Лингвофорум

Шмаровоз, -воза, м.
1) Подмазывающій колеса, а затѣмъ и всякій, имѣющій много дѣла съ возами, выпачканный постоянно въ смолу, много ѣздящій, напр. занимающійся извозомъ. Рудч. Чп. 257.
2) Грязно одѣтый человѣкъ. Пішли парубки, лишень шапки видко, лишилися шмаровози — подивитися гидко. Чуб. V. 458.   

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 505.

---

Смаровіз, -воза, м. = шмаровіз. Полюбила смаровоза — нещаслива доля: смаровіз намастив віз, поїхав в дорогу. Чуб. V. 672.   

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 156.

ШМАРОВО́З, а, чол., заст., розм. Той, хто змащує вози і буває забруднений мазутом чи дьогтем. «Не князь я! — гірше шмаровоза, І дам собі урізать носа, Коли Еней Латину зять» (Іван Котляревський, I, 1952, 179);
//  Забруднена чи в брудне одягнена людина. Пішли парубки, лишень тілько шапки видко, Лишилися шмаровози — подивитися гидко (Павло Чубинський, V, 1874, 458);
//  Уживається як лайливе слово. [Золотницький:] Шмаровоз! Хоч би уважив на те, що я сватом; сказав би: подумаю і дам одповідь (Карпенко-Карий, II, 1960, 355).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 498.

Цікаво що я живцем жодного разу не чув цього слова в такому віці, щоб себе пам'ятав. Але коли почув його, як прізвисько Васьки в пісні «На Дерибасовской открылася пивная», мені чомусь одразу було зрозуміло, що воно має значення: "той, хто змащує вози і буває забруднений мазутом чи дьогтем". Напевно, бабуся якось пояснила, що воно, коли мені було роки три-чотири. Але, оскільки з життя воно пішло, і навіть у лайці не дуже поширене було, більше я його не чув.

Цитата: Lodur от октября 18, 2016, 11:42
Але коли почув його, як прізвисько Васьки в пісні «На Дерибасовской открылася пивная», мені чомусь одразу було зрозуміло, що воно має значення: "той, хто змащує вози і буває забруднений мазутом чи дьогтем"

До этой темы был уверен, что это "сутенер".
;)

Цитата: Flos от октября 18, 2016, 12:32

Цитата: Lodur от октября 18, 2016, 11:42
Але коли почув його, як прізвисько Васьки в пісні «На Дерибасовской открылася пивная», мені чомусь одразу було зрозуміло, що воно має значення: "той, хто змащує вози і буває забруднений мазутом чи дьогтем"

До этой темы был уверен, что это "сутенер".
;)

ЛОЛ. Від слов "шмара" - "повія", та "везти"? Я, чомусь, не звернув уваги, мабуть тому, що знав значення. :donno:

Цитата: Lodur от октября 18, 2016, 12:47
ЛОЛ. Від слов "шмара" - "повія", та "везти"?

:yes:

Цитата: Lodur от октября 18, 2016, 12:47

Цитата: Flos от октября 18, 2016, 12:32

Цитата: Lodur от октября 18, 2016, 11:42
Але коли почув його, як прізвисько Васьки в пісні «На Дерибасовской открылася пивная», мені чомусь одразу було зрозуміло, що воно має значення: "той, хто змащує вози і буває забруднений мазутом чи дьогтем"

До этой темы был уверен, что это "сутенер".
;)

ЛОЛ. Від слов "шмара" - "повія", та "везти"? Я, чомусь, не звернув уваги, мабуть тому, що знав значення. :donno:

А чи може шмара бути похідним?

ЦитироватьШМАРОВИ́ДЛО, ШМАРОВИ́ЛО, а, сер., розм. Мазут, дьоготь, уживані для змащування поверхонь тертя механізмів і деталей машин, взуття і т. ін. Руки Леськові у шмаровидлі, від торохкотіння трактора таке почуття, ніби розпухла голова й задерев'яніли вуха (Олесь Донченко, I, 1956, 82); [Зозуля:] Не заважайте працювати, говоріть уже краще про село і шмаровидло для коліс (Михайло Стельмах, Зол. метелиця, 1955, 21).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 498.

Себто брудна/слизька - може? Схоже, що шмарклі це споріднене слово.

Цитата: DarkMax2 от октября 18, 2016, 13:19А чи може шмара бути похідним?

