Попала мені в руки книга "Моя сім"я та інші звірі" Джеральда Даррелла 1989 року видання. Дочитала до 9 сторінки, а там...
Велика сулія з мастилом... слоїк від джему... острів зі шляркою піни внизу (на одній сторінці зразу три незнайомих слова!). Увечері полінилась лізти в інтернет, щоб подивитись, що воно таке. Зараз поглянула - сулія та слоїк - це банки, а шлярка - це оборка. Я ніколи раніше не зустрічала цих слів. Невже я так погано знаю українську мову?
Це слова загальновживані чи застарілі?
Вони загальноукраїнські чи західноукраїнські?
Сулія мабуть Центру не чуже, а слоїк мабуть лише галицьке слово (не без того мабуть шоб зустрічатись десь на Поділлі чи Волині, ну не знаю). Шлярка, оборка... не знаю таких слів.
Та не журіться Ви так :) Добре Ви знаєте українську :)
З одного боку, в академічному словнику (можливо, там Ви й дивилися) нема приміток до слова «слоїк». З іншого, там же наводиться цитата — «На Полтавщині банку іноді називають слоїком» (Полтавсько-київський
діалект.., 1954, 123).
http://sum.in.ua/s/slojik
До слова «сулія» там також нема приміток.
Цитата: Сергій Грабовський от
Ви навряд чи зустрінете у Центральній Україні молодшу за 60 років селянку, яка вживає слово "слоїк".
https://www.pravda.com.ua/articles/2010/07/23/5240196/view_print/
Слово «шлярка» (на відміну від двох інших) вперше бачу.
Цитата: Sandar от июля 27, 2018, 12:22
оборка... не знаю такого слова
Дивно...
Цитата: Zavada от июля 27, 2018, 13:20З одного боку, в академічному словнику (можливо, там Ви й дивилися) нема приміток до слова «слоїк». З іншого, там же наводиться цитата — «На Полтавщині банку іноді називають слоїком» (Полтавсько-київський діалект.., 1954, 123).
Думаю, так з багатьма словами. Обиватель може подумати, шо перед ним шось галицьке (західне), а насправді це слово ше п'ятдесят-сто років назад вживалось в його регіоні.
Ну, таким чином слова дійсно стають суто галицькими (бувши перед тим загальноукраїнськими).
Цитата: Swet_lana от июля 27, 2018, 11:09
Попала мені в руки книга "Моя сім"я та інші звірі" Джеральда Даррелла 1989 року видання. Дочитала до 9 сторінки, а там...
Велика сулія з мастилом... слоїк від джему... острів зі шляркою піни внизу (на одній сторінці зразу три незнайомих слова!). Увечері полінилась лізти в інтернет, щоб подивитись, що воно таке. Зараз поглянула - сулія та слоїк - це банки, а шлярка - це оборка. Я ніколи раніше не зустрічала цих слів. Невже я так погано знаю українську мову?
Це слова загальновживані чи застарілі?
Вони загальноукраїнські чи західноукраїнські?
шлярка - точно щось західне, :-) полонізм?
Сулія - дикий архаїзм козацької доби, та це слово хоч з худліту згадати можна.
(https://images.ua.prom.st/940842552_w800_h640_suliya.jpg)
Слоїк - ніколи не чув. Тепер знатиму. Це банка "суворо" циліндричної форми, флакон.
(http://img.vikna.if.ua/files_2016/n/banka.jpg)
СЛО́ЇК, а, чол. Висока посудина із скла, глини, фаянсу і т. ін. майже циліндричної форми з трохи звуженою верхньою частиною; скляна, глиняна або фаянсова банка. На верхніх поличках знаходжу в слоїках саго і макарони, сушені груші й халву у круглих дерев'яних коробках (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 263); Марта Гаврилівна принесла термос з гарячим, настояним на липовому цвіті чаєм, слоїк меду (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 222); На Полтавщині банку іноді називають слоїком (Полтавсько-київський діалект.., 1954, 123);
// Флакон, у якому тримають ліки, помаду і т. ін. Вздовж стін стояли засклені шафи з усякими слоїками, ретортами та блискучими інструментами, звідусіль гостро пахло медикаментами (Петро Козланюк, Мандрівники, 1946, 31); Вона спиртом із слоїка помила руки і зразу ж підступила до нього, відкотила розрізаний рукав гімнастьорки і стала розбинтовувати руку (Андрій Головко, А. Гармаш, 1954, 325).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 374.
СУЛІ́Я́, ії, жін. Велика пляшка; бутель. У.. суліях, пляшках леліють ласкаво та втішно і старки, й наливки, і заморські вина (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 23); На вулиці за хвірткою спинилося двоє перехожих — селянин у брилі і селянка з порожньою сулією з-під молока (Юрій Смолич, II, 1958, 9); * Образно. — Оті п'ять автоматів я з кров'ю відриваю, — пожартував старшина.. — Кров'ю не вихваляйся, є вона і в наших жилах, — відказав Мироненко. — Лити її нам в одну сулію (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 163).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 833.
ШЛЯ́РКА, и, жін. Те саме, що оборка. Вузькі груди [панночки] прикриті були рясними і пишними шлярками (Леся Українка, III, 1952, 601); Підібрала [Уляна] ще густі чорні коси за вуха, ..розправила білого з шляркою І фартуха на колінах (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 29); * У порівняннях. — Гляньте! Гляньте! — рука сама злетіла вгору, показуючи на юрбу, що барвистою шляркою перетинала Крутогорську вулицю (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 10).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 493.
