Укання чи акання в українському мовленні на місці ненаголошеній "о" безпомилково вказують, яка мова для людина є рідною: українська чи російська.
Так чи ні?
Цитата: alant от сентября 26, 2016, 13:51
Укання чи акання в українському мовленні на місці ненаголошеній "о" безпомилково вказують, яка мова для людина є рідною: українська чи російська.
Так чи ні?
Нет, конечно.
Цитата: alant от сентября 26, 2016, 13:51
Укання чи акання в українському мовленні на місці ненаголошеній "о" безпомилково вказують, яка мова для людина є рідною: українська чи російська.
Так чи ні?
Незовсім. Укання властиве лише частині українських діалектів. В середньонаддніпрянському говорі, наприклад, воно проявляється лише в окремих позиціях: «укання — зміна [о] > [о
у], [у] переважно перед складом з наголошеними í, ý, рідше и́ (о
уб'íд, муги́ла, учкýр)».
Акання здебільшого відсутнє, хоча є говірки Чернігівщини, яким це явище властиве.
У російській акання типове для південних діалектів, тоді як серед північних поширене окання. Про існування укання в російській не знаю, але, схоже, воно менш поширене, ніж в українській.
моги́ла, але учкýр
Кугут (літ. когут) - Харківщина.
Цитата: DarkMax2 от сентября 29, 2016, 08:50
Кугут (літ. когут) - Харківщина.
На пiвнiчно-схiднiй Полтавщинi, а також на Сумщинi
Схід.
Кугу́т - про людину.
Рідко ко́гут - про півня.
Уканье намного более "украинское", что ли, звучание украинского языка, чем аканье. Не могу себе представить акающий украинский. Валадымыр, галава? Сразу кажется что человек кое-как выучил украинский язык во взрослом возрасте. Легкое уканье намного более понятно и звучит вполне по-украински, вплоть до Вулудымыр и гулува. Хотя, возможно, просто я более привычен к западному диалекту украинского.
Схід, Південь - те ж саме.