Лингвофорум

Порадимося-но про деяке:

1. У західних діалектах більш поширена висхідна інтонація, правда ж?

2. У західних діалектах більш поширене використання підсилювальних часток, зокрема "-но", яке може стояти необов'язково відразу після дієслова, до якого відноситься?

3. У західних діалектах більш варіативне и поширене використання займенників "то", "той"?

4. Як відомо, діалектизми - одне з джеред попвнення лексикою нашого загального словникового запасу. Але є правило не засмічувати літературну мову словами-дублетами. Але ж, наприклад, слова "стрий", "стрийна", "вуй", "вуйна" мають більш вузьке значення, аніж просто "дядько", "тітка", бо вказують ще й на сторону спорідненость - батькову чи материну. Тож чому ці слова не можуть бути доречними у загальному вжитку?

4. Теоретично, можна було б, але для неносія західних діалектів «стрий» і «вуй» плутаються (не знаючи, важко вгадати, хто з них хто) і сприймаються, скоріш, як регіональний маркер, а не конкретні різновиди «дядька». На тлі загального занепаду назв родичів (навіть цілком східняцьких, як «свояк» чи «дядина»), навряд чи приживеться.

Цитата: MithrilHunter от сентября 27, 2018, 20:27
1. У західних діалектах більш поширена висхідна інтонація, правда ж?

Схоже. Це перше, що кидається східнякові, коли чує по ТБ западенця.

Цитата: Wolliger Mensch от сентября 27, 2018, 21:55

Spoiler ⇓⇓⇓

Ну вот, мою шутку про нож удалили.  :'(

Цитата: Python от сентября 27, 2018, 22:01

Цитата: Wolliger Mensch от сентября 27, 2018, 21:55

Spoiler ⇓⇓⇓

Ну вот, мою шутку про нож удалили.  :'(

Spoiler ⇓⇓⇓

Ну неправда ж. Україно-російська зістава (https://lingvoforum.net/index.php/topic,94779.msg3142467.html#msg3142467)