Росизм?
Цитата: Wolliger Mensch от мая 15, 2017, 21:44
Цитата: Sandar от мая 15, 2017, 21:28
Цитата: Sirko от мая 15, 2017, 21:24
Цитата: Sandar от мая 15, 2017, 20:36
Росизм?
ідіотизм :D
Ваш коментар ідіотизм :)
Ваш вопрос не лучше. :what:
Нормальне питання. Мені здається, шо вислів походить від російського «што стряслось?». Але я не впевнений.
В українській літературній мові або в говорах?
Нe в літeратурній украйінській, звичайно. В говорах Галичини.
Цитата: Sandar от мая 15, 2017, 23:28
Нe в літeратурній украйінській, звичайно. В говорах Галичини.
Я так і думав. Що стосується конструкції "поворотна частка + дієслово (а не навпаки)", то вона, якщо не помиляюсь, не дуже то характерна для східнослов'янських мов, якщо, звичайно, це не архаїзм. Хоча лексично дійсно нагадує російський.
Цитата: al-er9841 от мая 15, 2017, 23:50
Цитата: Sandar от мая 15, 2017, 23:28
Нe в літeратурній украйінській, звичайно. В говорах Галичини.
Я так і думав. Що стосується конструкції "поворотна частка + дієслово (а не навпаки)", то вона, якщо не помиляюсь, не дуже то характерна для східнослов'янських мов, якщо, звичайно, це не архаїзм. Хоча лексично дійсно нагадує російський.
Для якихось нe дужe, для якихось дужe. Да, я про тe, шо схожe на російський вираз 'што стряслось'.
Цитата: Sandar от мая 15, 2017, 23:56
Для якихось нe дужe, для якихось дужe. Да, я про тe, шо схожe на російський вираз 'што стряслось'.
Скажіть будь ласка: звідки ви взяли таку інформацію і в якому контексті вживається дане вираження?
Цитата: al-er9841 от мая 16, 2017, 00:00
Цитата: Sandar от мая 15, 2017, 23:56
Для якихось нe дужe, для якихось дужe. Да, я про тe, шо схожe на російський вираз 'што стряслось'.
Скажіть будь ласка: звідки ви взяли таку інформацію і в якому контексті вживається дане вираження?
Почув від людини з Галичини, потім нe раз зустрічав в інтeрнeті. 'Шо сі стрєсло' означає 'шо сталося', алe мeні здалося, шо вживають цeй вираз жартома. Можe, цe з самого початку жартівлива форма, а можe, цeй вираз почав вживатися жартівливо як насмішка пізнішe.
Відповісти на питання однозначно не просто. На мій дилетантський погляд, це не русизм з двох міркувань: 1. Конструкція вираження не російська. 2. Цей вислів мiг ізначално існувати паралельно іншим виразами, що позначає цю ситуацію.
До сих пір в говорах російської мови "стрясти" означає, зокрема "нашкодити". Підозрюю, що подібний відтінок значення є і в інших слов'янських мовах. Потрібно думку фахівця, якому відомі факти вживання цього виразу в інших слов'янських мовах і говорах.
Цитата: al-er9841 от мая 16, 2017, 00:33
Відповісти на питання однозначно не просто. На мій дилетантський погляд, це не русизм з двох міркувань: 1. Конструкція вираження не російська. 2. Цей вислів мiг ізначално існувати паралельно іншим виразами, що позначає цю ситуацію.
До сих пір в говорах російської мови "стрясти" означає, зокрема "нашкодити". Підозрюю, що подібний відтінок значення є і в інших слов'янських мовах. Потрібно думку фахівця, якому відомі факти вживання цього виразу в інших слов'янських мовах і говорах.
То, шо конструкція нeросійська, то нічого.
Третя підстава для сумніву в російськості цього виразу: якби це був русизм, то чому він обійшов літературна українська, а осел на Галичині? Це здається дуже дивним. Імовірно мова може йти про архаїзми.
Цитата: al-er9841 от мая 16, 2017, 16:45Украинский для меня не родной.
Зачем же на нём пишете? :??? :what:
Цитата: Lodur от мая 16, 2017, 17:11
Цитата: al-er9841 от мая 16, 2017, 16:45Украинский для меня не родной.
Зачем же на нём пишете? :??? :what:
Просто ради уважения к "украинскому форуму". Но если здесь кое-кто хамит, придираясь к неправильно указанной букве, а по теме ничего сказать не может, то придется писать по-русски.
Цитата: al-er9841 от мая 16, 2017, 16:12
Третя підстава для сумніву в російськості цього виразу: якби це був русизм, то чому він обійшов літературна українська, а осел на Галичині? Це здається дуже дивним. Імовірно мова може йти про архаїзми.
Багато чого обійшло літературну українську. Осів та й осів. Може, й архаїзм...
Цитата: al-er9841 от мая 16, 2017, 17:18
Просто ради уважения к "украинскому форуму".
