Лингвофорум

Хто такі женці? Може жонаті?
Хто такі козаки? Може нежонаті?
Чи міг існувати прикметник від «наобач»?

Цитата: Волод от августа  7, 2018, 07:37Хто такі женці? Може жонаті?

(wiki/uk) Аблаут (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%83%D1%82)

Цитата: Волод от августа  7, 2018, 07:37
Хто такі женці? Може жонаті?

Боюсь навіть уявити, що таке «жнуть».

Цитата: Волод от августа  7, 2018, 07:37
Хто такі козаки? Може нежонаті?

І вони того... з козами? Ніби логічно.

Про козаків я зустрічав у мемуарах якихось мандрівників, що свою назву вони мають від «вус», але ж вуси носили в давні часи парубки, ну ще може молоді одружені чоловіки, поки в них не було дітей. Можливо тому в деяких діалектах російської мови «козак» - це наймит.
А Василій ІІІ можливо збрив бороду після одруження на Олені Глинській, не тільки для того щоб здаватися молодшим, а щоб відкинути любі можливі домисли щодо дитини народженої Сабуровою.

Да й ми кажемо: «Скільки ще можна козакувати?»

Я вважаю коректним такий виклад цих рядків:

Ой на горі із жінками жнуть.
А попід горою Яром-долиною без жінок ідуть.

Цитата: Lodur от августа  7, 2018, 07:46

Цитата: Волод от августа  7, 2018, 07:37Хто такі женці? Може жонаті?

(wiki/uk) Аблаут (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%83%D1%82)

Дивина, не думав, що випадіння звуть аблаутом.

Цитата: Волод от августа  7, 2018, 07:37
Хто такі женці? Може жонаті?
Хто такі козаки? Може нежонаті?
Чи міг існувати прикметник від «наобач»?

Др.-русск. жьньць > русск. жнец, укр. жнець, род. падеж др.-русск. жьньця > русск. женца, укр. женця.

Тему верну в языковой раздел, так как кроме странных догадок Волода в первом сообщении, псевды нет.

https://translate.academic.ru/безженный/ru/ (https://translate.academic.ru/%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8B%D0%B9/ru/)

Цитата: Волод от августа  7, 2018, 08:24
https://translate.academic.ru/безженный/ru/ (https://translate.academic.ru/%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8B%D0%B9/ru/)

Это сюда никакого отношения не имеет. Др.-русск. жьньць — имя деятеля от глагола жяти, жьну.

Чи міг бути «хорошенко» «горосенком»?

Цитата: Python от августа  7, 2018, 07:47

Цитата: Волод от августа  7, 2018, 07:37
Хто такі женці? Може жонаті?

Боюсь навіть уявити, що таке «жнуть».

Цитата: Волод от августа  7, 2018, 07:37
Хто такі козаки? Може нежонаті?

І вони того... з козами? Ніби логічно.

Коли зазвичай співають про необачного до жінок Сагайдачного, який відстав від війська (мабуть тому, що задивився знизу, як женці у відповідних до технології позах на горі жнуть) – вам не стає лячно.
Я завжди хотів, щоб там співали «жниці жнуть».

Так «необачний», бо проміняв жінку на тютюн та люльку — хіба ні?

Я хотів би, щоб Сагайдачний був «наобачним» (находчивим, винахідливим), який обміняв жінку, що у поході тільки заважає, на тютюн і люльку.
А козак який необачно здійснив з ним цей обмін, пів пісні скиглить, бо не може йти з усіма в похід.

Якщо прийняти, як вважають деякі дослідники що мова в пісні йде про похід на Москву, коли Дорошенко командував авангардом козацького війська, то виходить що пісня оповідає про ті часи, коли наприклад Степана Разіна з його княжною ще й у проекті не було.

А навіть коли пристати до Вашого «необачний», то його можливо толкувати трояко:
1.   Сагайдачний не звертає уваги на жінок (лячно).
2.   Сагайдачний взагалі неуважний (неуважний гетьман – теж лячно)
3.   Сагайдачного жінки роблять неуважним (тоді потрібно «жниці жнуть»)

Цитата: Wolliger Mensch от августа  7, 2018, 08:21
русск. женца

(wikt/ru) жнец (https://ru.wiktionary.org/wiki/%D0%B6%D0%BD%D0%B5%D1%86) - жнеца.
Нет, в современном русском сразу два чередования редкость - я, кажется, и не встречал такого.

