За яким принципом "вилазить" йо?
Чому сталевий (сталь - вона), янтаревий (янтар - він), але больовий (біль - він), тіньовий (тінь - вона) тощо?
Раніше думав, що тут є зв'язок з родом, але зараз замислився і побачив, що не все так просто.
Цитата: Жовтобрюх М. А. от
Суфікс -ев- вживається в прикметниках, утворених від іменників м'якої та мішаної груп, якщо наголос у прикметнику падає на суфікс або на корінь, напр.: серпень — серпневий, груша — грушевий, сланець — сланцевий, плюш — плюшевий.
У прикметниках, утворених від іменників твердої групи, незалежно від місця наголосу, вживається суфікс -ов-, напр.: жир — жировий, двір — дворовий, береза — березовий, ясен — ясеновий, верба — вербовий.
Якщо наголос у прикметнику падає на закінчення, вживається суфікс -ов-, незалежно від того, до якої групи належить іменник, від якого утворено прикметник, напр.: хвиля — хвильовий, поле — польовий, дія — дійовий.
Низка слів має паралельні форми: грошевий і грошовий, краєвий і крайовий, життєвий і життьовий.
http://booksshare.net/index.php?id1=4&category=lunguistics&author=jovtobruh-ma&book=1965&page=136
Цитата: Zavada от сентября 10, 2018, 13:06
Якщо наголос у прикметнику падає на закінчення, вживається суфікс -ов-, незалежно від того, до якої групи належить іменник, від якого утворено прикметник, напр.: хвиля — хвильовий, поле — польовий, дія — дійовий.
От тут і не зрозуміло: чому він так падає? Чому не хви́левий?