 2021, 15:29
:green: Треба нищити наукове «є»:
Мене лякають ваші ідеї...
Цитата: LUTS от апреля 21, 2021, 22:20
Цитата: Волод от апреля 21, 2021, 15:29
:green: Треба нищити наукове «є»:
Мене лякають ваші ідеї...
Маємо здолати Ваш пасив.
А я маю відмовитись від «треба».
Цитата: Drundia от апреля 21, 2021, 21:13
Цитата: Python от апреля 21, 2021, 10:53
особливо з урахуванням бі- та трилінгвізму сучасних українців
Сьогодні є, завтра нема, у чому проблема?
Будь-яке рішення має відповідати поточній ситуації (вчора — вчорашній, сьогодні — сьогоднійшній, завтра — завтрішній). Якщо всі живі покоління українців учили українську мову в школах, а тут приходить філолог: «Привіт, дикі язичники, ось я переклав для вас Євангеліє своїм чудернацьким алфавітом» — це неадекватний варіант. І якщо він же починає пояснювати сучасному українцеві про сучасні технології, використовуючи паралелі з сільським побутом (коли той українець, можливо, корову тільки на ютюбі бачив) — теж неадекват. Треба виходити з тих можливостей і труднощів, що є в даний момент тут і тепер, а не десь колись у паралельній реальності.
Проте розповідати, що раніше було українське слово «бігун» для цього явища — цілком нормально. Кожен знатиме трохи історії та зможе самостійно обрати.
Тоді вже, мабуть, доцільніше дублювати: «Південний бігун (полюс)». Он у правописі нащось пишуть «літера (буква)» — хоча всі ніби знають, що це синоніми.
Цитата: Python от апреля 25, 2021, 23:30
Тоді вже, мабуть, доцільніше дублювати: «Південний бігун (полюс)».
Тоді (відтак) вже (уже), мабуть (либонь), доцільніше (раціональніше) дублювати (повторювати): (--) « (") Південний (Долішній) бігун (полюс)» ("). :)
Продовжуйте :)
Цитата: Тотоапарат от апреля 16, 2021, 09:43
Вот кстати: https://svitfantasy.com.ua/articles/2020/kray-chudes.html -- яркий пример польского суржика. Есть тут те кто дейстительно владеет украинским, чтобы его раскритиковать?
Там скорее выпендрёж со словами. Там, где должен быть "краєвид", стоит "пейзаж". Как и в польском есть выбор из двух "pejzaż, krajobraz", почему-то было выбрано "pejzaż".
Цитата: Лукас от мая 10, 2021, 15:22
Цитата: Тотоапарат от апреля 16, 2021, 09:43
Вот кстати: https://svitfantasy.com.ua/articles/2020/kray-chudes.html -- яркий пример польского суржика. Есть тут те кто дейстительно владеет украинским, чтобы его раскритиковать?
Там скорее выпендрёж со словами.
Є таке. Це Марат Губаєв мій переклад критикує.
Я умисно вживав спільну лексику. Причому виключно нормативну, хоч і подекуди малопоширену.
Цитата: Sirko от апреля 26, 2021, 01:33
Цитата: Python от апреля 25, 2021, 23:30
Тоді вже, мабуть, доцільніше дублювати: «Південний бігун (полюс)».
Тоді (відтак) вже (уже), мабуть (либонь), доцільніше (раціональніше) дублювати (повторювати): (--) « (") Південний (Долішній) бігун (полюс)» ("). :)
Ви зрозуміли мене з точністю до букви (літери) ;D
Проте, очевидно, дублювання потрібне лише тоді, коли пересічний сучасний носій української мови не знає вжитого рідкісного слова чи рідкісного значення слова (тому правопис, у даному випадку, містить приклад непотрібного дублювання). Просто оцініть, яких зусиль читачеві доводиться докладати в конкретному випадку: продиратися крізь надлишок дублікатів чи крізь філологічне зазнайство автора — і зробіть висновок.