Цитата: DarkMax2 от августа  7, 2018, 09:49
Нет, в современном русском сразу два чередования редкость - я, кажется, и не встречал такого.

С добрый утром. В части говоров имело место выравнивание (общеславянский процесс, выравнивание могло быть в обе стороны: TRVT, TRVTV и TVRT, TVRTV, а также тип TVRVT, TVRTV, ср. песец, песца; перец, перца и под.), в части сохранялось закономерное чередование. Кроме того, в производных притяжательных прилагательных старое чередование сохраняется ещё шире, ср. фамилии Левцов, Шевцов, Женцов, Кузенцов и под.

Как Вы понимаете, тут у нас нет великоросских говоров.
Фамилии, кстати, совсем не живое словообразование, так что они некорректный пример.

Яке може бути старе чергування в іншомовних словах? Наприклад «Шевцов» походить від прозвища «Швець» -- швейцарець, швед. (Шевченкам також моє вітання).

Цитата: Волод от августа  7, 2018, 10:27
Яке може бути старе чергування в іншомовних словах? Наприклад «Шевцов» походить від прозвища «Швець» -- швейцарець, швед. (Шевченкам також моє вітання).

Шьто?! А де доказ такого значення?

---

У Котляревського швед = шведин.

Непоследовательность выпадания или невыпадния обычное дело у восточных славян рус. день-дня, рот-рта, укр. день-дня, но рот-рота

Цитата: DarkMax2 от августа  7, 2018, 11:16

Цитата: Волод от августа  7, 2018, 10:27
Яке може бути старе чергування в іншомовних словах? Наприклад «Шевцов» походить від прозвища «Швець» -- швейцарець, швед. (Шевченкам також моє вітання).

Шьто?! А де доказ такого значення?

---

У Котляревського швед = шведин.

:green: За Котляревського Швеці вже поШевченкались.

Цитата: SIVERION от августа  7, 2018, 11:28
Непоследовательность выпадания или невыпадния обычное дело у восточных славян рус. день-дня, рот-рта, укр. день-дня, но рот-рота

В укр., ІМХО, чергування таки стійкіше. Думаю, ріт (http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/51064-rit.html) зламався через ікавізм, який потім усунули.

Цитата: Wolliger Mensch от августа  7, 2018, 10:01
С добрый утром. В части говоров имело место выравнивание (общеславянский процесс, выравнивание могло быть в обе стороны: TRVT, TRVTV и TVRT, TVRTV, а также тип TVRVT, TVRTV, ср. песец, песца; перец, перца и под.), в части сохранялось закономерное чередование.

Простите за невежество, а что в транскрипции означает буковка "R"?

Цитата: Волод от августа  7, 2018, 10:27
Яке може бути старе чергування в іншомовних словах? Наприклад «Шевцов» походить від прозвища «Швець» -- швейцарець, швед. (Шевченкам також моє вітання).

Вы так издеваетесь? Какой к чертям собачьим швед?

 :green: Недорізаний під Полтавою.

Цитата: Волод от августа  7, 2018, 12:37
Недорізаний під Полтавою.

А швейцарця де різали?

Швейцарські заробітчани самі понаїхали в ті часи зі своєї злиденної Швейцарії.
А які є інші гіпотези походження «швеців»?
Я зустрічав таку, «швець» це людина, що шиє чоботи.
Але ніхто не довів, що це слово було у вжитку не десь у західних слов'ян, а в Україні, да ще й у широкому вжитку, якщо зуміло наплодити стільки нащадків.

Цитата: Волод от августа  7, 2018, 12:45
Але ніхто не довів, що це слово було у вжитку не десь у західних слов'ян, а в Україні, да ще й у широкому вжитку, якщо зуміло наплодити стільки нащадків.

Не так уже й багато. Он, Мельників скільки. Де конспірологія, що млинів не стане на стількох Мельників?

 :green: Мельників (http://ridni.org/karta/%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA?type=1)  менш ніж Шевченків (http://ridni.org/karta/%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE?type=1)

Цитата: al-er9841 от августа  7, 2018, 12:19
Простите за невежество, а что в транскрипции означает буковка "R"?

