(https://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/8/8b/Dzhon-Wik-1.jpg) (https://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/8/8c/%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%BD_%D0%A3%D1%96%D0%BA_2.jpg)
Про нейотоване І після голосної і говорити не хочеться.
Як я неодноразово писав, передача англійської W кирилицею періодично змінюється — то в бік В, то У. Схоже, нині спостерігається тенденція до W=У, але, оскільки законодавцем моди лишається російська мова, в українській просто політерно передають російський зразок, не беручи до уваги українську правописну норму, вироблену в попередні періоди (коли загальноприйнятою нормою було Уїльям, Уїнстон і т.д.) — тоді як у 90-х і 00-х була тенденція до W=В, і вже ціле покоління виросло на цій нормі, не пам'ятаючи попередньої.
Можливо, побоялися "українізації" прізвища. Адже "вік" має сенс в межах нашої мови.
Як назва фільму звучатиме українською, як правило, взагалі ніхто не бере до уваги. Хоча, звичайно, враховуючи, що прокатна назва фільму необов'язково перекладається дослівно, могли б і щось зі стелі вигадати (напр., «Нерівний бій», «18 рук з пістолетами» чи щось подібне) :)
Цитата: DarkMax2 от февраля 13, 2017, 09:52
(https://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/8/8b/Dzhon-Wik-1.jpg) (https://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/8/8c/%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%BD_%D0%A3%D1%96%D0%BA_2.jpg)
Про нейотоване І після голосної і говорити не хочеться.
Я вважаю, шо
Уік правильно, а
Вік чи
Уїк неправильно.
Уїк,
Уїльям,
Уїнстон,
Уїлкі виглядає придуршно.
-уі- неможливе. Українська мова не йотує І лише після префіксів.
Цитата: DarkMax2 от мая 4, 2017, 01:19
-уі- неможливе. Українська мова не йотує І лише після префіксів.
-уі- це лише умовність, вимовляти треба як в оригіналі.
Цитата: Sandar от мая 4, 2017, 01:44
Цитата: DarkMax2 от мая 4, 2017, 01:19
-уі- неможливе. Українська мова не йотує І лише після префіксів.
-уі- це лише умовність, вимовляти треба як в оригіналі.
/wɪk/
Може тоді приголосну приголосною таки передавати, а? Вік.
Цитата: DarkMax2 от мая 4, 2017, 08:09
Цитата: Sandar от мая 4, 2017, 01:44
Цитата: DarkMax2 от мая 4, 2017, 01:19
-уі- неможливе. Українська мова не йотує І лише після префіксів.
-уі- це лише умовність, вимовляти треба як в оригіналі.
/wɪk/
Може тоді приголосну приголосною таки передавати, а? Вік.
Там інша приголосна, «Вік» це тупо.
Не інша. Точніше для українського (не для російського) вуха алофон [w ~ β̞ ~ ʋ]. Особисто я не відчуваю різниці між V/W.
Цитата: DarkMax2 от мая 4, 2017, 08:27
Не інша. Точніше для українського (не для російського) вуха алофон [w ~ β̞ ~ ʋ]. Особисто я не відчуваю різниці між V/W.
Та звичайно інша.
Між іншим, може ліпше «Уик»? Чо це тут має бути «і»? Таки ліпше «Уик.
Повторюю: в укр. мові [w], [β̞] та [ʋ] є алофонами. Всі вони позначаються літерою В.
Уиучити ж не пишемо?
Щодо И/І - така вже традиція, ікати в новітніх запозиченнях.
Цитата: DarkMax2 от мая 4, 2017, 09:15
1) Повторюю: в укр. мові [w], [β̞] та [ʋ] є алофонами. Всі вони позначаються літерою В.
Уиучити ж не пишемо?
2)Щодо И/І - така вже традиція, ікати в новітніх запозиченнях.
1) В різних позиціях по-різному. А нам треба, шоб в будь-якій позиції читалося близько до оригіналу. «Вик» я вимовляю не так, як вимовляється «Wick».
2) Непотрібна традиція.
У читається лише як У.
Цитата: DarkMax2 от мая 4, 2017, 09:26
У читається лише як У.
В даному випадку «у» лише умовність.
Цитата: Sandar от мая 4, 2017, 09:29
Цитата: DarkMax2 от мая 4, 2017, 09:26
У читається лише як У.
В даному випадку «у» лише умовність.
