Кажуть, що кришталь. Беруть сумніви.
http://www.golos.com.ua/rus/article/259378
Чара - кришталева, дно - срібнеє, креш також срібная.
Словник Стуса говорить, що креш - кришталь. Сумнівно.
Помилки в старій пісні бути не може.
http://forum.slovnyk.ua/lofiversion/index.php?t4140.html
ЦитироватьСхоже, що креш має два значення:
- чаша, посудина з кришталю (розм., як позначено в Стусовому словнику)
- срібний поясочок у такої посудини.
Мабуть треба редагувати
Приспів:
Кришталева чара – срібнеє дно,
Пити чи не пити – все одно.
Кришталева чара – срібная креш,
Пити чи не пити – все ж помреш.
на так
Приспів:
Кришталева чара, срібнеє дно,
Пити чи не пити – все одно.
Кришталева чара, срібная креш,
Пити чи не пити – все ж помреш.
бо, очевидно,
Кришталева чара не срібнеє дно
і, схоже,
Кришталева чара не срібная креш
Цитата: oveka от ноября 23, 2016, 14:47
Мабуть треба редагувати
ЦитироватьТире ставиться:
11. Між реченнями, коли зміст їх різко протиставляється:
17. Взагалі для означення спеціально підкреслюваної паузи різного змістового й стилістичного характеру:
Цитата: Sirko от ноября 23, 2016, 21:30
Цитата: oveka от ноября 23, 2016, 14:47
Мабуть треба редагувати
ЦитироватьТире ставиться:
11. Між реченнями, коли зміст їх різко протиставляється:
17. Взагалі для означення спеціально підкреслюваної паузи різного змістового й стилістичного характеру:
Тобто, в цьому тексті може бути і кома, і тере рівнозначно?
Кришталева чара зі срібним дном
і, схоже,
Кришталева чара зі срібною креш
Чара, дно, креш.
Цитата: Довідкова служба Лінгвістичного порталу от
Слово "креш", відоме з популярної пісні на вірші Юрія Федьковича, в академічних словниках української літературної мови не зафіксоване. Проте у художніх текстах це слово зустрічається у значеннях: 1) 'вінця, обідок', 2) 'чарка'. Перше із цих значень може бути пов'язаним із польським kres ('лінія, край'). Тоді як друге, імовірно, утворилося за суміжністю значень (поетична метонімія).
http://ua-etymology.livejournal.com/330686.html#comments
В тюркських мовах «кереш», «кириш» мають значення «вхід».
Мабуть вони походять від «тятиви» або «мотузки» якими стягували отвір мішка чи бурдюка.
Ось знайшов багато QİRİŞ (http://adasozluk.com/tr/show.php?Soz=qiri%C5%9F&Sozluk=1001)
Ось знайшов у Желехівського "крешелинє" -- dass schloss einer Feuerwaffe. Тобто походження борше німецьке -- kreis=кріс??. :)
А ще є Крешова = Berges гірська?
Німці???
Цитата: Волод от ноября 28, 2016, 12:03
Німці???
ЦитироватьKreis 1. eine geschlossene Linie, die so um einen Punkt herum verläuft, dass sie an jeder Stelle gleich weit davon entfernt ist (od. die Fläche, die von dieser Linie umschlossen wird) <einen Kreis (mit einem Zirkel) zeichnen; der Radius/die Fläche eines Kreises>
2. etwas, das ungefähr die Form eines Kreises (1) hat ≈ Kranz, Ring <etwas beschreibt einen Kreis (= bewegt sich so, dass ein Kreis entsteht); Personen bilden, schließen einen Kreis>: Der Adler zog seine Kreise am Himmel
А ще є криш -- накип.
Цитата: Волод от ноября 28, 2016, 12:03
Німці???
Ну, контамінація "чесати крем" теж якось...
Ще знайшов отакий «черес»:
(http://www.uamodna.com/assets/articles/image/71m9jb/gallery_small.jpg)
«Криси» у миски чи горщика або у плахти та іншого одягу можуть бути пов'язані з «крізь», «скрізь», «крісло», «крислате», ..... у випадку з посудом так звуть, відігнуті під кутом близьким до прямого відносно осі, краї миски чи горщика.
Але у кришталевої чашки такий край відсутній. :)
Цікаво чи не могли перетворитися на «креш» татарські «киршау» чи «коршау»?
Цитата: Волод от декабря 1, 2016, 12:39
«Криси» у миски чи горщика або у плахти та іншого одягу можуть бути пов'язані з «крізь», «скрізь», «крісло», «крислате», .....
А може таки від окреслювати? И може бути не етимологічним.