ЦитироватьШМАРОВИ́ДЛО, ШМАРОВИ́ЛО, а, сер., розм. Мазут, дьоготь, уживані для змащування поверхонь тертя механізмів і деталей машин, взуття і т. ін. Руки Леськові у шмаровидлі, від торохкотіння трактора таке почуття, ніби розпухла голова й задерев'яніли вуха (Олесь Донченко, I, 1956, 82); [Зозуля:] Не заважайте працювати, говоріть уже краще про село і шмаровидло для коліс (Михайло Стельмах, Зол. метелиця, 1955, 21).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 498.

Себто брудна/слизька - може? Схоже, що шмарклі це споріднене слово.

Ну, якщо спам'ятати, що дівчинам легкої поведінки дьогтем ворота на селі шмарували...

Не знав про таке.

Цитата: DarkMax2 от октября 18, 2016, 15:16
Не знав про таке.

:o

Цитата: alant от октября 18, 2016, 16:44

Цитата: DarkMax2 от октября 18, 2016, 15:16
Не знав про таке.

:o

Можна наукове джерело на такий звичай?

Цитата: DarkMax2 от октября 18, 2016, 09:42
Шмаровоз, -воза, м.
1) Подмазывающій колеса, а затѣмъ и всякій, имѣющій много дѣла съ возами, выпачканный постоянно въ смолу, много ѣздящій, напр. занимающійся извозомъ. Рудч. Чп. 257.
2) Грязно одѣтый человѣкъ. Пішли парубки, лишень шапки видко, лишилися шмаровози — подивитися гидко. Чуб. V. 458.   

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 505.

Интересно: откуда в 1958 году в УССР появилась книга, изданная Академиею наук УССР, на старой орфографии?

"Шмаровоз" на новорусском языке "гелик", "мерин", "беха" предназначен исключительно с презентационными целями снимать и возить тёлочек :)

Цитата: Γρηγόριος от октября 18, 2016, 16:54

Цитата: DarkMax2 от октября 18, 2016, 09:42
Шмаровоз, -воза, м.
1) Подмазывающій колеса, а затѣмъ и всякій, имѣющій много дѣла съ возами, выпачканный постоянно въ смолу, много ѣздящій, напр. занимающійся извозомъ. Рудч. Чп. 257.
2) Грязно одѣтый человѣкъ. Пішли парубки, лишень шапки видко, лишилися шмаровози — подивитися гидко. Чуб. V. 458.   

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 505.

Интересно: откуда в 1958 году в УССР появилась книга, изданная Академиею наук УССР, на старой орфографии?

Это переиздание.

ЦитироватьПри перевиданні Словника, яке здійснюється тепер, прийнята наукова настанова, що ні «удосконалення» ні «осучаснення» його, як і всякої іншої історичної пам'ятки, не припустиме.

ЦитироватьПри підготовці цього Словника до перевидання в ньому зроблено лише правки суто технічного порядку. Основні типи виправлюваних помилок: плутання українського и з російським ы і навпаки, пропуск розділових знаків у частині розробки слова (але не в ілюстраціях), перевернуті літери у курсиві (ирошу замість прошу, шобі замість тобі і под.) та деякі інші. Усі наявні у Словнику написання, типові для правопису кінця XIX — початку XX ст. залишаються, звичайно, без зміни, напр.: позначення пом'якшення кінцевого р — вівтарь, вівчарь; закінчення и в родовому відмінку однини іменників жіночого роду на приголосний — безневинність, -ности, безперечність, -ности, відомість -мости: написання и на початку слова — инший, иноді, а також у префіксованих — переиначити, написання і замість и в словах типу вимірати, відмірати, відпірати, підбірати та ін. Зберігається також літера ґ (ґазда, ґеґекати, ґиґнути), якої немає в сучасному українському алфавіті.

Цитата: DarkMax2 от октября 18, 2016, 16:47

Цитата: alant от октября 18, 2016, 16:44

Цитата: DarkMax2 от октября 18, 2016, 15:16
Не знав про таке.

:o

Можна наукове джерело на такий звичай?

Російською зійде?

ЦитироватьСоблюдения добрачного целомудрия в русском селе добивались как родительским контролем, так и силой общественного мнения. Родители строго следили за тем, чтобы девушка до срока не забаловалась. А «прозрачность» отношений в деревне всегда позволяла оперативно реагировать на случаи недозволительного, с точки зрения народной морали, поведения сельских невест. По народным понятиям, разврат являлся грехом, так как он задевал честь семьи (отца, матери, мужа). С целью публичного порицания за блуд в русском селе прибегали к символическим действиям позорящего характера. Гулящим девкам отрезали косу, мазали ворота дегтем, завязывали рубаху на голове и по пояс голыми гнали по селу⁶¹³.