Виходити за межі української орфографії можете лише для себе.
Цитата: DarkMax2 от мая 4, 2017, 09:32
Цитата: Sandar от мая 4, 2017, 09:29
Цитата: DarkMax2 от мая 4, 2017, 09:26
У читається лише як У.
В даному випадку «у» лише умовність.
Виходити за межі української орфографії можете лише для себе.
Яка там орфографія, коли в одного
Вік, в другого
Уік, в третього
Уїк? Це не орфографія, а хто-як-хоче-графія.
У тому і справа, що всі такі, як Ви, - як хочу, так і пишу.
А орфографія каже писати Вік.
Цитата: DarkMax2 от мая 4, 2017, 09:48
У тому і справа, що всі такі, як Ви, - як хочу, так і пишу.
А орфографія каже писати Вік.
Писати
Вік тупо.
Незгоден :smoke:
Цитата: Sandar от мая 4, 2017, 01:44
Цитата: DarkMax2 от мая 4, 2017, 01:19
-уі- неможливе. Українська мова не йотує І лише після префіксів.
-уі- це лише умовність, вимовляти треба як в оригіналі.
Здається, навіть російські назви (а тим більше англійські) вимовляти як в оригіналі не прийнято — слово замінюється транслітерацією, яка читається за загальними правилами (які не залежать від мови, з якої прийшло до нас слово — тут у нас не англійська орфографія). При великому бажанні, іншомовні слова в іншомовному звучанні можна передати їх іншомовним написанням, хоча ламати фонетику мови вкрапленнями невластивих їй іншомовних звуків (які вухо носія мови може й не розпізнати коректно, а язик не вимовить) — загалом поганий тон.
Є два підходи до транслітерації англійських V, W: передавати їх однаково (як В) або розрізняти (В, У відповідно). У другому випадку, приголосна W передається як голосна У, після якої І замінюється на Ї, як того вимагає орфографія. Про фонетичну близькість до оригіналу не йдеться, як і в випадку правила дев'ятки — яке також визначає вимову слова в українській мові, маючи на меті уникнути нетипових для неї звукосполучень.
<<<У другому випадку, приголосна W передається як голосна У, після якої І замінюється на Ї, як того вимагає орфографія.
Уїльям виглядає придурошно і смішно.
Вілля́м Віллямович Вілляменко :eat:
Вілям Вілямович Віляменко ше ліпше
Нє, як Ілля, з двома.
Цитата: DarkMax2 от мая 5, 2017, 13:50
Нє, як Ілля, з двома.
Цікаво, чи було ім'я
Іля в діалектах?
Цитата: Sandar от мая 5, 2017, 12:25
<<<У другому випадку, приголосна W передається як голосна У, після якої І замінюється на Ї, як того вимагає орфографія.
Уїльям виглядає придурошно і смішно.
Не для людини, що виросла на радянських книжках 80-х років.
Цитата: Python от мая 5, 2017, 14:45
Цитата: Sandar от мая 5, 2017, 12:25
<<<У другому випадку, приголосна W передається як голосна У, після якої І замінюється на Ї, як того вимагає орфографія.
Уїльям виглядає придурошно і смішно.
Не для людини, що виросла на радянських книжках 80-х років.
Але це доволі велике спотворення, мати /uji/ замість /wi/. Варіант -ві- таки кращий.
Цитата: DarkMax2 от мая 5, 2017, 14:53
Цитата: Python от мая 5, 2017, 14:45
Цитата: Sandar от мая 5, 2017, 12:25
<<<У другому випадку, приголосна W передається як голосна У, після якої І замінюється на Ї, як того вимагає орфографія.
Уїльям виглядає придурошно і смішно.
Не для людини, що виросла на радянських книжках 80-х років.
Але це доволі велике спотворення, мати /uji/ замість /wi/. Варіант -ві- таки кращий.
-ві- це теж спотворення.
Цитата: Sandar от мая 5, 2017, 15:04
Цитата: DarkMax2 от мая 5, 2017, 14:53
Цитата: Python от мая 5, 2017, 14:45
Цитата: Sandar от мая 5, 2017, 12:25
<<<У другому випадку, приголосна W передається як голосна У, після якої І замінюється на Ї, як того вимагає орфографія.
Уїльям виглядає придурошно і смішно.
Не для людини, що виросла на радянських книжках 80-х років.