1) Какой-нибудь согласный. T и R — обычные обозначения.
2) Это не транскрипция, формульная запись.

Цитата: DarkMax2 от августа  7, 2018, 10:25
Как Вы понимаете, тут у нас нет великоросских говоров.
Фамилии, кстати, совсем не живое словообразование, так что они некорректный пример.

1) Говоры называются русскими, а не «росскими». :what:
2) Вы вообще, по-моему, не поняли, о чём речь: при чём живость?

Скорее Вы не поняли меня.
Во-первых, великороссы - великоросские. Это логичнее.
Во-вторых, я говорил, что в современном русском нет женцов - есть только жнецы. Исторические формы и казусы к чему тут?

Ну добре, набігли копитами все ....
Відставимо безженців.
Як бути з прикметником від «наобач» і з нащадком «горос»?

Цитата: Волод от августа  7, 2018, 13:03
:green: Мельників (http://ridni.org/karta/%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA?type=1)  менш ніж Шевченків (http://ridni.org/karta/%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE?type=1)

Традиційно вважається, що їх десь однаково, але Мельників більше. Точні цифри невідомі. Перепис буде лише в 2020 році.
(http://texty.org.ua/action/file/download?file_guid=66126)

 :green: «Вважається» зараз не формат.

Цитата: Волод от августа  7, 2018, 13:25
Як бути з прикметником від «наобач» і з нащадком «горос»?

Який ще прикметник? Ну, і прислівник "наобач" нагуглився лише в трьох творах: "Серце мого друга" Бездика і "Клітка, або Дискотека 80-х" Врублевського, "Тринадцятий місяць" Котовенка. І все - порожньо (https://www.google.com.ua/search?client=opera&q="%D0%BD%D0%B0%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D1%87"&sourceid=opera&ie=UTF-8&oe=UTF-8). Де Ви його видрали? Не думаю, що Ви читали ці твори.

---

Який горос і нащадок?

 :green: http://libros.am/book/read/id/268671/slug/trinadcyatijj-misyac

ЦитироватьРоман про діяльність КДБ УРСР, зокрема, 5-го (ідеологічного) управління, на тлі суспільно-політичних подій, які розвивалися в середині 70-х років ХХ ст. Стиль – гротескний: гумор, іронія, підтекст, сміх крізь сльози, - отже твір серйозний

.

Цитата: Волод от августа  7, 2018, 13:43
:green: http://libros.am/book/read/id/268671/slug/trinadcyatijj-misyac

ЦитироватьРоман про діяльність КДБ УРСР, зокрема, 5-го (ідеологічного) управління, на тлі суспільно-політичних подій, які розвивалися в середині 70-х років ХХ ст. Стиль – гротескний: гумор, іронія, підтекст, сміх крізь сльози, - отже твір серйозний

.

Іван Котовенко й сам KDBeast (https://zbruc.eu/taxonomy/term/1553) :) Я б не очікував від нього справжньої архаїчної лексики, а не її імітації.

Цитата: DarkMax2 от августа  7, 2018, 13:29

Цитата: Волод от августа  7, 2018, 13:03
:green: Мельників (http://ridni.org/karta/%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA?type=1)  менш ніж Шевченків (http://ridni.org/karta/%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE?type=1)

Традиційно вважається, що їх десь однаково, але Мельників більше. Точні цифри невідомі. Перепис буде лише в 2020 році.

Spoiler ⇓⇓⇓

(http://texty.org.ua/action/file/download?file_guid=66126)

Щось якось забагато тих Мельників. Вони точно не приплюсували до них Мельниченків, Мельничуків та інших Мельникових?

 :green: Ще усяких мірошників додайте.

Цитата: DarkMax2 от августа  7, 2018, 13:36

Цитата: Волод от августа  7, 2018, 13:25
Як бути з прикметником від «наобач» і з нащадком «горос»?

Який ще прикметник? Ну, і прислівник "наобач" нагуглився лише в трьох творах: "Серце мого друга" Бездика і "Клітка, або Дискотека 80-х" Врублевського, "Тринадцятий місяць" Котовенка. І все - порожньо (https://www.google.com.ua/search?client=opera&q="%D0%BD%D0%B0%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D1%87"&sourceid=opera&ie=UTF-8&oe=UTF-8). Де Ви його видрали? Не думаю, що Ви читали ці твори.