Рус. "сел" - укр. "сів". Тогда по аналогии, "осел" - "осів". Но я что-то такого глагола в украинском не помню. Я бы, не лазя в словари, написал бы, наверное, что-то типа "притулився" в этом случае.
Осівся на Галичині.
Спасибо за поправку. Старость - не радость. :yes:
Цитата: al-er9841 от мая 16, 2017, 16:45
Цитата: Sirko от мая 16, 2017, 16:29
:E: Сьвята правда! Тільки осел може таке казати! :D
Украинский для меня не родной. "Осiл" - так устроит?
И на будущее: можно без оскорблений и по теме? Или это такая у Вас манера общения?
Але ж Ви так не говорите? Тому мої образи ні Вас, ні топікстартера не стосуються.
Цитата: Lodur от мая 16, 2017, 18:19
"осел" - "осів". Но я что-то такого глагола в украинском не помню
Цитата: oveka от мая 16, 2017, 18:26
Осівся на Галичині.
Осів — нормально.
Цитата: al-er9841 от мая 16, 2017, 19:00
Спасибо за поправку. Старость - не радость. :yes:
Поправка була зайвою.
ОСІДАТИ, аю, аєш, недок., ОСІСТИ, осяду, осядеш, док., неперех.
...
4. Обирати собі постійне місце проживання; оселятися.
Вони [греки] сходять на береги, закладають там городи,
осідають на пониззі Дніпра,.. добиваються до далекого східного узбережжя (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 130);
Триста років тому над річкою Лопанню виник Харків. У ньому
осів Слобідсько-український козацький полк (Василь Минко, Моя Минківка, 1962, 4);
// Влаштовуватися, розміщуватися де-небудь.
Звістка про те, що князь Яблуновський по шлюбі з княжною Євою
осяде на деякий час у маєтку молодої дружини, облетіла.. всю околицю (Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 5);
В ці осінні дні в Кам'янці-Подільському, де з червня
осіло два «українські» уряди, тиха ненависть між двома царками переросла в нещадну гризню (Михайло Стельмах, II, 1962, 49);
Криничанам в Каховці вдалося
осісти на березі Дніпра, біля самої води (Олесь Гончар, I, 1959, 38).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 763.
Цитата: Lodur от мая 16, 2017, 18:19
Цитата: al-er9841 от мая 16, 2017, 17:18
Просто ради уважения к "украинскому форуму".
Рус. "сел" - укр. "сів". Тогда по аналогии, "осел" - "осів". Но я что-то такого глагола в украинском не помню. Я бы, не лазя в словари, написал бы, наверное, что-то типа "притулився" в этом случае.
І осадчих не знаєте?
Цитата: DarkMax2 от мая 18, 2017, 13:02І осадчих не знаєте?
Ні, не вем. Хто (чи що) це?
P. S. Якщо я чогось не пам'ятаю - це ж не означа, що я вважаю, що слова в мові нема. Просто не згадалось - ось й усе.
Цитата: Sandar от мая 15, 2017, 23:56
Для якихось нe дужe, для якихось дужe.
Зовсім нехарактерна для сходу. У нас же колись хотіли писати, як у білорусів, -цця, але потім морфемний підхід переміг. І з інфінітивів такої форми видно, що намертво пристала та -ся.
Осадчий це першопоселенець.
Цитата: DarkMax2 от мая 18, 2017, 13:09Осадчий це першопоселенець.
А... Тепер згадав. :yes: Десь у книжках тряплялось.
А коли леви будуть проти такої етимології? :)
Цитата: DarkMax2 от мая 18, 2017, 13:02
І осадчих не знаєте?
Осадчий — не від
осісти, а від
осадити.
ОСАДЖУВАТИ, ую, уєш, рідко ОСАДЖАТИ, аю, аєш, недок., ОСАДИТИ, аджу, адиш, док., перех.
...
5. перев. док., заст. Заснувати населений пункт.
Діставши право
осадити власний невеличкий хутірець, Хмельницький оселився на старому дворищі якогось козака, конфіскованому ще старостою Вишневецьким (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 11);
// Заселяти.
Ой
осадив він три села людей: Ой одне село старими людьми, А друге село парубойками, А третє село дівчинойками (Думи та історичні пісні, 1941, 164).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 752.
Усе єдино від сидіти.
Виникає охмання засадно :green: садонути.
Добре, без «левів» розібралися з Осадчими може і з Осадчуками. але може хоча б Осаденки від «левів». :)
Цитата: DarkMax2 от мая 18, 2017, 13:09Осадчий це першопоселенець.
Маю сумніви. Привіз людей, осадив - осадчий. Отримав право на хутір, заснував поселення - осадчий. Перший - ніхто його не осаджував. Поселе́нець, осе́льник.
Осадчий - привіз, заснував. Прізвище масово в центрі, Лівобережжя.