Але це доволі велике спотворення, мати /uji/ замість /wi/. Варіант -ві- таки кращий.
-ві- це теж спотворення.
Ні. Ви що, з губно-зубним читати зібралися?
Цитата: DarkMax2 от мая 5, 2017, 15:12
Цитата: Sandar от мая 5, 2017, 15:04
Цитата: DarkMax2 от мая 5, 2017, 14:53
Цитата: Python от мая 5, 2017, 14:45
Цитата: Sandar от мая 5, 2017, 12:25
<<<У другому випадку, приголосна W передається як голосна У, після якої І замінюється на Ї, як того вимагає орфографія.
Уїльям виглядає придурошно і смішно.
Не для людини, що виросла на радянських книжках 80-х років.
Але це доволі велике спотворення, мати /uji/ замість /wi/. Варіант -ві- таки кращий.
-ві- це теж спотворення.
Ні. Ви що, з губно-зубним читати зібралися?
Так вимовити перший звук у слові
Вік як вимовляється перший звук у слові
Wick ні один українець не зможе.
Цитата: Sandar от мая 5, 2017, 16:05Так вимовити перший звук у слові Вік як вимовляється перший звук у слові Wick ні один українець не зможе.
:=
Цитата: Sandar от мая 5, 2017, 16:05
ні один українець не зможе.
Тоді нащо намагатися? Нащо оці фінти з УІ? Ві й усе.
Цитата: DarkMax2 от мая 5, 2017, 16:43
Цитата: Sandar от мая 5, 2017, 16:05
ні один українець не зможе.
Тоді нащо намагатися? Нащо оці фінти з УІ? Ві й усе.
Я не написав, шо ні один українець не зможе вимовити
Wick, я написав, шо так вимовити перший звук у слові Вік як вимовляється перший звук у слові Wick ні один українець не зможе.
Фінти з
УІ(а ліпше з
УИ) для того, шоб було ближче до оригіналу.
Цитата: DarkMax2 от мая 5, 2017, 14:53
Цитата: Python от мая 5, 2017, 14:45
Цитата: Sandar от мая 5, 2017, 12:25
<<<У другому випадку, приголосна W передається як голосна У, після якої І замінюється на Ї, як того вимагає орфографія.
Уїльям виглядає придурошно і смішно.
Не для людини, що виросла на радянських книжках 80-х років.
Але це доволі велике спотворення, мати /uji/ замість /wi/. Варіант -ві- таки кращий.
Так спотворення неминучі — точного відтворення англійської фонетики засобами української досягти неможливо. Зате перевага — збереження розрізнення фонем, що в мові оригіналу є змістотворчим.
Цитата: Sandar от мая 5, 2017, 17:16
Фінти з УІ(а ліпше з УИ) для того, шоб було ближче до оригіналу.
Дурна самоціль. Слова мають пристосовуватись до мови-акцептора. Інакше це варваризм.
Цитата: Python от мая 5, 2017, 18:23
Зате перевага — збереження розрізнення фонем, що в мові оригіналу є змістотворчим.
До речі, можна мінімальні пари для англійських V/W?
Цитата: Python от мая 5, 2017, 18:23Зате перевага — збереження розрізнення фонем, що в мові оригіналу є змістотворчим.
Не зрозумів...
Цитата: DarkMax2 от мая 5, 2017, 18:45
Цитата: Sandar от мая 5, 2017, 17:16
Фінти з УІ(а ліпше з УИ) для того, шоб було ближче до оригіналу.
Дурна самоціль. Слова мають пристосовуватись до мови-акцептора. Інакше це варваризм.
Нашо?
Цитата: DarkMax2 от мая 5, 2017, 18:45
До речі, можна мінімальні пари для англійських V/W?
Наприклад, vile/while, veal/wheel, weal...
До речі, недолік прийнятої в наш час транслітерації — нерозрізнення [ɪ] та [iː]. Теоретично, їх можна було б передати як И та І, але їх слід розрізняти і в початковій позиції чи після голосних (у т.ч., голосної У на місці приголосної W). Що, як у цих випадках ставити приголосну-призвук (Г або В) перед И: Джон Увик, але уїкенд, гит (it), але іт (eat) і т.д.? При цьому, якщо g=ґ, h=х, плутанини не виникне. Звісно, це суперечить усій попередній традиції й звучить незвично, тому навряд чи хтось так справді писатиме.