Цитата: DarkMax2 от июля 27, 2018, 13:51
шлярка - точно щось західне, :-) полонізм?
Цитата: DarkMax2 от июля 27, 2018, 13:51
Слово шлярка походить від слова шляра «оборка, «облямівка, кайма» – запозичене з німецької мови за посередництвом польської.
(Google) (https://www.google.ru/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=1&cad=rja&uact=8&ved=2ahUKEwjQ3LLalb_cAhWLxaYKHepcBn4QFjAAegQIABAC&url=https%3A%2F%2Fjournal.kdpu.edu.ua%2Ffilstd%2Farticle%2Fdownload%2F548%2F545%2F&usg=AOvVaw1LauDfC9HE2vYa1q7rPQk8)
Сулія - східноукраїнське з дитинства. Тільки схоже не під мастило. Слоїк - невістчине, із Запорожчини. Шлярка точно не з наших країв - від людей не чув. А точніше - суто професійне.
Отже, не всім знати!
Я в підлітковому віці на букарі чистив істиком лемех від налиплої землі і ніжку лемеха від трави та ще тягав букарем резки. Це коли орють та скирти ставлять.
Не бачу причин посипати голову попелом.
У косарів бабка, коваль на підкові ладує штолі та клепає ухналі, мамі не подобалась осуга на воді з перунівського колодязя, сваха переймалися осовищем їхньої корови.
Це невичерпне лексичне джерело нашої мови! І це б наперед!
Цитата: oveka от июля 28, 2018, 16:30Сулія - східноукраїнське з дитинства. Тільки схоже не під мастило. Слоїк - невістчине, із Запорожчини.
Так-то воно так... мабуть. Та десь ті слова позагубилися. Не можу сказати, що ніколи не чув, але довго "нишпорив по горищу", щоб спам'ятати, що воно таке.
Ще трохи почитала цю книжку. Все-таки треба читати її з словником.
Брунатна патериця з оливи (посох)
патик (палиця)
Зупинилась на фразі розвивати його зацікавлення. А чи можна так казати? Може, ліпше розвивати його захоплення?
Патериця - це серйозно.
Патик - це не палиця. Палиця в руку, пакіл - для припинання кіз тощо, патик - щось невеличке. Більше за шпичку.
Зацікавлення - це зацікавлення, а захоплення - це захоплення. Зацікавлення розвивати можна, а захоплення - навряд чи. Та й розвивати в якому значенні?
Цитата: oveka от июля 28, 2018, 22:36
Патериця - це серйозно
Ну, слово не таке вже невідоме.
У звичайної людини - ціпок чи коцюба. А до патериці треба чин.
Цитата: oveka от июля 28, 2018, 22:36
Патериця - це серйозно.
Патик - це не палиця. Палиця в руку, пакіл - для припинання кіз тощо, патик - щось невеличке. Більше за шпичку.
Зацікавлення - це зацікавлення, а захоплення - це захоплення. Зацікавлення розвивати можна, а захоплення - навряд чи. Та й розвивати в якому значенні?
Всипати патиків кому — побити кого-небудь палкою.
Дати патиком.
oveka, патичок це шось невеличке (як паличка), а патик це палиця.
До речі, знайшла в інтернеті російський переклад повісті. Там слову "шлярка" відповідає "бахрома"
З того, що чув - палка достатньо важка і довга, патик менший і не важкий (але ще замашний), патичком Ви можете підпирати хатні квіти.
Слово "тиньк" — загальновживане?
На Сході не чув серед людей.
Тиньк, тинькувати... Мабуть, це вже радше слово поколінь, що відходять. От як сучасні строітілі кажуть? Штукатурка, штукатурити? І не тільки строітілі.
Цитата: Zavada от сентября 3, 2018, 13:34
Слово "тиньк" — загальновживане?
Без позначок.
ЦитироватьТИНЬК, у, чол. Розчин вапна, змішаного з піском, яким покривають поверхню стін, стелі тощо; штукатурка. В кімнаті пахло вогким вапном. Тиньк висихав надто повільно через таку ранню мокру осінь (Олександр Копиленко, Вибр., 1948, 82); У світлій, сонячній.. і просторій залі для засідань, де пахло вогкістю і свіжим тиньком, зібралися видатні інженери, начальники робіт.., найліпші знавці гідротехнічних споруд (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 28);
// Затверділий шар такого розчину на стінах, стелі або який обсипався, обвалився. Зі стін руїни з галасом знялось вороння, а всередину з лоскотом посипались тиньк і цегла (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 7); Андрій виламує прутинку з дерева, що взялось рости з-під купи тиньку й цегли (Юрій Яновський, IV, 1959, 14).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 115.
штукатурити, тинькувати, валькувати, шарувати, личкувати, мазати, шпарувати, шарувати та инче
Цитата: Swet_lana от июля 27, 2018, 11:09
. Я ніколи раніше не зустрічала цих слів. Невже я так погано знаю українську мову?
Я теж не пам'ятаю, щоб зустрiчав такi слова.
Ше є слово «тиньковка».
Цитата: Sandar от июля 29, 2018, 10:32
oveka, патичок це шось невеличке (як паличка), а патик це палиця.
Ой чия ж то дівчинонька
Така пелехата
Затовкала в ***** патик
І лякає тата.Патик на палицю не тягне.
Я чула слово тиньк 1 раз. Це було в соборі Софії Київської. Екскурсовод розповідав про будівництво храму.