---

Який горос і нащадок?

Горос - перемога, звитяга.

ЦитироватьПопереду Дорошенко
Веде своє військо,
Військо запорізьке,
Хорошенько.
Гей, долиною,
Гей, широкою,
Хорошенько.

У мене є підозра, що «хорошенько»  < «Хорошенко» < «Горосенко»

А щодо «наобач» то каюся, спочатку знайшов архаїчне «наобаче», далі у болгар дізнався, що воно значе.

Цитата: Волод от августа  7, 2018, 14:00
Горос - перемога, звитяга.

А це Ви звідки видрали?

В етимологічному словнику.....

Цитата: Волод от августа  7, 2018, 14:17
В етимологічному словнику.....

Тлумачення ὅρος?

В словнику пишуть, що походження неясне, можливо пов'язане з «герць», яке походить з угорської мови.

Цитата: DarkMax2 от августа  7, 2018, 13:18
... в современном русском нет женцов - есть только жнецы. Исторические формы и казусы к чему тут?

Я же написал, что выравнивание было не во всех говорах. Вы как сообщения читаете? :what:

Цитата: DarkMax2 от августа  7, 2018, 13:18
Во-первых, великороссы - великоросские. Это логичнее.

Дарк, что вы пишете? :fp: Название диалектного ареала — великорусский, от Великой Руси, а не от *великих россов.

Может быть ошибаюсь. Обратил внимание, что подобного "выравнивания" (?) обычно не наблюдается в словах, где редуцированному предшествовал слог с гласным полного образования: "купец" - "купца", "вдовец" - "вдовца", "пловец" - "пловца" и т.д.

Цитата: al-er9841 от августа  7, 2018, 14:53
Может быть ошибаюсь. Обратил внимание, что подобного "выравнивания" (?) обычно не наблюдается в словах, где редуцированному предшествовал слог с гласным полного образования: "купец" - "купца", "вдовец" - "вдовца" и т.д.

Речь вообще не об этих случаях, а о выравнивании чередований типа кузнец — кузенца, где раньше были 2-3 слога с редуцированными подряд.

Цитата: Киноварь от августа  7, 2018, 14:56

Цитата: al-er9841 от августа  7, 2018, 14:53
Может быть ошибаюсь. Обратил внимание, что подобного "выравнивания" (?) обычно не наблюдается в словах, где редуцированному предшествовал слог с гласным полного образования: "купец" - "купца", "вдовец" - "вдовца" и т.д.

Речь вообще не об этих случаях, а о выравнивании чередований типа кузнец — кузенца, где раньше были 2-3 слога с редуцированными подряд.

Я ещё уточню — речь о типе шьвьць, шьвьця. Тип кузньць, кузньця развивался аналогично типу шьвьць, но происхождение у него другое: там первый редуцированный отсутствовал, а гласный в форме кузенца — опорный группы CS.

Цитата: Волод от августа  7, 2018, 14:37
В словнику пишуть, що походження неясне, можливо пов'язане з «герць», яке походить з угорської мови.

Знайшов. Перший том, у квадратних дужках. Джерело Словар руських южан Пискунова.
Він узяв з пісні.

Ведмедівська попівна горос учинила:
Сімсот турок-яничар з коней повалила.

http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/17071/file.pdf

---

Достобіса дивне слово. Не схоже на угорщину, адже решта пісні цілком літературна.

Поза нею ніде не зустрічається. Ви просто майстер таке знаходити.

Цитата: Wolliger Mensch от августа  7, 2018, 15:00
Я ещё уточню — речь о типе шьвьць, шьвьця.

Ага, укр. швець - шевця.

Цитата: Wolliger Mensch от августа  7, 2018, 15:00
Тип кузньць, кузньця развивался аналогично типу шьвьць

Не из-за того ли, что в сочетании "-знь" возникал сверкхраткий "ь" после "з"?
Если позволите, вопрос: в "зернецО" с чем "аналогия"?

Цитата: Волод от августа  7, 2018, 14:00
У мене є підозра, що «хорошенько»  < «Хорошенко» < «Горосенко»

Хорошенько від хороший, а те від Хорс ("чистий").

Шанский, Н. М. Хороший // Школьный этимологический словарь. — М. : Дрофа, 2004.