---

613. Безгин В. Б. Крестьянский самосуд и семейная расправа // Вопросы истории. 2005. No 3. С. 154.

http://www.rfh.ru/downloads/Books/124193008.pdf (у автора ссылка на свою же работу, но я её в интернете не нашёл)

Не зійде. Бо в Україні могли мазати і «негулящим».

Цитата: Волод от октября 19, 2016, 07:46
Не зійде. Бо в Україні могли мазати і «негулящим».

Традиції можуть різнитися. До того ж, потрібен чіткий контекст, бо "шмарувати ворота" це "змащувати" їх.

---

Шмарувати, -ру́ю, -єш, гл. Смазывать. Берд. у.

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 505.

Цитата: Волод от октября 19, 2016, 07:46
в Україні могли мазати і «негулящим».

А яким?

«Не гулящим», які не хотіли на вечорниці ходити та з хлопцями спати.  :green:

ЦитироватьЩоправда, дівчата рідко наважувалися відштовхувати хлопців, адже в традиційному суспільстві існувала дуже сильна установка на шлюб. Вважалося, що, лише пройшовши всі етапи соціалізації (одним з яких було заміжжя), жінка ставала соціально повноцінною особою. Вечорниці та спільна ночівля хлопців з дівчатами на них якраз і створювали умови для тіснішого знайомства молоді, формували підгрунтя для виникнення симпатії і давали досвід спілкування з протилежною статтю, що зрештою мало привести до заміжжя. Саме тому спільна ночівля молоді досить часто була навіть негласно обов'язковою і дівчата, які не залишалися ночувати, зазнавали осуду, а іноді й «помсти» парубків: «Коли знайдуться такі дівчата, що не хотять виходити на вулицю, тоді парубки мажуть їм дегтем ворота, хату або інші будинки. Звичайно малюють парубка з великим фальосом, а коло нього дівчину. Виймають також ворота та заносять кудись на вигін, а деколи навіть побивають таких дівчат»[36]. Особливо за велику образу вважалася відмова дівчини на спільну ночівлю хлопцеві, з яким вона зустрічалася: «Парубок, уверенный в своей твердости и чистоте своих намерений, требует от своей избранной совместного спанья как должного и отказ в этом считает большим оскорблением для себя»[37]. Загалом вважали: «як не спить із хлопцем, то й не щитали, що вона і дівчина. Кажуть, не любе ніхто»[38]

http://uamoderna.com/md/203-203

Цитата: Волод от октября 19, 2016, 12:36
«Не гулящим», які не хотіли на вечорниці ходити та з хлопцями спати.  :green:

Spoiler ⇓⇓⇓

ЦитироватьЩоправда, дівчата рідко наважувалися відштовхувати хлопців, адже в традиційному суспільстві існувала дуже сильна установка на шлюб. Вважалося, що, лише пройшовши всі етапи соціалізації (одним з яких було заміжжя), жінка ставала соціально повноцінною особою. Вечорниці та спільна ночівля хлопців з дівчатами на них якраз і створювали умови для тіснішого знайомства молоді, формували підгрунтя для виникнення симпатії і давали досвід спілкування з протилежною статтю, що зрештою мало привести до заміжжя. Саме тому спільна ночівля молоді досить часто була навіть негласно обов'язковою і дівчата, які не залишалися ночувати, зазнавали осуду, а іноді й «помсти» парубків: «Коли знайдуться такі дівчата, що не хотять виходити на вулицю, тоді парубки мажуть їм дегтем ворота, хату або інші будинки. Звичайно малюють парубка з великим фальосом, а коло нього дівчину. Виймають також ворота та заносять кудись на вигін, а деколи навіть побивають таких дівчат»[36]. Особливо за велику образу вважалася відмова дівчини на спільну ночівлю хлопцеві, з яким вона зустрічалася: «Парубок, уверенный в своей твердости и чистоте своих намерений, требует от своей избранной совместного спанья как должного и отказ в этом считает большим оскорблением для себя»[37]. Загалом вважали: «як не спить із хлопцем, то й не щитали, що вона і дівчина. Кажуть, не любе ніхто»[38]

http://uamoderna.com/md/203-203

То вже особиста помста, коли офіційна мораль не співпадала з реальностю. Дівчину звинувачували якраз в тому, в чому вона не була винна: розпусності. Володимир Безгін, якого я вишче цитував, пише, що були й випадки навмисного знеславлення, але дівчина (а скоріш, її батько чи старший брат) могла вимагати зібрати сільский сход, де б старі жінки зробили огляд, та засвідчили, що вона невинна, цнотлива.

Эк вас занесло. Вечная проблема авторского творчества - детали. Это не её ворота, это её родителей (опекунов и т.д.) ворота.