Цитата: Sandar от мая 5, 2017, 18:50
Цитата: Python от мая 5, 2017, 18:23Зате перевага — збереження розрізнення фонем, що в мові оригіналу є змістотворчим.
Не зрозумів...
Ну, уявімо, шматок сюжету твору побудовано навколо заміни W на V у прізвищі персонажа — як український перекладач із цим впорається, не вдаючись до заміни англійських прізвищ українськими із схожою грою літер (і, як наслідок, заміни всіх прізвищ у творі українськими)?
Цитата: Python от мая 5, 2017, 19:17
Цитата: Sandar от мая 5, 2017, 18:50
Цитата: Python от мая 5, 2017, 18:23Зате перевага — збереження розрізнення фонем, що в мові оригіналу є змістотворчим.
Не зрозумів...
Ну, уявімо, шматок сюжету твору побудовано навколо заміни W на V у прізвищі персонажа — як український перекладач із цим впорається, не вдаючись до заміни англійських прізвищ українськими із схожою грою літер (і, як наслідок, заміни всіх прізвищ у творі українськими)?
Не зрозумів...Наприклад, є прізвища Vick і Wick, Вик і Уик. Яка проблема?
Цитата: Sandar от мая 5, 2017, 19:22
Цитата: Python от мая 5, 2017, 19:17
Цитата: Sandar от мая 5, 2017, 18:50
Цитата: Python от мая 5, 2017, 18:23Зате перевага — збереження розрізнення фонем, що в мові оригіналу є змістотворчим.
Не зрозумів...
Ну, уявімо, шматок сюжету твору побудовано навколо заміни W на V у прізвищі персонажа — як український перекладач із цим впорається, не вдаючись до заміни англійських прізвищ українськими із схожою грою літер (і, як наслідок, заміни всіх прізвищ у творі українськими)?
Не зрозумів...Наприклад, є прізвища Vick і Wick, Вик і Уик. Яка проблема?
Я про варіант, де W передається як В.
Уи — неможливе поєднання, десь як уь або вьи. Скласти з буков можна, прочитати — ні.
Цитата: Python от мая 5, 2017, 19:51
Цитата: Sandar от мая 5, 2017, 19:22
Цитата: Python от мая 5, 2017, 19:17
Цитата: Sandar от мая 5, 2017, 18:50
Цитата: Python от мая 5, 2017, 18:23Зате перевага — збереження розрізнення фонем, що в мові оригіналу є змістотворчим.
Не зрозумів...
Ну, уявімо, шматок сюжету твору побудовано навколо заміни W на V у прізвищі персонажа — як український перекладач із цим впорається, не вдаючись до заміни англійських прізвищ українськими із схожою грою літер (і, як наслідок, заміни всіх прізвищ у творі українськими)?
Не зрозумів...Наприклад, є прізвища Vick і Wick, Вик і Уик. Яка проблема?
Я про варіант, де W передається як В.
Уи — неможливе поєднання, десь як уь або вьи. Скласти з буков можна, прочитати — ні.
Можна, звичайно.
Тобто ви за -уї-? :)
Цитата: Sandar от мая 5, 2017, 22:52
Тобто ви за -уї-?
Чому ні? Таке поєднання фонетично можливе й має за собою якусь традицію застосування.
Цитата: Python от мая 6, 2017, 01:03
Цитата: Sandar от мая 5, 2017, 22:52
Тобто ви за -уї-?
Чому ні? Таке поєднання фонетично можливе й має за собою якусь традицію застосування.
Але це тупо :)
(https://pp.userapi.com/c638525/v638525065/36fa9/fE4CrXY-CaE.jpg)
Щодо послідовності: одночасно передавати g яко ґ та h через х! І нашим, і вашим...
Я б зрозумів Хюге, Гюге, навіть Гюґе, але це - "франкенштейн" з практик.
-хю- це некрасиво, ліпше -хі-. Хіґе :)
Як я розумію, гюге це совіт, згода, затишок.
Причому затишок це похідне значення, адже походить від hyggja - думати.
P.S. І знов новомодне даньске замість шевченківського датський.
Цитата: DarkMax2 от мая 6, 2017, 20:38
P.S. І знов новомодне даньске замість шевченківського датський.
Можна цитату з Шевченка з цим словом?