Цитата: DarkMax2 от августа  7, 2018, 15:22

Цитата: Волод от августа  7, 2018, 14:00
У мене є підозра, що «хорошенько»  < «Хорошенко» < «Горосенко»

Хорошенько від хороший, а те від Хорс ("чистий").

Шанский, Н. М. Хороший // Школьный этимологический словарь. — М. : Дрофа, 2004.

:green: Вам особисто було б веселіше йти у бій під керівництвом Звитяженка чи Чистенка?

Я вподобав би таке:


Попереду Дорошенко
Веде своє військо,
Військо запорізьке,
Звитяженко.
Гей, долиною,
Гей, широкою,
Звитяженко.

Цитата: Волод от августа  7, 2018, 16:14
Вам особисто було б веселіше йти у бій під керівництвом Звитяженка чи Чистенка?

Це Ви вигадали в пісні отамана Хорошенка?

Цитата: DarkMax2 от августа  7, 2018, 15:22

Цитата: Волод от августа  7, 2018, 14:00
У мене є підозра, що «хорошенько»  < «Хорошенко» < «Горосенко»

Хорошенько від хороший, а те від Хорс ("чистий").

Шанский, Н. М. Хороший // Школьный этимологический словарь. — М. : Дрофа, 2004.

Происхождение слова хороший не установлено точно. Не менее вероятно морфологически (и без фонетических трудностей), что др.-русск. хорошь — диминутив от хоробръ (диалекты показывают, что помимо засвидетельствованного значения «храбрый», были и другие значения — «тщеславный», «вкусный», производные от исходного «резкий», «острый»).

"хороший" –  :green:  «ор»  мабуть натякає, що це був якийсь прадавній хижак.

Цитата: Wolliger Mensch от августа  7, 2018, 20:51

Цитата: DarkMax2 от августа  7, 2018, 15:22

Цитата: Волод от августа  7, 2018, 14:00
У мене є підозра, що «хорошенько»  < «Хорошенко» < «Горосенко»

Хорошенько від хороший, а те від Хорс ("чистий").

Шанский, Н. М. Хороший // Школьный этимологический словарь. — М. : Дрофа, 2004.

Происхождение слова хороший не установлено точно. Не менее вероятно морфологически (и без фонетических трудностей), что др.-русск. хорошь — диминутив от хоробръ (диалекты показывают, что помимо засвидетельствованного значения «храбрый», были и другие значения — «тщеславный», «вкусный», производные от исходного «резкий», «острый»).

Мені ця версія видається зовсім надуманою. Я за викладену Шанським.

Цитата: DarkMax2 от августа  8, 2018, 08:09
Мені ця версія видається зовсім надуманою. Я за викладену Шанським.

Этимологии голосованием не устанавливаются.

Цитата: Wolliger Mensch от августа  8, 2018, 10:42

Цитата: DarkMax2 от августа  8, 2018, 08:09
Мені ця версія видається зовсім надуманою. Я за викладену Шанським.

Этимологии голосованием не устанавливаются.

Так і "фонетичні труднощі" не на користь їй.

ЦитироватьНаиболее приемлемым кажется толкование слова как суф. производного (суф. -j-) от *chorsъ «чистый, убранный», суф. образования от той же основы *chor- < *skor-/sker-, с л skel-/ skol- со значением «чистить, скрести». См. холить. Ср. диал. хорошить «чистить» (кукурузу, фасоль, рыбу и т. д.). Хороший исходно — «чистый», затем — «нарядный, красивый». Из других этимологий можно привести объяснение слова как сокращения на -шь храбрый (см. храбрый) и как заимств. из осет. яз. (ср. вост.-осет. xorz «хороший»).

Цитата: DarkMax2 от августа  8, 2018, 10:52

ЦитироватьНаиболее приемлемым кажется толкование слова как суф. производного (суф. -j-) от *chorsъ «чистый, убранный», суф. образования от той же основы *chor- < *skor-/sker-, с л skel-/ skol- со значением «чистить, скрести». См. холить. Ср. диал. хорошить «чистить» (кукурузу, фасоль, рыбу и т. д.).

Праслав. *xorsъ должно восходить к *skork̑-, как это подтверждается другими языками?

Цитата: DarkMax2 от августа  7, 2018, 15:10
Ведмедівська попівна горос учинила

Можливо, голос.