Моделируем ситуацию. Отцу семейства вынесли ворота за то, что его дочь ни с кем не переспала.

Згорить село.

Цитата: Mass от октября 19, 2016, 13:21Згорить село.

Ну, если отец семейства - беспредельщик, не моргнув глазом готовый переть рогом против общины, то да. Но ведь ему там, как ни крути, всё равно потом жить. При том, что он против себя настроил всё село. Так что таких "смелых", думаю, не много бы нашлось. Я уже выше написал, как решались такие вопросы. А за "красного петуха" могли и убить легко. Без всяких судов, по-свойски.

Если его дочь принудительно доступна будет, ему в "общине" тоже нормально не жить. Если он своё имущество уберечь не может, ему тоже в "общине" нормально не жить. Отцов ( и матерей ) семейства доводить до униженного положения вообще не особо допустимо было.

Так что уж извините. При небольшом моём преувеличении, факт остаётся фактом - нанесение ущерба имуществу семьи на основании соблюдения девушкой целомудрия - было неприемлемо.

Доречи, цей звичай, коли дівчата спали з хлопцями до шлюбу, в деяких містах звали «гірка». Чи нема тут зв'язку з весільним «гірко»?

Цитата: Mass от октября 19, 2016, 13:38
Если его дочь принудительно доступна будет, ему в "общине" тоже нормально не жить. Если он своё имущество уберечь не может, ему тоже в "общине" нормально не жить. Отцов ( и матерей ) семейства доводить до униженного положения вообще не особо допустимо было.

Так что уж извините. При небольшом моём преувеличении, факт остаётся фактом - нанесение ущерба имуществу семьи на основании соблюдения девушкой целомудрия - было неприемлемо.

Ви ще скажіть, що приватна власність недоторкана.
З такими куркулями сам Ленінашвилі велів розбиратися з усією суворістю революційного закону.

Цитата: Mass от октября 19, 2016, 13:38При небольшом моём преувеличении,

Я, собственно, только против него и возражал. Молодые парни в деревнях всегда чудили, и снять ворота и куда-то их занести - это ж не сломать: они прекрасно возвращаются на место. Потом хозяин узнаёт, чьих рук дело, и при случае мстит другим способом, не поджогом дома (а с поджогом проблема именно в том, что если пожар начнётся в одной хате - легко может сгореть всё село). Так можно завести одного-двух-трёх врагов в селе, при нейтральности или поддержке всех остальных, что вполне терпимо. (И причин для вражды могло быть и было гораздо больше, и многие были гораздо важнее, с точки зрения "экономики", так сказать, так что... ну, думаю, вы меня поняли). Честь - это, конечно, тоже не шутки в традиционном обществе, так что за ославление на ровном месте совершившим точно тем или иным образом не поздоровилось бы. С этим я абсолютно согласен.

Lodur, правы. Не спорю.

Цитата: DarkMax2 от октября 19, 2016, 08:16
...
Шмарувати, -ру́ю, -єш, гл. Смазывать. Берд. у.

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 505.

Какая этимология у слова?

---

Слово используется и в латышском языке.

ЦитироватьOi oi ...,
Tavus skaistus byudus!
Kur tu tuos zuol'is jēmi,
Ar kū byudus šmaravuot'?
/Latvju daina/

Ой ой...,
Твои красивы щёки!
Где ты той травы брала,
Которой щёки мазать (красить)?

По моему, оно ещё имеет и значение "колдовать".

В український мові «шмарувати» має ще значення «ходити».

Цитата: Tys Pats от октября 19, 2016, 14:34

Цитата: DarkMax2 от октября 19, 2016, 08:16
...
Шмарувати, -ру́ю, -єш, гл. Смазывать. Берд. у.

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 505.

Какая этимология у слова?


...........................

Германська.

Цитата: Волод от октября 19, 2016, 14:52
...
Германська.

От schmieren ?

Цитата: Tys Pats от октября 19, 2016, 14:34Какая этимология у слова?

