"І казали вони на мале – се велике, а справді велике намагалися зневажити та упослідити..."
"Пізнайте правду, і правда визволить вас...".
Від частого повторення брехня не стає правдою, однак усе більше тих, хто не вміє чи не бажає логічно мислити, проявляють готовність повірити в неї. Спрацьовує не логіка, спрацьовує стереотип мислення: "Якщо стільки відомих і шанованих людей так довго повторюють це твердження і, напевно, вірять у його істинність, то не може ж воно бути суцільною вигадкою. Хай не все, але хоча б якась доля істини в ньому мусить бути присутня...".
Щось подібне сталося з не одне десятиліття пропагованими московською імперією міфами про "вєлічіє і могущєство руского язика" ("ВМРЯ"), про "вєлікого Леніна", котрий "на ньом газгава-гівал". Ну і нехай собі тішаться московити тією "величчю", як дурень цвяшком. Нам, українцям, у своїй незалежній державі що до того?
У тім то й річ, що вигаданий колись для ідеологічного виправдання уярмлення та тотальної русифікації пригарбаних Москвою народів міф продовжує руйнувати свідомість пересічного українця й сьогодні, а його адепти перейшли до ще більш нахабних і провокативних форм пропаганди.
І сьогодні не лише десь там, у Москві, Твері, в наших-таки Сімферополі, Донецьку, Луганську в російськомовних українофобських виданнях можна надибати твердження на кшталт: "Ніякої української мови немає...", "Українська мова – то зіпсований полонізмами "русcкій язик..." і т.ін.
Належної відсічі такі інсинуації сучасних валуєвих ані від офіційних структур, ані від патріотично орієнтованих засобів масової інформації не отримують. Найбільше, на що, бува, спромагаються окремі вітчизняні публіцисти, то кволі заяви виправдального штибу: "українська й російська мови сестри"...
Однак уважний неупереджений аналіз мов-сусідок підштовхує до іншого висновку. Мова спадкоємців племені кривичів, що стало основною слов'янською складовою в тюрко-фіно-угорському конгломераті, нині іменованому "русcкім народом" – не "сестра", а "дочка" русинської – української мови. Дочка кривобока і кривоуста, котра, примхою долі доскочивши короткочасного, за мірилом історії, панування над матір'ю, в процесі того панування прагла зневажати та упослідити ту, яка дарувала їй життя.
Для тих, хто вже готовий, захлинаючись, бризкати слиною заперечень, повторюємо: саме так, російська мова у слов'янській своїй частині – вторинна, дочірня, – замало того – пародійна стосовно нашої РА-синської, русинської, що сьогодні іменуємо її українською, мови.
Для тих заяв потрібні докази. І їх є безліч.......
Сергій КОВАЛЬ
ЧИЯ МОВА ВТОРИННА І ПАРОДІЙНА
http://www.ukrlife.org/main/prosvita/koval.html
Ну і до чого це Ви, sev_tavrе, тут написали?
Цікаве дослідження. І на мій погляд...
То не дослідження, а твердження нічим не підкріплене...
Цитата: ou77 от августа 14, 2007, 11:52
То не дослідження, а твердження нічим не підкріплене...
Так і ви ж підкріплюєте тільки тим, що у вашому селі так не говорили... 8-)
Цитата: Ревета от августа 14, 2007, 12:14
Цитата: ou77 от августа 14, 2007, 11:52
То не дослідження, а твердження нічим не підкріплене...
Так і ви ж підкріплюєте тільки тим, що у вашому селі так не говорили... 8-)
Я не підкріплював, а писав що в мому мовленні не було проблеми...
Цитата: ou77 от августа 14, 2007, 11:52
То не дослідження, а твердження нічим не підкріплене...
Класно було б, коли на твердження автора було б спростування чи аргумент критикана. Це було б справедливо. А так - щось голослівно виходить.
Добре, от є наприклад Новгород, відомо що мова там відрізнялася в часи Києвської Русі від київського койне причому одну з другої ніяк не можливо вивести, тобто вони точно були сестри а не мати і донька...
Просто в той час були мови регіональні (одна з них Новгородська) які були східними діалектами словянських мов, будучи якийсь час під управлінням Києва вони притерлися, мова міжрегіональна була київська. Потім з київського діалекта стала українська а з московського російська. Вони сестри...
Цитата: ou77 от августа 14, 2007, 13:43
Добре, от є наприклад Новгород, відомо що мова там відрізнялася в часи Києвської Русі від київського койне причому одну з другої ніяк не можливо вивести, тобто вони точно були сестри а не мати і донька...
Просто в той час були мови регіональні (одна з них Новгородська) які були східними діалектами словянських мов, будучи якийсь час під управлінням Києва вони притерлися, мова міжрегіональна була київська. Потім з київського діалекта стала українська а з московського російська. Вони сестри...
Нова теорія появи східнослов'янських мов? Отже, у Новгороді мова. У Києві - койне?
Куди рязанський діалект поділи? Ви знаєте як московською було "в руці", наприклад, а як новгородською?