Позавчора на виставі почув нове слово "повітка" - якесь приміщення із соломою, чи то вона кібітка, чи то бесідка. Хлів, сарай, навіть овін чув, про повітку не чув. І бажано такі рідкісні слова хоч би якимось поясненям супроводити.
Цитата: alant от мая 12, 2021, 01:09
Позавчора на виставі почув нове слово "повітка" - якесь приміщення із соломою, чи то вона кібітка, чи то бесідка. Хлів, сарай, навіть овін чув, про повітку не чув. І бажано такі рідкісні слова хоч би якимось поясненям супроводити.
В русском языке есть слова «пове́ть» и «поветка» — как я понял, обычно (но не обязательно) это чердак над хлевом, куда с земли поднимаются по помосту (не по лестнице: на поветь можно закатить телегу). Наверное, в пьесе был русизм.
ПОВІ́ТКА, и, жін.
1. Господарське приміщення для утримання домашніх тварин або зберігання сільськогосподарського реманенту та різного майна. — Замкни коні в повітку та ходім у хату (Борис Грінченко, II, 1963, 255); Чоловіки поздіймали дошки й повносили в повітку (Нечуй-Левицький, III, 1956, 9); Стоїть хата, з дерева грублена, тут же під одним дахом кліть — повітка для худоби (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 523); Зненацька у колгоспному дворі Запирхав трактор з темряви повітки (Іван Вирган, Квіт. береги, 1950, 36).
2. Покрівля на опорах для захисту від сонця, дощу і т. ін.; накриття. Тільки одпріг я коней, а панич і гукнув: — Піди лишень, Данилка, на базар та купи до чаю бубликів. Та гляди, не заблудись; ось бач, — каже, — у нашому трактирі нові ворота під повіткою (Олекса Стороженко, I, 1957, 106); Біля білих байських юрт зберігалися під повітками легкі літні юрти, в яких живуть на літньому пасовищі в горах (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 38).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 676.
Цитата: DarkMax2 от мая 12, 2021, 14:41
ПОВІ́ТКА, и, жін.
1. Господарське приміщення для утримання домашніх тварин або зберігання сільськогосподарського реманенту та різного майна.
Ну да — и по-русски так:
ЦитироватьПоветь (поветье, повет, поветка) — нежилая пристройка к крестьянскому дому сзади над хлевом, для хранения скотского корма, земледельческих орудий, дровней, телег и других хозяйственных принадлежностей; здесь же устраивают и клеть.
То есть скотину держали внизу, а корма для неё и разную утварь вплоть до телег — над ней, так сказать, во втором этаже.
Цитата: DarkMax2 от мая 12, 2021, 14:41
2. Покрівля на опорах для захисту від сонця, дощу і т. ін.; накриття.
И это есть:
ЦитироватьИногда П. означает чердак, сарай, сенник, крышу над двором (в Вятской, Вологодской, Нижегородской и Тверской губ.), крытый теплый двор и навес.
ЭСБЕ/Поветь (https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%AD%D0%A1%D0%91%D0%95/%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%82%D1%8C)
- Запозичені заголовки (https://ueartemis.livejournal.com/34956.html)
- Мертвий інтертекст (https://ueartemis.livejournal.com/32571.html)
- Еволюція перекладу Легези (https://ueartemis.livejournal.com/8190.html)
- Interpreters — ті, що перекладають... (https://ueartemis.livejournal.com/3432.html)
DarkMax2, я прочёл ваш перевод новеллы Едлиньского. Мне он нравится, но я сомневаюсь, годится ли выбранная вами поговорка:
...він скоріш сподівався на пресловутих раків на зимівлі...
для перевода той идиомы, к которой отсылает оригинальный текст:
...prędzej spodziewałby się przysłowiowych psów szczekających rzycią...
Я не хочу сказать, что поговорка в переводе непременно должна остаться хулиганской: я о другом.
Цитата: alant от мая 12, 2021, 01:09
Позавчора на виставі почув нове слово "повітка" - якесь приміщення із соломою, чи то вона кібітка, чи то бесідка. Хлів, сарай, навіть овін чув, про повітку не чув. І бажано такі рідкісні слова хоч би якимось поясненям супроводити.