Цитата: DarkMax2 от декабря 6, 2016, 12:30
Цитата: Волод от декабря 1, 2016, 12:39
«Криси» у миски чи горщика або у плахти та іншого одягу можуть бути пов'язані з «крізь», «скрізь», «крісло», «крислате», .....
А може таки від окреслювати? И може бути не етимологічним.
«Креси» це добре, але я не зустрічав робіт з їх хронології в українській мові.
А з точки зору географії, як ви поясните що крила у плахт звуть «криси» лише на Чернігівщині? Залишками недобитих Амалів?
Я лише про криси-краї, що у капелюхів, мисок та цистерн - посудин та круглих предметів.
Чим крислаті капелюхи відрізняються від крісел чи крислатих дерев?
У гончарних виробів не будь який край «криси», а лише відігнутий близько до горизонтального стану, тому «криси» переважно зустрічаються у горщиків і мисок. Я десь зустрічав, що якісь там фахівці з кераміки залишили сучасний термін «криси» тільки за краями мисок.
О, якщо крислатий та крісло однокореневі, то И там 100% не етимологічне. Етимологічно там Е. Тож споріднено зі словацьким окресом та російською окресностю.
Цитата: Волод от декабря 6, 2016, 14:02
Я десь зустрічав, що якісь там фахівці з кераміки залишили сучасний термін «криси» тільки за краями мисок.
Сине полум'я хитнулось, хлюпнуло в чорні криси цистерни (с) Михайло Коцюбинський
Коцюбинський і сучасні терміни? Ще б глиняну табличку знайшли.
https://issuu.com/yurkamuseum/docs/ceramology07_2
сторінка 134
Цитировать
фахівці з кераміки
І як вони можуть нам заборонити так казати про капелюхи?
Так ніхто Вам і не забороняє казати таке про капелюхи у яких, щось там відігнуто горизонтально чи наближено до горизонтальної площини, :green: якщо зрозуміло ці капелюхи не керамічні.
Цитата: DarkMax2 от декабря 6, 2016, 14:10
О, якщо крислатий та крісло однокореневі, то И там 100% не етимологічне. Етимологічно там Е.....
Отож я й ширяю навколо татарських «кереш».
Цитата: Волод от декабря 6, 2016, 14:34
Цитата: DarkMax2 от декабря 6, 2016, 14:10
О, якщо крислатий та крісло однокореневі, то И там 100% не етимологічне. Етимологічно там Е.....
Отож я й ширяю навколо татарських «кереш».
Дарма, бо корінь і у балтів вилазить.
ЦитироватьПроисходит от праслав. формы, родственной укр. крíсло, крiсла́тий «растопыренный», белор. кре́сло, болг. кресло́, чешск. křeslo, словацк. kreslo «кресло», др.-польск. и диал. krzasło, польск. krzesło — то же, krzasłowaty, krzesłowaty «сгорбленный, узловатый, кривой». Другая ступень чередования — кро́сно. Родственно лит. krė́slas «стул», латышск. krēsls — то же, др.-прусск. creslan; с другим вокализмом: лит. krãsė «стул», далее латышск. kreša «скамеечка», kreslis «съемная спинка саней». Дальнейшие связи отсутствуют; лат. crēna «зарубка, насечка», привлекаемое Мерингером, объясняется иначе (Мейе, Вальде--Гофм.). Судя по апофоническим вариантам, заимствование балт. слов из слав. исключено; не обосновано также мнение об обратном заимствовании — из лит. в слав.
У балтів корінь а не сенс. У хрусталевої чашки нема горизонтально відігнутих країв.
А є срібний обод, обруч. Татарське «киршау»
Цитата: Волод от декабря 6, 2016, 14:40
У балтів корінь а не сенс. У хрусталевої чашки нема горизонтально відігнутих країв.
А є срібний обод, обруч. Татарське «киршау»
А я не про вигаданий кимось креш.
Цитата: DarkMax2 от декабря 6, 2016, 14:10
Тож споріднено зі словацьким окресом та російською окресностю.
ОкресТностью ?
Цитата: Богдан М от декабря 7, 2016, 00:55
Цитата: DarkMax2 от декабря 6, 2016, 14:10
Тож споріднено зі словацьким окресом та російською окресностю.
ОкресТностью ?
Дякую. Якось забулося. Фасмер виводить з хреста, але ж хрест запозичення, а питомим є криж.
Щось не віриться, що настільки старі доволі побутові слова могли бути утворені від церковного поняття.
Цитата: DarkMax2 от декабря 7, 2016, 08:21
а питомим є криж.
Точніше старішим запозиченням.
цслав. калежь "чаша, кубок".
Чи нема зв'язку?
Хочете втекти від татар до булгар?