(wikt/ru) schmieren (https://ru.wiktionary.org/wiki/schmieren)

Цитата: Волод от октября 19, 2016, 12:36
«Не гулящим», які не хотіли на вечорниці ходити та з хлопцями спати.  :green:

ЦитироватьЩоправда, дівчата рідко наважувалися відштовхувати хлопців, адже в традиційному суспільстві існувала дуже сильна установка на шлюб. Вважалося, що, лише пройшовши всі етапи соціалізації (одним з яких було заміжжя), жінка ставала соціально повноцінною особою. Вечорниці та спільна ночівля хлопців з дівчатами на них якраз і створювали умови для тіснішого знайомства молоді, формували підгрунтя для виникнення симпатії і давали досвід спілкування з протилежною статтю, що зрештою мало привести до заміжжя. Саме тому спільна ночівля молоді досить часто була навіть негласно обов'язковою і дівчата, які не залишалися ночувати, зазнавали осуду, а іноді й «помсти» парубків: «Коли знайдуться такі дівчата, що не хотять виходити на вулицю, тоді парубки мажуть їм дегтем ворота, хату або інші будинки. Звичайно малюють парубка з великим фальосом, а коло нього дівчину. Виймають також ворота та заносять кудись на вигін, а деколи навіть побивають таких дівчат»[36]. Особливо за велику образу вважалася відмова дівчини на спільну ночівлю хлопцеві, з яким вона зустрічалася: «Парубок, уверенный в своей твердости и чистоте своих намерений, требует от своей избранной совместного спанья как должного и отказ в этом считает большим оскорблением для себя»[37]. Загалом вважали: «як не спить із хлопцем, то й не щитали, що вона і дівчина. Кажуть, не любе ніхто»[38]

http://uamoderna.com/md/203-203

Цікаво. Не раз бачив статті, де доводилось, що позашлюбний секс в Україні, на відміну від Росії, був нормальним явищем. Така от непуританська країна.
Дякую. До речі, перегукнулося з іншою моєю нещодавньою темою - дігнятий vs дьогтьовий (http://lingvoforum.net/index.php/topic,86091.0.html)

Цитата: DarkMax2 от октября 19, 2016, 15:15Цікаво. Не раз бачив статті, де доводилось, що позашлюбний секс в Україні, на відміну від Росії, був нормальним явищем. Така от непуританська країна.

Та в Росії було те ж саме. (Ну, дивлячись де, зрозуміло; може в старовірців не так). Теорія з практикою завжди розбігалися. У того ж Безгіна є свідоцтва таких самих досвіток, чи як там їх звуть, у Великоросії.

Цитата: DarkMax2 от октября 19, 2016, 15:15
Не раз бачив статті, де доводилось, що позашлюбний секс в Україні, на відміну від Росії, був нормальним явищем. Така от непуританська країна.

Читаючи українську літературу, в мене склалося враження, що на початку та наприкінці ХІХ ст. ситуація дещо відрізнялася (скажімо, «Катерина» Шевченка була актуальна, коли була написана, а в реалії кінця ХІХ чи початку ХХ ст. вже не вписується). Ймовірно, інверсія звичаю ганьбити дівчат сталась десь у той же період чи трохи пізніше (і, ймовірно, не скрізь — про звичай ганьбити таким способом саме недоступних дівчат я дізнався лише з цієї теми).

Література – це круто.
Але «пірнаючи» у минуле років на двісті, може статися винирнеш там, де стрибають через багаття промовляючи: «Це мені Господи, це тобі Господи».
А якщо повернутись до вечорниць: http://visnyk.lutsk.ua/news/ukraine/regions/volyn/23251/

Чи можуть бути «гірка» і «гірко» пов'язані з «ігрищами», «гори-пнем», і т.д.?

Цитата: Волод от октября 20, 2016, 12:48
Чи можуть бути «гірка» і «гірко» пов'язані з «ігрищами», «гори-пнем», і т.д.?

Навряд.

(http://liko.com.ua/images/images/img_products/hochland_poland/big_400/Cheese-Hochland-Gouda-140-vann-400.png)
Сиджу їм ser do smarowania :)

Цитата: Lodur от октября 19, 2016, 14:59

Цитата: Tys Pats от октября 19, 2016, 14:34Какая этимология у слова?

(wikt/ru) schmieren (https://ru.wiktionary.org/wiki/schmieren)

Але ж паралельно є польська і українська форми через С.

ГРОМАДСЬКІ САНКЦІЇ ТА ПОКАРАННЯ ПОКРИТКИ. (http://mue.etnolog.org.ua/zmist/2007/123.pdf)

ЦитироватьВідомі випадки, коли винувата у втраті дівочої цноти самостійно здійснювала над собою обряд. Подальше її життя було сповнене принижень та затавроване людським осудом: хлопці вимазували ворота дьогтем, могли силоміць зрізати косу – ознаку дівочої гордості. Батьків дівчини висміювали, «що не могли вільно пройти селом». Це часом  змушувало  їх  відмовлятися  від  власної  дочки. На Чернігівщині був звичай, за яким батько покритки  віддавав  на  ярмарковій  площі  весільний посаг дочки чесним дівчатам.

Схоже, що шмара в сенсі бляді таки звідси.