Рідкісні? Для мене, наприклад, це звичайна назва цього приміщення (у знайомих мені сільських реаліях, «сарай» вживається дещо рідше і, ймовірно, під впливом російської; «хлів» у мові свого села чути не доводилось, хоча в літературній мові вживається). Хоча от, наприклад, «саж» (приміщення для свиней) і справді скидається на рідкісне (чув переважно від старших людей, коли розказували, як називаються приміщення для різних тварин — при тому, що свиней у нас тримали в тій же повітці).
Цитата: Janko от мая 12, 2021, 20:24
DarkMax2, я прочёл ваш перевод новеллы Едлиньского. Мне он нравится, но я сомневаюсь, годится ли выбранная вами поговорка:
...він скоріш сподівався на пресловутих раків на зимівлі...
для перевода той идиомы, к которой отсылает оригинальный текст:
...prędzej spodziewałby się przysłowiowych psów szczekających rzycią...
Я не хочу сказать, что поговорка в переводе непременно должна остаться хулиганской: я о другом.
Co to znaczy Gdzie psy dupami szczekają? (https://slang.pl/gdzie-psy-dupami-szczekaja/)
Gdzie psy dupami szczekają to określenie na odległe miejsce.
Де пси гавкають дупами - дуже далеко.
rzyć - синонім дупи.
Ви хотіли, щоб український фразеологізм обов'язково значив далечінь, а не просто згадував незрозуміле місце? Макар зі своїми телятами сюди якось не пасує.
P.S. Дякую за відгук.
Цитата: DarkMax2 от мая 12, 2021, 21:24
Де пси гавкають дупами - дуже далеко.
Ну да — это я знаю.
Цитата: DarkMax2 от мая 12, 2021, 21:24
rzyć - синонім дупи.
И это я тоже знаю.
Цитата: DarkMax2 от мая 12, 2021, 21:24
Ви хотіли, щоб український фразеологізм обов'язково значив далечінь, а не просто згадував незрозуміле місце?
Собственно, можно, чтобы фразеологизм обозначал место, где бывает то, чего не бывает.
Цитата: DarkMax2 от мая 12, 2021, 21:24
Макар зі своїми телятами сюди якось не пасує.
И это тоже да: это слишком по-русски. Пожалуй, если бы я переводил новеллу Едлиньского
на русский, я бы тоже так не написал: это было бы как в переводе с французского или с английского написать «переборщил». Какие ещё в русском языке есть фразеологизмы в смысле «у чёрта на куличках/на рогах» (это здесь тоже не задействуешь)? Я ещё знаю только тот, что в «Муму» Тургенева: «где бабы рубахи моют да вальки на небо кладут». Но ведь нужно, чтобы фразеологизм был
пресловутый. Хотелось бы чего-то примерно такого: «Геральт знал, что эта долина — край края света и тридевятое царство, но и в такой заднице мира он скорее ожидал бы увидеть пресловутые груши на вербе, чем хищную птицу, подражающую фазану», хотя это только о невозможном, а не о дали. Или годится?
Де Макар телят не пас / пасе;
У чорта на болоті;
У дідька в зубах;
Де козам роги правлять;
Де і перець не росте;
Куди ворон і кісток не заносить.
Навряд кози з прямими рогами й воронові кістки були б достатньо виразними й впізнаваними.
Цитата: DarkMax2 от мая 13, 2021, 07:51
Навряд кози з прямими рогами й воронові кістки були б достатньо виразними й впізнаваними.
Так.
За українські фразеологізми — спасибі.
Цитата: DarkMax2 от мая 11, 2021, 16:17
Я умисно вживав спільну лексику. Причому виключно нормативну, хоч і подекуди малопоширену.
ЦитироватьChyba będę zmuszony zaszyć się u którejś z miłośnic i odpocząć od trubadurskiego żywota...
ЦитироватьДумаю, буду змушений прихиститися у якоїсь із мислостивиць і відпочити від трубадурського життя...
