Як безвідповідальність українських вікіпедистів впливає на мову.
У 2009 році один користувач українського розділу Вікіпедії створив статтю про католицьку реалію - вігілію. Назвав він її на польський манір: нічне чування (від czuwanie).
Стаття, звісно, без україномовних джерел. Слово чування не має сенсу бдіння в українській мові та не зафіксоване словниками. Провисіла ця халтура аж 10 років. І бог з нею, але ж є ще наївні читачі Вікіпедії. Тож у другій половині надцятих років цей полонізм був підхоплений журналістами та деякими літераторами.
Дарк, а не проще завести отдельную ветку по этому вопросу? Весь украинский раздел завален разрозненными вашими ветками, суть который у всех одна и та же: произвольное употребление слов и форм украинского языка.
DarkMax2, я не бачу причин для занепокоєння. Якщо слово не має підстав існувати, воно в мові й не залишиться. А якщо має, то й добре, що в мові з'явилося ще одне слово.
Кому добре?
Цитата: DarkMax2 от декабря 17, 2019, 10:42
... та не зафіксоване словниками.
Кстати, у глагола-то есть значение «бдеть». Чего бы и регулярному имени от него не быть.
Цитата: Wolliger Mensch от декабря 17, 2019, 12:18
Цитата: DarkMax2 от декабря 17, 2019, 10:42
... та не зафіксоване словниками.
Кстати, у глагола-то есть значение «бдеть». Чего бы и регулярному имени от него не быть.
Лютый диалектизм-полонизм, который в Словарь Гринченка не попал.
ЦитироватьЧувати, -ва́ю, -єш, гл. Слыхать. Що у вас чувати? Ном. № 2219. А ні виду не видати, а ні чутки не чувати. Посл. Де ж таки хто чував, щоб дитина так незвичайно з питимою своєю матінкою поводилась. МВ. І. 25. Чи чувано: вимовити християнській душі, єдиному дитяті: як хоч, хоч і втопися! Г. Барв. 532.
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 474.
Цитата: DarkMax2 от декабря 17, 2019, 13:19
Лютый диалектизм-полонизм, который в Словарь Гринченка не попал.
ЦитироватьЧувати, -ва́ю, -єш, гл. Слыхать. Що у вас чувати? Ном. № 2219. А ні виду не видати, а ні чутки не чувати. Посл. Де ж таки хто чував, щоб дитина так незвичайно з питимою своєю матінкою поводилась. МВ. І. 25. Чи чувано: вимовити християнській душі, єдиному дитяті: як хоч, хоч і втопися! Г. Барв. 532.
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 474.
В словаре «Перуна» только пометка, что устаревшее.
Мова не людина. Їй байдуже.
Ну як байдуже. Якщо мова жива, то проблеми й можливості мови переростають у проблеми й можливості носіїв цієї мови, які вже за всіма ознаками люди. Візьміть для порівняння не мову, а будь-який інший інструмент для чого-завгодно, хоча б молоток — якщо інструмент у хорошому стані, то й працювати з ним легше, якщо ні — продуктивність праці знижується, ризик травматизму зростає, і т.д. Тим більше, якщо механічні інструменти змінюються відносно легко, то з мовою доводиться жити все життя.
Інше питання, чи справді несе користь мові та її носіям суто словниковий витвір, неінтуїтивний та майже не підтверджений мовною практикою.
Цитата: DarkMax2 от декабря 17, 2019, 15:26
Цитата: DarkMax2 от декабря 17, 2019, 10:27
Як помилки з Вікіпедії потрапляють у світ.
Кілька років в УкрВікі висіла стаття "Нічне чування" про католицьку вігілію. Звісно, без джерел і з незасвоєним полонізмом у назві. А потім комусь знадобилося для творчості це поняття. І бац! Тепер є вжиток! (https://books.google.com.ua/books?id=VEKGDQAAQBAJ&pg=PA41&dq="vigilia"&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwj66JaOobzmAhVipIsKHTweB_YQ6AEIMTAB#v=onepage&q="vigilia"&f=false)
Хотя, я немного переборщил. Это заимствование из польського встречается ещё в иезуитском Словаре библейского богословия 1992 года.
Схоже, що спорадично таки виринало.
У СУМ-11 наведене значення "не спати" для "чувати", однак воно дуже маргінальне, якщо в ранішому Словарі його немає.
У єзуїтському ж Словнику богослов'я явно напряму з польсько-католицької традиції.
Цитата: Python от декабря 18, 2019, 09:24
Ну як байдуже. Якщо мова жива, то проблеми й можливості мови переростають у проблеми й можливості носіїв цієї мови, які вже за всіма ознаками люди.
Так, згоден. Але різні люди мають різні уявлення, куди розвивати мову. Тож лебідь, рак та щука тягнуть, а скуток відомо який. ;D
Цитата: Lodur от декабря 18, 2019, 00:31
Мова не людина. Їй байдуже.
Йшлося не про почуття і відчуття мови, а про її стан.
Цитата: Lodur от декабря 18, 2019, 09:38
різні люди мають різні уявлення, куди розвивати мову.
Деякі люди, схоже, мають манію величі. :green: Ви що, насправді думаєте, що
мову розвивають люди?Цитата: Lodur от декабря 18, 2019, 09:38
Тож лебідь, рак та щука тягнуть, а скуток відомо який. ;D
Lodur, а є таке слово —
вектор. Чи не чули?