Цитата: Python от мая 6, 2017, 20:49
Цитата: DarkMax2 от мая 6, 2017, 20:38
P.S. І знов новомодне даньске замість шевченківського датський.
Можна цитату з Шевченка з цим словом?
18.11.1842 р. Лист Тараса Шевченка до П. М. Корольова (http://www.t-shevchenko.name/uk/Corresp/1839-43/1842-11-18.html)
ЦитироватьМене носив проклятущий пароход у Шведчину й Датчину.
Є велика підозра, що "датский" є українізмом, як і "латЫнь" (про латину на форумі колись читав).
Цитата: DarkMax2 от июня 6, 2015, 21:32
Стаття "Датчанин". (http://ua-etymology.livejournal.com/318016.html)Цитата: bvs от июня 6, 2015, 20:37
Цитата: DarkMax2 от июня 6, 2015, 20:09
Цікаво, що нині з української викорінюють слово датчанин як русизм.
Употребляют дунчик?
Данець. Проте це відхилення від офіційної мовної норми.Цитата: Wolliger Mensch от июня 6, 2015, 20:27
Цитата: DarkMax2 от июня 6, 2015, 20:09
Цікаво, що нині з української викорінюють слово датчанин як русизм.
Откуда такая информация?
Зі статтіЦитировать[6] «...з божей ласки король угорський, мєдський, кготський і датський, страх світу». Золтан Андраш. «Athila» М. Олаха в польском и белорусском переводах XVI века. — Ниредьхаза, 2004. — С. 121. Укр. видання: Історія о Аттілі, королі угорськом / Українська література XIV-XVI ст. — К., 1988. — С. 401.
[7] М. Фасмер помилково навів 1630 рік першої появи іменника, але його посилання веде на цитату з праці історика XIX ст., а не на ориґінальний документ. Уперше в російській мові іменник датчанин з'являється в перекладі французької праці «Розмови про множину світів» Фонтенеля, 1740 року.
Цим обгрунтовує автор наступну тезу:
ЦитироватьУ вигляді прикметників (датський) вони чудово були відомі в книжній українсько-білоруській мові з XVI ст. [6], а через наше посередництво потрапили в староросійську в той же період.
Цитата: DarkMax2 от июня 6, 2015, 21:40
Цитировать"В новгородских летописях встречаются датчане: донь, донская земля (рубоша новгородць за моремь въ Дони.)"
Это сильно дискредитирует любые измышления об источнике "т" из ганзейско-новгородского времени
Цитировать"Судя по всему, название пришло в русский язык из книжного украинско-белорусского, где в такой форме известно с XVI в.: корол угорский, медский, кготский и датский (История о Аттиле короле угорском).
...в польском варианте Истории о Аттиле (Historia o Atyli) стоит Dacski."
То есть, это украинско-белорусский и польский источник, более старый, чем Фасмеровская ссылка на первое русское упоминание.
Версия Фасмера о заимствовании из книжки с ошибкой получает поддержку в виде зафиксированной промежуточной стадии.
Мені колись сподобався наступний допис про датчанин, датський:
http://ua-etymology.livejournal.com/318016.html
Вашу мать...
(https://scontent.fhen1-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-0/p480x480/20258231_1023911784411654_5856406089497175409_n.jpg?oh=fba6bd5a8f3926e0f526a8d04bb1828f&oe=5A38F660)
Цитата: DarkMax2 от февраля 13, 2017, 09:52
(https://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/8/8b/Dzhon-Wik-1.jpg) (https://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/8/8c/%D0%94%D0%B6%D0%BE%D0%BD_%D0%A3%D1%96%D0%BA_2.jpg)
Про нейотоване І після голосної і говорити не хочеться.
Нехай безобразно, але єдинообразно (https://maksymus.wordpress.com/2018/09/12/501100/)
(https://scontent.fhrk3-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/48266936_2187308118202515_4217890697669246976_n.jpg?_nc_cat=111&_nc_ht=scontent.fhrk3-1.fna&oh=771447c7c390522a0cb34e79dd71edb3&oe=5C92681B)
Ґодзілла, але Гідора (ギドラ = Gidora) — послідовність. :)
Ну, поважна причина є: Гідора від Гідра (Hydra).
Хай українські японісти вперто ґекають, але для самих японців Г та Ґ алофони: /haɡe/ > [haɣe] hage はげ (лисина).
У англійській, до речі, компромісне Ghidorah - з h та g одночасно.