Цікавенький факт
ЦитироватьМЕ́ЧЕТ, у, чол., МЕЧЕ́ТЬ, і, жін., діал. У чорноморських рибалок та запорожців — піч для випікання хліба. Викопали [рибалки] кабицю, чи піч, для казана з смолою, котрою мазали мережі; поставили мечет, цебто піч для хліба (Нечуй-Левицький, II, 1956, 226); В бурдеї не робили [запорожці] груби, не виводили димаря, а клали із дикого каменю мечет, на якому пекли хліб і ним же огрівали хату (Петро Панч, III, 1956, 18); Оце викопа [запорожець] яму, обставе її, чим там попало, обліпе, обмаже, поставе мечеть (хліб пекти), зробе кабицю (страву варити) та й живе (Словник Грінченка).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 697.
Ме́чет чув, мече́ть (у такому значенні) - ні.
Показова близькість слова мечет, мечеть "піч для випікання хліба у чорноморських рибалок" до грузинського mcadi"хліб (із проса), чурек" (слово реконструюється ще для пракартвельської мовиxix). Пом'якшення в кінці слова мечеть повторює грузинське закінчення mcadi так само, як печать, Хороль, Інгуль (давні форми річкових назв) повторюють грузинські форми becedi "печать", Хоролі, Інгурі (назви грузинських річок).
http://trypillia.narod.ru/articles/xli.htm
В ЕСУМ [3.ІІІ, с.455] слово подається як термін з неясною етимологією. Насправді ж воно - результат розширення терміна мечеть "молитовний дім у мусульман" у зв'язку з притаманним запорожцям гумористичному, народно-сміховому перейменуванню декотрих реалій та явищ чужинного світу належно до потреб козацького побуту. Наприклад, вітер, що віяв з боку Туреччини, запорожці називали "бусурман"; турецький титул нуреддин навіть у козацьких літописах подається як Нерудим; тюрк. saraj "розкішний палац" в українській мові набрало форми сарай "різновид хліва чи іншого господарського приміщення".
http://tinyurl.com/jvatvnc
Цитата: Zavada от ноября 4, 2016, 13:25
Показова близькість слова мечет, мечеть "піч для випікання хліба у чорноморських рибалок" до грузинського mcadi"хліб (із проса), чурек" (слово реконструюється ще для пракартвельської мовиxix). Пом'якшення в кінці слова мечеть повторює грузинське закінчення mcadi так само, як печать, Хороль, Інгуль (давні форми річкових назв) повторюють грузинські форми becedi "печать", Хоролі, Інгурі (назви грузинських річок).
http://trypillia.narod.ru/articles/xli.htm
В ЕСУМ [3.ІІІ, с.455] слово подається як термін з неясною етимологією. Насправді ж воно - результат розширення терміна мечеть "молитовний дім у мусульман" у зв'язку з притаманним запорожцям гумористичному, народно-сміховому перейменуванню декотрих реалій та явищ чужинного світу належно до потреб козацького побуту. Наприклад, вітер, що віяв з боку Туреччини, запорожці називали "бусурман"; турецький титул нуреддин навіть у козацьких літописах подається як Нерудим; тюрк. saraj "розкішний палац" в українській мові набрало форми сарай "різновид хліва чи іншого господарського приміщення".
http://tinyurl.com/jvatvnc
Автор переписал данные из словарей и снабдил их какими-то догадками. И это вестник КНУ. :what:
Цитата: Wolliger Mensch от ноября 4, 2016, 13:37
Автор переписал данные из словарей и снабдил их какими-то догадками. И это вестник КНУ.
Переважна кількість розглянутих слів ще не увійшла до "Етимологічного словника української мови" (ЕСУМ), та ж частина тюркізмів, які аналізуються в ЕСУМ, в цій статті знайшла нову оцінку чи певні доповнення.
Цитата: Zavada от ноября 4, 2016, 13:25
................