Цитата: Ревета от августа 14, 2007, 13:45
Цитата: ou77 от августа 14, 2007, 13:43
Добре, от є наприклад Новгород, відомо що мова там відрізнялася в часи Києвської Русі від київського койне причому одну з другої ніяк не можливо вивести, тобто вони точно були сестри а не мати і донька...
Просто в той час були мови регіональні (одна з них Новгородська) які були східними діалектами словянських мов, будучи якийсь час під управлінням Києва вони притерлися, мова міжрегіональна була київська. Потім з київського діалекта стала українська а з московського російська. Вони сестри...
Нова теорія появи східнослов'янських мов? Отже, у Новгороді мова. У Києві - койне?
Куди рязанський діалект поділи? Ви знаєте як московською було "в руці", наприклад, а як новгородською?
Києвський діалект став койне.
Новгородський діалект древньоруської аж ніяк не можна вивести з більш давнішої руської. Московський не був зафіксований. Рязанський перейшов сучасний рязанський діалект російської.
Насправді так повелося що стали називати "новгородський діалект древньоруської мови" а насправді то не був діалект древньоруської в нашому сучасному розумінні...
Цитата: ou77 от августа 14, 2007, 13:55
Насправді так повелося що стали називати "новгородський діалект древньоруської мови" а насправді то не був діалект древньоруської в нашому сучасному розумінні...
Древненовогородский относится к общерусскому, как саксонский к общенемецкому, — то есть генетически различные ветви, но в силу исторических причин ставшие диалектами одного языка.
Цитата: Verzähler от августа 14, 2007, 14:05
Цитата: ou77 от августа 14, 2007, 13:55
Насправді так повелося що стали називати "новгородський діалект древньоруської мови" а насправді то не був діалект древньоруської в нашому сучасному розумінні...
Древненовогородский относится к общерусскому, как саксонский к общенемецкому, — то есть генетически различные ветви, но в силу исторических причин ставшие диалектами одного языка.
Как раз хотел Вас попросить вмешаться.
Ведь сёстры а не мать и дочь!? (по-русски братья и отец:) /т.к. языки/)
Цитата: ou77 от августа 14, 2007, 13:55
Насправді так повелося що стали називати "новгородський діалект древньоруської мови" а насправді то не був діалект древньоруської в нашому сучасному розумінні...
Насправді то була окрема східнослов'янська мова (на час існування Новгорода як держави). Вона зникла, але справила сильний вплив на формування сучасної російської мови. Тому ми маємо, наприклад, "в руке" (по-новгородському), а не "в руце" (по-рязанському/московському).
Звідки у вас інформація як було по-рязанському/московському?
Так Ви, Ревето згодні, що російська формувалась з московського діалекта древньоруської, а не з київського?
Мнение, что вытеснение второй палатализации из морфологии — это влияние новгородского нет так обосновано, чтобы считаться доказанным.
Ревета, новгородский генетически не относится к восточнославянским.
Verzähler, а есть памятники живой речи Ростовско-Суздальско-Владимирского княжества времен Киевской Руси?
Цитата: ou77 от августа 14, 2007, 14:46
Verzähler, а есть памятники живой речи Ростовско-Суздальско-Владимирского княжества времен Киевской Руси?
Есть, но несравнимо с тем, что от новгородского осталось.
Цитата: Verzähler от августа 14, 2007, 14:54
Цитата: ou77 от августа 14, 2007, 14:46
Verzähler, а есть памятники живой речи Ростовско-Суздальско-Владимирского княжества времен Киевской Руси?
Есть, но несравнимо с тем, что от новгородского осталось.
И на что это похоже? его можно вывести из киевского диалекта (койне)?
Таких подробностей я не знаю.
Цитата: Verzähler от августа 14, 2007, 14:44
Ревета, новгородский генетически не относится к восточнославянским.
А к каким?
Сам по себе, отдельная ветвь вместе с древнепсковским, которые еще более архаичен и своеобразен. В фонетических новообразованиях есть некоторые сходства с западнославянскими поморскими диалектами. Но их мало, чтобы связывать эти говоры, но они (эти новообразования) отмечаются, так как резко отличаются от южнорусских.
Цитата: Verzähler от августа 14, 2007, 19:05
Сам по себе, отдельная ветвь вместе с древнепсковским, которые еще более архаичен и своеобразен. В фонетических новообразованиях есть некоторые сходства с западнославянскими поморскими диалектами. Но их мало, чтобы связывать эти говоры, но они (эти новообразования) отмечаются, так как резко отличаются от южнорусских.
Ест в интернете популярные работы по этому вопросу? Сложные лингвистические я не потяну...
Википедия. Очень кратко, но хоть не переврали.
А так — Зализняк. Это вопрос новый (в смысле, открытие очень специифических черт псковсконовгодского), поэтому особенно сослаться в популярной литературе не на кого.
Цитата: Verzähler от августа 14, 2007, 20:14
Википедия. Очень кратко, но хоть не переврали.
А так — Зализняк. Это вопрос новый (в смысле, открытие очень специифических черт псковсконовгодского), поэтому особенно сослаться в популярной литературе не на кого.
Дякую. Дещо знайшов.