(Google) "Ведмедівська (https://www.google.com.ua/search?hl=ru&tbo=p&tbm=bks&q=%22%D0%92%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0+%D0%BF%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0%22+%22%D1%83%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%BB%D0%B0%22&num=100)

Цитата: Zavada от августа  9, 2018, 16:51

Цитата: DarkMax2 от августа  7, 2018, 15:10
Ведмедівська попівна горос учинила

Можливо, голос.

(Google) "Ведмедівська (https://www.google.com.ua/search?hl=ru&tbo=p&tbm=bks&q=%22%D0%92%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0+%D0%BF%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0%22+%22%D1%83%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%BB%D0%B0%22&num=100)

Себто галас? Ідеально пасує. Хах, отак одруки або фіфекти-фікції окремих осіб народжують слова-фантоми :-)

Цитата: Волод от августа  7, 2018, 07:37
Хто такі женці? Може жонаті?

Ще один текст зі словом женец.

Прішов к ньому чужый женец
Гей, дївча, дївча, давай вінец.

Значення здогадатись не важко: жених.

Цитата: Волод от августа  7, 2018, 13:03
:green: Мельників (http://ridni.org/karta/%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA?type=1)  менш ніж Шевченків (http://ridni.org/karta/%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE?type=1)

Шевченків в принципі не може бути більше, ніж Мельників. Перші розповсюджені лише до Житомира, приблизно. Далі пішли Шевчуки. Не знайомий особисто з жодним Шевченком, їх тут вже нема, а от Шевчуків знаю кілька десятків. Мельники ж розповсюджені по всій Україні. Все логічно.

Це дивлячись як Мельників рахувати. Здається мені, до них приплюсували Мельничуків та Мельниченків (а Швеців, Кравців та Бондарів рахували по-чесному).

Цитата: Python от января 31, 2021, 19:56
Це дивлячись як Мельників рахувати. Здається мені, до них приплюсували Мельничуків та Мельниченків (а Швеців, Кравців та Бондарів рахували по-чесному).

Отож-то, що Мельників всюди повно. Через те і маємо. Чистих Мельників маю на увазі.

Цитата: LUTS от января 31, 2021, 22:48

Цитата: Python от января 31, 2021, 19:56
Це дивлячись як Мельників рахувати. Здається мені, до них приплюсували Мельничуків та Мельниченків (а Швеців, Кравців та Бондарів рахували по-чесному).

Отож-то, що Мельників всюди повно. Через те і маємо. Чистих Мельників маю на увазі.

Географічно вони, може, й ширше розподілені, а що їх більше, ніж тих же Мельниченків — не факт.

Цитата: Python от февраля  1, 2021, 01:51

Цитата: LUTS от января 31, 2021, 22:48

Цитата: Python от января 31, 2021, 19:56
Це дивлячись як Мельників рахувати. Здається мені, до них приплюсували Мельничуків та Мельниченків (а Швеців, Кравців та Бондарів рахували по-чесному).

Отож-то, що Мельників всюди повно. Через те і маємо. Чистих Мельників маю на увазі.

Географічно вони, може, й ширше розподілені, а що їх більше, ніж тих же Мельниченків — не факт.

Знову ж таки, не знаю жодного. Мельничуків пару зустрічав, але Мельників більше в рази.

Якось і не пригадую серед своїх знайомих ні Мельників, ні Мельниченків, ні Мельничуків. З Бондарями й Бондаренками — перетинався, з Кравченками — теж, Шевченків не пригадую, хоча знав Швеця. Коваль і похідні — теж нікого конкретного назвати не можу...

Цитата: Python от февраля  2, 2021, 18:41
Якось і не пригадую серед своїх знайомих ні Мельників, ні Мельниченків, ні Мельничуків. З Бондарями й Бондаренками — перетинався, з Кравченками — теж, Шевченків не пригадую, хоча знав Швеця. Коваль і похідні — теж нікого конкретного назвати не можу...

Досить дивно, насправді. Ковальчук мабуть найрозповсюдженіше прізвище, яке я зустрічав.

Цитата: Python от февраля  2, 2021, 18:41Коваль і похідні — теж нікого конкретного назвати не можу...

Коваль — прізвище після заміжжя моєї прабабусі. Ковалів, насправді, завжди не дуже багато було, то ж подібні прізвища мають бути не дуже поширеними.