В ЕСУМ [3.ІІІ, с.455] слово подається як термін з неясною етимологією. Насправді ж воно - результат розширення терміна мечеть "молитовний дім у мусульман" у зв'язку з притаманним запорожцям гумористичному, народно-сміховому перейменуванню декотрих реалій та явищ чужинного світу належно до потреб козацького побуту. Наприклад, вітер, що віяв з боку Туреччини, запорожці називали "бусурман"; турецький титул нуреддин навіть у козацьких літописах подається як Нерудим; тюрк. saraj "розкішний палац" в українській мові набрало форми сарай "різновид хліва чи іншого господарського приміщення".
http://tinyurl.com/jvatvnc
Так, козаки гумор любили, тому клали «мечет» переважно у «бурдюзі», тобто «бардаці».
Чи може слово «мечет» походити від татарських «мич» або «мичедә»?
Хоча вважають, що татарське «мич» походить від «піч», то виходить що рибалки і козаки не українці а татари. :green:
Мич - это печь, заимствование.
Цитата: _Swetlana от ноября 9, 2016, 11:00
Мич - это печь, заимствование.
Для примера: "ґазда" - заимствование из венгерского в украинский, хотя сами венгры заимствовали его из славянских "господа".
Может и с "мечет" также, но почему украинцы заимствовали, что-то больше похожее на "мичедә", а не на "мич"?
Ханыч так сказал ;D
Ссылка на автореферат диссертации сойдёт?
ЦитироватьРусско-татарские языковые контакты в сравнительно-историческом освещении
Год: 2007
Автор научной работы: Григорьева, Тамара Егоровна
Ученая cтепень: кандидата филологических наук
Место защиты диссертации: Чебоксары
Код cпециальности ВАК: 10.02.20
Купить диссертацию
450 руб.
ЦитироватьТакже наблюдается постепенное ослабление действия закона сингармонизма вследствие требования идентичной передачи на письме (и в речи) звуков заимствованного русского слова Следы адаптированное™ в татарском языке сохранили лишь ранние заимствования, слова, относящиеся к земледелию, предметам быта, утвари бүрәнә (бревно), дегет (дёготь), күчтәнәч(гостинец), муича (мовница), мич (печь), матча (матица), карават (кровать), тәлинкә (тарелка), өстәл (стол), эшләпә (шляпа)
http://cheloveknauka.com/russko-tatarskie-yazykovye-kontakty-v-sravnitelno-istoricheskom-osveschenii
Ось щось знайшов:
ЦитироватьКыз әйттерү (сватовство)
Дословно «сватать девушку». Девушку сватают две свахи – близкие родственницы со стороны отца и матери жениха. Несут с собой күрендек(подарки – знакомство с невестой). Будушая свекровь кладёт украшение из золота, свахи тоже кладут подарки.Несут большой пирог «Нугай бәлеш». Выпекается он в специальной печке( нугай мичендә) из недрожжевого пресного теста,очень жирного
http://xacitarxan.narod.ru/yurtmedeniat.htm
Оскільки « мичендә» = «мичедә»
В ногайской печи (притяжательный аффикс + местно-временной падеж) по-татарски "нугай мичендә".
В печи - мичтә (оглушение);
их/его/её печь - миче;
в их печи - мичендә.
Хорошо когда есть мичтә у меня. :green:
Самый настоящий татарин поехал в Москву.
Кроме татарского ниче не знает.
Зашел в кафе, а за барной стойкой стоит негр.
Татарин: Бер щащка щай, ун пещенье.
Негр: Я не понимаю тебя.
Татарин: Ну бер щащка щай, ун пещенье.
Негр: Не понимаю.
Татарин (кладет на стол 100 баксов): Бер щащка щай,ун пещенье!
Негр (посмотрел по сторонам и говорит на ушко): Духовкада бәлеш бар, җылытыргамы? (В духовке белиш есть, подогреть?)