Дійсно, дуже малопоширена лексика. :)
ЦитироватьYour search - "мислостивиця" - did not match any documents.
Чим коханки завинили? :'(
Це ж просто фемінітив до милостивця (http://sum.in.ua/s/mylostyvecj).
Тут я забув про відмінність значень, згоден.
Цитата: DarkMax2 от мая 14, 2021, 13:00
Це ж просто фемінітив до милостивця (http://sum.in.ua/s/mylostyvecj).
Тут я забув про відмінність значень, згоден.
Тоді було б милостивиця. А так вийшло щось середнє між мисливиця (звіроловиця), змисливиця (розумна), злостивиця і сластолюбиця. ::)
А це вже просто помилка набору.
ЦитироватьWiedźminy w szczególności pukały się w czoło!
ЦитироватьЗокрема відьмаки хапалися за лоба!
Цитироватьktoś puka się w czoło
ktoś uświadamia komuś lub sobie, że jego lub czyjeś postępowanie jest nierozsądne
ЦитироватьКрутити (покрутити) пальцем коло чола; Торкати (торкнути, стукати, постукати) пальцем по лобі — певним жестом пальця коло лоба показувати чию-небудь психічну неповноцінність або нерозумну поведінку. — Як він там у вас... Чи в нього всі дома? — покрутив пальцем становий коло чола. — Зайця, часом, в голові немає?.. Га? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 127); [Любов:] ..Вони думають, що я ... (торкає себе пальцем по лобі). Я завжди була така, так веселіше (Леся Українка, II, 1951, 63); — Щось у тебе наче тут, під чуприною, поменшало, — постукав [батько] пальцем по лобі (Михайло Стельмах, I, 1962, 544);
ЦитироватьБратися (хапатися) за голову — удаватися у розпач. Кассандра хапається за голову і з жахом дивиться у простір (Леся Українка, II, 1951, 261); — Дядьку Іване, — скрикує дівчина, — врятуйте нас, — вона хапається обома руками за голову, і з-під її долонь вибиваються сльози (Михайло Стельмах, II, 1962, 198);
За лоба, а не голову. Це про фейспальму.
До слова, здається, цей жест зовсім забувся (стукати, а не крутити пальцем). Згадались дуже старі фільми.
Цитата: DarkMax2 от мая 14, 2021, 14:45
За лоба, а не голову. Це про фейспальму.
:fp: =/= :scl:
ЦитироватьFacepalm (англ. face — обличчя, palm — долоня, англійська вимова: [feɪs'pɑːm]) — ляск по чолу, популярний[1] онлайн-вираз у вигляді фізичного жесту. Більш широко відоме трактування виразу: «обличчя, закрите однією рукою», жест відомий у багатьох культурах як прояв розчарування, сорому[2], зневіри, роздратування або збентеження[3].
Вас дурість не бентежить?
"Крутили пальцем у скроні" більше пасує, згоден. Добра думка приходить опісля.
Вообще-то фэнтези — это другая вселенная, так что значения жестов здесь и там могут различаться :)
С другой стороны, жест возле лба достаточно прозрачен — и в нашей вселенной как будто интернационален. Я когда-то читал (в переводе) рассказ исландского автора. Там была такая фраза: «Брат Сив поднёс к виску палец и многозначительно описал им небольшой круг».
Цитата: Janko от мая 12, 2021, 20:24
DarkMax2, я прочёл ваш перевод новеллы Едлиньского. Мне он нравится, но я сомневаюсь, годится ли выбранная вами поговорка:
...він скоріш сподівався на пресловутих раків на зимівлі...
для перевода той идиомы, к которой отсылает оригинальный текст:
...prędzej spodziewałby się przysłowiowych psów szczekających rzycią...
Я не хочу сказать, что поговорка в переводе непременно должна остаться хулиганской: я о другом.
Зараз глянув, що в Легези.
Цитировать...он, скорее, ожидал бы свистящих раков из пословицы..
Коли на горі рак свисне. Логічно. Адже поселення неподалік гір. Однак і озеро теж наявне.